Серце Європи таки б’ється в Києві
У 2022-му той же самий тест звучить інакше: «Чи ви готові через Маріуполь і Бучу зменшити споживання бензину?».
Поясню для точності, що означає «зменшити споживання». Ну, наприклад, німцю чи французу доведеться якийсь час (не більше кількох місяців (!), поки не налаштується глобальний ринок) зменшити використання автомобіля з 600 км. пробігу на тиждень до 400 км. І біда людства в тому, що ми не можемо бути впевненими в очевидній для нормального європейця відповіді на це запитання.
Це я пишу не для того, щоби заводити плачі на тему «на фіг нам потрібна така Європа»? Потрібна! І в ЄС, і в НАТО нам треба вступити чимшвидше, як тільки буде така можливість. Бо наша місія, як виявилося, тепер полягає в тому, щоби повернути Європу самій собі, в старенької збилися орієнтири, їй потрібні не лише свіжі сили, але й відновлені сенси.
Про мораль не кажу, її у чистій субстанції і в Ватикані годі шукати, а якщо чесно, то й не було її там з давніх давен – почитайте історію.Тоді за що б’ємось? Чому? А тому, що не дійшла ще Європа до свого ідеалу, ще й з дороги збилася. Не бачить, куди далі йти. Гарантована пара каністр бензину не замінить сенсу жити і прикладом, який від доби Відродження намагалася нести світові європейська цивілізація, бути не може.
Згадую в ці дні, як на початку лютого 2014-го, зі сцени Майдану виступав Бернар-Анрі Леві, французький філософ. Точність цитування не гарантую, але по сенсу він сказав таке: «Серце старої Європи б’ється тут, на Майдані, в Києві!» Я тоді дуже пишався цими словами, хоча й видавалися вони таким собі протокольним компліментом - мовляв, дякуємо, звісно, але де Європа і де ми...
Але прийшов 2022-й і виявилося: щиру істину рік знаменитий французький філософ.
Це і є місія України – не залишити жодних шансів рашистській антиєвропі і, даруйте необхідний тут пафос, разом з Європою побачити новий спільний шлях.
Сергій Тихий
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама