Шановні друзі-херсонці!

Вони вирішили, що прийшли до себе додому, і хочуть міцно закріпитися на «споконвічних територіях». Однак ваша рішучість і непохитна проукраїнська позиція суттєво перешкоджають втіленню їхніх планів. Усі прояви їхньої агресії щодо мирного населення на вашій території – це не погрози чи сила, це ніщо інше, як демонстрація власної слабкості. Вони й подумати не могли, що «величі» кремлівського царька вже ніхто не боїться і не тремтить перед його ореолом. Видавати бажане за дійсне – давня російська традиція, тому вони й демонструють, що нібито стали господарями на українській землі. За всі «фільтраційні заходи» і «референдуми» їм неминуче відповідати перед міжнародним судом, і усвідомлення цього факту розлючує їх іще більше.

Херсон – місто з давньою історією, але українською, не російською. Це давньоруська, а потім козацька територія. За російською версією, воно було засноване в 1778 р. – за кілька років після окупації Гетьманської України за наказом Катерини ІІ. Однак заповіти місцевої знаті 1765 р. свідчать про те, що на цих територіях на той момент уже проживало далеко не перше покоління місцевих жителів. Жодних зв’язків із московітами чи атрибутів їхньої культури вони не мали. Під час перебування у складі російської імперії до 1917 р. херсонці активно протистояли русифікації, створюючи самостійні культурні організації і поширюючи українське слово серед широких верств населення. Учні створених імперськими властями шкіл погано розуміли російську мову, яка була єдиною дозволеною для викладання.

Після падіння імперії в Херсоні сформувався один із найактивніших осередків підтримки молодої Української Народної Республіки. Більшовики в місцевій Херсонській народній раді підтримки не мали взагалі. До повної окупації України в 1920 р. власних органів на території регіону їм створити не вдавалося. За час свого панування до 1991 р. вони спромоглися ще більше, ніж їхні імперські попередники, розграбувати регіон і використати його виключно у власних інтересах. Як і в царські часи, у безводні степи висилали неугодних з інших країв, створюючи незручності для місцевих жителів. Будівництво Північнокримського каналу і системи зрошувальних споруд призводило до затоплення значних сільгоспугідь. Без будь-якого погодження з місцевими жителями значну частину колгоспних земель було передано корейській громаді по суті для ведення офіційно забороненої тоді в срср підприємницької діяльності.

Після цього всього жоден із російських можновладців не має ніякого морального права говорити з херсонцями про щось іще, окрім вибачення за дії своїх попередників. Сьогоднішні дії російської армії – це не повернення на «споконвічно російську» рідну землю, це окупація чужої території. Вони не мають ні юридичних, ні історичних прав робити те, чим займаються наразі. Ви, героїчні херсонці, чудово це розумієте і доносите їм щодня, коли виходите на проукраїнські мітинги під обстрілами автоматів і висловлюєте рішучу відмову від співпраці зі створюваними від їх імені «органами влади». Ваші принциповість і рішучість безцінні для всієї України, усі люди з інших регіонів вам за це безмежно вдячні.

Херсонці, з вами всі: українська влада, яка не припиняє здійснення своїх повноважень на тимчасово окупованих територіях; Збройні Сили України, воїни яких один за одним мужньо відбивають у рашистів населені пункти, які вони встигли захопити; волонтери, котрі на свій страх і ризик доставляють в область усе необхідне. З вами весь Український Народ, весь світ і Бог. За такої потужної підтримки Херсон був, є і буде українським!

Національна академія СБУ 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства