«Тарифні переговори» Байдена та Цзіньпіна: чому для України це важливо?
Президент США Джо Байден заявив, що планує найближчим часом провести переговори з лідером Китаю Сі Цзіньпіном щодо скасування деяких мит на китайські товари, запроваджені за часів Трампа (мита у розмірі 25% на попередник Байдена запровадив, аби «скоротити дефіцит торгового балансу США і змусити Китай до більш справедливої практики». Але по факту – це призвело до торговельної війни між обома країнами, - Ред).
«Я перебуваю в процесі прийняття рішення (щодо скасування мит, - Ред.)», - наголосив Байден.
Зазначається, що радники з національної безпеки та економіки завершують перегляд тарифної політики США і невдовзі нададуть свої рекомендації главі Білого дому.
Звісно, деякі експерти одразу ж побачили в словах американського президента більше, ніж просто анонс переговорів про торгівлю. І навіть висловили припущення про можливість пошуку миру за допомогою Китаю, з якого США, мовляв, можуть зробити союзника у боротьбі з російською агресією проти України.
Це так?
Ну, союзництво найбільших економік світу під великим питанням, але навіть попри це, значення майбутньої розмови Байдена і Цзіньпіна не зменшується.
Пояснюємо чому.
«Між двома геополітичними гігантами будуть або погані стосунки (що дестабілізує і так складну ситуацію у світі), або нейтральні, а то й хороші. І в цьому контексті те, що зараз відбуваються в Україні, є каталізатором, щоб Штати так чи інакше йшли назустріч КНР. Не даючи Китаю вступити в тісний союз із рф, який почав вибудовуватися на початку лютого, після візиту путіна до Пекіна (тоді вони з Сі Цзіньпіном навіть підписали якийсь документ, суть якого – дружити проти НАТО загалом та Америки зокрема, - Ред.). Незабаром почалося широкомасштабне вторгнення рф в Україну, яке пішло явно не за планом кремля. Через що Пекін, можливо, й охолов до москви", - коментує Укрінформу політолог Віталій Бала.
Коли ми говоримо про російсько-українську війну – одразу згадується Китай та його погляди на Тайвань. І ситуація там досить напружена. Особливо якщо згадати, що США мають певні зобов'язання захищати Тайвань.
«Отже, окрім публічно озвучених економічних моментів про скасування 25% мит на китайські товари, введених при Трампі, явно будуть порушені й військово-політичні питання. І саме вони, найімовірніше, будуть на першому плані. Схоже, Адміністрація Байдена визріла для того, щоб піти назустріч Китаю, знайти якісь точки дотику у військово-політичних питаннях, пов'язаних як із російсько-українською війною, так і з ситуацією Китай-Тайвань, – розмірковує Віталій Бала.
Експерт зазначає, що Китай зайняв досить обережну позицію щодо санкцій проти рф. Він їх не підтримує, але й не має наміру ігнорувати, щоб самому не стати мішенню.
«Якби можливості дійти якогось спільного знаменника між офіційними Вашингтоном і Пекіном не було, навряд чи Байден готувався б до переговорів із Сі Цзіньпіном. А якщо йдеться про ймовірність таких переговорів, то є вже певні моменти, за якими вони можуть домовитися», – резюмує Віталій Бала.
«США та Китай – дві найбільші економіки світу. Тож Байден і Цзіньпінь концентруватимуться в першу чергу на вирішенні протиріч у торгових питаннях», - вважає керівник секції Азійсько-Тихоокенського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта.
Друге питання, яке точно обговорюватиметься – це Україна і Тайвань.
«Українське питання є надважливим для США. У Вашингтоні чудово розуміють, що військова поразка України (гіпотетична. - Ред.) не просто створила б колосальні ризики для західної моделі управління, західних цінностей і так далі, але сильно б вдарила насамперед по позиціях Штатів, - каже експерт-міжнародник. – Поразка продемонструвала б всьому світу слабкість Америки, посіяла сумніви у її здатності захистити себе і своїх партнерів та союзників, зокрема, в азійському регіоні – Японія, Тайвань, Південна Корея тощо. Саме тому США цього не допустять. І саме тому Байден, звичайно, підійматиме українське питання на переговорах з Цзіньпінем».
Але США навряд чи зможуть зробити із Китаю союзника у війні проти рф. За словами Юрія Пойти, наразі американська і європейська дипломатія більше сконцентрована на досягнення трьох стратегічних задач.
По-перше, щоб Китай не надавав військової допомоги рф.
«Тобто не відправляв підрозділи своєї народно-визвольної армії до європейського театру військових дій на допомогу рф», - каже він.
По-друге, щоб не надавав рф військово-технічної допомоги.
«Китай не повинен в жодному разі передавати росії озброєння та військову техніку власного виробництва. Або ж ті технології, які рф могла б використовувати у війні проти України. Судячи із заяв американської та європейської сторін, поки що немає підтверджень того, щоб Китай надавав рф таку допомогу», - додав експерт.
Нарешті, по-третє, щоб не допомагав рф обходити запроваджені проти неї санкції.
«Торгівля між Китаєм та рф може вестися й надалі, але у тих секторах і галузях, які не порушують санкційний режим, - акцентує пан Пойта. - Китай намагається дотримуватися цих вимог. Щонайперше тому, аби самому не потрапити під вторинні санкції».
США і ЄС постійно і чітко наголошують, що якщо такі факти будуть виявлені, то низка проєктів і відносин з Китаєм будуть «підірваними».
«Але щоб Китай діяв проти рф або надавав допомогу західним країнам, Україні – ймовірність цього вкрай мала. Головна задача Китаю – стати наддержавою і виграти так звану «стратегічну конкуренцію» зі США. Це завдання реалізується у трьох основних сферах: економічна, технологічна і військова. За оцінками аналітиків, за 10-15 років Китай може досягнути паритету з низки напрямків зі Штатами, стати першою економікою світу і так далі», - каже пан Пойта.
І для цього Китаю потрібні партнери.
«Щодо рф, то її точно не назвеш важливим економічним партнером для Китаю, але водночас ця країна для нього є важливим дипломатичним та ідеологічним партнером. Якщо ми подивимося на те, як голосують КНР і рф на Генасамблеї ООН або на Радбезі ООН… Вони постійно роблять це скоординовано, вони надають одна одній повну підтримку фактично з усіх ключових питань», - додає експерт.
Китай не засуджує дії рф, критикує «розширення НАТО на Схід», продовжує заявляти про необхідність поваги до «раціональних безпекових занепокоєнь» росії. Медіасередовище Китаю повністю ретранслює російське бачення ситуації та навіть поширює відверту дезінформацію, наприклад щодо діяльності так званих двадцяти біолабораторій США в Україні.
«Китай надає рф потужну підтримку на рівні дипломатії та медіа. Але в інших питаннях – військових та військово-технічних – все ж обмежує свою допомогу. Ну і, поки що Китай не порушив санкцій. Тож Байден, крім усього іншого, вестиме з Цзіньпіном розмову про нейтралітет Китаю, який повинен зберігатися й надалі», - вважає Юрій Пойта.
Політолог-міжнародник Максим Ялі каже, що Штатам важливо, щоб Китай не зблизився з рф, не об'єднався з нею в політико-економічний альянс, кроки, до якого було зроблено в лютому цього року.
«Поки що всі переговори між Вашингтоном і Пекіном призвели до того, що Китай, побоюючись введення санкцій, не надає рф військової допомоги, не допомагає їй озброєннями, хоча москва про це просила. Китай не конвертує частину золотовалютних запасів рф, які перебувають у КНР, у долари, що також запитувала росія. Багато китайських компаній, боячись західних санкцій, залишили російський ринок, у тому числі у таких важливих сферах як нафтова, виробництво безпілотників», - наголошує політолог.
При цьому зробити Китай союзником США у протистоянні з росією малоймовірно, вважає і цей експерт.
«Для КНР рф важлива як енергетичний, сировинний придаток, - зазначає Максим Ялі. - У дипломатичній сфері КНР також допомагає росії. В економічній – дотримується відносного нейтралітету. На більше, гадаю, розраховувати не доводиться».
«Нещодавно у санкт-петербурзі пройшов економічний форум, на якому по відеозв’язку виступав китайський лідер Сі Цзіньпінь. Тобто Китай підтримує певні контакти з рф, і Китай – суттєво збільшив (майже удвічі) закупівлю російських нафтопродуктів, що можна вважати серйозною економічною допомогою агресорові, - звертає увагу політолог Олександр Кочетков. - Але Китай поки що не «засвітився» й на постачанні високотехнологічного обладнання до рф».
А рф, як відомо, самостійно не може продукувати високотехнологічні ракети (ані крилаті, ані балістичні), не може виробляти дрони, системи керування, наведення, зв’язку тощо без імпортних комплектуючих.
«Від самого початку «великої війни» США намагаються всіляко мінімізувати китайську допомогу росії. І наразі їм це більш-менш вдається. А тому будь-які перемовини між США і Китаєм для нас є вкрай важливими, - наголошує експерт. – Але Китай ніколи не буде союзником США. Китай завжди виходить лише із власних інтересів. Скасування, перегляд чи послаблення тарифів – це Китаю цікаво. Тож величезним успіхом за фактом перемовин Байдена і Цзіньпіна можна буде вважати гарантії Пекіна й надалі займати щодо москви відносно нейтральну позицію: не надавати військової та іншої допомоги, а також – не брати участі у створенні там оборонних структур».
Історик, сходознавець Макар Таран також вважає, що у перемовинах Байден використає певний елемент заохочення, щоб Китай і надалі поводився щодо війни рф з Україною відносно нейтрально.
«Це точно в стилі демократів, і в стилі Байдена застосовувати заохочувальний механізм до співробітництва. Але ці переговори важливі ще й тому, що відбудеться зондаж намірів сторін, - каже пан Таран. - Байден хоче почути (відчути/зрозуміти) в якому положенні на сьогодні знаходиться Китай. Те ж саме цікавить і Цзіньпіна. У будь-якому разі й для США, й для нас дуже важливо, аби Китай не був серйозним тилом рф, принаймні у військовому плані. Тож якщо коротко сформулювати робочу формулу Вашингтона під час переговорів з Пекіном: в обмін на скасування/послаблення тарифів Китай і надалі мусить зберігати відносно нейтральну позицію щодо рф».
Експерт упевнений, що обидві сторони таки зможуть дійти згоди.
«Так, для Китаю росія тактично важлива, але стратегічно важливі саме США і Європа, - наголошує експерт.
Китай від початку війни займав вичікувальну позицію. Але коли побачив, що Захід прокинувся, що Захід у своїй більшості мобілізувався на підтримку України …
«Зрозуміло, що Китай просто не міг йти в розріз із політичними цілями своїх головних ринків. Тому спрацював економічний меркантилізм. Тобто Китаю треба політично заявити про якусь свою окрему – третю позицію: не засуджуємо рф, але й не допомагаємо їй у військово-технічному плані, - каже експерт-сходознавець. - А з іншого боку… Економіка для Китаю це фактично все – і статус, і вплив, і військова модернізація, і соціально-економічна стабільність, і так далі».
Китай розуміє, що все це може бути перекреслено, якщо він зробить один неправильний крок. І тому він балансує.
«Поки що балансує вдало, але це такий баланс, який породжує дуже багато скептицизму щодо Китаю», - підсумував Макар Таран.
Мирослав Ліскович. Київ
