Ситуація на фронтах: нашим важко, але ворогу ще важче
Ситуація на Донбасі залишається важкою. Саме там росія сконцентрувала основні свої сили, щоби вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Уже кілька тижнів ведуться вуличні бої у Сєвєродонецьку. Нині ЗСУ контролюють третину міста і промзону. Ворог несе втрати. Що стосується решти напрямків, то ситуація там менш тяжка – триває позиційна війна. На Півдні, зокрема, нашим вдалося закріпитися в районі Давидова Броду і річки Інгулець, а також дещо наблизитися до Херсона.
Укрінформ поцікавився у військових аналітиків, якою на сьогодні бачиться обстановка на фронті та чого варто очікувати в найближчі дні й тижні.
Харківський напрямок
«На цьому напрямку ворог скористався можливістю, частково відновивши свої позиції й дещо просунувшись в бік Харкова», - коментує полковник запасу Олег Жданов.
Окупанти знову отримали можливість бити по Харкову не тільки з реактивних систем, але і зі ствольної артилерії. Однак облцентр зараз не є ціллю для штурму.
Річ у тім, пояснює ексначальник пресслужби Генштабу Владислав Селезньов, що агресору критично важливо не допустити просування ЗСУ на схід області. Там – від Вовчанська, поруч із російським кордоном, через Великий Бурлук і Куп'янськ – проходять ключові комунікації, що забезпечують величезне угруповання ворога в районі Ізюма.
«Це те саме угруповання, яке планує наступати на Слов'янськ і Краматорськ Донецької області. Їх там орієнтовно 20 БТГр (батальйонних тактичних груп - Ред.). Плюс до цього району росіяни стягують ствольну і реактивну артилерію. Тобто для забещпечення логістики до району Ізюма окупанти утримують оборону в східній частині Харківської області», – пояснює Селезньов.
Донбас
Ключем до ситуації на фронтах залишаються бої за Сєвєродонецьк-Лисичанськ. Обстановка там стабільно важка: угрупування противника загальною чисельністю до семи БТГ намагається вести наступ з декількох напрямків, гатять зі ствольної і реактивної артилерії, штурмують літаками і вертольотами, застосовують навіть «екзотичні» важкі вогнеметні системи.
«Тривають бойові дії за контроль над містом Сєверодонецьк. Тут ворог ввів ще дві свіжі БТГ резерву, переміщує сюди додаткові батареї реактивної артилерії – тобто, це напрямок головного удару, - наголошує Павло Лакійчук. - Декілька днів тому оркам вдалося зруйнувати останній, третій, міст, який з’єднував Сєвєродонецьк з Лисичанськом, що знано ускладнило положення гарнізону Сєвєродонецька. Але Сєвєр тримається».
Наші утримують промзону, а це майже третина міста. Ворог несе важкі втрати.
«Щодо Сєвєродонецька, то там ЗСУ займають оборонні позиції в промзоні, яку понад 2 тижні не можуть взяти окупанти. Чому? Бо оборонні позиції там найбільш вигідні, а наступальні майже нівелюються. Скільки ще можуть протриматися ЗСУ, важко сказати, але те, що вони вже зробили – це надлюдські можливості. Це так само, як було і в Маріуполі», - доповнює Олександр Коваленко.
Військовий експерт зазначив, що українські військові в Сєвєродонецьку стримують навалу російських окупантів, які по деяким напрямкам мають кількісну перевагу 1 до 10 і навіть більше – 1 до 15, а інколи і 1 до 20.
«Сєвєродонецьк – це невелике місто, яке вже понад місяць блокує наступальні дії однієї з найбільших груп ворога на Донбасі», - акцентує пан Коваленко.
Лисичанськ теж тримається.
«По місту гатять з важкої артилерії. Ворог криє всім, чим може – з «Градів» і «Ураганів», штурмує авіацією. Хлопці тримаються. І навіть огризаються. Хтозна скільки орків поклали під Лисом, але дедалі лізуть нові», - каже Павло Лакійчук.
«Обстановку на цьому напрямку справді можна назвати стабільно важкою», - зазначив полковник в запасі Олег Жданов.
Він нагадав заяву Головкома ЗСУ Валерія Залужного від 15 червня про те, що ворог зосередив на півночі Луганщини свої основні ударні сили та намагається атакувати одночасно на дев’яти напрямках.
«Але так було кілька діб тому. На сьогодні ЗСУ вдалося стабілізувати фронт на всіх дев’яти напрямках, по яких війська рф намагалися наступати, - запевняє пан Жданов. - Ми зупинили сили противника, наносимо їм ураження і міцно утримуємо власні позиції. Можливо, це ще не успіх, але точно досягнення».
Окупанти гатять з артилерії та реактивних систем залпового вогню по Устинівці, Лоскутівці, Метьолкіному, Борівському, Миколаївці, Новоіванівці. Генеральний штаб повідомляє, що захисники України відбили ворожий штурм у напрямку Золотого на Бахмутському напрямку, відігнали орків від Василівки і Берестового.
«Схоже, москалі так і не визначились між фронтальним наступом і спробами оточити наші війська. І це грає нам на руку. Поки нащадки Жукова вчепилися зубами у Схід, на інших напрямках українські воїни їх контратакують – наносять удари по Ізюму, відбили Долину на Святогірсько-Слов’янському напрямку, ведуть наступ на півдні». – каже Павло Лакійчук
Південь
Більшість території Херсонської області зараз окуповані агресором. Під контролем ЗСУ знаходяться окремі райони на заході в бік Миколаєва і на північному заході, в кількох десятках кілометрів від Кривого Рогу. І якраз на цих напрямках українське командування в останні тижні організувало серію успішних контратак.
Поки Кремль стягнув свої основні сили на Донбас, нашій армії вдалося закріпитися в районі Давидова Броду і річки Інгулець, а також наблизитися до Херсона.
«Це покращення українських позицій і підготовка плацдарму для майбутнього наступу. Наші сили зуміли досягти там певного успіху, - каже Олег Жданов. – На Півдні, разом з артилерією, активно працює наша штурмова авіація. Там у нас є перевага у повітрі, і ми за допомогою не лише арти авіації можемо наносити суттєве ураження російському ворогу».
«Ми наближаємося до Херсона. Але масштаби просування там невеликі», – пояснив експерт.
Зараз наші військові «нащупують» можливість наступу від Давидова Броду на південний схід до Берислава, який знаходиться поруч з Новою Каховкою. Якщо ця операція увінчається успіхом, то ЗСУ фактично розсічуть угруповання противника на правому березі Дніпра на умовне херсонське і криворізьку. Ті підрозділи, які зараз дислокуються ближче до Кривого Рогу, будуть, по суті, приречені, оскільки їх відріжуть від усіх поставок.
На херсонському напрямку є ще одна важлива локація – це район Снігурівки, де наші захисники також зав'язали бої. Це місто розташоване на адмінкордоні Миколаївської області і з кінця березня контролюється росіянами. Від Снігурівки йдуть прямі дороги на Херсон і в район Берислава, каже полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово Сергій Грабський: «Фактично це дві єдині переправи на лівий берег Дніпра в Херсонській області. Відповідно, тільки ці дві переправи забезпечують постачання військ противника на правому березі».
Для українських захисників важливо перекрити доступ до цих переправ, щоби перерізати лінії комунікацій окупантів на правобережжі Херсонської області. Через контрудари наших військ агресор був змушений перекидати туди частину сил і засобів із Запорізької області, де противник намагався сформувати угруповання для атаки на Запоріжжя. Але поки їм доводиться розпорошувати свої сили на інших ділянках фронту, серйозного ризику для цього міста немає.
«В Запорізькій області активних дій не проводиться. Ті ворожі війська, які були сконцентровані під Василівкою в районі Мелітополя, зараз розкидані для вирішення інших завдань», – пояснив пан Грабський.
Українські військові, скориставшись цією нагодою, контратакують, посунули противника від Оріхова у напрямку до Пологів на 5-7 кілометрів, уточнив Олег Жданов.
«Щодо криворізького напрямку, то там ситуацію стабілізовано: йдуть позиційні бої та обмін артилерійськими ударами. Там ворог навіть не намагається відновити наступ», - підкреслив експерт.
Своє бачення обстановки по Херсонському напрямку навів і Павло Лакійчук: «Наші воїни продовжують просування у напрямку Херсона. Ворог, маючи перевагу в артилерії, відчайдушно чинить опір. Тож ЗСУ вдалися до тактики, яка виявилася неочікуваною для орків – наша піхота інфільтрується малими групами через оборону противника вночі».
Ворог не навчений воювати вночі, продовжує експерт, і боїться таких вилазок. Але через те, що у нас мало бронетехніки, яка має підтримувати дії піхотинців, просування видається повільним.
«Крім того, нам доводиться наступати широким фронтом, аби не дати противнику сконцентрувати артилерію на напрямку основного удару. Херсон вже не далеко. Оркам в Херсоні, до ЗСУ 10 кілометрів, а до Ростова – 500. Подумайте над цим!» - попереджає пан Лакійчук.
А як щодо моря – там сьогодні тихо? Експерт стверджує, що ні.
«Ворог продовжують блокаду в Чорному морі. В його північно-західній частині діє піратська група кораблів Чорноморського флоту, яка ночами обстрілює «Калібрами» мирні українські міста, - нагадує він. – От, посилює острів Зміїний. Хоча, це ворогу не завжди вдається: 16 червня Військово-морські сили України підпалили буксир чф рф «Василій Бех», який віз на острів боєприпаси, зброю та військових».
До слова, СБ-739, як раніше називався цей буксир, отримав свою назву на честь одного з російських флотських, що брав участь в підйомі з дна… підводного човна «Курськ».
«Пам’ятаєте відповідь путіна на питання CNN Ларрі Кінгу про те, що трапилося з «подводной лодкой «Курськ». «Она утонула…» Отже, «Бех» пішов до «Курська». ЗРК «Тор», прикручений на кормі, не врятував російських моряків від точного влучання українських ракетників», - наголошує Павло Лакійчук.
Прогноз: чого очікувати у найближчі дні та тижні
Олег Жданов прогнозує, що найближчі тижні виявляться тяжкими, так як росіяни всіма силами намагатимуться виконати наказ пцтіна в Луганській та Донецькій областях - повністю їх захопити.
«Основні бойові дії буде зосереджено саме на Донбасі. Поки російські війська не видихнуться остаточно – командири гнатимуть їх в атаку, – каже експерт. Можливо, на Херсонському напрямку зможемо ще більше піджати противника. Втім, найближчою перспективою чекатимемо на зброю від союзників. Щойно «залізо» почне надходити у достатніх обсягах, можна буде говорити про зміну обстановки на фронті».
Павло Лакійчук сказав коротко, але по суті: «У найближчі дні та тижні буде важко. Але ворогу буде ще важче».
Холодного та ясного нам усім розуму. Тримаємо кулаки і підтримуємо ЗСУ чим можемо!
Переможемо!
Поговорив Мирослав Ліскович. Київ
