Найближча Україні не лише на карті: як Польща приймає біженців
СПАДЩИНА ГЕДРОЙЦЯ
Із 24 лютого в Польщі не виникло жодних дилем: Варшава відразу задекларувала свою допомогу Києву. По-перше, йшлося про прийом українців, які рятувалися від війни, а по-друге – про надання гуманітарної, фінансової та військової допомоги нашій країні. Крім того, Польща стала хабом, через який до України прибуває переважна більшість закордонної гуманітарної допомоги.
Поляки усвідомлюють, що широкомасштабна допомога Україні в національних інтересах країни. Якщо незалежної України не стане, то наступними цілями росії будуть країни Балтії й Польща. У Варшаві не мають щодо цього жодних ілюзій. Нещодавно набув чинності польський закон “Про захист Вітчизни”, яким, зокрема, передбачається збільшення армії удвічі – до 300 тисяч військових і збільшення витрат на обороноздатність від 2% до 3% ВВП країни. За цим показником Польща, разом із Грецією та США, увійде у трійку країн НАТО, які найбільше витрачають із власного бюджету на оборону.
Про те, що у складній геополітичній мозаїці нашого регіону демократична і незалежна Україна завжди буде союзницею Польщі, ще десятки років тому писали великі польські інтелектуали, зокрема Єжи Гедройць. Йому належить теза, що “без України росія не є імперією”.
“Якщо росія поглине Україну, то нам буде непереливки, нас візьмуть за горло”, – писав Гедройць, який після війни тривалий час видавав у Парижі найпопулярніший польський часопис в еміграції “Культура”. Ці слова публіциста вже багато років є дороговказом для польських політиків, які будують відносини вже з незалежною Україною.
Утім, польська допомога, масштаб якої зараз відчули на собі українці, не є якимось холодним розрахунком. Поляки щиро відгукнулися на біду, яка прийшла в українські домівки. Вже в перші години після початку повномасштабної війни росії проти України уряд Польщі задекларував, що надаватиме українським друзям максимальну підтримку, зокрем,а і прихисток тим, хто вирішив виїхати. Уряд РП, парламент, місцеві органи влади, численні неурядові організації та пересічні поляки і наша діаспора почали на своєму місці й мірою своїх можливостей допомагати українцям: хтось злотим, хтось волонтерством, а хтось розміщенням у себе вдома українських сімей.
ПОЛЬСЬКА ЩИРІСТЬ
Від 24 лютого з України до Польщі прибули вже близько 2,2 млн громадян України, в основному, жінок і дітей. Вже в перші години війни польська влада оголосила про створення дев’яти центрів прийому українців: на всіх автомобільних пунктах пунктах пропуску на спільному українсько-польському кордоні, а також на залізничному вокзалі у Перемишлі. Відразу було дозволено перетинати кордон пішки, хоча в мирний час це було категорично заборонено. Згодом, коли з’ясувалося, що багато українців не має відповідних документів, аби потрапили до Шенгенської зони, а часто навіть і закордонного паспорта, польська влада дуже швидко пішла назустріч, максимально спрощуючи умови перетину кордону.
У прикордонних пунктах, куди прибували українці, дуже швидко з’явилися сотні волонтерів. Вони розгорнули пункти харчування і допомагали знайти помешкання. На кордон прибували тисячі небайдужих людей, які пропонували забрати українців до себе, оскільки мають можливість надати їм прихисток. І це все робилося і робиться безкоштовно.
Про те, наскільки відкрито і щиро поляки відгукнулися на біду українців, свідчить той факт, що попри прибуття до Польщі за короткий період понад двох мільйонів утікачів від війни з України, у Польщі не було розгорнуто жодного великого табору для біженців. Усіх людей гостинно прийняли у себе тисячі польських сімей, власники готелів та пансіонатів. Органи місцевого самоврядування організували десятки великих місць для проживання українців.
Для забезпечення нормальних умов перебування українців, які після 24 лютого приїхали до Польщі, уряд країни розробив, а парламент проголосував за сцецзакон про підтримку громадян України.
Він передбачає легалізацію перебування українців у Польщі на 18 місяців (до 23 серпня 2023 року) та можливість отримання польського ідентифікаційного коду PESEL. Цей код дає змогу українцям на тих же умовах, що і громадяни Польщі, корістуватися правами на медичне обслуговування, соціальні виплати, оформлення різних послуг (наприклад підключення Інтернету за місцем проживання), безкоштовне оформлення дітей у школах та дитсадках, навчання у вишах, доступ до ринку праці та відкриття власного бізнесу в Польщі. При цьому PESEL жодним чином не обмежує українця у праві на подорожування, не накладає на нього додаткових зобов’язань. Після отримання цього коду українець може створити свій профіль у системі mObywatel (польський аналог української “Дії”) й оформляти частину адмінпослуг дистанційно.
PESEL можна отримати в будь-якому муніципальному відомстві на території Польщі або в інших спеціально створених для цього місцях. Наприклад, у Варшаві – на національному стадіоні. За неповний тиждень цей код вже оформили блізько 200 тис. українців.
Згідно з прийнятим спецзаконом, кожен українець зможе отримати від польської держави одноразову соціальну допомогу на суму 300 злотих (приблизно 2 тис. грн). Упродовж перших двох місяців на фінансову допомогу від держави можуть розраховувати також і ті польські сім’ї, які прихистили в себе українців. Українці поки що не можуть отримувати популярну у Польщі щомісячну соціальну виплату на дитину до 18-ти років у розмірі 500 злотих (3,5 тис грн), оскільки цього не передбачає діюча редакція спецзакону.
Утім, польські законодавці вже помітили прогалини у законі і намагатимуться вже незабаром прийняти до нього поправки. Зокрема, це стосується українців, які в’їхали до Польщі не безпосередньо через кордон з Україною, а, наприклад, через Словаччину чи Угорщину. Такі українці наразі позбавлені права на cпрощену легалізацію в РП. Проте, як запевняє польська влада, цю ситуацію може бути виправлено вже найближчим часом.
У Польщі максимально сприяють інтеграції українських дітей у навчальний процес. Станом на сьогодні вже 100 тисяч дітей з України записано до польських шкіл.
Польські державні медичні заклади приймають на лікування людей з України. У Польщі створюється реєстр важкохворих пацієнтів з України, які можуть розраховувати на лікування на тих же підставах, що й поляки.
Польські компанії з працевлаштування іноземців зазначають, що польський ринок праці має ще сотні тисяч вакансій, які можуть заповнити українці. Йдеться про сфери торгівлі, обслуговування, логістики, галузі е-commerce, харчову промисловість тощо.
Для пошуку інформації, який чином діяти українцям, які нещодавно прибули до Польщі, найкраще використовувати офіційні джерела. Зокрема, йдеться про польські урядові сайти, які вже мають українські сторінки. Там можна знайти детальну інформацію про послідовність кроків, як діяти українцям в Польщі у питаннях легалізації, отримання медичної та соціальної допомоги, пошуку житла, можливостей працевлаштування чи відкриття власного бізнесу. Йдеться про наступні урядові сайти:
https://pomagamukrainie.gov.pl/
https://www.biznes.gov.pl/pl/portal/031478
https://www.psz.praca.gov.pl/pomocdlaukrainy
Як нещодавно заявив посол України в Польщі Андрій Дещиця, визначення “старший брат”, яке росіяни часто використовували щодо українців, остаточно відмерло. Натомість, Україна на повороті своєї історії може розраховувати на допомогу сердечної сестри – Польщі, яка у важку хвилину простягнула українцям дружню руку допомоги.
Нинішнє та наступні покоління українців точно цього не забудуть. Відтепер у Києва та Варшави є спільна справа – боронити свободу і демократію проти тиранії на форпості демократичної світу.
Юрій Банахевич, ВАРШАВА
Фото: Альона Николаєвич, Анна Войтенко
Перше фото: OMAR MARQUES/GETTY IMAGES
