Перевірено – мін немає

Про те, які смертельні «сюрпризи» можуть очікувати людей на полі, або навіть просто у власній шафі, ми розмовляємо з начальником групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС в Тернопільській області Сергієм Гоцуляком.

Розмовляємо у будівлі аварійно-рятувального загону, де, власне, досвідчені фахівці й готують групи піротехніків перед їхньою відправкою у зону колишніх бойових дій для розмінування. На стелажах, вітринах бачу зразки різноманітних, колись смертоносних предметів, що стали нині своєрідними експонатами, які ретельно вивчають молоді сапери.

Сам підполковник Сергій Гоцуляк, який має 15-річний стаж роботи піротехніка, каже, що навіть не рахував, скільки знешкодив боєприпасів за цей час. Рахунок йде на тисячі. Серед них і вибухонебезпечні «подарунки», залишені російськими військовими у Броварському районі.

«ОПЕРАТИВНЕ РОЗМІНУВАННЯ»: РОБОТА БЕЗ ВИХІДНИХ

- Поїхали в Броварський район практично одразу, як росіяни втекли. Значна частина звільнених територій була «забруднена» великою кількістю вибухонебезпечних предметів, траплялися випадки неконтрольованих підривів мін, снарядів, саморобних вибухових пристроїв. На той час сапери із ЗСУ та броварські рятувальниками вже розпочали розмінування навколишніх сіл. Був складений графік  розмінувань, тож до його виконання і підключилися наша піротехнічна група із п’яти чоловік.

За 45 днів опрацювали десять великих населених пунктів і ще кілька десятків менших, у цілому, десь половину Броварського району. Не було поняття «робочого дня». Розпочинала зранку і, як кажуть, до «смерканку». Працювали фактично без вихідних, розуміли, що не може бути для нас відпочинку, коли люди можуть підірватися.  Це йдеться про так зване «оперативне розмінування», коли об’єкт  потребував розміновування у першу чергу.  А були ще території суцільного замінування, то ми їх  просто  огороджували. Їх згодом наші колеги будуть «опрацьовувати», - розповідає Сергій Гоцуляк.

Вже на місці тернопільські піротехніки дізналися, що з початку війни в броварську лікарню привезли понад 160 мешканців, постраждалих внаслідок воєнних дій. Були серед них і випадки, коли люди підривалися на мінах.

КОЛИ СМЕРТЬ ЧАТУЄ НА КОЖНОМУ КРОЦІ

В один із березневих днів волонтери  привезли до лікарню одразу чотирьох поранених. Люди вирішили об’їхати полями блокпост неподалік одного із сіл Броварського району. Там їхня автівка  натрапила на міну та підірвалася. У машині було троє чоловіків та жінка. Чоловіку-водію відірвало ногу, іншу броварські лікарі змогли врятувати. Решта пасажирів отримали осколкові поранення обличчя, тіла...

- І це не поодинокий випадок. 32-х річний сільський мешканець загинув від вибуху замінованої окупантами машини. Не дослухався правоохоронців, не зачекав зачистки території. На подвір’ї садиби відкрив багажне відділення легковика, після чого стався вибух. А в полі біля села Гоголів тракторист, теж молода людина, натрапив на протитанкову міну. Отримав осколкові поранення обох рук, ніг, - каже піротехнік.

Цієї ж доби, коли сталася біда у селі, в зоні відчуження серед лісу на міні підірвались і рятувальники ДСНС. Вибухом рознесло кабіну пожежної машини, двох осіб госпіталізували з різними ступенями тяжкості. Поряд із місцем детонації виявили і знешкодили ще 5 мін.

За словами Гоцуляка, місцеві мешканці страждали найбільше від протипіхотних мін.

- Люди самі нам казали, он в тому ліску кілька днів стояла російська військова техніка, там може бути небезпечно. І от один чоловік із села усіх застерігав, мовляв, у той бік не варто ходити, але сам, напевно, думаючи, що добре знає лісові стежки, пішов і підірвався на протипіхотній міні. Ми, в основному, працювали в населених пунктах,  у домівках, на подвір’ях, городах, сільських дорогах, локаціях, де жили російські окупанти.

Особливо багато виявляли смертоносних «сюрпризів» на фермерських угіддях. Вони там спеціально ставили багато мін, аби нашкодити, зірвати початок посівної.

РАШИСТИ ЗАЛИШАЛИ ГРАНАТИ У ЗВИЧАЙНИХ ПАПЕРОВИХ, ПЛАСТИКОВИХ СТАКАНЧИКАХ

Окрема тема - приватні садиби селян, каже Сергій Гоцуляк. Найчастіше рашисти мінували ті будинки, де за їхньою інформацією проживала родина військовослужбовця, когось із представників місцевої влади, активіста.

- Там росіяни все дуже ретельно маскували, заміновуючи оселі. А коли мешканці повертались, виявляли боєприпаси. В день ми отримували по 50-60 звернень.  Зрештою, ми самі, без власників, не заходили у будинок, то люди приїжджали, кликали нас. Росіяни переважно залишали гранати на розтяжках.  Деякі боєприпаси просто не вибухали після атак і залишались там, де вони падали і могли зіватися у будь-яку мить. Багато боєприпасів було застарілих зразків, вони не спрацьовували, але теж залишалися небезпечними, - говорить піротехнік.

Він каже, що російські окупанти залишали також протитанкові міни ТМ-62 ще радянського виробництва. За вибухо-ваговими показниками вони одні із найпотужніших з усіх радянських протитанкових мін. Також багато було і протипіхотних мін, теж ще радянських. Вони хоча і заборонені міжнародними конвенціями, але росіяни використовують їх досить широко. Були й новітні боєприпаси. Узагалі, ці міни та бомби, які розкидали російські військові на території Броварського району, та й не тільки там, різних видів, вони мають різні форми, кожна має своє хитрі пускові механізми та силу ураження.

- Окупанти часто залишали гранати у звичайних паперових, пластикових стаканчиках. От лежить такий, йде людина, копне ногою, одразу ж вибух... Після бойових дій багато тварин у такі смертельні пастки потрапляло, домашні тварини, звірі. Розривало на шматки. На одному подвір’ї знайшли дві розтяжки і шість вибухівок, які вже спрацювали на таких розтяжках - тоненьких малопомітних дротиках, при зачіпанні яких активується вибуховий пристрій. Розтяжка не завжди натягнута, вона може і вільно висіти, чи бути прив’язаною до якогось рухомого предмету – колеса, вікна, дверей, кришки, гілки, - каже піротехнік.

Сергій Гоцуляк згадує, як одна жінка виявила гранату у гардеробі, цілком випадково побачила її, прикріплену між вішаками у шафі, та дивом не спрацювала. Узагалі, росіяни, відступаючи, вдавались до підлої, варварської тактики щодо мирних жителів. Мінували усе, що могли, від колодязів, будинків, вхідних дверей, меблів, посуду до дитячих колисочок та іграшок.

ПРО ВАРВАРСТВО РОСІЯН І ДОПОМОГУ САПЕРІВ З ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА КОЛУМБІЇ

Але дивувало навіть не те, каже сапер.

- Ми було просто в шоці не стільки від тієї кількості замінованих предметів, і навіть не від кількості несподіваних місць, де їх знаходили. І мене, і хлопців вражало те, що ми бачили у самих приміщеннях. Все понищено із неприкритою злобою і злістю. Побито вщент, порізано на шматки, обпалено, продірявлено кулями. Нормальна людина таке не зможе зробити. Якісь дикі істоти, руйнівники. Це навіть не інша цивілізація – це її дно, дикі племена. Це важко розумом осягнути – скрушно зітхає оповідач.

Запитую, чи мають сапери, приступаючи до роботи якійсь обереги, чи є певний ритуал, коли йдуть на імовірну зустріч із смертю.

- Чогось такого особливого немає. Звична робота. Звичайно, певне хвилювання є, без цього ніяк. Адже розумієш, що йдеш на зустріч із можливою смертю. Усвідомлюєш, що той хто готував її, робив це якомога хитріше, нестандартно, аби вбити чи тебе, чи того, хто потрапить у смертельну пастку. Тому, зосередженість на вищому рівні має бути. А щодо оберегів, то вони для кожного свої. Для одних молитва, іконка, для мене ще й – образ рідних, дорогих мені людей... - розповідає підполковник Сергій Гоцуляк.

Він зазначає,  що бували випадки, коли виникали певні сумніви щодо способу знешкодження новітніх боєприпасів, то радилися з експертами, шукали варіанти. І хоча перша група піротехніків добре попрацювала, на інших ділянках їх ще дуже багато. Нині на Броварщині планують продовжити розмінування на території району спільно з саперами з Великобританії. Для цього залучать фахівців із організації Hazardous Area Life-support Organization. Збройні сили Колумбії також  відправлять своїх фахівців для навчання українських військових зі знешкодження наземних мін.

Наразі у Броварському районі створюють інтерактивну мапу, на якій буде позначено місця, де вже пройшли саперні роботи.

За даними ДСНС у Київській області сапери обстежили майже 16 тис га, виявили та знешкодили понад 41 тис боєприпасів.

В області повністю розмінували основні автомагістралі. Але обсяг робіт з виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів на всій території Київщини залишається великим.

«Площа, яку нам необхідно дослідити, дорівнює території Бельгії», – зазначив очільник Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба. Тож розмінування Київської області може тривати роками.

Олег Снітовський

Фото автора, ДСНС та з відкритих джерел