ТСК Ради назвала головну причину Іловайської трагедії

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час брифінгу повідомила заступниця комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова ТСК ВР Мар'яна Безугла.

«ТСК вважає, що основними причинами, які призвели до Іловайської трагедії, є неналежна організація оборони країни, як системи політичних, економічних, соціальних, військових, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів щодо захисту держави в умовах збройної агресії», - зазначила Безугла.

В оприлюднених висновках ТСК наголошується, що Іловайська трагедія мала важкі наслідки не лише з військової, а й з політичної точки зору.

«ТСК встановила, що Іловайська трагедія мала не лише важкі військові, але й не менш важкі політичні наслідки для країни. Вона стала фоном зустрічі президентів України та Російської Федерації, що відбулася 26 серпня 2014 року в Мінську, і в значній мірі визначила підписання 5 вересня 2014 року Мінських домовленостей, які неоднозначно сприймаються як мешканцями тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, так і мешканцями всієї України. А також прийняття 16 вересня того ж року не менш спірного Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», - зазначила депутатка.

Вона перерахувала чинники, які, на думку ТСК, значною мірою зумовили події під Іловайськом, зокрема: невведення воєнного стану, що призвело до дезорганізації управління військовими діями; помилкові кадрові рішення і дії політично-військового керівництва; невжиття політичним і військовим керівництвом вичерпних заходів щодо деблокування Іловайського угруповання та організації коридору для виведення українських військ з оточення, результатом яких стала втрата сотень людських житті.

Члени ТСК у висновках також наголосили, що керівництво Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ часів Іловайської трагедії системно протидіяло та блокувало роботу попередньої комісії ВР з цього питання.

Безугла запевнила, що ТСК продовжить роботу з цього питання, після чого будуть оприлюднені всі висновки та пропозиції щодо напрацювання нормативних актів.

Як повідомляв Укрінформ, в ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил РФ на територію України. На момент вторгнення сили ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів.

Уже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення.

28 серпня становище українських військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Однак під час забезпечення у районі Іловайська «зеленого коридору» для виходу з оточення українських військовослужбовців, які склали зброю, було здійснено інтенсивні обстріли.

За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – дістали поранення різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили у полон.

Офіс Генпрокурора 2021 року направив до Міжнародного кримінального суду інформаційне повідомлення щодо фактів віроломного вбивства українських військових під час Іловайської трагедії та оборони Донецького аеропорту.

У грудні 2019 року прокурори департаменту передавали до Офісу прокурора МКС інформацію щодо позасудових страт українських військовослужбовців під час подій в районі Іловайська. Загалом до Міжнародного кримінального суду Офісом Генерального прокурора загалом направлено 19 звернень з фактами порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу.

Президент Володимир Зеленський 24 серпня 2019 року підписав указ про відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.