«Москва» тоне, або Такий він, гнів українського «Нептуна»
Надвечір 13 квітня стало відомо про вкрай радісну новину: ракетний крейсер проєкту 1164 «Москва», гордість ЧФ рф, який брав безпосередню участь у бомбардуванні наших прикордонників на острові Зміїний, зрештою дістався свого місця призначення. І допоміг йому в цьому український ПКР «Нептун», який стоїть на сторожі Чорного моря.
Цю інформацію підтвердила пресслужба Оперативного командування «Південь».
«Ворожий крейсер, який був уражений крилатими ракетами «Нептун», отримав суттєві пошкодження. Виникла пожежа. Інші одиниці корабельного угруповання намагалися надати допомогу, але шторм і потужний вибух боєзапасу перекинули крейсер, і він почав тонути», - йдеться в повідомленні.
Крейсер «Москва»: що про нього відомо?
Корабель був спущений на воду в 1979 році. На момент розвалу СРСР крейсер знаходився на українському суднобудівному заводі в Миколаєві, але росія висловила зацікавленість в тому, щоб не залишати його Україні, а повернути собі. У підсумку рф демонтувала і віддала Україні певне озброєння крейсера, і в 1999 році вивела його у свій порт у Севастополі. «Москва» стала головним судном ЧФ росії та брала участь у низці військових конфліктів.
Наприклад, у серпні 2008 року крейсер дійшов до берегів Грузії під час нападу росії на цю країну і був залучений під час операцій по знищенню грузинського флоту.
В лютому - березні 2014 року «Москва» була залучена до російської операції із захоплення Криму. Зокрема, крейсер блокував вихід кораблів українського флоту із бухти Донузлав біля Севастополя.
У 2015 році – у російській військовій операції в Сирії.
Ну і, як уже згадувалося… 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення рашистів, крейсер «Москва» брав участь в атаці на прикордонний пост України на острові Зміїний. Саме тоді один із українських прикордонників – Роман Грибов – на вимогу здатися заявив: «Русскій воєнний корабль, іди нах*й». Ця фраза стала всесвітньо відомою, породивши цілу купу жартів та мемів. Зокрема, цей момент закарбований на марці «Укрпошти». Символічно, що цю марку було презентовано за день до того, як крейсер був уражений українською ракетою.
«12 квітня Укрпошта випустила марку з напрямком російського корабля, а вже 13 квітня завдяки ЗСУ він туди пішов. Щоб не гаяти часу, вже думаємо над наступними ідеями», - написав у Facebook директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.
Характеристики крейсера:
- Довжина – 186,4 м;
- Ширина – 20,8 м;
- Осадка – 8,4 м;
- Водотоннажність – 11,5 тис. тонн;
- Швидкість – повного ходу – 32,5 вузлів, економічного ходу – 18 вузлів;
- Автономність плавання – 7 500 миль при 18 вузлах;
- Автономність по запасам провіанту — 30 діб;
- Екіпаж – 510 чоловік.
Чим озброєний:
- артилерійською установкою АК-130;
- шістьма зенітними артилерійськими установками АК-630;
- вісьмома пусковими установками протикорабельних крилатих ракет П-1000 Вулкан;
- вісьмома зенітними ракетними комплексами С-300Ф;
- двома ЗРК Оса-МА;
- двома торпедними апаратами калібру 533 міліметри;
- на палубі Москви базувався гелікоптер Ка-27.
Ураження «Нептуном»: як це було?
Свої припущення на цю тему висловив у коментарі Укрінформу капітан 1 рангу в запасі Петро Супрун: «За наявною інформацією, в умовах штормової погоди ракетний крейсер «Москва», здійснюючи заходи з блокування судноплавства в Північно-західній частині акваторії Чорного моря (перебуваючи поблизу о. Зміїний), був уражений двома протикорабельними ракетами. Це призвело до втрати його ходу та виникнення пожежі високої інтенсивності».
Заходи боротьби за життєздатність корабля виявилися безуспішними, як і спроби рятувальної операції в штормовому морі в подальшому.
«Екіпаж – повністю або частково – покинув корабель. Нині проходить інформація про евакуацію турецьким судном 54 членів екіпажу», - додав експерт.
Далі була детонація боєкомплекту і корабель…
«Командування ВМСУ вміло використало важкі погодні умови на морі (шторм) при віддачі розпорядження бойовому розрахунку РК-360МЦ Нептун на ураження цілі. Внаслідок штормового моря, а також, враховуючи низьковисотну траєкторію польоту ПКР (протикорабельних ракет), на кінцевий ділянці вони були не виявлені (чи виявлені запізно) корабельною РЛС на фоні водної поверхні для організації протидії. Не спрацювало ППО корабля – ні дальньої зони ураження ЗРК Форт М (аналог сухопутного С-300), ні ближньої 2х2 ПУ ЗРК Оса-М чи на дострілі 6х6-30мм МЗАК АК-630М. Не спрацювали й системи постановки перешкод ПК-2, ПК-10 та МП-152 «Кольцо»,
Корабель був уражений двома ПКР.
«Однією ракетою в район носового машинного відділення, що призвело до втрати ходу. А другою – в борт центральної частини корабля, в район розташування батареї УВП (установок вертикального пуску) ЗРК Форт М, що і призвело до фатальних наслідків – детонації ЗКР, розташованих в барабанних установках», - підсумував Петро Супрун.
Експерти: що для рашистського ЧФ означає втрата «Москви»?
«Ракетний крейсер «Москва» - це флагманський корабель Чорноморського флоту проєкту 1164 «Атлант». Таких кораблів у складі російського флоту було лише три: крім «Москви» є ще «Варяг» і «Маршал Устинов». Зазначу, що довгий час обговорювалося питання про відправку крейсера, якому вже понад 40 років, на спокій, тобто – на брухт. Але, оскільки Росія на сьогодні технічно та технологічно не здатна будувати ракетні крейсери схожого типу, його відправили на ремонт, у якому корабель пробув три роки та вийшов із нього у 2020 році», - коментує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Тоді російське командування заявляло, що ремонт дозволить кораблю прослужити ще десятки років.
«Із 30 вересня 2015 року крейсер «Москва» очолював постійне оперативне з'єднання ВМФ Росії у східній частині Середземного моря. Правда, його ратні подвиги в Середземному морі тривали не довго. Не дивлячись навіть на те, що більшу частину часу він просто провів у сирійському порту Латакії або на якорі біля узбережжя, прикриваючи угруповання ЗС РФ у САР, і вже 9 січня 2016 року повернувся в порт прописки – Севастополь. Після цього походу крейсер “Москва” до 2018 року не брав участі у великих військово-морських заходах, лише періодично нагадуючи про себе на різноманітних парадах», - зауважив військовий експерт.
Це говорить про те, каже він, що з сирійського походу старий крейсер повернувся в не найкращому технічному стані.
«Фактично, втрата даного крейсера це ще більший ляпас російському флоту, ніж удар по групі БДК у Бердянську. Заміни цього корабля в росії немає, а його втрата – це серйозне послаблення всієї чорноморської групи рф», - підкреслив пан Коваленко.
«В СРСР і пострадянській рф прийнято гучно називати кораблі цього проєкту «вбивцями авіаносців». Втім, за свою історію жодного авіаносця жоден з них не уразив. Та й взагалі - невідомо про жоден військовий корабель, знищений «Атлантами» (це їх нова назва за російськими канонами). Є таких «вбивць» у ВМФ РФ лише три. Двоє з них, «Устінов» і «Варяг» (до слова, колишня «Червона Україна») з Північного і Тихоокеанського флотів , тусуються зараз в Середземному морі. Саме їх турки через Чорноморські протоки, неочікувано для рашистів, не пустили. А найстаріший - «Москва» - донедавна піратствував у Чорному морі, паралельно виконуючи «паркетну» функцію флагмана рашистського Чорноморського флоту», - каже капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Основне озброєння «Москви» ПКРК «Базальт» («Вулкан») не придатний для стрільби по береговим цілям.
«Отже, залишалося «Москві» тільки жахати беззбройних прикордонників на Зміїному своєю 130-мм артилерією та керувати угрупованням ударних кораблів дрібніших – фрегатів і катерів. Але… Фрегатів і катерів, озброєних «Калібрами», які, з-під крила «Москви», безкарно здійснювали ракетні обстріли українських міст: комплекс ППО «Москви» С-300Ф «Форт» забезпечував протиповітряну оборону всього піратського угруповання. Нарешті, штатний екіпаж корабля – близько 480 моряків. Та ще 30-50 офіцерів «походного штабу». Разом десь 510-530 орків. Є сподівання, що більшість з них пішла на корм чорноморським бичкам. Такий він, гнів Нептуна!» - іронізує пан Лакійчук.
Питання, чи є рашистам чим компенсувати втрату «Москви»? Зрештою, що «призначать» новим флагманом?..
«Це, до речі, найкумедніше. Флагманом російського флоту є «Адмірал Кузнєцов», той самий крейсер, який досі в ремонті. Тобто флот із флагманом на безкінечному ремонті», - каже Олександр Коваленко.
Аналогічно – з ЧФ ВМФ рф…
«Призначати флагманом сторожовий корабель чи БДК? Це ганьба для флоту. Я не виключаю, що можуть призначити флагманом якийсь бойовий корабель віддалено і на цьому все. Але такий фінт командування буде ще більшим приниженням для флоту», - додав експерт групи «Інформаційний спротив».
«Втрата крейсера «Москва» дуже вагома для флоту рф, оскільки це був одним з інструментарів проєкції сили в Середземноморському регіоні. Тобто в плані протистояння ВМС США на фоні втрати росією де-факто статусу океанської держави. «Москва» був одним із небагатьох ударних кораблів океанської зони і єдиний на ЧФ рф. Це перше. А друге – це дуже потужний удар по престижу на рівні держави. Корабель мав символічний статус та ім'я», - доповнює колег Петро Супрун.
А щодо наступного флагмана…
«Думаю, що призначать, виходячи із наявних сил. Це буде якийсь із фрегатів – більш нових кораблів, оснащених ракетними комплексами, які здатні уражати цілі на узбережжі», - стверджує капітан 1 рангу в запасі.
За «Москву» росія спробує помститися, але хіба ж ми до цього не готові?
«Розуміємо, що ворог готуватиме усе, аби відповісти за «Москву». Ми готові до усього, бо сили оборони контролюють процес. Одеський оборонний район є живим армійським організмом, який відслідковує усі можливі ризики», - повідомив речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук, наголосивши: ймовірність ракетних ударів по місту та регіону залишається високою.
А що на це скажуть наші експерти?
«Із втратою росіянами «Москви» зменшення інтенсивності ракетних обстрілів очікувати годі. Швидше, це буде обумовлено критичною нестачею відповідних недешевих і складних у виробництві боєприпасів – крилатих ракет. А от з системою управління угрупованням сил на морі у рашистів виникнуть проблеми – доведеться їм шукати їй заміну. А це не такий швидкий процес. З протиповітряною обороною угруповання кораблів у Чорному морі без «Москви» у росіян теж виникають критичні проблеми – нікому буде прикрити ні ударні групи, ні можливий морський десант, - доведеться компенсувати це винищувальною авіацією. А вона оркам потрібна в іншому місці, на критично важливих напрямках», - каже Павло Лакійчук.
«В цілому ж, звичайно, знищення ракетного крейсера вплине не тільки на частоту і інтенсивність завдання ударів, а й на оперативну діяльність російських кораблів біля наших і в наших водах. Фактично, втрата кожного бойового корабля для росії – це непоправна втрата, і ризикувати тими, хто залишився, вона навряд чи стане», - доповнює Олександр Коваленко.
На його думку, це вплине на рашистську активність та оперативні можливості, адже вони намагатимуться витримувати безпечну дистанцію.
«Звичайно, після знищення «Москви» слід очікувати на якусь агонію, помсту за флагман, якийсь масований ракетний удар. Але росія зараз не має можливості повторити удари аналога 24 та 25 лютого, а по решті наше ППО продовжує працювати досить ефективно», - підсумував військовий експерт.
В цьому ж ключі... Нагадаємо, що буквально напередодні Україна отримала від Словаччини системи С-300, які досить ефективно виконують свою роль проти значної частини об'єктів російських окупантів: від авіації і до ракет. Мешканці Києва і Дніпра, а також деяких інших великих українських міст вже знають, як працює ця ППО. (Детальніше - тут). Тож продовжуємо тримати стрій. Підтримуємо і віримо в наші Збройні Сили! Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ
