Українці високо оцінюють ефективність дій влади від початку війни

Про це свідчать передані Укрінформу результати дослідження Gradus Research щодо міграції та соціально-політичних настроїв під час повномасштабної війни росії проти України.

Окрім цього, 72% респондентів вважають ефективними дії влади у царині військового захисту країни від агресора.

Згуртованість українців також помітна і в їхньому ставленні до державних інституцій, зазначили соціологи, вказавши, що найвищий рівень довіри характерним є для Збройних сил та Президента України — їм довіряють 62% і 49% респондентів відповідно.

“Ставлення до Президента України ми досліджуємо не вперше, але з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну результати цих досліджень все більше демонструють одностайність його підтримки. У грудні 2020 року Gradus Research досліджували спектр емоцій, які викликає в українців Президент Зеленський, і тоді лише 30% респондентів зазначали, що вони емоційно ставляться до Президента як до партнера — поважають, довіряють, відчувають його надійність. Сьогодні це близько половини громадян. Це означає, що дії державних органів стають послідовнішими, а українці все більше відчувають турботу з боку держави, оскільки саме через зв’язку ‘обіцянка-компетентне виконання’ і будується довіра суспільства”, — прокоментувала засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк.

Щодо економічного регулювання, то майже половина опитаних (47%) вважають, що дії держави у цьому напрямку є ефективними. Дещо гірша оцінка дій влади в контексті допомоги громадянам, які втратили роботу та дохід під час війни — лише третина (31%) оцінила ці дії як ефективні; 44% вважають їх неефективними.

“Очевидно, що великий дефіцит державного бюджету (а в країні близько 5 млн осіб отримують платню фактично з бюджету), скорочення персоналу в комерційній сфері (цей показник перевищує 1,2 млн осіб), зниження зарплат через зниження доходів бізнесу — відображається на фінансовому становищі громадян. Проте ми також бачимо, що держава вже зараз, не чекаючи закінчення війни, працює над отриманням допомоги від наших партнерів”, — зазначив співзасновник Центру економічного відновлення та генеральний директор Advanter Group Андрій Длігач.

Також, згідно з опитуванням, серед найбільших потреб українці вказали гроші та доступ до роботи. Загалом по Україні їх відчувають 66% і 44% респондентів відповідно. Найвищими ці показники є серед мешканців східного та південного регіонів.

Як вважають соціологи, пояснюється ситуація ще й тим, що ці регіони зазнали найбільшого негативного впливу та міграції через воєнні дії. 61% жителів сходу довелось покинули свої домівки, рятуючись від війни. І якщо, наприклад, 26% киян та 19% мешканців північного регіону вже змогли повернутися додому, то для переселенців зі східного регіону це наразі не є можливим і безпечним, тож більше половини (55%) й надалі перебувають далеко від постійного місця проживання.

Бажання ж повернутися є високим як серед внутрішньо переміщених громадян, так і серед тих, хто був змушений виїхати за кордон. 83% тих, хто мігрував в межах України, прагнуть повернутися додому як тільки там стане безпечно, тоді як залишитися на новому місці бажають 7% респондентів. При цьому наявність можливості проживати на новому місці декларують 39% внутрішньо переміщених осіб, а 49% — її не мають.

Переважна більшість (73%) тих, хто наразі перебуває за кордоном, прагне повернутися в Україну за першої ж можливості, 12% — хочуть залишитися жити в іншій країні.

Щодо можливості залишитися проживати за кордоном, то 58% респондентів декларують, що мають таку можливість, тоді як 22% її не мають та будуть повертатися додому за першої ж нагоди.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку на замовлення Єврокомісії та у партнерстві з Центром економічного відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 20-22 травня року. Розмір вибірки — 2083 респондентів.