Антипутінська коаліція не просто сформована, а вже діє реально

За два місяці війни Україна показала себе ефективною державою, яка вистояла і не розсипалась під неспровокованим ударом ядерної держави, а українці – довели всьому цивілізованому світові, що вони мужня нація, з сильною волею до супротиву та перемоги. Як би це пафосно не звучало, але з нами рахуються, нас поважають і навіть трішки бояться. Ми спричинили суттєвий злам сприйняття війни серед наших західних партнерів:  рф потрібно не вмовляти, а жорстко їй протистояти, ставити на місце.

На даний момент формуються декілька нерозривних чинників, на яких базується антипутінська коаліція (так, ця коаліція почала формуватися ще раніше – до широкомасштабного наступу рф, але зараз нарешті вимальовуються її реальні обриси). Перерахуємо основне:

1. Об’єднання демократичних націй НАТО+. 26 квітня пройшла стратегічна зустріч міністрів оборони понад 40 країн на базі «Рамштайн» у Німеччині, яку дехто вже називає Атлантичною хартією 2.0.
2. Ленд-ліз для України – це робочий інструмент для реалізації рішень «Рамштайну» з боку США. 27 квітня очікується голосування відповідного законопроекту Конгресом. Раніше – 6 квітня – його одноголосно вже схвалив Сенат. Далі – документ направлять на підпис президенту Джо Байдену.
3. Відповідальність для військових злочинців із залученням міжнародних інституцій. Розпочато міжнародні судові процеси щодо притягнення усіх відповідальних за скоєння воєнних злочинів в Україні, включно з путіним та іншими представниками російської влади. Звісно, це справа не одного дня. Це може тривати роками. Але ми почекаємо.
4. Перебудова всієї системи міжнародних організацій. 24.02.22 – чітка демонстрація того, що жодна існуюча міжнародна структура, включаючи ООН і ОБСЄ, не здатна попереджувати та зупиняти війни на планеті. Усе доведеться будувати з нуля. Парадоксально, що рф, яка сіє агресію в світі, є постійним членом Радбезу ООН з правом вето. Які ще потрібні аргументи щодо такого висновку?

Але давайте зосередимося детальніше саме на пунктах 1 і 2, які напряму пов’язані один з одним. Чому? А тому, що зустріч на базі «Рамштайн» – це про координацію військової допомоги, номенклатуру, рішення учасників, а ленд-ліз – про механізми, їх практичну реалізацію. Вкупі – це означає, що США та їх союзники готові піти у військовій допомозі так далеко, як це буде потрібно України. Уже ніхто не розглядає питання суто нашого виживання, зараз – розглядають питання нашої перемоги в цій війні.

«Рамштайн» і ленд-ліз: чому для нашої держави це так важливо?

У саміті з питань довгострокової безпеки України на базі повітряних сил США «Рамштайн» у Німеччині взяли участь представники 43 країн, включно з 14 країнами, які не є членами НАТО.

Більшість була представлена міністрами оборони або високопоставленими чиновниками з оборонної політики. Також в обговоренні взяв участь генсек НАТО Єнс Столтенберг. Серед країн, які не є членами НАТО, були запрошені ключові для США тихоокеанські партнери: Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія, представники Близького Сходу – Ізраїль, Катар та Йорданія, квартет з Африки – Кенія, Ліберія, Марокко і Туніс, а також Фінляндія, Швеція і, звісно, сама Україна. Нашу делегацію очолив міністр оборони Олексій Рєзніков, який за столом переговорів зайняв місце поруч із головуючим – міністром оборони США Ллойдом Остіном.

Про що саме там домовились – поки не розголошується. Але що точно відомо:

1. Союзники зібрали $5 мільярдів військової допомоги для України, з яких $3,7 мільярда виділяє адміністрація США. «Україна вірить у те, що може перемогти, і так думають тут усі. (…) Ми не маємо часу витрачати час. Ми повинні рухатися зі швидкістю війни», – зауважив глава Пентагону Ллойд Остін.
2. Очільник Міноборони України Олексій Рєзніков ознайомив колег із ситуацією на полі бою та з потребами української армії. За результатами перемовин він опублікував у Twitter список зброї, необхідної для перемоги над росією: «Нам потрібні засоби протиповітряної оборони та БПЛА, артилерійські системи, РСЗВ і танки, БТР та БМП, бойові літаки та протикорабельні ракети. (…) Ефективним рішенням буде отримати цю зброю з країн НАТО, де вона є в достатній кількості».
3. На переконання міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нашій державі буде чим воювати: «До нас поїхали спочатку гаубиці, але це лише початок, поїде набагато більше».
4. Подібні зустрічі проводитимуться щомісяця. Як у форматі фізичної присутності, так і у віртуальній формі.
5. У німецькому місті Штутгарт Міноборони США створило центр координування військової допомоги Україні від Заходу. За інформацією CNN, Пентагон призначив для керування центром свого військового - генерала (прізвище не повідомляється) — а той співпрацюватиме із генералом із Великої Британії. Крім США, у команді будуть представники 15 інших країн. Центр також керуватиме мережею з понад 40 країн-партнерів, які зустрілися 26 квітня в Рамштайні і надають допомогу Україні.

Ну і, коротко щодо ленд-лізу.

Ще 6 квітня американський Сенат одноголосно проголосував Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act), раніше запропонований групою сенаторів-демократів та республіканців.

27 квітня його має підтримати Палата представників США, що є дуже ймовірним, оскільки в обох палатах американського Конгресу є тверда двопартійна підтримка оборонних зусиль України у війні проти росії. Після цього закон передадуть на підпис Джо Байдену.

Навіщо закон про ленд-ліз для України потрібен?

А потрібен він для того, щоб спростити будь-які швидкі поставки зі США (включно з озброєнням). Наразі, відповідно до Закону про контроль за експортом зброї, американський президент може приймати рішення про надання в оренду оборонних засобів партнерам та союзникам Вашингтона, якщо це відповідає інтересам національної безпеки США. Проте бюрократичні бар'єри та інші обмеження можуть зробити такі кроки неприпустимо запізнілими. Програма ленд-лізу, натомість, розширює повноваження та можливості Адміністрації для таких кроків. Вона передбачає спрощені процедури кредитування, постачання та транспортування зброї — але тільки в Україну та країни Східної Європи. Поки що Програма діятиме до 2023 фінансового року (тобто до 1 жовтня 2022 року).

Переоцінити значення цього рішення неможливо

От що каже політолог і дипломат Вадим Трюхан: «Це довгоочікуваний інструмент забезпечення України всім, що їй необхідно для якнайшвидшого переможного завершення Вітчизняної війни проти росії».

Подібний закон, нагадує він, врятував СРСР від розгрому нацистською Німеччиною і її союзниками в 40-х.

Нагадаємо, що третина танків і 16% винищувачів Червоної Армії, що брали участь у битві за москву, були надані західними союзниками. Загалом же Радянський Союз отримав за ленд-лізом майже 15 тисяч літаків, 7 тисяч танків, 376 тисяч вантажівок і 51 тисячу джипів, навіть,15 мільйонів пар армійських черевиків. І безліч інших матеріалів, обладнання та продовольства – аж до 257 мільйонів ґудзиків. Загалом за програмою ленд-лізу СРСР отримав допомогу на 11 мільярдів доларів. І це у цінах початку 40-х, коли долар важив у 20 разів більше, ніж зараз.

«Певен, що нинішній аналог ленд-лізу допоможе Україні поховати СРСР 2.0, в який путін і Ко фактично перетворили росію», - підсумував Вадим Трюхан.

Чекаємо на голосування у Вашингтоні. За Київським часом засідання Конгресу США має початися о 21:00.

Мирослав Ліскович, Київ