У колаборантів є гарантія – вони не уникнуть відповідальності

Український законотворець таки зміг, хоч і на третій тиждень після нападу росії, ухвалити і ввести в дію надзвичайно актуальний в такий час закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)». Уже з 15 березня він діє і завдяки його застосуванню вдається виводити на чисту воду серед наших пересічних громадян та посадовців як свідомих рашистів, так і ситуативних їхніх союзників-пристосуванців (від чого їх провина не стає значно меншою).

Інколи «просто виконувати свою роботу» тотожне державній зраді

Тому нам слід докладно розібратися із цим явищем і розтлумачити буквально на пальцях, особливо тим співгромадянам, які перебувають в окупації, його сутність та відповідальність за ту чи іншу допомогу ворогу. Отже, колаборантом є особа, яка усвідомлено співпрацює із окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній державі.

Зрозуміло, що війна безсумнівно є викликом для будь-якого соціуму, і український – не виняток. В її час синхронно вступають у гру закони захисту держави і закони, буквально на рівні підсвідомому, рефлексному – біологічного виживання. І ми зараз маємо мільйони різних історій як нашим людям доводиться для себе визначати модель поведінки в таких складних обставинах. Певно, що хтось, переважно з суто приватних причин, обирає варіант не захисту вітчизни і навіть не втечі від війни. Є люди, які чекали цього моменту аби з політичних чи бізнесових мотивів стати на сторону окупанта і отримати з того максимальну вигоду й реалізуватися в нових обставинах. Таких небагато насправді, бо це є очевидним злочином навіть у звичаєвому праві первісних людей, не говорячи про нинішній час. Більшість з тих, хто міг не піти на своєму рівні на співпрацю із окупантом, зокрема йдеться про пересічних чиновників місцевого рівня, але залишився так би мовити, «просто виконувати свою роботу», насправді – допомагати окупанту встановлювати його владу як побутову «нормальність», теж є колаборантом, але нижчого рангу зі своєю шкалою «внутрішнього виправдання».

Від екстра-агента генштабівського рівня до перевертнів із поліції

Отже, скільки ж таких поплічників офіційно викрито? Є статистика МВС України, яка свідчить про те, що від 24 лютого 2022-го станом на 13 квітня розпочато понад 12,5 тис. кримінальних проваджень щодо цього блоку злочинів. Власне, за порушення законів та звичаїв війни – 4561 провадження, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України – 1431, колабораційну діяльність – 188, диверсії – 36, планування, підготовку, розв'язування та ведення агресивної війни – 8, теракт – 10 і за державну зраду – 12 проваджень. Поліція збирає фактуру, якою потім опікуються в межах розслідування інші компетентні органи, зокрема і Міжнародний кримінальний суд. Зокрема, за підслідністю до СБУ передано понад 2,5 тис таких кримінальних проваджень.

Серед фігурантів таких проваджень достатньо багато й непересічних персонажів, і йдеться не лише про Віктора Медведчука. Приміром, контррозвідка СБУ затримала агента російських спецслужб, який зробив в Україні серйозну кар’єру – працював у Адміністрації колишнього президента й інших держструктурах. Він свого часу працював на Головне управління Генштабу Збройних сил РФ – завербований після того, як утік з Донеччини у Білгород. Він отримав псевдонім «Регін» і мав здобувати секретну інформацію державної ваги.

Він робив кар’єру в суді, згодом в одному з департаментів Адміністрації колишнього президента, після того служив у ЗСУ, збираючи компромат на різних посадовців. Із початком широкомасштабного вторгнення рф накопичував дос’є на українських силовиків, нашу зброю й військову техніку. Але, співробітники Харківського СБУ встановили його місцеперебування і схопили на Донеччині. Нині зраднику і російському агенту в одному обличчі загрожує довічна неволя.

Є колаборанти з поміж місцевих «аборигенів», які надавали окупантам розвіддані про дислокацію підрозділів ЗСУ, їх озброєння та переміщення. Хтось став коригувальником обстрілів та нальотів авіації, дехто слідкував за роботою правоохоронців, рятувальників чи залізниці. Здебільшого дані вони передавали на спеціально створені Telegram-канали і перебували на грошовому утриманні структур загарбника. Сумно визнавати, що є такі випадки, коли одразу п’ятьом поліцейським висували обвинувачення у зраді – як то сталося на Луганщині. Вони добровільно перейшли у стан ворога і стали «народними міліціонерами».

Ірина Верещук: «Вас добре видно: отримаєте сповна!»

Віцепрем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, говорячи про намагання росії встановити на окупованих землях структури самопроголошеної влади, нещодавно зазначила: усі дії будь-кого з колаборантів зафіксовані і відповідальність буде неминучою.

«Вас добре видно з Києва. Ми знаємо все, що ви робите, всі ваші домовленості та усе, що ви намагаєтесь приховати. Цього не вдасться вам зробити! Я вам це особисто обіцяю. За все, що зараз відбувається на території – на жаль, поки що (підкреслюю – поки що!) непідконтрольній українській владі, ви отримаєте покарання – сповна. І це не лише 15 років, які на вас чекають відповідно до 111-ї статті Кримінального кодексу України. Ви сядете на лаву підсудних у міжнародному суді – нарівні з окупантами, які знищують наших людей, які прицільно вбили ракетою на вокзалі в Краматорську десятки жінок і дітей»,- запевнила Ірина Верещук.

Покарання за зраду – чималі штрафи, довгі роки у в’язниці і обмежені громадянські права

І якщо мова зайшла про найцікавіше - покарання за колабораціонізм та державну зраду – маємо з’ясувати, що саме в цьому контексті заборонено законом і кого вважатимуть колаборантом?

Насправді відповідну кримінальну відповідальність впроваджено відносно недавно, тому багато хто на тимчасово окупованій території не знають, цих нюансів і їм передусім слід ознайомитися із ними.

Отже, колаборантом вважатимуть того, хто публічно: заперечує збройну агресію чи окупацію; підтримує рішення і дії держави-агресорки, її війська; підтримує незаконні вибори і референдуми на ТОТ; співпрацює з державою-агресоркою, її військом, добровільно обіймає посади в незаконних органах влади; організовує і проводить незаконні вибори, референдуми на ТОТ; передає окупантам матеріальні ресурси; пропагує у навчальних закладах; проводить господарську діяльність у співпраці з окупантами.

Яке є покарання за колабораціонізм?

Законодавець у цьому випадку передбачає широкий спектр реагування Феміди: від виправних робіт строком 2 роки до арешту 6 місяців, штраф до 10 тис мінімумів доходів (170 тис грн) й до позбавлення волі 3 -15 років та довічного ув’язнення і конфіскації майна – залежно від тяжкості скоєного. Також можуть позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (від 10 до 15 років). А якщо окупанта фінансує не людина, а, наприклад, підприємство, то закон дозволяє ліквідувати підприємство у судовому порядку. Якщо це підприємство розташоване на окупованій території, його справу розглядатиме суд сусідньої області або ж той, якого визначать за процесуальною процедурою.

Примітно, що тут відповідальність несуть і політичні партії, громадські та релігійні організації, профспілки - у разі доведення їх співпраці із окупаційним режимом чи допомозі ворожій армії, їх можуть заборонити.

Щодо тих колаборантів (зрадників), які переховуються на окупованій території або у державі-агресорі, законотворці передбачили процедуру спеціального (заочного) судового розслідування без присутності підозрюваного чи обвинуваченого. Прокурору достатньо довести, що фігурант перебуває на окупованій території, або на території ворожої країни.

Також засуджені колаборанти матимуть низку обмежень і після відбуття покарання. Власне, їм заборонять долучатися до виборчого процесу всіх рівнів як члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, уповноважені представники кандидата на пост Президента України, довірені особи кандидата на пост Президента України, представники партії в ЦВК, кандидати на пост місцевого депутата та місцевого голови. Також вони не зможуть вступати на військову службу, отримувати допуск до держтаємниці.

Тим часом в Офісі генерального прокурора наголошують, що правоохоронні органи відстежують діяльність як посадових осіб, так і звичайних громадян в контексті співпраці з окупантами. Таких людей чекає покарання.

Геннадій Карпюк