Нікчемне, незаконне, небезпечне: судилище над полоненими в так званій «днр» очима юристів

Так званий «суд» в тимчасово окупованому Донецьку 9 червня засудив до смертної кари полонених іноземних добровольців, що воювали на боці України – громадян Великої Британії Шона Піннера і Ейдена Асліна та підданого королівства Марокко Саадуна Брагіма. Їх звинуватили у «найманстві» та «в скоєнні дій, спрямованих на захоплення влади та повалення так званого конституційного ладу «днр», не визнаного ніким, окрім рф, Окупанти дали іноземним захисникам України місяць на оскарження «рішення» так званого «суду».

І хоч так звана влада «днр», як і рф, не дотримується жодних міжнародних законів, все-таки вони мали б знати, що Женевські конвенції 1949 року забороняють будь-які незаконні акти, у тому числі залякування чи бездіяльність щодо військовополонених, та зобов’язують до гуманного поводження з військовослужбовцями, які перебувають у полоні. Недотримання відповідних визнаних норм міжнародного гуманітарного права є серйозним порушенням Конвенції.

«Всі іноземні громадяни та особи без громадянства, які беруть участь у бойових діях на території України у складі ЗСУ, прийняті у добровільному порядку на військову службу за контрактом згідно з Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» 1992 року. (…) Відповідні особи є військовослужбовцями ЗСУ на яких поширюється правовий статус комбатантів. Цей статус, серед іншого, наділяє таких осіб правом на поводження з ними як з військовополоненими у разі потрапляння в руки ворога», - йдеться в заяві Генерального штабу Збройних сил України.

ЩО ВІДОМО ПРО ПОЛОНЕНИХ

Піннер, Аслін та Брагім – військовослужбовці 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білинського, потрапили у полон навесні 2022 року.

Ейден Еслін

Народився в 1994 році в місті Ньюарк, що в графстві Ноттінгемшир, за професією - соціальний працівник.

У 2015-2016 роках воював із курдськими загонами народної оборони (YPG) на півночі Сирії. Після повернення до Великої Британії його заарештували за підозрою в тероризмі, втім так і не висунули звинувачення.

У 2018 році, він записався добровольцем до лав ЗСУ та приєднався до 36-ої бригади морської піхоти. В Україні він зустрів свою майбутню наречену та переїхав до Миколаєва й отримав українське громадянство.

Підрозділ, у якому служив Еслін, обороняв обложений російськими військами Маріуполь.

Ось що писав Ейден: «По-перше, ми не найманці, нам платять і поводяться з нами так само, як і з будь-яким українцем. Я взяв на себе відповідальність захищати український народ та його громадян. По-друге, ми не військові туристи, як дехто каже. Я зустрічав чимало військових туристів, і вони не затримуються надовго. Я служу четвертий рік, був одним із перших британських парашутистів в українській морській піхоті і з честю ношу свій берет, один із небагатьох іноземців».

Шон Піннер

Народився 1974 року в Бедфордширі. Піннер ветеран британської армії, який служив у Королівському англійському полку в Північній Ірландії, а також у лавах миротворців ООН у Боснії. Після дев'яти років бездоганної служби, Піннер вийшов у відставку і влаштувався в компанію з утилізації відходів.

У 2018 році він переїхав до України, щоб передати українським військовим свій досвід. Уклав зі Збройними силами контракт терміном до кінця 2022 року.

Коли Росія напала на Україну, він разом з іншими військовими чинив опір окупантам в Маріуполі, перш ніж потрапити в полон.

Брагім Саадун

Народився у 2000 році в Марокко, має сім'ю, знає 5 мов: арабську, французьку, російську та англійську, та цікавиться всім, що пов'язано з військовою тематикою.

Переїхав до України у 2019 році. Вступив до КПІ, але поки що навчання не закінчив. У 2021 році підписав трирічний контракт з ЗСУ та вирушив служити разом з Ейденом, з яким познайомився у соцмережах

РЕАКЦІЯ СВІТУ

Ліз Трасс, глава МЗС Великобританії: «Я категорично засуджую вирок Ейдену Асліну та Шону Піннеру, яких затримали російські маріонетки на сході України. Вони військовополонені. Це фіктивний вирок, який абсолютно незаконний»

Марія Пейчинович Бурич, генеральний секретар Ради Європи: «Я рішуче засуджую смертні вироки, винесені сьогодні в окупованому українському місті Донецьку. Смертна кара несумісна з людською гідністю і являє собою нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження. Їй не місце на європейському континенті».

Ентоні Блінкен, державний секретар США: ««Ми глибоко стурбовані повідомленнями про фіктивний «суд» та вироки законним комбатантам, які служать у Збройних Силах України. Ми закликаємо росію та її ставлеників поважати міжнародне гуманітарне право, включно з правами та захистом, що надається військовополоненим»,

Денис Кривошеєв, заступник директора Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії: «Вирок» псевдосуду терористичної організації «днр» трьом іноземцям, які захищали Україну в лавах ЗСУ, — кричуще порушення міжнародного гуманітарного права за багатьма пунктами».

Олег Ніколенко, речник МЗС України: «Судовий процес» над військовослужбовцями ЗСУ на тимчасово захоплених українських територіях є нікчемним. Подібні публічні судилища ставлять інтереси пропаганди вище закону і моралі, підривають механізми повернення військовополонених. Український уряд продовжить докладати максимальних зусиль для звільнення всіх захисників України».

РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕНПРОКУРАТУРИ

 «Ми вже розпочали досудове розслідування за цим фактом і вживатимемо всіх необхідних заходів для того, щоб усі, хто був причетний до цих протиправних дій, були притягнуті до відповідальності за них», – заявила генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

Відповідно до Женевських конвенцій, Ейден Аслін, Шон Піннер та Брагім Саадун мають імунітет комбатантів і як військовополонені не можуть бути притягнуті до відповідальності за безпосередню участь у воєнних діях.

«Їх затримання має бути спрямоване лише на запобігання подальшій участі в боях», - підкреслила вона.

Також генпрокурор зазначила, що жоден військовополонений не може бути засуджений без можливості захисту й без допомоги кваліфікованого адвоката або захисника.

«Це основний принцип права на справедливий суд, яке діє як у мирний, так і в воєнний час», – наголосила Венедіктова. І додала, що «у сучасному європейському просторі смертна кара розглядається як неприйнятна форма покарання, несумісна з основними правами, правом на життя та правом не піддаватися жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню».

ЩО КАЖУТЬ ЮРИСТИ

«Відповідно до законодавства т.зв. «днр», яке передбачає смертну кару як вид покарання, він відповідає їхньому закону, проте є абсолютно неправовим», - коментує Укрінформу юрист-криміналіст Євген Крапивін.

По-перше, згадані піддані Великої Британії є комбатантами, а не найманцями (т.зв. «незаконними комбатантами»), бо мають контракт із ЗСУ, яка дозволяє іноземцям служити в її лавах.

«Відповідно до них поширюються статус військовополоненого», - підкреслює Крипивін.

По-друге, військовополонені комбатанти користуються імунітетом комбатанта та не несуть відповідальність за участь у бойових діях.

«Даних стосовно того, що вони вчинили воєнні злочини – немає, а кваліфікація їх дій як «спроба захоплення днр» не може порушувати цей імунітет», - наголосив юрист.

Загалом, продовжує він, тут складно говорити в правових термінах, адже так звана «днр» є лише невизнаним квазі-державним утворенням, тож не брала на себе жодних зобовʼязань із дотримання міжнародного гуманітарного права.

«З іншого боку – міжнародне звичаєве право поширюється на усіх субʼєктів його застосування. Незаконні організації, що називаються себе державами – тут не виняток», - звертає увагу криміналіст. І додає: «Ми прекрасно знаємо, що т.зв. «днр» здійснює вибіркове застосування юридичних механізмів, де їй це треба. З одного боку існують позасудові страти, діють катівні, на кшталт «Ізоляції», з іншого – є якісь формальні юридичні процедури. Я б розглядав це не як форму правосуддя, а як демонстративне шоу з боку незаконної організації, на кшталт терористів, що «граються» із заручниками. Назва «Верховний суд» не має вводити нікого в оману, там від суду і права є лише зовнішня форма».

Висловився з цього приводу і юрист-міжнародник Борис Бабін: «Злочинне судилище у Донецьку є фейковим, адже росіяни, по-перше, за визначенням мають застосувати до полонених українське законодавство та міжнародні стандарти у цій сфері, такі як Женевські конвенції та Європейська конвенція прав людини. Навіть у законодавстві держави-агресора смертна кара не застосовується, та водночас саме росія як окупуюча держава несе наразі відповідальність за усі події в Донецьку».

По-друге, іноземне громадянство полоненого не означає, що він є найманцем, адже захоплені агресором солдати були у штаті ЗСУ.

Що можна протиставити, як врятувати цих людей? Євген Крапивін: «Врятувати їх можливо лише політичним шляхом – через домовленість з владою так званої «днр» чи рф. Чи такі перемовини можливі взагалі – не знаю».

Водночас експерт не відкидає варіант із силовою спецоперацію з їх звільнення в тилу ворога.

«Такий варіант теж існує, міжнародно-правових перешкод немає. Проте це малореалістично з міркувань воєнної обстановки, яку маємо», - каже юрист.

«У юридичному вимірі «м’яч» на полі України та Великої Британії як країни громадянства двох полонених. Звісно, протиправна «смертна кара» є воєнним злочином з боку окупантів, який має бути розслідуваним, а винні – притягнуті до відповідальності. Оскільки росія використовує полонених для шантажу урядів третіх країн, то вона тим самим вчиняє терористичні дії, а тому має бути визнаною державою-терористом, зокрема й Великою Британією, з відповідними наслідками», - доповнює Борис Бабін.

А щодо рятування полонених… «Це може вирішуватися шляхом обміну або через те, що росія усвідомить невідворотність тяжких наслідків у випадку страти», - додав юрист-міжнародник.

Нарешті, експерти окремо просять не писати, що хлопців засудив «суд днр», бо це нісенітниця: ніякого «суду днр» не існує, є угрупування днр, підконтрольне кремлю, простіше кажучи – це російський ІДІЛ, який збирається страчувати своїх бранців так само, як це робили терористи в Сирії та Іраку.

ПРО НЕ МЕНШ ВАЖЛИВЕ: ЦІЛІ РФ

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зазначають, що це судилище потрібне рф для того, щоб, по-перше, задовольнити кровожерливі прагнення своєї публіки, яка вірить, що англосакси воюють з «русским миром». По-друге, це погроза іншим іноземцям, які борються на українському боці. По-третє, це підбурення британської громадської думки проти рішучих кроків Бориса Джонсона на підтримку України. По-четверте, терористичні торги життям заручників – примус Британії до встановлення з «днр» бодай якихось правовідносин.

«Це чіткий приціл, щоб розкачувати суспільну думку британців в стилі: та подивіться, що коїться, наших громадян убивають. Пане Джонсоне, ідіть геть у відставку! Будьте певні в хід піде газета “The Independent” російського олігарха і КГБіста Лєбєдєва, корисні ідіоти і консерви, яких у Британії набралось дофіга і трошки», - вважає журналіст, політичний оглядач Марина Данилюк-Ярмолаєва.

Це спроба натиснути на нас і впливати на британську політику. Якщо ми не зупинимо цього крокодила – він відкусить нам ногу. Скандал зі Скрипалями та хімічною зброєю ніхто не забув – це удар по національній безпеці Британії».

росія вже спробувала поставити Об’єднане королівство в незручне становище, коли спікер кремля пєсков заявив, що якщо офіційний Лондон оскаржуватиме вирок, то таким чином визнає легітимність суду так званої «днр», а значить - і суверенітет «днр».

«Чи оскарження Британією вироку надає легітимності т.зв. «днр»? Навіть якщо таке оскарження і буде (незрозуміло абсолютно в якому порядку, без доступу захисників до підзахисних), воно не дорівнює акту визначення суверенної держави», - каже Євген Крапивін.

«Усі розмови про нібито «визнання легітимності» фейкового «суду» чи терористичних маріонеток в Донецьку з боку Великої Британії є російською пропагандою, - наголошує Борис Бабін. - Ані самі полонені, ані їх «захисники», навіть якщо останні у Донецьку не підконтрольні російським спецслужбам, від імені британського уряду не діють та волю держави не представляють. І переговори, і кримінальні переслідування російських учасників «судилища», і скарги до міжнародних органів за умов їх подання будуть, звісно, здійснюватися виключно у бік росії як держави-окупанта». 

Але це ще не все.

Радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко озвучив свою версію того, чого через це судилище насправді добиваються росіяни: «Їм потрібно підняти ставки в переговорному процесі. Лінія: «суд днр» вирішив і ми не можемо втрутитися в ці процеси – може стати однією з домінуючих. Правда, це ламає плани зі швидкої анексії, але відтяжка цього процесу на кілька місяців не є критичною для рф».

На його думку, у відносно короткий проміжок часу слід очікувати ще кілька рішень про страту наших військовослужбовців. І далі росіяни почнуть гру на підняття ставок: «Можна допустити, що таким чином росіяни набирають козирів для «мирної угоди», де «амністія» та обмін полонених із Азовсталі – будуть ставитися в залежність від «миру в обмін на території».

І останнє – ще до рішення «суду» адвокат Микола Полозов у коментарі телеканалу «Настоящее время» прогнозував, що спочатку реалізація застосування смертної кари буде «промацана» на території т.зв. «днр», а потім… В Асоціації реінтеграції Криму звернули увагу на те, як кримські колаборанти похапцем «зреагували» на Донецьке судилище. Зацитуємо: «9 червня на підконтрольному агресорові «телеканалі» «Крим 24» під час «обговорення цього питання» стали поширювати тези про нібито «доцільність та необхідність» смертної кари як такої. Про це у «ефірі» заявляв доцент російського «університету дружби народів» Борис Якеменко Агресор поширив і заяву «ветерана кримінально-виконавчої системи Криму» Миколи Зноєва про те, що «смертна кара є уроком для всіх» та маячню «командира кримського батальйону» «Беркут» про нібито «родичів вбитих нацистами людей».

Експерти не виключають, що сфабрикована «донецька справа» може стати «підставою» для злочинного «запровадження смертної кари» самою росією, зокрема в окупованому Криму, а також в окупованих районах Херсонської та Запорізької областей.

Підготували Мирослав Ліскович, Мар’яна Рябченюк. Київ