Парад переможених: вони програли війну Україні. 9 травня 2022 року це засвідчило
Хворий (не лише ментально), нікчемний, втомлений і розгублений. Виступ путіна 09.05.22 на Красній площі – відверто слабкий: порожнє, бліде та плутане бурмотіння, без структури та емоції, яке супроводжувалося традиційним набором ідеологічних штампів про «ворожий блок НАТО», «каральні операції», «неонацистів» і «бандерівців».
Що цікаво – жодної згадки про «перемогу другої армії» на фронтах, про «звільнення Маріуполя», про приєднання «республік» до складу рф. Ба більше того, замість повітряної компоненти (зокрема прольоту літака «судного дня» Іл-80, - Ред.), яку, до слова, скасували не тільки в москві, але єкатеринбурзі, новосибірську, самарі, ростові-на-дону та інших великих містах – лише парочка залпів зі стареньких гармат. Чому скасували? Офіційна причина – «погодні умови». Однак звернемо увагу на три цікавих моменти.
По-перше, «нельотна погода» – це чергова брехня. У 2020 році росмедіа поширювали інформацію, що рф витратила понад 540 млн рублів на «розгін хмар» для безпеки польотів військової авіації, а у 2021 році – 417 млн рублів.
По-друге, щодо конкретно літака «судного дня», то у 2020 році українське мілітарне видання Defense Express писало, як в раші з розмахом розмародерили Іл-80: з відсіків пропали 39 радіостанційних блоків (!) і ще п'ять плат із п'яти таких же демонтованих блоків. Що ж, рф таки успішно «прогресує»: у 2014-му вкрали український Крим (невдовзі повернемо півострів додому), у 2020-му – радіостанційні блоки з Іл-80, а у 2022-му – унітази, електричні чайники без підставок, ношену білизну і… собачі будки.
Ну, і третє – найсмішніше. Що це за «літак судного дня», який залежить від поганої погоди? Виходить, як тільки дощ та хмарність – все, нападай на рашу всяк, кому заманеться?
Врешті-решт, замість оголошення загальної мобілізації, яку напередодні прогнозували аналітики та військові експерти, путін оголосив хвилину мовчання, а також – кинув фразу про «недопущєніє глобальной войни». А як же готовність далі піднімати ставки – здувся «ядерний бобік»? Що це – «скромне» визнання поразки, завуальований сигнал Заходу, мовляв, давайте вже якось домовлятися?
В будь-якому разі, шабаш «побєдобесія» став дуже убогим видовищем «побєдобезсілія», парадом катастрофи «вєлікой» росії. Звісно, це ніяк не означає, що війна припиниться завтра. Ще буде багато крові, сліз і поту – «гарматного м’яса», як і запасів «старого заліза» в рф достатньо.
Але Перемога України вже близько! Крім всесвітньої ганьби та ненависті росія не змогла нічого досягнути за ці 75 днів широкомасштабної війни...
«Цьогорічне 9-те травня виявилося непідйомною ношею для путіна, викликом, з яким він не впорався. Воно і зрозуміло чому. Розраховував на величний парад по Хрещатику в Києві та в інших українських містах, з прогоном тисяч українських військовополонених… А вийшло так, як вийшло», - коментує Укрінформу дипломат Вадим Трюхан.
Втрати, яких вже не можливо приховати, тисячі одиниць знищеної техніки, в першу чергу новітньої, санкції, введені в тому числі саме сьогодні, політична та економічна ізоляція тощо.
«Скоріш за все, він до останнього обирав, піти ва-банк чи поплисти за течією. І так виглядає, що на «ва-банк» забракло духу або ж – найближче оточення змогло відмовити, - каже експерт. - Відтак, загальна мобілізація і оголошення війни Заходу відкладено в довгу шухляду. Путін здувся. Навіть слово «Україна» не зміг видавити з себе протягом свого виступу на Красній площі».
Не зміг, бо наша держава стала для нього кісткою в горлі. Рівень путінської ненависті до нас і водночас роздратування від безсилля просто зашкалює.
«І це добре. Так виглядає, що цей старий нікчемний недофюрер 2.0 втрачає опору під ногами і вже нагадує «Акелу, який промахнувся», чого на правді не можуть не помічати в його найближчому оточенні», - зауважив пан Трюхан.
На питання, чи можна бліде варнякання путіна на параді «побєдобесія» розцінити як спробу запросити перемир’я, дипломат заперечив: «На перемир’я кремлівський диктатор не піде».
За його словами, скоріше, зараз путін нагадує вівцю, яка йде на заклання (тобто на смерть, - Ред.).
«путін розуміє, що програв, але здаватися не хоче», - стверджує Вадим Трюхан. А відтак, наголошує, що слід бути готовими до будь-яких неприємних сюрпризів від нього: «Той факт, що навіть вчора і сьогодні відбуваються інтенсивні обстріли України, а на Луганщині зав’язалася кровава битва за трасу Лисичанськ - Бахмут, яка є ключовою для забезпечення наших військ на Луганщині, - тому підтвердження».
«путін не досяг в Україні абсолютно жодних успіхів і він, а також його оточення – це чудово розуміють», - каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Більш того, своєю кривавою авантюрою вони показали тим, кого вважають своїми головними ворогами (США та країнами НАТО, - Ред.), наскільки росія слабка.
«Просто так піти з України вони не зможуть. А тому, зменшуючи напруження агресивної риторики в інформаційному посторі, подають сигнал про готовність до переговорів. Але про жодні мирні переговори не може йтися. ЗСУ зараз у виграшному становищі і готові не лише деокупувати території, що тимчасово контролюються зс рф, до кордонів 23.02.2022, а й загалом – повертати кордони 2014 року», - переконує військовий експерт.
Протиставити москва цьому нічого не може: «А тому упадництво, порушена дикція та невпевненість панували на параді ганьби на Красній площі повсюдно, а не лише в особі путіна».
«Я прогнозував: малоймовірно, щоб на Красній площі рашистський фюрер проголосив щось справді важливе. Так і вийшло: чергове бла-бла-бла людини, яка загнала себе у глухий кут і яка доживає життя у страшенному стресі», - коментує політичний аналітик Олександр Кочетков.
Головне відбувається і вирішується на фронтах в Україні.
«І саме тут у рашистів перемоги нема. Вони вже провалили власний план другого етапу війни, так і не захопивши Луганську та Донецьку області до 9 травня. З нової техніки, яку я побачив на параді у москві, найбільше враження справила радіокерована платформа, що перевозила відеокамеру — дуже швидко і вправно діяла. Тому що вона китайського виробництва. А от російське представницьке авто «Аурус» тупо копіює «Роллс-Ройс», але до оригіналу не дотягує. Більше на тому параді нема про що казати», - додав експерт.
Пан Кочетков також вважає, що припиняти війну путін не збирається. Зупинити цю навалу можуть тільки українські захисники з сучасною НАТІвською зброєю: «Наше завдання – максимально жорстко відкинути загарбників з нашої землі, і не тільки рашистських вояків, але й колаборантів».
Але звільнення наших території, певен політолог, на жаль, не забезпечить сталого миру, допоки поруч з нами залишається агресивна недоімперія.
«Потрібно, щоб наша перемога виглядала неспростовною і наочною, щоб навіть рашистська пропаганда була не в змозі якось її заперечувати. Саме така перемога України разом з економічними санкціями наших союзників викличе тотальну кризу в рф, її розпад та збройні конфлікти всередині росії. І ось тоді, і виключно тоді, їм буде не до нас», - підкреслив Олександр Кочетков.
«На сьогоднішній день Україна має всі козирі на руках. Наш контрнаступ російські окупанти не здатні зупинити. Їм катастрофічно не вистачає особового складу та технічного потенціалу для цього. Крім того, значно ослаблена армія окупантів за більш ніж 2 місяці з кожним місяцем слабшає ще більше», - доповнює Олександр Коваленко.
Фактично, незабаром настане для армії росії незворотний момент, коли втрати, зазнані у війні в Україні, вона ніколи не зможе поповнити.
«Тоді як ЗСУ з кожним днем стають дедалі сильнішими, оснащеними і перевершують росіян за переважним рядом позицій. Україна зараз має говорити з рф мовою ультиматумів. Жодних мирних переговорів, угод та договорів. Тільки капітуляція москви!» - наголосив експерт групи «Інформаційний спротив».
Погоджується з озвученими тезами і Вадим Трюхан. Цілком очевидно, каже він, що Україна не має права зупинятися на півдорозі. Завдання полягає не лише в тому, щоб досягти воєнної поразки російської армії та її капітуляції, а й в тому, щоб добитися повного демонтажу путінського режиму, демілітаризації та денацифікація росії. Але самотужки це завдання Україна не зможе виконати.
«Відтак, вкрай необхідно забезпечити єдність антипутінської коаліції і твердість позиції, яку доведеться місяцями відстоювати у багатосторонньому діалозі з нашими партнерами та іншими заінтересованими сторонами, зокрема Китаєм, Індією, Лігою арабських держав та іншими. Інакше – війна повториться, і то у більших масштабах», - наголошує дипломат.
Як це раніше відбулося у випадку після появи Гітлера в Європі, а також по прикладу саддамівського режиму, який не добили після вигнання іракської армії з Кувейту, і в результаті довелося ще раз вступати з ним у дуже дорогу і кровопролитну війну.
«Цей шлях не простий, не можна виключати того, що він буде довжиною у декілька років. Проте пройти його треба, адже це питання виживання України і українського народу, а також безпеки всього європейського континенту», - акцентує пан Трюхан.
Україна має інтенсифікувати свої зусилля по позбавленню рф як держави-агресорки і спонсора тероризму права вето в рамках РБ ООН, а також конкретизувати раніше вже озвучену ініціативу по реформуванню ООН і проведення міжнародної конференції, покликаної створити нову дієву систему глобальної безпеки, включно з європейською.
«Коаліція із 43-х держав, яка була зафіксована у Рамштайні – це основа, на яку доцільно опиратися», - стверджує Вадим Трюхан.
Завершимо тим, з чого й почали. Хворий, нікчемний, втомлений і розгублений. Мрії кремлівського маніяка про утворення на уламках України нової імперії, яка змусить весь цивілізований світ рахуватися з нею, не здійснитися. Все даремно. Падіння режиму путіна неминуче. Це лише питання часу, який ЗСУ невтомно наближають.
Мирослав Ліскович. Київ
