Потрібні Україні живими, або Чому в евакуації з «Азовсталі» зради немає
Героїчні оборонці Маріуполя: окремий загін спеціального призначення «Азов», 12-та бригада Нацгвардії України, 36-та окрема бригада морської піхоти, прикордонники, поліцейські, добровольці… Перебуваючи в оточенні, під безперервними бомбардуваннями та обстрілами, в нелюдських умовах, майже без їжі, води і медикаментів, вони протягом 82 днів відтягували сили росіян на себе (загалом знищили 6 тисяч окупантів, в тому числі одного генерала, а ще – 78 танків, понад 100 одиниць бронетехніки), даючи українській армії критично необхідний час на формування резервів, перегрупування сил, отримання допомоги від партнерів.
Мабуть, усі чули історію про Фермопіли і 300 спартанців? Так от, Маріуполь – це українські Фермопіли, а його захисники, сталеві люди з «Азовсталі» – наші 300 спартанців. І нам вони потрібні живими. І саме тому 16 травня Україна розпочала операцію з їх евакуації.
Що відомо на сьогодні?
Одразу слід зазначити, що існували лише чотири варіанти розвитку подій навколо «Азовсталі».
Перший – деблокада Маріуполя військовим шляхом. Проте наразі в України немає достатньо важкого озброєння, яке б дозволило це зробити. Ключове слово – наразі.
Другий – процедура екстракції, яка передбачає вивезення третьою державою військових на свою територію. Україна неодноразово зверталася практично до всіх лідерів світу та міжнародних організацій, але рф на «екстрашкн» не погоджувалася.
Третій – героїчно загинути. Втім, героїчні захисники Маріуполя потрібні нам ЖИВИМИ.
Четвертий – піти на вимушений крок і евакуюватися: з одного боку – це так, здатися в полон, але з іншого – вижити, аби згодом бути обміняними на російських військовополонених.
Що наразі відомо? Небагато. По-перше, операція триває. По-друге, звільненням захисників курують українські військові та розвідники. По-трете, 53 поранених захисників з території заводу «Азовсталь» було вивезено в медичний заклад Новоазовська, ще 211 осіб – через гуманітарний коридор до колонії в Оленівку (й те, й інше – так звана «ДНР»).
«Ці люди фактично перебувають у полоні. Мені повідомили з Донецька, що почали готувати колонію №97 у Макіївці спеціально, як сказали, для «нациків із Азова», з Маріуполя, точніше. Де зараз перебувають 211 людей, яких вивезли вчора до Оленівки? Швидше за все, у фільтраційному таборі», - каже журналіст, уродженець Донбасу та член української делегації у колишній мінській ТКГ Сергій Гармаш.
Він також розповів, що там присутні представники Червоного Хреста, але вони присутні не офіційно, а просто як приватні особи.
«Це, в принципі, також добре. Але, звісно, їхні повноваження сильно урізані. Я і ступінь допомоги, яку вони можуть надати нашим військовим», - додав пан Гармаш.
«Колонія в Оленівці – це справжній концтабір ХХІ сторіччя, який росія створила в центрі Європи», - наголошує радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
За його словами, людей там тримають у жахливих умовах, годують не кожен день, а медичну допомогу взагалі не надають: «Там утримують рідних військових, колишніх співробітників правоохоронних органів, активістів, журналістів та людей, які просто викликають підозру».
За повідомленням російського ТАСС, слідком рф планує допитати українських військових в рамках розслідування так званих «злочинів київського режиму». Які методи допитів використовуватимуть «слідчі», не уточнюється. Між тим, нагадаємо, що напередодні у вільному доступі з’явилося відео з допиту росгвардійцями мешканця Херсонщини Сергія Леонідовича Мороза, де його піддають тортурам, зокрема, застосовуючи електричний струм, що є черговим доказом військових злочинів рф.
Щодо долі тих, хто досі залишається на «Азовсталі», а також ситуації в Маріуполі загалом…
Секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв'ю «НВ» запевнив, що військове командування підтримує з ними зв‘язок. Скільки їх ще там залишилося – точно невідомо. У Міноборони кажуть, що це «закрита інформація».
«Ми отримуємо дані кожного дня зранку і ввечері про всі події, що відбувається на території, де вони знаходяться, ми розуміємо всі складнощі, які у людей там сьогодні є», - заявив Данілов.
Мало конкретики і від засновника та першого командира полку «Азов» Андрія Білецького: «Зараз головне завдання – це врятувати сталевих людей. Вони ще знадобляться Україні. І головне зараз – не зашкодити своїми домислами, ідеями, якимись інсайдами і так далі».
При цьому він наголосив, що «через дві-три доби» сам гарнізон дасть чітко зрозуміти, як усе відбувалось.
Тим часом заступниця міністра оборони Ганна Маляр опублікувала на своїй сторінці у Facebook короткий, втім, обнадійливий допис із власним фото, на якому вона посміхається: «Все буде Україна! Наберіться терпіння».
Дещо більше інформації – у ранковому зведенні Генштабу від 18.05.22: «У Маріуполі основні зусилля ворог зосереджує на блокуванні наших підрозділів в районі заводу «Азовсталь». Продовжує завдавати артилерійських та авіаційних ударів».
Саме ж місто на межі епідемічної та екологічної катастроф. Кількість їжі та питної води обмежена.
В умовах, що склалися: чому рішення про евакуацію правильне?
«Далі захищати Азовсталь сенсу не було. Вона дійсно свою роль виконала», - стверджує дипломат Вадим Трюхан.
Кожен наступний день – це невиправдані жертви. Тож варто було пробувати зберегли життя цивільних, які там рятувалися, а також наших військових.
«Зради тут нема. Але водночас про перемогу, принаймні до того моменту, коли наші герої потраплять на територію, яка підконтрольна Україні, говорити недоречно», - додає він.
В ідеалі, перемога – це звільнення Маріуполя.
«І це обов’язково станеться у перспективі 2-3 місяців. При цьому російські нацисти не будуть захищати Маріуполь так, як це робили українські військові, адже для них це місто чуже», - переконаний дипломат.
«Схоже, що це було єдине можливе рішення щодо порятунку життя героїчних захисників Маріуполя. Ми не знаємо деталі домовленостей, але, судячи по контексту, йдеться про складну і поетапну процедуру їх обміну на російських полонених», - каже політолог Володимир Фесенко.
Безумовно, є чималі ризики зриву цих домовленостей, росіяни можуть діяти вкрай підступно.
«Казати одне, а робити – прямо протилежне. Але якщо є шанс, навіть невеличкий, на порятунок героїв Маріуполя, то його треба використати. «Українські герої потрібні Україні живими», як сказав президент Зеленський», - підкреслив експерт.
Перемогою є героїчна оборона Маріуполя, яка назавжди буде в історії. Але історія із захисниками Маріуполя ще не завершена.
«Деякі коментатори в соціальних мережах вже почали розганяти «зраду» у зв’язку із обставинами евакуації захисників Маріуполя. На жаль, «зрадофільство» - це вже дурна традиція у нашій політиці. – каже пан Фесенко - Тому підкреслю: розганяти «зраду» зараз – в інтересах ворога, це може зірвати виконання і без того складних домовленостей. Треба розуміти, що російська влада може не просто організувати пропагандистське шоу навколо захисників Маріуполя, у кремлі явно хочуть використати цю історію, щоб спровокувати розкол і конфлікти в українському суспільстві».
Саме тому політолог радить «зрадофілам» не грати на користь ворогу.
Були проти, аж раптом… Чому рф погодилася на евакуацію з «Азовсталі»?
На думку аналітиків з Інституту вивчення війни (ISW) в США, кремль міг погодитися на умовну капітуляцію захисників «Азовсталі», щоб прискорити оголошення Маріуполя повністю під своїм контролем.
Ще одна можлива причина – спроба виправдатися за надто повільні темпи широко розпіареного наступу на Донбасі, а також нищівні поразки, наприклад, на Сіверському Донці, де 13 травня ЗСУ отримало блискучу перемогу. Процитуємо Юрія Бутусова: «Наступ рф під селами Білогорівка, Серебрянка та Дронівка Луганської області повністю розгромлений. 8 діб поспіль російські війська намагались прорватись через річку Сіверський Донець і створили три плацдарми. Але стійкість української піхоти, героїчна атака наших танкістів, потужні удари артилерії з корегуванням дронів, пуски протитанкових ракетних комплексів дозволили зупинити російські війська та завдати їм важких втрат, і росіяни просто не витримали бою, і були вибиті поступово з кожного плацдарму».
Військовий експерт Сергій Грабський припускає, що російська сторона могла погодитися на евакуацію, оскільки усвідомила безглуздість і марність спроб атакувати «Азовсталь» з великими втратами для себе: «Мабуть, росіяни зрозуміли безперспективність подальших атак і витрат ресурсів, тому й пішли на такі переговори… У них так само мав би включитися здоровий глузд».
Володимир Фесенко також вважає, що Маріуполь вже два з половиною місяці залишається пекельним «гемороєм» для російської армії на Донбасі. А тому кремль прагнув будь-яким чином закрити цю проблему.
Крім того, він не виключає, що російська влада могла запланувати підступну комбінацію.
«Спочатку погодитись на обмін українських захисників Маріуполя на своїх військових, які знаходяться в полоні в Україні, а потім порушити ці домовленості для того, щоб організувати пропагандистське шоу із «перемогою над Азовом»», - каже пан Фесенко. І додає важливе: «Доля захисників Маріуполя має стати тестом на справжню готовність росії про щось домовлятися з Україною».
Вадим Трюхан вважає, що в кремля є дві мотивації. Перша – уже згадана – оголосити про повний контроль Маріуполя.
«А друга – показати міжнародній спільноті свою гуманність. Не факт, що обидві свої мети вони досягнуть. Проте для пропагандистів місця для потрібних сюжетів вистачить. Навіть скабєєву з соловйовим відправлять на «Азовсталь» проводити прямі ефіри», - додав дипломат.
І найголовніше питання: що далі?
Якщо тверезо: які перспективи, що з нашими «спартанцями» буде далі, чи є шанс повернути їх ще до поразки рф у війні? Це перше.
І друге. Вже після початку евакуації частини гарнізону «Азовсталі» в рф зробили декілька заяв. Спікер держдуми володін оголосив, що «нацистські злочинці» не можуть підлягати обміну і мають постати перед судом, і вимагає від депутатів підготувати відповідну постанову. А в.о. голови фракції лдпр слуцький пішов ще далі, запропонувавши скасувати мораторій на смертну кару для «азовців». Паралельно з цим російський мін’юст попросив верховний суд визнати «Азов» терористичною організацією і заборонити її діяльність в рф (ніби він її там вів раніше). Не виключено, що все це розраховано на внутрішню пропаганду та прив’язано до внутрішньополітичних процесів в рф. Зокрема, це можуть бути зовнішні прояви підкилимної боротьби у Кремлі, яка вже розгорнулася з новою силою після невтішних повідомлень з українських фронтів.
Але якщо ворог усе ж наважиться запустити якийсь публічний «процес» над нашими захисниками – як перетворити його на звинувачення раші в її злочинах?
«По суті це одне і те саме питання, яке зараз усіх хвилює. Спробую з правової точки зору відповісти. Питання евакуації саме військових та їх обмін не регулюється міжнародним правом. Женевські конвенції говорять лише про статус військовополоненого. В ідеалі мало б бути так: «азовці» здались в полон (що фактично відбулось за наказом нашого командування) і вони можуть бути обміняні до завершення війни (обов’язку обмінювати немає – це завжди політичне рішення), а після завершення війни усі особи репатріюються (повертаються на батьківщину) обов’язково», - розповідає юрист, експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.
Але з цього правила є виняток – якщо особа вчиняла воєнні злочини, злочини проти людяності або злочин геноциду. Власне, у нас є військовополонені, які просто виконували накази командування в межах бойових задач і відповідно мають «імунітет комбатанта» (так само як і наші військові) і вони будуть повернуті. Але є російські військовополонені, які вчиняли воєнні злочини – заборонені методи війни, обстріл, вбивства цивільного населення, мародерства тощо.
«Стосовно останніх уже розслідуються справи, уже є судові провадження, навіть вироки. Такі особи будуть відбувати їх тут, обов’язку репатріювати їх немає. Проте в майбутньому мирному договорі про завершення війни можуть бути визначені інші правила, це теж політичне рішення, - каже Крапивін. - Це я все підводжу до того, що відповідно до положень міжнародного гуманітарного права «азовці» користуються «імунітетом комбатанта», тож не несуть кримінальної відповідальності за те, що обороняли місто».
Саме тому в екстреному порядку російські депутати хочуть:
а) визнати їх «терористичною організацією» – тоді незалежно від вчинених ними дій є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності;
б) прямо заборонити обмін цієї категорії осіб. Фактично це перший випадок у цій війні, коли на рівні права встановлюються правила обміну, тож це перестає бути лише політичне рішення.
«Перше робиться, очевидно, для того, щоб були правові підстави для «показового суду» та подальшого ув’язнення. На жаль, допоки в росії не зміниться режим, забрати «азовців» можливо буде лише шляхом політичних домовленостей», - стверджує юрист.
Друге ж скоріше викликано тим, що є різні суб’єкти прийняття рішень. Тобто одна частина кремлівської влади може бути не проти «торгуватись» «азовцями», інша - категорично ні.
«Можливо, подібна активність депутатів потрібна для того, щоб «гарно виглядати» перед населенням. Тут різні сценарії можуть бути, але зміст зрозумілий. Тож, на жаль, поки що виглядає все так, що повернути «азовців» у нас поки що немає змоги. З іншого боку – політичне рішення нашого командування явно краще, ніж залишити їх під завалами», - підкреслив Євген Крапивін. І додав кілька слів щодо ймовірного публічного «процесу» в рф над «азовцями»: «Це «дійство» стане черговим посиленням нашої позиції стосовно того, що рф систематично порушує міжнародне право».
Володимир Фесенко також вважає, що кульмінацією пропагандистського шоу із нібито «перемогою над Азовом» може стати судилище над захисниками Маріуполя. Але…
«Я б цього не боявся. З російської сторони це буде явний фарс, а українська сторона має перетворити це «дійство» на засудження російського нацизму і демонстрацію героїзму українських захисників Маріуполя, - акцентує політолог. - Врешті-решт обмін може відбутися і після такого суду. Свого часу так вдалося повернути з росії і українських моряків, і політв’язнів, які були засуджені в росії. Думаю, що повернення захисників Маріуполя додому неминуче відбудеться, це лише питання часу і обставин».
Натомість, Вадим Трюхан каже, що про подальшу долю «азовців» говорити доволі складно.
«Скоріш за все, захисникам «Азовсталі» доведеться пройти через «круги пекла» у вигляді допитів, принижень і тортур. Проте вбити всіх російські нацисти не посміють – занадто широкого розголосу отримала ця героїчна, якщо не сказати епічна, історія».
Прикордонники, нацгвардійці, ЗСУшники, а також тероборонці мають високі шанси на виживання. Складніше з представниками спецслужб, а особливо з «азовцями», які отримали в рф вищу ступінь негативної сакралізації. Проте сподівання залишаються, певен дипломат: «Фактично мова про те, що Україні й українцям слід сподіватися на повторення історії чудесного порятунку її захисників, як це неочікувано мало місце із захисниками острову Зміїний, у тому числі автором найвідомішого на сьогодні у світі вислову».
Як вийде насправді – невідомо нікому. Поведінка російських покидьків як була, так і є абсолютно алогічною і не прогнозованою. У будь-якому разі, стискаємо кулаки і віримо в краще. Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ
