Керівник генерального директорату Єврокомісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO) Андреас Папаконстантину цими днями відвідав кілька регіонів України. Він зустрівся з представниками органів державної влади на місцях, щоб розуміти, які саме потреби є на сьогодні і яку допомогу необхідно надавати.
Як зазначив представник Єврокомісії, українська влада поділяє думку, що ключовим пріоритетом екстреної допомоги міжнародного співтовариства має бути багатоцільова грошова допомога. Водночас його непокоїть, як вирішуватиметься житлове питання тимчасово переміщених осіб з огляду на наближення зими.
Про це, а також про політику ЄС у гуманітарній сфері, перепрофілювання вже розпочатих програм підтримки Євросоюзу, можливість співпраці в частині гуманітарного розмінування та підсумки візиту в Україну Андреас Папаконстантину розповів в інтерв’ю Укрінформу.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ В ОКУПОВАНИХ І ОТОЧЕНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ЩОДНЯ ПОГІРШУЄТЬСЯ
- Як ви оцінюєте масштаб гуманітарної кризи, спричиненої російською агресією в Україні?
- Гуманітарна ситуація в Україні викликає тривогу і вимагає негайної відповіді. Останні три місяці бойових дій були згубними для народу України, спричиняли широкомасштабні людські страждання та переміщення. Цифри говорять самі за себе: за даними Міжнародної організації з міграції, на сьогодні понад 8 мільйонів осіб є внутрішньо переміщеними особами в Україні, а за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, майже 6,5 мільйона людей уже покинули Україну. Як наслідок – гуманітарні потреби зростають за експонентою.
Незліченні повідомлення та жахливі фото про звірства, вчинені російськими військами, шокують. Я на власні очі бачив це в Ірпіні, Бучі, Бородянці.
У нещодавно звільнених регіонах, як-от під Києвом чи деяких областях Чернігівської та Сумської областей, умови повільно покращуються. Проте гуманітарна ситуація в регіонах, які перебувають в оточенні чи під окупацією росії, погіршується щодня.
ЄС особливо стурбований ситуацією на сході та півдні України, де гуманітарні потреби все важче задовольнити через постійні обмеження доступу, матеріально-технічного забезпечення та безпеки. Відсутність безперешкодного гуманітарного доступу є однією з найбільших проблем ЄС та гуманітарних партнерів.
ЄС ГОТОВИЙ НАДАВАТИ ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ УКРАЇНІ ДОВГИЙ ЧАС
- Європейський Союз має намір адаптувати військову допомогу Україні до умов тривалого військового конфлікту. Як зміниться політика ЄС у гуманітарній сфері з огляду на прогнози, що війна може затягнутися?
- Гуманітарні потреби є величезними і залишатимуться такими навіть після війни. ЄС готовий до довгого шляху і відданий наданню допомоги, доки є гуманітарні потреби. Це пріоритет для Європейського Союзу. І я хочу нагадати, що ЄС надавав гуманітарну допомогу нужденним в Україні з 2014 року. ЄС завжди буде на боці України.
Наразі ЄС виділив 243 мільйони євро гуманітарної допомоги Україні у відповідь на неспровоковане вторгнення Росії в Україну. Гуманітарна допомога ЄС доставляється та розподіляється через наших гуманітарних партнерів, присутніх на місцях, таких як агенції ООН, Червоний Хрест та міжнародні неурядові організації. Наші партнери забезпечують тих, хто цього потребує, їжею, водою, медичною допомогою, психосоціальною підтримкою, прихистком, захистом і грошовою допомогою. Українські місцеві організації у координації з національними та місцевими органами влади відіграли ключову роль у розподілі цієї допомоги по Україні.
ДОПОМОГА ЄС ПЕРЕОРІЄНТОВАНА, РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ НОВИЙ ПАКЕТ
- Європейський Союз ще до початку повномасштабного російського вторгнення втілював програму підтримки сходу України на суму 60 млн євро, яка включала питання децентралізації, економічного відновлення, безпеки громад, освіти та реформ, а також 4-річний проєкт з урядування та відновлення миру на суму 30 млн євро. Яка подальша доля цих проєктів – вони будуть призупинені чи переорієнтовані на більш актуальні під час війни потреби?
- З реалізованої ПРООН програми «Підтримка ЄС сходу України: відновлення, зміцнення миру та урядування» (56,5 млн євро – у тому числі 15 млн євро з пакету EU4 ResilientRegions), приблизно 13,3 млн євро перенаправляються з метою надання підтримки для постраждалого населення та приймаючих громад в Україні. Ці кошти переважно призначені для зміцнення місцевих можливостей реагування на надзвичайні ситуації, включаючи підтримку переміщених малих підприємств і домогосподарств внутрішньо переміщених осіб. Йдеться також про підтримку перепрофілювання громадської інфраструктури на тимчасові притулки та безпечні місця для вразливих людей.
Крім того, ЄС завершує переговори щодо нового пакету допомоги, який забезпечить продовження та розширення вищезгаданої діяльності з використанням досвіду, накопиченого за останні сім років у роботі з регіонами, що постраждали від конфлікту.
Решта 15 млн євро з EU4ResilientRegions спочатку були спрямовані на підтримку ЗМІ та підтримку регіонів, які постраждали від конфлікту на сході та півдні України. Їхнє призначення було змінено. Зокрема, на модульне житло для переміщених осіб у Чернівцях – 3 млн євро, на закупівлю товарів – 2 млн євро, гранти та місцеві субсидії підуть також на невідкладну підтримку громадянського суспільства, внутрішньо переміщених осіб та сектор охорони здоров’я.
У сфері ЗМІ зміна призначення допомоги має на меті збільшити підтримку боротьби з дезінформацією та надати короткостроковий пакет підтримки для регіональних журналістів щодо технічної, цифрової/фізичної безпеки та підтримки психічного здоров’я, а також цільові гранти вибраним ЗМІ (1 мільйон євро).
БАГАТОЦІЛЬОВА ГРОШОВА ДОПОМОГА – КЛЮЧОВИЙ ПРІОРИТЕТ, АЛЕ Є Й ІНШІ ПОТРЕБИ
- Які гуманітарні питання в Україні на даному етапі ви вважаєте пріоритетними?
- Під час моєї місії в Україні я був свідком величезних потреб у продуктах харчування, воді, медичних послугах, психосоціальній підтримці, невідкладному прихистку та грошовій допомозі. Українська влада поділяє думку, що ключовим пріоритетом екстреної допомоги міжнародного співтовариства має бути багатоцільова грошова допомога. Але я все ще хвилююся з приводу прийдешньої зими, коли переміщені особи зіткнуться з низькими температурами і потреба в зимовому укритті зросте.
Більше того, після того, що ми спостерігали під час драматичних подій на металургійному заводі «Азовсталь» у Маріуполі, необхідно забезпечити безпечні проходи з районів на сході України, що перебувають під обстрілами і в оточенні.
Повага до міжнародного гуманітарного права обома сторонами конфлікту є ще одним ключовим пріоритетом для ЄС.
Ми засуджуємо кричущі порушення міжнародного гуманітарного права, включаючи напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру, а також зростаючу кількість доказів сексуального насильства.
- росія на додаток до раніше окупованої частини сходу України та Криму захопила кілька міст на півдні нашої країни. За даними мешканців окупованих регіонів, гуманітарна ситуація там вкрай складна. Які можливості надання гуманітарної допомоги мешканцям окупованого півдня ви бачите?
- Гуманітарний доступ залишається складним, особливо у східній та південній частинах України, де посилилися бойові дії та зростають гуманітарні потреби. Без доступу наші гуманітарні партнери не можуть ефективно надавати невідкладну допомогу тим, хто її потребує. ЄС повністю підтримує створення безпечного проходу/гуманітарних коридорів для доставки предметів допомоги та евакуації цивільного населення.
У цьому відношенні життєво важливою є роль наших партнерів з ООН, а також Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Ми закликаємо обидві сторони – Росію та Україну – дозволити цим неупередженим суб’єктам виступати посередником у створенні безпечних гуманітарних коридорів, які сприяли б доставці гуманітарної допомоги. Ми обговорили з нашими гуманітарними партнерами шляхи збільшення їхньої присутності та доставки допомоги на окупованих територіях.
З ПИТАНЬ РОЗМІНУВАННЯ ЄС СПІВПРАЦЮЄ З УКРАЇНОЮ НА РІЗНИХ НАПРЯМАХ
- Однією з тем вашої минулорічної зустрічі з тодішнім віцепрем’єр-міністром Олексієм Резніковим у Брюсселі була можливість співпраці в частині гуманітарного розмінування. Наразі ця проблема набула в Україні ще більшої гостроти. Які перспективи такої співпраці України і ЄС? Деякі європейські країни вже запропонували Україні допомогу в розмінуванні на двосторонньому рівні. Чи можемо ми розраховувати на певну централізовану допомогу ЄС з цього питання?
- ЄС уже співпрацює з Україною в багатьох напрямах у цій важливій сфері. Наразі генеральний директорат Єврокомісії з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту фінансує дві гуманітарні програми з компонентом протимінної діяльності, зокрема, з освітніх заходів щодо ризику від вибухових боєприпасів (EORE). Крім того, Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації (ERCC) зараз контактує з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, щоб обговорити шляхи надання підтримки з боку держав-членів Євросоюзу в Україну через Механізм цивільного захисту ЄС (UCPM). Щоб мати змогу працювати в Україні, держава-член, яка пропонує групи розмінування, повинна спочатку отримати сертифікат для операторів розмінування. Оскільки роботи з розмінування пов’язані з високим ризиком і відповідальністю, важливо, щоб країна, яка пропонує, та Україна дотримувалися певної процедури для отримання статусу оператора розмінування.
Крім того, протимінна діяльність також може фінансуватися за допомогою інструментів інших служб та інструментів ЄС, таких як Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) або Європейський фонд миру (EPF).
ЄС ПОКАЗАВ БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ РІВЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ З УКРАЇНОЮ
- Через розв’язану росією війну з України виїхало 5,8 млн громадян, переважна частина яких знайшла тимчасовий притулок у європейських країнах. Наскільки успішно справляється ЄС із цим викликом? Чи не вважають у європейських країнах, що гуманітарна допомога Україні має обмежитися лише допомогою вимушеним біженцям?
- З початку російського вторгнення в лютому 2022 року ЄС показав безпрецедентний рівень солідарності з Україною, посиливши свою політичну, гуманітарну і військову підтримку. Коли гуманітарна криза почала розгортатися, багато держав-членів ЄС виявили швидку та єдину волю прийняти мільйони українців, які тікали від вторгнення. В опитуванні громадської думки Eurobarometer, яке регулярно проводиться від імені інституцій ЄС, європейці висловили сильну солідарність з Україною – наприклад, більше дев'яти з десяти респондентів (93%) підтримали гуманітарну відповідь.
- Першопричиною гуманітарних проблем в Україні, які тривають з 2014 року і які значно посилилися зараз, є агресивна політика Росії. Чи бачите ви можливості впливу на Росію у цьому сенсі, щоб зменшити страждання українців?
- Ми прагнемо допомогти Україні подолати цю гуманітарну кризу, відбудувати країну та відновити мир у Європі. Але цей мир може і має будуватися тільки на міцному ґрунті, з повагою до національного суверенітету та територіальної цілісності України.
Українці піддаються брутальній агресії. Мене не полишають картини загибелі мирного населення та масових руйнувань, які я побачив, коли відвідував Ірпінь, Бучу і Бородянку. Нам потрібно продовжувати захищати багатосторонній порядок, заснований на демократичних цінностях і повній повазі міжнародного права.
В ЄС ЗАКЛИКАЮТЬ ЗАХИСТИТИ ДІТЕЙ ВІД ЗВІРСТВ ВІЙНИ
- За даними української влади, з початку повномасштабного вторгнення окупанти викрали 2389 українських дітей. У росії говорять про депортацію близько 200 тисяч українських дітей. У рф кажуть, що "вони евакуюють дітей з небезпечних районів", і навіть говорять про передачу цих дітей на усиновлення. Загальна кількість примусово депортованих громадян України невідома – варіюється від 500 тис. до майже 1,2 млн осіб. Чи існує міжнародно визнаний механізм повернення таких громадян додому?
- Примусова евакуація мирного населення, що постраждало від війни, абсолютно неприпустима. ЄС глибоко стурбований безпекою та благополуччям дітей, які були змушені покинути свої домівки та потрапили в ситуації, що посилюють їхню вразливість. Ризик стати жертвою жорстокого поводження, експлуатації, торгівлі людьми та недбалості є надзвичайно високим, тому йому необхідно запобігати. Особливу увагу також слід приділяти дітям, які перебувають у закладах опіки, таким як інваліди та сироти, які стикаються з жорстоким поводженням. Захист дітей є пріоритетом гуманітарних заходів ЄС.
ЄС засуджує кричущі та масові порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, особливо щодо дітей. З дітьми необхідно поводитися відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Ми закликаємо захистити дітей від звірств війни.
- Якими є підсумки вашого візиту в Україну?
- Маємо дуже значне зближення позицій гуманітарних суб’єктів та уряду України щодо дій, які слід вжити для вирішення цієї вкрай жахливої ситуації.
Я мав дуже хороші зустрічі з українською владою, а також з ООН, МКЧХ та іншими міжнародними партнерами щодо викликів і пріоритетів гуманітарної діяльності в Україні. Більше того, існує консенсус з приводу того, що нам потрібно рухатися вперед і у сферах відновлення та реконструкції. Але понад усе мене вразили хоробрий дух і стійкість українців у ці темні години. Вони мають нашу повну підтримку.
Надія Юрченко, Іван Косякін