Про те, чи можна було уникнути війни і коли повноцінно запрацює ленд-ліз, про те, що відбувається на фронті і яка ситуація з постачанням озброєнь - для «Хронік війни» Тетяна Попова поговорила з генерал-лейтенантом Беном Годжесом, екс-командувачем військ США в Європі.
Повну відеоверсію дивіться тут.
Попова: Що було успішно? Що не дуже? На яких напрямках припустилися помилок? На яких протидію було вибудувано правильно?
Годжес: На мою думку, ЗСУ вдало користуються знанням місцевості. Вони знають свою територію. У свою чергу, росіяни на ній майже не орієнтуються. Це стало дуже важливим, особливо у перші тижні кампанії. Незважаючи на те, що в деяких місцях кількість російських солдатів була великою, українцям вдалося досягти успіху. І це важливо. Мене завжди вражало те, з якою швидкістю ваші солдати опановують нову зброю та технології. Звісно, це повністю окупилося.
Попова: Ви написали у коментарі послу росії у США, що росія вже думає про капітуляцію? Чому?
Годжес: Що я мав на увазі. Посол заявив, що Росія ніколи не здасться і не капітулює. І тоді я дозволив собі певну іронію, що вони, мабуть, розглядають таку можливість, якщо така заява прозвучала.
Попова: Як ви бачите подальший розвиток конфлікту?
Годжес: За моїми спостереженнями, ЗСУ зараз зазнають великих втрат. Незважаючи на проблеми, у росіян все ще є перевага в артилерії та РСЗВ. І за цю перевагу доводиться платити велику ціну. Проте, на мою думку, це їхній останній наступальний ривок. Вони не мають більше можливості продовжувати йти вперед. Їхні солдати знесилені, їхня логістика порушується. На мою думку, до кінця серпня, можливо, навіть раніше, російські збройні сили не здатні будуть ні на що, крім артилерійського обстрілу. Також я вірю, що вже у липні ми побачимо у дії артилерію та РСЗВ, що надаються Заходом. Звісно, нам би всім хотілося, щоб цей процес пішов швидше, але я думаю, що позитивний ефект від цих систем ми побачимо в найближчі кілька тижнів.
Попова: Але ж у них зараз немає логістичних проблем?
Годжес: Можу погодитись. Їхня логістична мережа в кращому стані, ніж у перші місяці. Але я маю на увазі загальну картину. Більшість їх обладнання знищено, те саме з транспортом. Простежується дефіцит запчастин до техніки. Тобто під "логістикою" я маю на увазі всю систему, а не лише підвезення боєприпасів. Вони не змогли справити враження, що вони можуть забезпечувати своїх солдатів. З іншого боку, і те, що треба враховувати, українські та російські солдати б'ються вже понад 100 днів. Але останні майже не покидають фронт. Вони не мають можливості зробити ротацію. Саме тому я думаю, що вони вичерпали свій потенціал.
Попова: Було звернення до американського уряду від 30 американських послів та генералів. Здається, ви теж його підписали? Воно, як я розумію, про збільшення підтримки України? Що мається на увазі?
Годжес: Це так. Підписанти цього листа вимагають від уряду США бути агресивнішими у питаннях постачання зброї, яку просить Україна, а саме – далекобійної артилерії та ракет. Бажано з максимальним радіусом 300 км. І також забезпечити невпинне постачання в Україну боєприпасів у ці системи. Саме за це ми виступаємо. І я не розумію, чому деякі члени адміністрації президента затягують це. Звісно, вони хочуть, щоб градус цього конфлікту не підвищувався. Але, на мою думку, і ми це виклали в листі, росія не має сил на подальшу ескалацію, вони вже нічого не можуть зробити. І ми маємо прискорити постачання потрібної для України зброї, а не знижувати темп.
Попова: Чого саме з точки зору озброєнь бракує зараз Україні?
Годжес: Дальнобійної артилерії та ракет. Їх замало. Для того, щоб знищувати російську артилерію, яка завдає тяжких втрат, українцям потрібно набагато більше цих систем. Наприклад, HIMARS, які вже в дорозі, - це чудово, але їх потрібно більше. У десятки разів більше. Штати відправили 4 таких РСЗВ, а потрібно 40. Також Британія зголосилася постачати такі системи. І якщо США та Велика Британія дали такий приклад, то незабаром ми побачимо інші країни, які почнуть робити такі постачання. Як у нас кажуть: "Три – це добре, але замало". І також вам потрібні ракети до них.
Попова: Про необхідність постачання систем ПРО Україні ми з Вами говорили в останньому інтерв'ю в лютому. Чому досі нічого не зроблено?
Годжес: Я сподіваюся на це. Я трохи здивований, що ізраїльтяни не схотіли постачати свої ППО. Я не можу зрозуміти вагань. Ізраїль та інші країни можуть надати їх. Я думаю, що наступна зустріч 40 міністрів оборони відбудеться незабаром і ми побачимо зміну парадигми.
Попова: А авіація? Вона явно потрібна Україні, але її теж немає у списках постачань. Чому? Адже начебто є ленд-ліз. За ленд-лізом у Другій світовій війні США передали СРСР понад 20 тис літаків та понад 500 кораблів.
Годжес: Дивіться, проблема нашого ВПК полягає в тому, що він уже не такий, як у Другу світову. Тоді все виробництво перевели на військові рейки. Нині такого немає. І потрібен час для того, щоб зробити зброю та боєприпаси для України. Адже це не просто перемикач, що дозволяє змінювати швидкість виробництва. Потрібен час. Тому зараз ми віддаємо власне обладнання, бо це швидше.
Також слід звернути увагу на постачання зброї в Україні. Як нею розпоряджаються. Тобто, як зброя доходить від Польщі чи Словаччини до тих точок, де вони потрібні. Треба вдосконалити логістику, і це не лише сам персонал, а й канали доставки. Зброя має одразу передаватися солдатам, щоб вони вчилися, як нею користуватися та вводили у бій. Уряд і генеральний штаб мають рацію, коли хочуть залишити цю інформацію в секреті, але, на мою думку, з проблемами в логістиці стикається кожна армія світу. Це сталося з нами, коли 2003 року ми вторглися до Іраку. Логістика має адаптуватися. На це потрібен час. Я впевнений, що український Генеральний штаб та війська забезпечення роблять усе можливе, аби усе це працювало. Однак, на мою думку, зміни на фронті ми зможемо побачити, коли логістика працюватиме на повну. І, звісно, росіяни відчують це.
Попова: Чи можна було уникнути війни?
Годжес: Звісно. Путін – той, хто її почав. Усе це результат рішення однієї людини. Якби Захід сприйняв дії росіян серйозно 2008-го та 2014-го, я можу погодитися, це б його зупинило. Проте за нинішніх умов Україна не змогла б нічого вдіяти, щоб запобігти війні.
Попова: Чи може бути застосована ядерна зброя?
Годжес: Звісно, вони можуть її застосувати. У росіян – тисячі ядерних боєголовок, проте, на мою думку, вони цього не зроблять. Це не надасть їм жодної видимої переваги. Парадоксально, але ця зброя набагато ефективніша, коли ти її не використовуєш, бо це змушує інших нервувати. Тільки-но вони її застосують, США і Британію вже нічого не стримуватиме, і це буде велика проблема для росії. Тому я думаю, що вони цього не зроблять. Єдиний момент, де вони можуть це зробити, - це якщо США вторгнеться на російську територію, але ми розуміємо, що цього ніколи не станеться. Я можу помилятися, звісно, але думаю, що цього не станеться.
Попова: Нас часто обстрілюють із території Росії. Чи має Україна відповідати на обстріли з російської території?
Годжес: Безперечно. Без жодного сумніву, вони повинні це робити. Наразі американський уряд рахується з поставкою (до України) ракет з радіусом у 300 кілометрів, саме з цієї причини. Але згодом побачимо. Я чомусь впевнений, що за кілька тижнів ця ситуація зміниться.
Попова: Чи не спровокували дії партнерів (США та Великої Британії), починаючи з їх виходу з Афганістану до перенесення посольств та офіційної риторики до війни, кремль на такі агресивні дії? Адже путін думав, що йому нічого не буде.
Годжес: Ви просите мене спекулювати на тих речах, яких я не знаю. На мою думку, ми повинні були поводитися жорстко з росією ще після Грузії та анексії Криму. У цьому немає жодних сумнівів. І це не лише Штати. Це і Велика Британія, Німеччина, Франція та решта. Але також Україна.
Попова: Що, Україною було недостатньо зроблено для оборони?
Годжес: Вона могла зробити більше, щоб підготуватися до таких подій. Створення територіальної оборони було зроблено майже в момент, налагодження логістики всередині країни.
Тетяна Попова
Фото: Released, Jakub Plíhal