Відсторонення Баканова та Венедіктової назріли давно
Увечері 17 липня Володимир Зеленський усунув від виконання обов’язків керівника СБУ Івана Баканова та відсторонив генерального прокурора Ірину Венедіктову, це стало найгучнішою політичною новиною останніх тижнів.
Відповідні укази – №499 та №500 – опубліковані на сайті Президента України.
Президент відсторонив Баканова від посади за дисциплінарною статтею 47 Статуту Збройних Сил України.
«Невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов'язків», - сказано у відповідній статті.
Тим часом Венедіктову відсторонили згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Але про звільнення Венедіктової поки не йдеться.
Як зранку в понеділок повідомив заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов, ще проводитимуться службові перевірки, після чого глава держави визначиться, чи вносити відповідні подання до парламенту.
Різницю у формулюваннях в указах глави держави Смирнов пояснив тим, що генпрокурора «відсторонено» згідно з наявністю (на час дії воєнного стану) такого права у президента, щодо посадових осіб, які призначаються і звільняються ним.
"Є дуже серйозні запитання": як Президент пояснив резонансні рішення
У своєму вечірньому зверненні 17 липня Володимир Зеленський нагадав про невтішну статистику колаборації та ймовірної зради в рядах силових структур станом на середину липня:
- зареєстровано 651 кримінальне провадження щодо державної зради та колабораційної діяльності органів серед працівників прокуратури, органів досудового розслідування та інших правоохоронних органів;
- у 198 кримінальних провадженнях відповідним особам повідомлено про підозру
- понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та «працюють проти нашої держави».
Окремо Президент згадав про останній приклад – колишнього начальника управління СБУ в АРК Крим Олега Кулініча, якого звільнили з посади ще в березні 2022 року. У ДБР розповіли, що він передавав росіянам «інформацію, яка становить державну таємницю».
Виконуючі обов’язків: що про них відомо
Президент призначив в.о. голови СБУ та генпрокурора - Василя Малюка та Олексія Симоненка.
Що про них відомо?
Василь Малюк
Про нього – зовсім небагато. На сайті СБУ вказано, що Малюк народився 28 лютого 1983 року у м. Коростишів Житомирської області. У 2005 році здобув вищу юридичну освіту у Національній академії СБУ.
З 2001 року служив у регіональних органах СБУ. Обіймав посади від оперуповноваженого до начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю.
У січні 2020 року перейшов працювати до Центрального управління СБУ у Києві. У березні цього ж року Зеленський призначив Малюка першим заступником голови СБУ та начальником Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю.
Восени 2021 року «Українська правда» писала, що Василя Малюка було помічено на святкуванні дня народження заступника глави Офісу президента Олега Татарова.
Олексій Симоненко
З паном Симоненко запитань більше.
Він народився 18 вересня 1976 року в м. Чугуїв Харківської області.
1998 року закінчив Національну юридичну академію в Харкові. Був слідчим прокуратури Деснянського та Оболонського районів Києва, а з 2006 по 2010 — слідчим у особливо важливих справах в прокуратурі Київської області.
З 2010 по 2018 рік проходив службу в СБУ, з 27 березня 2020 року обіймав посаду заступника генерального прокурора України.
На посаді заступника генпрокурора Симоненко підписав резонансне клопотання про арешт експрезидента України Петра Порошенка. Як заступник генпрокурора Симоненко у грудні 2020 року передав справу, в якій фігурує заступник глави Офісу президента Олег Татаров, з НАБУ до СБУ.
Восени 2021 року Симоненка також помітили на святкуванні дня народження Олега Татарова.
«Є підстави вважати, що до виконання обов'язків Баканов та Венедіктова вже не повернуться»
В коментарі «Укрінформу» політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов нагадує, що згідно з новим законом «Про правовий режим воєнного стану», Президент має повноваження усувати з посад генерального прокурора та голову СБУ.
«Це логічно, оскільки в умовах війни керівник держави повинен мати можливість приймати та реалізовувати необхідні кадрові рішення швидко та без тяганини, – пояснює політолог. – Тож, Зеленський діяв у рамках закону та своїх повноважень. Причини глава держави озвучив у своєму відеозверненні. Його не влаштовує якість кадрової роботи у цих відомствах».
Та й в українського суспільства, зазначає експерт, не бракувало претензій до цих керівників.
«Так, Баканова та Венедіктову лише відсторонили. Але є підстави вважати, що до виконання обов'язків вони вже не повернуться. Відповіддю на багато питань стануть прізвища тих, кого призначать на ці посади. Зовсім не факт, що це будуть ті, хто зараз виконує обов'язки. Починається велике чищення силових структур», – вважає Сазонов.
«Малюк і Симоненко - тимчасові фігури»
«Згоду на звільнення дає Верховна Рада. Тому і розглядається, згідно з воєнним станом, указ на відсторонення. Особливих питань щодо конституційності не виникає, бо – ще раз – ми говоримо про відсторонення», - коментує політолог Ігор Петренко.
«Друге. Будуть проводитися службові перевірки, після чого Президент визначиться. Тобто, чи будуть звільнені згадані особи, чи вони залишаться на своїх посадах. Щодо останнього маю сумніви, адже про їх відставку розмови велися не від учора, а ще наприкінці минулого року».
«На секундочку, йдеться понад 600 кримінальних проваджень щодо державної зради та колабораціонізму співробітників органів прокуратури, досудового розслідування, СБУ та інших правоохоронних органів».
Що стосується виконуючих обов’язків, то ці люди навряд чи залишаться на посаді. Це – тимчасові фігури.
«Певен, що невдовзі Президент внесе до ВРУ подання про призначення нових очільників силових відомств. Кого можуть призначити? По конкретним прізвищам не скажу. Але, як мені здається, це ще далеко не останні кадрові зміни, ця хвиля може продовжитися, зокрема в уряді», - вважає Ігор Петренко.
«Все до цього йшло, по Баканову та Венедіктовій сенсацій немає»
Політолог Володимир Фесенко також каже, що насправді питання заміни генпрокурора і керівника СБУ обговорювалися ще до початку великої війни.
«Існував навіть такий «екзотичний» варіант, як «переміщення» Баканова з посади глави СБУ на посаду генпрокурора. Так, подібний сценарій, за неофіційною інформацією, теж розглядався, - розповідає експерт. - Себто, претензії й певні наміри звільнити нинішню двійку керівників були ще до 24 лютого. Війна на певний час лише відклала це рішення».
По Баканову, продовжує політолог, головна причина - це кадрові помилки.
«Остання крапля, яка, думаю, все вирішила, – це арешт голови управління СБУ по Криму Олега Кулініча... Але ми знаємо, історію з керівником служби внутрішньої безпеки в СБУ Андрієм Наумовим, який виїхав з України за кілька годин до нападу росії. Зрештою, і по деяких інших, по харківському керівнику СБУ і так далі – хтось зрадив, хтось виявився, скажемо так, явно не на «висоті» й діяв неефективно», - каже Фесенко.
Політолог нагадав, як місяць тому у ЗМІ, причому не лише вітчизняних, почали з’являтися публікації про підготовку відставки Баканова.
Зокрема, американське видання Politico з посиланням на власні джерела в українській владі повідомляло, що «Баканов потрапив у немилість до Зеленського через невдачі початкового етапу війни, в тому числі через втрату Херсона та півдня України в результаті зради».
«Особисто для мене немає великих сенсацій. Це рішення назрівало і стало закономірним. Головна причина – це кадрові помилки Баканова», - підкреслив Володимир Фесенко.
Щодо Венедіктової, зазначив він, «тут складніше».
«Я так розумію, що претензії певні були по роботі Офісу генпрокурора. І до початку великої війни... Просто, знов таки, початок війни все відклав, не до цього було», - зауважив політолог.
Фесенко не виключає, що претензії до Венедіктової, крім усього іншого, могли стосуватися і співпраці з міжнародними партнерами України в питанні документування та розслідуванні воєнних злочинів росії.
«Можливо, той аудит виявив достатньо серйозні прорахунки, і тому Зеленський пішов на звільнення. Чому зараз? А тому, що зараз в країні і на фронті, скажемо так, спостерігається відносна стабільність, а отже – є шанс з меншими ризиками провести такі кадрові рішення», - зазначив експерт.
Що стосується виконуючих обов’язків…
«Скажу коротко: ці призначення тимчасові. Думаю, що в найближчі дні якраз вирішуватимуть, хто саме має стати наступниками Баканова та Венедіктової. Шукатимуть оптимальні кандидатури. Почекаємо. А то вже бачу в мережі традиційні потоки зради», - резюмував Володимир Фесенко.
«Недоторканих немає, як і тих, хто стоїть вище за інших. Хай навіть ти був у команді Президента від самого початку, чи є його другом дитинства»
«Будемо відверті, що до повноцінної реформи правоохоронних органів, окрім створення нових, ні у минулої, ні у теперішньої влади руки так і не дійшли. Архітектура правоохоронних органів досі не органічна, вона – з перетинанням ряду повноважень та не прихованою конкуренцією між очільниками. Особливо ці проблеми загострились під час війни, коли до всього вищесказаного дадався ще й колабораціонізм. Прикметно, що чим закритіший правоохоронний орган для перехресного та громадського контролю, тим більше фактів колабораціонізму там виявляють», - коментує політолог Олексій Буряченко.
Тобто, далі такого в правоохоронних органах уже ніхто не терпітиме.
«В країні немає недоторканих, як і тих, хто стоїть вище за інших, хай навіть ти був в команді Президента від самого початку, чи є його другом дитинства, - наголошує Буряченко. - Правоохоронні органи – це частина великої державної машини, а не автономні утворення, які живуть своїм життям. "Усе, ігри завершені" - ось, що своїм рішенням сказав усім правоохоронцям Зеленський. У нас війна і дозволяти собі неефективну роботу – це надзвичайно велика розкіш».
Про юридичну казуїстику даних рішень сказано уже багато, тож Буряченко прокоментував ці питання максимально тезово та без «філософських відступів».
«Відповідаючи деяким експертам та громадським діячам про нібито порушення Президентом Конституції при звільненні Баканова та Венедіктової. Ніякого «звільнення» не було, а було «відсторонення» та «усунення». А такі дії в повноваженнях Президента передбачені чинним законодавством».
«Закон України «Про правовий режим воєнного стану» дозволяє Президенту відсторонити генпрокурора від виконання обов’язків. А голову СБУ усунуто згідно положень ЗУ «Про дисциплінарний Статут Збройних Сил України». Оскільки голова СБУ - військовий, а СБУ – підпорядкована саме Президенту».
Резюмуючи, Олексій Буряченко також записав у «плюс» слова Президента щодо мобілізації роботи конкурсної комісії з призначення, за результатами конкурсу, голови САП. А також – щодо подальшого проведення конкурсу на обрання голови НАБУ: «Це і є відображенням тієї самої «політичної волі» Президента, про яку всі так багато та давно говорять, але мало хто її демонстрував».
Увечері 18 липня стало відомо, що Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт постанови про звільнення Баканова з посади голови Служби безпеки України. Чекаємо на результати голосування ВР…
Мирослав Ліскович. Київ
