Вторгнення до України: відслідковування застосування касетних боєприпасів в житлових кварталах

Вже в перші дні конфлікту спостерігається застосування касетних боєрипасів, очевидно, в районі лікарень та шкіл. Про це повідомляє Bellingcat. 

Касетні боєприпаси – це вид зброї, який розкидає над ціллю невеликі розривні суббоєприпаси. Ці суббоєприпаси розсіюються та вибухають на великій площі, що збільшує збитки та втрати. 

Через обширну шкоду, якої вони завдають, багато хто критикує касетні боєприпаси як зброю, яка являє собою “безпосередню загрозу громадянському населенню в ході конфлікту“, а також викликає “довгостокові” наслідки, якщо суббоєприпаси не вибухають одразу після застосування.

До заборони їхнього використання приєдналися більш ніж сто країн, підписавши Конвенцію про касетні боєприпаси. Однак ні Росія, ні Україна (в арсеналі якої також є касетні боєприпаси) не приєдналися до цієї конвенції.

Росія продовжує їх використовувати, зокрема, на сході України в 2014 році та потім – в Сирії.

Україна рішучо заперечувала використання касетних боєприпасів протягом конфлікту з підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни у 2015 році, однак в доповіді Human Rights Watch йшлося, що, імовірно, такі боєприпаси все ж використовувалися. 

Останніми нями фотографії та відео в соціальних мережах дозволили Bellingcat, а також іншим дослідникам конфлікту та розслідувачам відкритих джерел геолокувати місця застосування кількох касетних боєприпасів у житлових районах на території України. 

Нам також вдалося встановити імовірний напрямок, звідки прилітали ракети, що дозволяє припустити, хто саме міг їх використовувати. 

В деяких випадках, очевидно, мали місце значні жертви. 

Наприклад, HRW розслідували та верифікували застосування касетних боєприпасів, які упали зовсім недалеко від української лікарні, поклавши провину на Росію та закликавши російські сили “припинити використання касетних боєприпасів та незаконні удари з застосуванням зброї, яка невибірково убиває і калічить ”.

Однак фотографії та відео, опубліковані в інтернеті, демонструють ще ширше застосування такої зброї в житлових районах. 

Харків

Останніми днями одні з найважчих боїв розгорнулися за місто Харків на північному сході України лише в 25 кілометрах від кордону з Росією. Як повідомляється, російський наступ забуксував на околицях міста. 

Харков так, очевидно, став ціллю багатьох ударів касетними боєприпасами. 

У прикладі, наведеному нижче, від 25 лютого видно один з таких ударів, де на великій площині  вибухає велика кількість суббоєприпасів. Ця ділянка дороги (50.048093, 36.189638) проходить крізь житлові квартали у безпосередній близькості від дитячої лікарні.

Хоча для цієї атаки неможливо встановити напрямок прильоту чи сторону, яка завдала удару, це можна зробити для кількох інших ударів, також завданих по Харкову. 

На даний момент, очевидно, Росія використовує реактивні снаряди з касетними боєприпасами для реактивних систем залпового вогню (РСЗО) БМ-27 “Ураган” і БМ-30 “Смерч”. Це можна встановити за характерними боєприпасами кожної з цих систем. 

Ці ракети мають касетну бойову частину, де знаходяться суббоєприпаси та яка в кінці польоту відділяється від хвостової частини з двигуном. Після розсіювання боєприпасів ракетний двигун та залишки боєголовки продовжують летіти далі по траєкторії та часто втикаються в землю. 

За цими елементами, що увіткнулися в землю, можна встановити приблизний напрямок польоту ракет. 

Ось приклад, де ми бачимо хвостову частину ракети, яка увіткнулася в дорогу в Харкові на координатах 49.987345, 36.261194. Встановити напрямок польоту допомагає пішохідний перехід, як видно на малюнку нижче.

Ми повторили цю процедуру для семи боєголовок і хвостових частин, кадри з якими в Харкові ми знайшли у відкритих джерелах та встановили, що вони прилетіли з північно-північно-східного напрямку. В цьому напрямку знаходиться російський кордон. 

Максимальна дальність польоту ракет “Урагана” і “Смерча” становить, відповідно, 35 і 70 кілометрів, тобто вони можуть завдавати ударів з території Росії, де перебувають у відносній безпеці. Така тактика масово застосовувалась в ході війни в Україні в 2014 році. Однак в момент стрільбы ці системи могли знаходитись і на території України.

Боєголовка і хвостова частина можуть летіти досить далеко після того, як суббоєприпаси вже було розсіяно. Таким чином, імовірно, в деяких випадках російська артилерія стріляла по воєнних цілях, однак двигуни і боєголовки залітали в міські квартали (останнє ясно видно на відео,котрі команда Bellingcat вивчила і геолокувала).

Однако, незалежно від першопочаткової цілі, наслідки цих ударів явно завдають шкоди мирним жителям та призводять до їхньої загибелі. 

Дитячий садок в Охтирці

Крім того, є принаймні один випадок, коли касетні боєприпаси, вочевидь, поцілили в район дитячого садка. 

25 лютого у місті Охтирка приблизно в 100 кілометрах на захід від Харкова артилерійський удар призвів до загибелі кількох людей (50.309797, 34.869819). Як повідомлялося, серед них були і діти.

На цьому відео також, судячи з усього, видно характерні чорні клякси (обведено на скріншоті нижче), що свідчить про те, що кілька суббоєприпасів поцілили по самому дитячому садочку.

Команді Bellingcat вдалося геолокувати приблизно у 200 метрах на схід від дитячого садка залишки касетної бойової частини ракети 9М72К, яку могла запустити РСЗО “Ураган”.

В такому разі, виходить, шо ракета пролітала над дитячим садком з західно-північного заходу. 

І до, и після атаки в соціальних мережах з’являлося багато повідомлень про російські війська в Охтирці та довкола неї, в тому числі на захід від міста на дорозі Охтирка-Зінків та в сусідньому населеному пункті Чупахівка.

Дійсно, судячи з усього, 24 лютого в центрі Охтирки в районі храму Георгія Побідоносця (50.308362, 34.880200) мав місце великий бій. Було убито принаймні одного російського солдата, а його тіло було зняте на відео. Повідомлялося також, що вранці 25 лютого в тому ж районі багато російських солдатів потрапили у полон.

Так чи інакше, очевидно, що територія довкола Охтирки є спірною, на відміну від території на північ від Харкова, котра на момент публікації перебувала під російським контролем. 

Враховуючи, що в України теж є «Смерчі» і «Урагани», а також те, що цей район є спірним, на даний момент недостатньо інформації, щоб точно встановити, хто саме запустив цю ракету. 

При цьому є дуже малоімовірним, щоб українські війська цілеспрямовано використовували таку зброю по власних містах, навіть якби їхньою ціллю були російські солдати. 

Продовжуємо відслідковувати застосування касетних боєприпасів

Контрольоване застосування касетних боєприпасів є практично неможливим через їхній великий радіус ураження.

Навіть якщо цей боєприпас застосовується по військовій цілі, поруч з якою немає цивільних об’єктів, деякий процент боєприпасів, що не спрацювали, являє собою смертоносну спадщину війни: боєприпаси, що не розірвалися, часто піднімають діти чи перехожі, для яких це виглядає цікавим. 

При цьому докази з відкритих джерел, що надходять з України, свідчать про те, що боєприпаси, про які йдеться в цій статті, використовуються доволі безрозсудно. Ми виявили не один приклад того, як ці боєприпаси уражали мирних жителів, школи та лікарні. 

По мірі того, як бої просуваються далі в міські квартали, існує небезпека, що прикладів подібного використання касетних боєприпасів буде ще більшою. 

Bellingca