Від катерів Mark VI до ЗРК Patriot, або Яку зброю Київ міг би попросити у США
Українська сторона передала Сполученим Штатам список найбільш екстрених потреб української армії, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю програмі DW Conflict Zone. «Деякі позиції з цього списку виконати легше, інші складніше. Ми не розраховуємо отримати все й одразу, але ми домагаємося прогресу по цих позиціях, які можливо отримати на даний момент, – сказав очільник МЗС. Він також запевнив, що Україна все ж отримає певну кількість позицій з цього списку. «Це питання кооперації, технічних деталей, і я не сумніваюся, що ми все це отримаємо», – наголосив пан Кулеба.
Але що конкретно мається на увазі? Що це за списки «найбільш екстрених потреб»? Зазначимо, що нещодавно держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що Пентагон розгляне будь-який запит України на військову допомогу: «Зараз ми думаємо над тим, яка додаткова допомога – крім тієї̈, дуже значної̈ допомоги, яку ми вже надали, зокрема оснащення, – була б корисною для України саме зараз. Це питання на стадії̈ активного розгляду».
Отже, на яку підтримку від Сполучених Штатів очікує (може розраховувати) українське військо?
Капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Укрінформу зазначив, що у своїй обережній заяві держсекретар США діяв цілком відповідно до своїх повноважень: ні Білий дім, ні Держдеп безпосередньо не займаються військово-технічною допомогою і торгівлею озброєнням. В США сформована досить складна, але функціональна, система прийняття рішень з цих питань. І роль президентської адміністрації в ній суто політична. «Грубо кажучи, він (президент США) або дає «зелене світло», або виступає гальмом для військово-технічних ініціатив з тією чи іншою державою (досить пригадати позицію Барака Обами щодо надання Україні летальної зброї на початковому етапі російсько-української війни). Ініціатор і прямий переговорник в даних питаннях – Пентагон. Ключові органи – Конгрес і Сенат, які зрештою приймають бюджетні рішення. Тобто процедура досить тривала», – звертає увагу пан Лакійчук.
За його словами, в цьому році ми можемо, головним чином, розраховувати на постачання озброєнь Україні в рамках вже чинних домовленостей. В першу чергу це «Ініціатива безпекової допомоги Україні» (Ukraine Security Assistance Initiative – USAI). «В січні Конгрес США прийняв оборонний бюджет, до якого включена програма USAI у розмірі 250 млн доларів. З них 75 млн доларів буде направлено на передачу летального озброєння, а 175 млн доларів підуть на оснащення, нелетальне озброєння, навчання особового складу тощо», – каже військовий експерт.
У першу чергу, це патрульні катери Mark VI (на два перших Міністерство оборони США вже уклало контракт з SAFE Boats International), а також, вже традиційно добре зарекомендувавші в ході війни на Сході станції контрбатарейної боротьби AN/TPQ-36, AN/TPQ-48 (або TPQ-49) та засоби артилерійської розвідки, засоби радіозв’язку L3Harris. «Розмови йдуть також про можливу передачу систем автоматизованого управління військами (це дуже важливий момент), а також медичного обладнання, транспортних засобів поля бою, спеціального стрілецького озброєння і боєприпасів до нього», – перелічує Лакійчук.
Але це не все. Звісно, ми як завжди хочемо «відразу всього і побільше, і, бажано, безплатно». Але американці, наголошує експерт, уміють рахувати кошти і співвідносити їх з нашими реальними потребами. «Переговори, часто складні, ведуться на рівні військово-дипломатичних представництв двох держав. Відповідальний в тому числі за співробітництво з Україною, відділ оборонного співробітництва (Office of Defense Cooperation – ODC) Європейського командування ЗС США (EUCOM) співпрацює з Міністерством оборони України та Збройними Силами України за низкою програм – це Програма продажу озброєння і військової техніки збройним силам іноземних держав/Програма фінансової допомоги збройним силам іноземних держав (FMS/FMF), яка здійснюється головно з метою придбання у США або надання з боку США військової техніки та забезпечення заходів підготовки; Міжнародна програма військової освіти і підготовки (IMET), що надає освітні можливості в США для українських військовослужбовців; Двостороння програма «Mil-Mil» («військові-військовим»), в рамках якої проходять щорічні військові навчання та ознайомчі заходи», – розповідає Павло Лакійчук.
Наприклад, що стосується тих же вищезгаданих катерів Mk VI, то, продовжує він, замовити їх будівництво на американських корабельнях – лише півсправи. ЗС США беруть на себе встановлення на них озброєння (яке саме – переговори ще тривають), підготовку екіпажів, доставку суден в Україну, оплату логістичних послуг (української митниці наприклад, нонсенс, але так є) тощо. Через що закладена за програмою Foreign Military Sales остаточна вартість переданих Україні катерів для Пентагону буде значно вищою, ніж 19,96 млн доларів на їх будівництво.
«За словами секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова, з 2015 до 2020 року США надали Україні військової допомоги на суму 2 млрд доларів. «Це і "Джавеліни", це й багато інших речей», – зазначив він . Але насправді загальний обсяг військової допомоги США Україні значно ширший, ніж суто військово-технічна допомога зброєю і обладнанням, і не завжди він вимірюється в конкретних сумах», – вказує пан Лакійчук. І додає, що ЗС США здійснюють регулярні польоти розвідувальної і базової патрульної авіації в акваторії Чорного і Азовського морів біля тимчасово окупованого Криму та частини Донбасу та оперативно обмінюються отриманою інформацією з ЗС України. «Їх бойові кораблі здійснюють заходи в українські порти, тим самим гарантуючи безпеку судноплавства, проводяться міжнародні навчання для обміну досвідом та інтеграції української армії в об’єднану систему управління силами НАТО і ще багато чого, що сприяє підвищенню наших оборонних спроможностей, готовності дати відсіч агресору», – відзначає керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Доповнив попереднього спікера заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Окрім вже згаданих протитанкових Javelin, контрбатарейних радарів, які у позиційній війні є мегакорисною системою, що дозволяє швидко виявляти позиції противника, які завдають артилерійський удар, а також патрульних катерів Mark VI, військовий експерт розраховує на допомогу Сполучених Штатів ще й у розбудові флотської інфраструктури на українському узбережжі Чорного та Азовських морів.
Ще один важливий напрямок, який виділив експерт – це повітряні сили. «На сьогодні українському війську потрібно як мінімум 48 літаків – винищувачів наступного покоління, а також ударні й багатофункціональні вертольоти», – наголосив Самусь.
Нарешті, він акцентує увагу на потребах ЗСУ в посиленні протиракетної оборони. У спадок від Радянського Союзу Україна отримала зенітно-ракетні комплекси – ЗРК середньої дальності Бук-М1, а також кілька модифікацій системи С-300. Теоретично, ці ЗРК, а також системи ППО мають можливості збивати балістичні цілі та крилаті ракети, але… «Треба враховувати, що це системи часів Холодної війни. Тобто, вони виготовлені в Радянському Союзі і, звісно, вони заточені на ті цілі, які існували в той час – 50 років тому. Зараз, звісно, техніка йде вперед і я не впевнений, що ті системи, які у нас є, можуть ефективно відбити масовану ракетну атаку з боку РФ», – говорить експерт ЦДАКР.
В цьому контексті Михайло Самусь розраховує на поставку Україні ЗРК «Патріот» (Patriot). «Це високотехнологічна зброя могла б узагалі переломити ситуацію. Якщо поруч з існуючою ППО в нас була б іще й така сильна ПРО, то, повірте, цього було би достатньо, аби росіяни спершу кілька разів подумали над тим, а чи варто починати широкомасштабний наступ на Україну. Ми б могли гарантувати собі зниження до критично малого ймовірність повітряної операції з боку РФ. Певен, що в тому списку, який Україна передала США знайшлося місце для «патріотів», – зауважив військовий експерт.
Утім він свідомий того, що процедура їх отримання складна не лише технологічно, але й політично. «Все залежить від конкретних рішень «там». Адже поставки ЗРК «Патріот» означатиме, по суті, що Сполучені Штати фактично офіційно визнають Україну своїм союзником. Чи готова адміністрація Байдена до такого – не знаю. Зараз американський президент намагається знизити градус напруження у відносинах із Росією, деескалувати обстановку в Європі й, узагалі, перевести спілкування з Путіним в інше русло, не таке агресивне. Якщо уявити, що США зараз поставлять нам «Патріоти», то, думаю, це навпаки підвищить градус», – підсумував Михайло Самусь.
Мирослав Ліскович. Київ
