"Стрілецький день" – не тільки про стрільбу

18 лютого у місці дислокації окремого батальйону територіальної оборони м.Запоріжжя відбувся “Єдиний стрілецький день”. Батальйон базується в селі Августинівка. Військові кажуть, що тут для них створили гідні умови, які дозволяють належним чином навчати особовий склад, набирати резервістів, аби громада була підготовлена до будь-яких бойових дій і могла максимально швидко реагувати на загострення ситуації.

ХТО ПОТРІБЕН У ТЕРОБОРОНІ

За словами командира бригади, підполковника Володимира Лосєва, до складу окремої бригади територіальної оборони Запорізької області входить 6 батальйонів, що розміщені по всіх районах області. Батальйони укомплектовані на 70%. Такі “стрілецькі” заняття планують проводити не раз на місяць, як це було раніше, а щотижнево. Плюс – обов’язкова бойова стрільба на полігонах.

“Резервісти будуть приходити на заняття у зручний для них час. Ті, хто має бажання проходити службу в резерві, підписують контракт на 3-5 років. Зараз нам не вистачає людей на такі посади, як водій, бухгалтер, офіцер з певної групи. Ми підбираємо людей таким чином, щоб вони були фахівцями і могли навчати резервістів”, – додає комбриг.

ДОСВІДОМ ДІЛЯТЬСЯ ВЕТЕРАНИ

Сьогодні під час занять військові відпрацювали кілька ситуацій, які можуть статися під час несення служби на блокпосту. Були і навчальні вибухи, і стрілянина, і умовні “двохсоті”. Військові кажуть, що на фронті бачили точно такі “сюжети” в реальному житті.

Інструктор роти окремого батальйону тероборони м. Запоріжжя, старший сержант Денис Капітоненко має трирічний досвід військової служби. В цивільному житті він працював автомеханіком, охоронцем групи швидкого реагування.

“У 2018 році, коли був введений тимчасовий військовий стан в Україні, мене призвали на військові збори, і там я вирішив підписати контракт на проходження військової служби в резерві. Коли вступив у дію новий закон про територіальну оборону, я перейшов на контракт на постійну службу. Коли я був на контракті в резерві, то їздив на різні збори в бойові бригади, навчався військовим спеціальностям, а сьогодні – ділюся своїм досвідом з іншими. У нас 8-й рік війна в країні, й треба бути готовим до захисту”, – каже старший сержант.

Більшість із тих, хто сьогодні вступили до лав тероборони, – ветерани, люди, яким довелося боронити кордони незалежної України і воювати з Росією.

Окрім того, ветеранський рух долучився до “стрілецького дня”, аби налагодити комунікацію та передати досвід – привели на заняття інструкторів з ножового бою, стрільби.

“Ми чудово розуміємо ситуацію на кордонах. Ми не перший день комунікуємо з територіальною обороною, ми повинні рухатись одним строєм, згуртовано, відповідно до ситуації, яка буде навколо нас. Ми долучились до локацій, які облаштувала тероборона, долучились до навчань. Ділимося досвідом, покажемо зброю і розкажемо, як із нею поводитись. Сьогодні до складу тероборони входять ветерани АТО, які записалися резервістами і які беруть участь у складі тероборони”, – говорить ветеран АТО Михайло Пирог.

Разом з побратимами він відпрацьовував вогневу підготовку та демонстрував, як правильно поводитися зі стрілецькою зброєю.

Михайло є членом ГО “Штаб оборони Запорізького краю” – громадського об’єднання, до якого входять як ветеранські, так і інші громадські організації.

МЕДИК ЗА 16 ГОДИН

Ветеран АТО з позивним “Март” нині навчає бійців, як він сам каже, виживати в бою. Чоловік не має спеціальної медичної освіти, до війни був звичайним продавцем, але 2014 рік змінив його життя.

“На фронті дається 16 годин на те, аби оволодіти цим мистецтвом”, – говорить “Март” та розкладає аптечку.

Для того, аби вчити медицині бійців, він упродовж місяця щодня з 8-ї до 20-ї години ходив на курси. Не приховує – це складно, проте навчитися можливо, якщо є бажання.

“Аптечку не просто треба носити весь час із собою, нею потрібно вміти правильно користуватися. Треба знати, коли і як надавати допомогу. За стандартами НАТО, є певний алгоритм дій. Перше, що треба вміти – зупинка критичної кровотечі при пораненні кінцівок, коли пошкоджені артерії. Це треба зробити менше, аніж за хвилину. Якщо довше, то боєць втратить свідомість, сам собі вже не зможе допомогти, і йому ніхто не допоможе”, – коментує інструктор з медичної підготовки.

В ході спілкування він показує різні бинти, спеціальний скотч, яким можна заклеювати поранення грудної клітини. Потім дістає ножиці. Трохи дивнуваті, але… ножиці.

“Після Іловайська багато хлопців мали опіки, а в такому випадку дуже важко надати першу допомогу. На фронті майже в усіх є ніж, але не завжди є ножиці, тож навіть зрізати одяг, який тліє і буквально прилипає до шкіри, важко. Під час евакуації постраждалих одяг, точніше те, що від нього залишається, чіпляється за кущі й здирає шкіру. Тож за стандартами НАТО – такі ножиці мають бути в аптечці. Вони багатофункціональні, я все розказую на заняттях”, – додає інструктор.

У вересні 2014 року він добровольцем поїхав на фронт, потім служив у 72-й бригаді, навчав “виживати в бою” 37-й батальйон.

НЕ ХОВАТИСЯ, А ГОТУВАТИСЯ

Як сили територіальної оборони вдосконалюють свою майстерність, приїхав подивитись і голова Запорізької ОДА Олександр Старух. Він подякував кожному з тих, хто вступив до тероборони, за відповідальну позицію.

“Відкриваєш Фейсбук, а там кожен другий пише: а де ж сховище? Так, це важливо, але наше завдання з вами – не ховатися, а готуватися до захисту батьківщини. Ви те ядро, навколо якого з 1 січня цього року утворюється новий рід військ ЗСУ – територіальна оборона. Переконаний, тепер вона буде існувати завжди. 2 млн людей має бути об’єднано в добровольчих підрозділах, 130 000 людей – безпосередньо в підрозділах, які є частиною Збройних Сил”, – сказав він.

Керівництво територіальної оборони пригадує, що донедавна Україна роззброювалася, не готувалась до військових дій і в більшості військкоматів дані про людей були загублені. А зараз – військові точно знають, хто є ворогом, до чого треба готуватись і що робити. Кажуть, що зібрати резервістів можна за один день. 

Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка