«Я не міг сидіти вдома в Каліфорнії і просто дивитися новини про Україну»

Мешканець Каліфорнії Джейк вже на другий день повномасштабної війни взяв квиток до Польщі, аби допомагати там з влаштуванням біженців. 

Він прожив в Україні майже 13 років — в Києві, Чернігові й Прилуках —і за цей час полюбив нашу країну, одружився з киянкою і завів чимало друзів. Тут, в Україні, народилися його діти, поки Джейк працював у складі благодійної організації і допомагав дитбудинкам та лікарням. 

З початком повномасштабної війни для дружин і дітей своїх знайомих чоловік взявся шукати житло у Польщі, а далі - у Німеччині, Франції, Данії, Португалії. А ще наймав водіїв і купував автобуси, щоб організувати евакуацію з Чернігова, який ворог тримав в облозі, обстрілюючи безперестанку. Це вдавалося  робити до кінця березня, поки російські війська не зірвали ключовий міст, що вів до Києва.

“Коли підірвали міст, це ускладнило евакуацію людей. Але я хотів і далі бути корисним, тож знайшов склад в Кракові і ми почали регулярно возити гуманітарну допомогу в Україну. Переважно ліки та медикаменти. Роботи було стільки, що думати не було коли — ми просто діяли”, - розповідає волонтер. 

Та паралельно з цим чоловік усвідомив,  що потрібно також допомагати бійцям на фронті, які виконують найважчу роботу — захищають цивільних. “Я розумію, що аби найкраще робити свою справу, потрібно мати хороші інструменти. Усім допомогти я не зможу, тож вирішив знайти через хороших знайомих команду військових, яку буду підтримувати їжею, медикаментами, і головне — технікою. Спочатку ми привезли їм бронежилети, генератор і сумки для медиків. А коли ми ближче познайомилися з військовими, вони стали формулювати конкретні потреби в техніці”, - каже волонтер.  

Джейк продовжує, що найчастіше воїни фронту, якими він опікується, просять дрони, сонячні батареї і електрогенератори. А ще - прилади нічного бачення і тепловізори — їх якраз найскладніше діставати. “Я уже в тісному контакті з усіма військовими, які отримують техніку. Ми стали друзями. Хлопці пишуть і надсилають фото, як вони користуються приладами, регулярно відповідають та показують, наскільки це корисно. Я вірю, що це все обладнання допоможе хлопцям захистити свою країну, свою землю і свою сім’ю і планую їх у цьому підтримувати до перемоги і навіть після, поки Україна не відновиться”, - говорить волонтер.  

На запитання про те, чи було складно покинути звичне мирне життя в Каліфорнії, чоловік відповідає, що це стало для нього природнім рішенням. “Я не зміг сидіти в Каліфорнії, займатися своєю справою, поки мої друзі сидять у підвалах без їжі і води. Це питання виживання людей та існування вільної і демократичної України. Це набагато важливіше, ніж те, чим би я займався в Каліфорнії в щоденному житті”, - підсумовує Джейк.