Небезпека угорських «кущів» європейського лісу: кролику від зграї голодних вовків там не сховатися
Написати цей блог надихнуло учорашнє пряме включення в ефірі телеканалу «Рада» Віцепрем’єр-міністра – міністра з питань тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук, де вона добряче розпікала угорську владу за доволі неоднозначну позицію, яку вона наразі зайняла щодо російсько-української війни.
Практично всі наші сусіди, так само залежні від поставок російських вуглеводнів та економічної співпраці із рф, як і Угорщина, не просто засудили варварську і неспровоковану агресію кремля, а й поступово долучаються до ініціатив допомоги Україні та до широкого санкційного тиску на державу-агресора. Проте Будапешт в контексті України і раніше мав «особливу думку», от і тепер, у період глобальної безпекової кризи, у столиці на берегах Дунаю намагаються триматися «своєї лінії». Її особливість у однозначному засудженні разом із країнами ЄС та НАТО нападу росії на Україну, Угорщина прийняла дуже багато наших біженців, і надає гуманітарну допомогу, особливо Закарпаттю, де є угорська діаспора. Проте тамтешні політики, напевно, зациклені на своєрідному державному егоїзмі, викликаному, ймовірно, окремими історичними передумовами, що сформували модель зовнішньо-політичної поведінки Угорщини. Сповідуючи демократичні цінності і перебуваючи у блоках ЄС та НАТО, ця країна, тим не менше, не бажає пропускати через свою територію військову допомогу для нас, вона проти закритого неба над Україною і не бачить можливості долучитися до суворих обмежень, які наразі накладають на рф всі учасники західного клубу.
Але політику подібних подвійних стандартів не надто схвально сприймають як етнічні угорці на Закарпатті, так і власне, громадяни самої Угорщини.
Ірина Верещук зауважила, що багато угорців є волонтерами, надали прихисток нашим біженцям і збирають гуманітарну допомогу. І щиро не розуміють владу Орбана й Сіярто, яка не хоче долучитися до європейських санкцій щодо рф у вигляді нафтового ембарго. І наш віцепр’єр цілком резонно задається питанням, чи саме таку владу хочуть у незалежній демократичній Угорщині люди, які знову прийдуть у квітні на виборчі дільниці. І чи справді відповідає Віктор Орбан запитам угорців, громадян країни-члена ЄС та НАТО, які поділяють цінності демократії і все, за що ми в Україні зараз боремося?
Верещук навіть звернулася до близького нам угорського народу: «Зробіть усе залежне, аби угорська влада дуже чітко зрозуміла сигнал, який надасть їй народ. І якщо ні, то у квітні слід зробити висновки. Бо не вийде всидіти на двох стільцях. Не вийде блокувати санкції проти росії, домовляючись про дешевий газ і отримуючи у путіна ордени»
Погоджуюся із кожним словом цієї заяви. В угорських кущах красивого і доглянутого європейського лісу, коли на нього напала зграя голодних вовків, навряд чи вдасться відсидітися незайманими, продовжуючи таку подвійну гру в пухнастого кролика. Світ на роздоріжжі і вже багатьом народам та їхнім лідерам очевидно, що зараз час активних дій, і час жертв – для них поки що економічних. Ми ж жертвуємо практично всім своїм існуванням заради захисту цінностей демократії.
Так, Угорщина не підтримує створення безпольотної зони над Україною, бо боїться потенційних до бойових дій у їхньому повітрі. Також Будапешт виступає проти введення миротворців в Україну через ризики початку сухопутної війни. Вони страшаться злізти з російської вуглеводневої голки через значні проблеми для економіки. Але це своєрідна «ресурсна наркоманія» і небажання бачити альтернативи, яку рано чи пізно, а доведеться шукати і цій нашій сусідній державі.
Ми вдячні Угорщині за те, чим вона нам вже допомогла – ця допомога безцінна. Але ця країна заради і свого успішного майбутнього може і навіть повинна зробити більше, і не забувати подій потопленої Радянським Союзом у крові Угорської революції 1956 року. Нинішня росія і є нащадком та продовженням все тієї ж імперії, яка душила угорські повстання і в ХІХ столітті!
Насамкінець нагадаю нашим угорським друзям не зовсім політкоректну згадку і про той відомий факт, що в останніх двох світових війнах Угорщина чомусь обирала «неправильну» сторону. Сподіваюся, що утретє вони не помиляться...
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама