Чим путін може «блискавично» ударити по Заходу і яка відповідь є на це?
путін знову лякає Захід. На цей раз - «блискавичними» ударами за допомогу Україні. «Якщо хтось наважиться втрутитися в поточні події з боку й будуть створювати для росії неприйнятні загрози стратегічного характеру, то мусять знати, що наша відповідь, удари у відповідь будуть блискавичними, швидкими», - заявив кремлівський злочинець. А також додав, що в рф, мовляв, «є для цього всі засоби»: «Такі засоби, якими ніхто не може зараз похизуватися. А ми хизуватися не будемо – ми будемо їх використовувати, якщо треба буде! І всі мають про це знати! Усі рішення в цьому стосунку вже ухвалено».
Що воно мало на увазі, по яких цілях планує завдати удари та якою зброєю – не уточнюється. Дещо перефразовуючи фразу листоноші Пєчкіна, вигаданого персонажа творів дитячого письменника Едуарда Успенського: «У нас, в рф, для вас, країн Заходу, щось є. Але що саме – ми не скажемо». Тож ззовні, принаймні, погрози путіна виглядають блефом. Але чи блеф це насправді, можливо, до подібних заяв, а тим більше зараз, потрібно усе ж відноситися уважніше? Врешті-решт, як на це реагуватиме Захід?
«Що мав на увазі путін, говорячи про таке озброєння, якого нібито немає в потенційних супротивників? Ну, знаєте, це дуже подібно до Третього Рейху, який кричав у 1944-му, що, мовляв, ми використаємо Вундерваффе (нім. Wunderwaffe, буквально — дивовижна зброя, - Ред.) і це принесе нам перемогу», - розповідає в коментарі Укрінформу полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово Сергій Грабський.
Такої «диво-зброї» у путіна немає. Для її розробки потрібно дуже багато часу, грошей і не тільки.
«рф не та країна, яка має потенціал розробити таку зброю. Пам’ятаєте, як у березні 2018 року, під час звернення до федеральних зборів, путін на увесь світ показував на екрані мультики про «небачену раніше зброєю, захисту від якої не існує». Так от, до чого я веду – в сьогоднішньому інформаційному світі неможливо приховати від початку й до кінця створення якогось принципово нового типу озброєння. Все ком’юніті, яке пов’язано з розробкою зброї – йде ніздря у ніздрю, працює в паралельному режимі. Тож концепцію, звісно, можна розробити, але, знов таки, країна, яка у замкненому циклі не може зробити кулькової ручки… - іронізує військовий експерт. - А те, що рф справді може склепати якесь «диво-дивне» – це не питання. Яскравий тому історичний приклад – «цар-гармата», яка була відлита у 1586 році і яку планували застосовувати для оборони кремля, однак так жодного разу вона й не використовувалася».
То про яку ж тоді зброю натякав путін – ядерну? Чим же намагається налякати Захід російський фюрер?
«Та усе тим же, що й Брежнєв, Хрущов і Сталін. Це ядерний апокаліпсис! Ну, ще можливо, хімічною чи бактеріологічною атакою – варварськими засобами ведення війни минулого століття, яких цураються навіть диктатори. А путін може», - каже пан Лакійчук.
Експерт нагадує, що два роки тому, в червні 2020-го, путін затвердив своїм указом «Основи державної політики російської федерації в галузі ядерного стримування», якими критерії застосування росією ядерної зброї дещо змінилися порівняно із затвердженою у 2010 році Військовою доктриною.
«Зараз на папері москва готова застосувати ядерну зброю у відповідь на напад на неї або її союзників з використанням ядерної зброї або іншої зброї масового ураження, або у разі агресії зі звичайною зброєю, якщо «під загрозу буде поставлене саме існування держави. Втім, для москви «закон що дишло», як захоче – так і поверне», - додав керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
«Чи є в рф ядерна зброя, чи може вона її застосувати? Так. Але подібний ризик на сьогодні не високий. Цей ризик може народитися тільки в головах путіна і Ко – не більше. У світі пильно, 24/7 слідкують за кожним рухом рф», - каже Сергій Грабський.
А відтак, переконує він, говорити про те, що рашисти задумають використати якусь більш серйозну зброю не доводиться.
«З огляду на те, наскільки щільно їх «обклала» розвідка і американська, і британська, і французька… Будь-який рух буде моментально розкритий і доведений до військово-політичного керівництва цих країн», - переконує пан Грабський.
«Залізти в голову хворої людини і дати якусь адекватну оцінку – вкрай складно. А те, що ця людина є хворою, гадаю, вже ні в кого не викликає жодного сумніву. Можливо, він хворий не в прямому розумінні, а хворий на псевдотеорії, які він вирішив перетворити на якусь реальну політику, - каже міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко. - Тим не менш, навіть попри те, що путін живе у своїй паралельній реальності, до слова, навіть його німецька подруга Меркель про це неодноразово говорила, він дуже добре оцінює ризики застосування ядерної зброї, фатальні й для самої рф».
За словами дипломата, ні путін, ні його оточення не хочуть закінчити своє життя під ядерним грибом, який може з’явитися і над їхніми головами.
«Я не думаю, що це реальна річ, це – більше про блеф, про черговий спосіб залякати світ, залякати всіх, і на цьому страху побудувати свої останні спроби зупинити допомогу Україні. Проте це марно. Рішення про допомогу нашій державі вже прийнято. Це політичне рішення. Тепер іде його технічна реалізація», - додав пан Огризко.
Додамо: відповідь демократичного світу прозвучала буквально на наступний день після путінських погроз.
«Захід вже відкинув усі сумніви та коливання щодо підтримки України. Під час зустрічі міністрів оборони 40 держав світу на базі «Рамштайн» де-факто було створено антиросійську військову коаліцію, яка надаватиме військову допомогу Україні до переможного кінця», - нагадує політолог-міжнародник Максим Ялі.
Стратегічне рішення про знищення путінського режиму, який становить загрозу не лише Україні, а й усьому світу вже ухвалено. І це переломний момент: «І саме з цим пов'язана нервова реакція путіна, який звик, що його «ядерний блеф» завжди спрацьовував».
Але не цього разу….
«Після двох місяців війни, програшу битви за Київ та колосальних втрат в особовому складі та техніці - міф про «другу армію світу» остаточно зруйновано. І навіть уряди тих країн, які до останнього намагалися зберегти нейтралітет та відмовлялися надавати військову допомогу Україні, як от ФРН – під тиском громадської думки перейшли на бік України (йдеться про голосування в Бундестазі – 85% депутатів за всебічну допомогу Україні. Ред) та приєдналися до антипутінської коаліції», - підкреслив пан Ялі.
Ну, з цим зрозуміло. А як Захід конкретно реагуватиме?
Сергій Грабський нагадав заяву Бориса Джонсона: «Він сказав, що Велика Британія, в разі загрози, залишає за собою право самостійно, не консультуючись з іншими країнами НАТО, завдати удар у відповідь».
Превентивний удар, про який говорить пан Джонсон, може бути нанесений звичайною зброєю, припустимо, по конвою, який транспортуватиме контейнер з ядерним боєзарядом до місця його застосування.
«Чому б і ні, тим більше, що ми знаємо, що така можливість у країн Заходу є. Ті ж літаки, які використовують систему Стелс, вони невидимі для російської ППО. Вони можуть «злітати» туди й назад, досягнувши цілі, виконавши завдання, і повернутись без втрат», - доповнює полковник запасу Олег Жданов.
Своє слово сказали й американці. Наприклад, заступник держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд заявила, використання такої зброї виведе ситуацію на принципово новий рівень: «Ціна дій путіна буде просто астрономічною».
«Ще з початку повномасштабної війни в Україні Джо Байден запевнив своїх партнерів, що США виконають свої гарантії безпеки згідно з п.5 Договору НАТО», - каже Максим Ялі.
«І Британія, і США чітко заявили, що у такому випадку росії доведеться пережити жахливу катастрофу. Я думаю, що, в принципі, при всій дикості і нерозумності цього режиму, там все-таки дають собі звіт у тому, що це означає. Відповідь буде дзеркальною. Тож ці обміни взаємними погрозами, власне, такими і залишаться», - стверджує Володимир Огризко.
Не лише словом, а ділом.
Павло Лакійчук каже, що поки в підвалах Луб’янки каламутили «новачки» і змішували стронцій з полонієм, а в бункерах Новосибірська і Міасу намагались реінкарнувати ракетну розробку дніпропетровців 1960-х років, яку «скрєпно» називають МБР «Сармат», Захід послідовно працював над розробкою технологічних систем захисту від подібних «дарунків з минулого».
«І, судячи по тональності слів Байдена і Остіна, вони більше впевнені в ефективності роботи своїх конструкторів та інженерів, ніж Шойгу і Рогозін. І піарити результати їх роботи нема потреби – в роботі покажуть», - підсумував військовий експерт.
Мирослав Ліскович. Київ