Перспективи безпілотної зони над Україною: які є варіанти?

З початку війни Росія активно використовує свою перевагу: авіацію. Хоча українські ППО та авіація намагаються знешкодити літаки противника, збивши вже (за попередньою інформацією Генштабу ЗСУ) 37 ворожих літаків та 37 гелікоптерів, однак авіація РФ продовжує наносити варварські ракетно-бомбові удари по українських містах та по об’єктах критичної інфраструктури. Охтирська ТЕЦ (це екологічна катастрофа), Запорізька АЕС (це — передвістя вселенської ядерної катастрофи...)

Українське керівництво постійно закликає НАТО запровадити над Україною зону, заборонену для польотів (англ. No-Fly Zone). Втім, Альянс поки не готовий це зробити. Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції за підсумками надзвичайної зустрічі міністрів оборони Альянсу, яка відбулася 4 березня, вкотре наголосив: «НАТО не є стороною конфлікту в Україні і має піклуватися про те, щоб він не поширився на решту Європи та на країни Альянсу».

Що ж, якщо перелічені вище факти російських звірств не аргумент, то що ще тоді має зробити агресор, аби Західні лідери, керівництво НАТО закрили над Україною (і, фактично, над собою) небо? Зрештою, чи є узагалі шанси зрушити це питання з риторичного в реальність?

Путін уже почав Третю світову. Але Захід досі намагається цього не бачити

«Не треба чекати ні зараз, ні через день/тиждень/місяць, що вони таки зрушать це питання з місця. Ніякі аргументи їм не потрібні. Нагадаю, що Білий дім вже заявив, що це не їхній конфлікт і вони не будуть втручатися. Пентагон – не розглядає питання перекриття нашого повітряного простору. Взагалі! Те ж саме чуємо постійно й від НАТО. Над собою – так, вони закриють небо. Над територією країн-членів Альянсу – дійсно, може бути введений режим безпольотної зони. Але над Україною – ні», - коментує Укрінформу військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов.

Але він усе ж сподівається, що наші партнери не забули про озброєння, засоби ППО і ту авіацію, яку обіцяли раніше.  

«Зараз вони уже вагаються, чи давати, чи не давати нам 70 літаків. Але час іде, а літаків все нема і нема, і ми вимушені знову вступати з ними в перемовини. Отже, треба покладатися на власні сили», - додав пан Жданов.

«Перекриття неба… Гадаю, це має бути частиною заяви про те, що США є союзником України й що вони готові включитися у військове протистояння. Не обов’язково безпосередньо воювати чи посилати до нас війська. Вони можуть надати системи Patriot. Раніше я вже неодноразово говорив, що якби у нас були ці Patriot, то Путін, скоріш за все, не напав би. Але Байден цього не зробив. І Путін напав. Така логіка, такі реалії. Але ще не все втрачено. Якби зараз США надали нам Patriot, то в Кремлі б зачухалися, адже це реальний ризик знищення їхнього повітряного потенціалу. Ми вже збили понад 30 літаків. У них ще є десь 100-150-200. Але я не думаю, що вони кинуть їх всі. Тобто якщо ми зіб’ємо ще 50-70 літаків, то далі для Путіна і Ко настануть проблеми, для них це буде суттєвий удар. Вони не зможуть їх поповнити швидко. А ракет в РФ небагато», - каже заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

«Боятися вже пізно. Я не розумію, чого можуть боятися США. Ми ж бачили, що сталося із Запорізькою АЕС. Ми впритул підійшли до ядерної катастрофи. Путін зробив недвозначний натяк, він продемонстрував усьому світові готовність зробити наступний крок – ядерний удар. А Байден… На жаль, глава Білого дому все ще намагається умиротворити божевільного карлика, і каже, що якщо він припинить війну, то Захід зніме або послабить санкції. На жаль, Захід наївно думає, що санкції щось вирішують. Насправді, це не так. На жаль, це не так», - зауважив пан Самусь.

А пілоти-добровольці – це реально»?

Нині багато аналітиків розмірковують над тим, як Україні перекрити своє небо і без НАТО. В Мережі ми наткнулися на цікаву думку німецького політолога, головного співробітника Інституту євро-атлантичного співробітництва у Києві Андреаса Умланда, який, зокрема, пише: «Було б бажання, а формула знайдеться». І пропонує таке:

1) спорядити західні аеропорти України потужною ППО;

2) передати Україні літаки-винищувачі;

3) знайти пілотів-добровольців;

4) надати їм українське громадянство;

5) вони управляють своїми літаками як громадяни України.

Цікавимося в експертів, що вони про це думають.

«Дійсно, така формула існує. Якщо ми запросимо всіх бажаючих в інтернаціональний легіон, приїдуть пілоти... От, як французький легіон – відпускає громадян України, які проходять в ньому службу, разом зі своєю амуніцією і спорядженням. Тому так, це можна уявити. Вони прийдуть, ми по спрощеній процедурі надамо їм громадянство, нанесемо нашу символіку на ці літаки і вони будуть воювати на нашому боці в якості вже військовослужбовців ЗСУ за контрактом», - стверджує Олег Жданов.  

Головне, каже він, щоби країни, в яких знайдуться ці добровольці, погодилися на те, щоб випустити їх з озброєнням і технікою.

«Якщо це буде досягнуто, то такий варіант із закриттям нашого неба цілком вірогідний», - додав військовий експерт.

Чи можна зробити агресора сліпим?

Втім, є ще й така думка: закрити небо можна не тільки військовою авіацією, системами протиповітряної оборони чи ракетними комплексами «земля-небо», але й радіоелектронними засобами, тобто, щоби ворожі літаки і ракети, які летять на нас, робити сліпими, позбавляти їх зору, виводити з ладу.

Наскільки це реально?

«Засоби радіоелектронної боротьби… Ну, вони існують давно, з різною ефективністю. Це можна робити, впливаючи саме на головки наведення та інші засоби, якими ракети управляються в повітрі», - каже Михайло Самусь.

 Але, знов таки, є одне «але».

«Якщо якась країна почне говорити, що вона закриває українське небо, не залежно від того, якими методами чи засобами – наслідки, в будь-якому разі, дуже подібні. Тобто це означає, що ця країна фактично оголошує війну РФ. І в цьому й полягає головна проблема – ніхто не хоче брати на себе таке», - акцентує заступник директора ЦДАКР.

«Це, на мою думку, скоріше з розряду фантастики. Чому? А тому що щільність засобів радіоелектронної боротьби повинна бути просто шалена для того, щоби ворожа авіація та ракети оглухли та осліпли», - переконує Олег Жданов.

А ще ці засоби радіоелектронного подавлення противника, продовжує він, потрібно буде добряче захищати.

«Ми зробимо собі, по суті, подвійну проблему. З одного боку, потрібно ці засоби обслуговувати і керувати ними, а з іншого – захищати від тієї ж ворожої авіації/ракетних ударів. Балістична ракета, нагадаю, летить не залежно від наявності чи відсутності радіоелектронних перешкод. Вона летить по законах математики – по балістичній траєкторії в точку прицілу», - підсумував пан Жданов.

Мирослав Ліскович. Київ