Статус кандидата у члени ЄС для України у червні: наскільки це реально?
Україна надіслала Єврокомісії першу частину відповідей, необхідних для вступу до Євросоюзу (йдеться про опитувальник, який під час візиту в Київ, 8 квітня, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському, - Ред.). На секундочку – Україна отримала від ЄС для заповнення документ обсягом 43 сторінки із 374 питаннями, а передала 1156 сторінок відповідей. І зробила це в найкоротші терміни – за 10 днів.
Попереду – друга частина опитувальника, обсягом у понад 280 сторінок. Над ним українська сторона працюватиме так само – зі швидкістю світла.
«У другій частині маємо дати оцінку відповідності нашого законодавства європейському (acquis communautaire). Наша мета – отримати статус кандидата на членство в ЄС якомога швидше. Найближча можливість буде вже у червні цього року», - каже віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Нагадаємо, що 23-24 червня має відбутися черговий саміт лідерів ЄС, з якого, сподіваємося, ми вийдемо з рішенням про надання нашій країні статусу кандидата…
«Ми віримо, що здобудемо підтримку й станемо кандидатом на вступ. Після цього розпочнеться наступний, фінальний етап. Дуже віримо, що ця процедура відбудеться в найближчі тижні й що вона буде позитивною для історії нашого народу, зважаючи на ціну, яку він заплатив на шляху до незалежності й демократії», – заявив президент України під час зустрічі 18 квітня з главою представництва ЄС Матті Маасікасом.
Пан Маасікас пообіцяв, що відповіді нашої держави в анкеті-опитувальнику будуть швидко проаналізовані: «Цей процес відбувається в дуже складній для України ситуації, але всі відчувають важливість та значення цього моменту. (…) Надзвичайні часи потребують надзвичайних кроків і надзвичайної швидкості».
Цікавимося в експертів-міжнародників, що вони думають про перспективи набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до ЄС у найближчі місяці.
Єврокомісія шле позитивні сигнали – висновок щодо України буде таким же
«Заповнення опитувальника – це стандартна процедура. Востаннє її проходила Боснія і Герцеговина. Мета цієї процедури – з’ясувати наскільки держава-аплікант відповідає Копенгагенським критеріям членства», - коментує Укрінформу дипломат Вадим Трюхан.
«Копенгагенські критерії, якщо простою мовою, умовно можна розділити на три тематичні групи. Перша – географічна. Україна – це частина Європа, а тому тут жодних питань. Друга – політична. Йдеться зокрема про стабільність установ, що гарантують демократію, верховенство права, забезпечення прав людини, повагу і захист прав нацменшин. Третя – економічна. Нюансів тут багато, але ключове – наявність в країні діючої ринкової економіки. Якраз саме це й має засвідчити той опитувальник», - доповнює політолог-міжнародник Петро Олещук.
Щодо прогнозів відносно перспектив нашої держави отримати статус вже у червні – під час саміту ЄС – експерти дають обнадійливу відповідь.
«Що далі? На підставі опитувальника, а також власних оцінок відповідності України статусові кандидата Єврокомісія дасть Раді ЄС (країнам-членам) висновок, що має офіційну назву Opinion, – тобто думку виконавчого органу ЄС щодо відповіді українській стороні на подану заявку», - каже в коментарi тижневику "Дзеркало тижня" директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Згідно з наявною практикою, відповідь Єврокомісії буває трьох типів: «так», надати статус кандидата і розглянути можливу дату початку офіційних переговорів про членство; «ні», відхилити заявку (якщо країна не відповідає базовим критеріям Статті 49 Договору про ЄС, наприклад через географічне розташування або відсутність демократичного устрою – приклад Марокко); потенційне «так», якщо країна відповідає базовим критеріям, однак з огляду на особливості внутрішнього політичного та\або економічного устрою на даний момент надто далека від відповідності Копенгагенським критеріям членства.
«Є й неформальна четверта опція – відкладення розгляду заявки без визначення конкретних термінів надання статусу кандидата, якщо стан справ у цій країні або характер її відносин із Європейським Союзом надто контраверсійні і всередині ЄК бракує єдності щодо остаточної відповіді, - розповідає пан Сушко. - Останнє свого часу відчула на собі Туреччина, чию заявку було отримано ще 1987 року, а рішення про надання статусу кандидата ухвалено тільки 12 років потому – у 1999-му».
Проте з огляду на сигнали, які надходять від керівництва Єврокомісії, висновок щодо України буде позитивним.
«Керівники виконавчого органу ЄС добре ознайомлені зі станом справ в Україні, зокрема з перебігом імплементації Угоди про асоціацію. Експерти визнають, що Україна нині перебуває на більш просунутій стадії наближення до критеріїв членства в ЄС, ніж були більшість країн Західних Балкан на момент подання своїх заявок на членство. Тож Єврокомісія, гадаю, скаже «так» статусу кандидата для України», - певен директор Інституту Євроатлантичного співробітництва.
«Спрогнозувати щось досить складно. Втім, я все ж оцінюю як дуже високу ймовірність того, що відповідне рішення щодо України все ж таки буде ухвалено», - каже Петро Олещук.
«Перспективи отримання статусу кандидата на вступ до ЄС в України практично стовідсоткові. Проте переговорний процес про умови вступу буде тривалим і доволі болісним», - зауважив Вадим Трюхан.
Дипломат наголошує, що виключати того, що деякі держави-члени ЄС будуть проявляти надмірну прискіпливість і навіть жорсткість у переговорах не можна.
Не без ризиків: хто або що може загальмувати процес?
«Найважливіший фактор, який грає на нашу користь, – навіть не сам факт зухвалої російської агресії, а те, як це було сприйняте громадською думкою у ключових країнах ЄС. А він спричинив там фундаментальні зрушення, подекуди вперше сформувавши політичну більшість громадян, які сприймають Україну частиною європейської родини і готові підтримати членство нашої держави в ЄС. Таку більшість було зафіксовано в березні опитуваннями громадської думки в Італії, Іспанії, Франції, і, найголовніше, – у традиційно скептичній Німеччині (69%)», - акцентує Олександр Сушко.
Згідно з підрахунками соціологів, загальноєвропейська підтримка майбутнього членства України нині перебуває на рівні приблизно 71%.
«І такий рівень підтримки європейців України в ЄС не може не вплинути на уряди країн-членів», - додав він.
«Як не мене Україна обрала достатньо правильну тактику дипломатії, яка передбачає не лише контакти з політичною елітою, а й широке звернення до самих громадян. Ми всі пам’ятаємо серію звернень Володимира Зеленського до парламентів різних країн (переважно європейських)», - звертає увагу Петро Олещук.
Це було звернення не тільки до депутатів, але й, по суті, до громадян усіх цих держав: «І всі демократичні політики, так чи інакше, чудово розуміють, що повинні зважати на настрої своїх громадян, свого електорату».
Однак, попри загалом оптимістичні очікування української сторони, ризики недружнього кроку з боку окремих країн-членів залишаються…
«Чи буде протидія? Наскільки я розумію, на рівні європейської еліти принципове рішення щодо приєднання України вже ухвалено. І як показує досвід, якщо принципове рішення ухвалено, то з високою долею ймовірності воно таки буде реалізоване. Хоча так, «сюрпризи» також можуть бути», - стверджує пан Олещук.
«І мова не лише про Угорщину, яка вже давно «не рівно дихає» щодо України», - підкреслив Вадим Трюхан.
Нагадаємо свіжу заяву глави МЗС Угорщини: «Будапешт не підтримає санкції проти російської нафти і газу».
«Наші угорські «друзі» завжди займають двозначну позицію, вони давно мають традиції (маю на увазі уряд Орбана) загравання з путіним, намагаючись якось це використати у власних інтересах. Але коли справа доходить до найбільш значимих голосувань, Угорщина, не зважаючи на всю свою войовничу риторику, не наважується кидати відкритий виклик усьому іншому ЄС. Класична ситуація – нещодавнє голосування країн-членів ЄС щодо ухвалення рішення про надання зброї Україні. Це рішення підтримали всі, зокрема й Угорщина. Тобто угорці найперше дивитимуться куди дме вітер, як налаштована переважна більшість. Якщо буде консенсус з боку основних європейських гравців з цього питання, як от Німеччини, Франції, Італії – не думаю, що угорці наважаться протидіяти», - стверджує Петро Олещук.
Проте наразі немає чіткої підтримки надання статусу кандидата з боку офіційного Берліна…
«Є поки що невизначеність із результатами президентських виборів у Франції. Значного тиску зазнаватиме позиція уряду Нідерландів, який досі змушений озиратися на результати референдуму 2016 року», - доповнює Олександр Сушко.
Натомість показовою, каже він, стала заява прем'єр-міністра Італії Маріо Драґі від 22 березня, в якій прозвучала однозначна підтримка членства України в ЄС: «Італія ніколи раніше не декларувала такої позиції».
Але на цьому ризики не закінчуються…
Не можна також достеменно спрогнозувати, вказує пан Сушко, як на долі української заявки позначиться факт «запаралелення» її Молдови та Грузії, які надійшли до Брюсселю за кілька днів після української і тепер, по суті, розглядаються разом.
Знов таки нагадаємо, що уряди в Кишиневі й Тбілісі теж нещодавно отримали аналогічний українському опитувальник від Єврокомісії.
«Україна жодним чином не може ставити під сумнів суголосні нам європейські прагнення народів Молдови та Грузії (навіть попри охолодження відносин із останньою). Навпаки, ми тривалий час працювали над синхронізацією наших спільних європейських амбіцій у рамках «Асоційованого тріо», і така політика – стратегічно правильна. Однак не виключено, що синхронний розгляд трьох заявок (замість одного екстраординарного українського «кейсу») може послугувати додатковим приводом до гальмування процесу, відмови від пришвидшеної модальності розгляду, якої очікує Україна, але яку важче застосувати до двох інших країн, котрі не перебувають у співмірних надзвичайних обставинах», - підкреслив директор Інституту Євроатлантичного співробітництва.
«Безумовно, на нас чекає серйозна дипломатична робота. Але повторюся: якби не було принципової згоди щодо членства України в ЄС – ніхто цей процес навіть би не розпочинав», - наголошує Петро Олещук.
«До набуття членства ще довгий час. Крім переговорів про умови вступу до ЄС, ще доведеться пройти декілька процедур, зокрема щодо отримання згоди на підписання Акту про вступ до ЄС, а також ратифікацію самого цього документу. Передбачити те, які будуть відносини з тим чи іншим членом ЄС зараз абсолютно не можливо. Проте українській дипломатії слід уважно працювати з усіма політичними партіями і лідерами думок всіх держав-членів, щоб уникнути «нежданчиків» у наступні 2-3 роки», - попереджає Вадим Трюхан.
Професійність команди перемовників, а також безумовна перемога над рашистами – запорука успішних перемовин і вигідних умов вступу до ЄС.
«Ніякі орбани не завадять Україні, якщо вона сама собі не завадить. Доля України в ЄС і змарнувати історичний шанс ми не маємо права», - підсумував дипломат.
Мирослав Ліскович. Київ
