Міжнародні експерти: Депортація українців до росії є геноцидом
Про це йдеться у міжнародній юридичній доповіді "Незалежний правовий аналіз порушення російською федерацією Конвенції про геноцид в Україні та обов'язку запобігти", стислий виклад якої опублікував Укрінформ.
росія повідомила про переселення з України до рф від початку повномасштабного вторгнення понад мільйона людей, у тому числі більш як 180 тис. дітей, ідеться у документі.
Біженці та посадовці повідомляють, що їх переміщували силою або під загрозою застосування сили. За словами українських посадовців, до російського законодавства вносяться зміни, щоб пришвидшити процес усиновлення дітей з Донецької та Луганської областей, тоді як примусово відправлені до росії українські діти змушені проходити навання російською мовою, підкреслюють міжнародні експерти.
Насильницьке переміщення українських дітей до росії є актом геноциду згідно зі Статтею II (e) Конвенції про геноцид, зазначається у дослідженні.
Як повідомляв Укрінформ, звіт "Незалежний правовий аналіз порушення російською федерацією Конвенції про геноцид в Україні та обов'язку запобігти" є першим, у якому розглядається одне з найбільш спірних і значущих питань російського вторгнення в Україну: чи має ця війна характеристики геноциду.
Дослідження є проєктом Інституту New lines і Центру Рауля Валленберга, які об’єднали три групи експертів: учених-правознавців й експертів з питання геноциду; дослідників, які опрацьовували інформацію з відкритих джерел; лінгвістів, які скористалися широким переліком першоджерел, що вже є доступними – перехоплені повідомлення і свідчення.
Експерти дійшли висновку, що росія як держава несе відповідальність за порушення Статті II та Статті III (c) Конвенції про геноцид, якої вона зобов’язана дотримуватись.
Українська національна група визнається на національному і міжнародному рівнях, а також росією в офіційних міждержавних відносинах. Отже, українці є захищеними Конвенцією про геноцид.
Як підкреслюється у звіті, на держави покладається правове зобов’язання запобігати геноциду за межами своїх кордонів одразу, тільки-но їм стає відомо про серйозну загрозу геноциду (цей поріг є чітко встановлений в цьому звіті), а отже, держави тепер не можуть заперечувати знання про нього. Конвенція про геноцид покладає на держави мінімальне правове зобов’язання вживати належних дій, щоб сприяти запобіганню геноциду та захисту уразливого населення України від неминучої загрози геноциду.
