росія забиває «вікно в Європу» і хоче виграти для цього час
Парадокс. рф прагне припинення вогню, перемир’я та переговорів попри очевидне посилення в липні 2022-го агресивної «атакувальної» риторики проти тих, з ким їй треба домовлятися.
Справа не тільки в Україні. Пауза потрібна росії не лише для відновлення військового потенціалу та фіксації анексії новоокупованих українських територій. Пауза потрібна їй для вирішення зумовлених санкціями серйозних проблем всередині держави та для облаштування собі якогось нового місця на міжнародній арені.
Саме про це свідчать результати липневого моніторингу риторики найвищих посадовців рф, проведеного Моніторинговою групою редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень».
росія «вибиває» паузу у війні заради виживання під санкціями. А ще рф розпочала стратегічний розворот на Південь та Схід – Азію і Африку. Тобто рф зрозуміла та погодилася з тим, що її вже «виключили з Європи». Вона вже не ототожнює себе з Європою та західним світом і – це найважливіше – не збирається туди повертатися. У рф також зрозуміли, що скасування санкцій не буде.
Для такого розвороту потрібен час – і для політичних кроків, і в переконструюванні всієї економічної логістики. А щоб мати цей час – потрібні перемовини та припинення вогню.
Україна уже зірвала спробу рф вмонтувати припинення вогню, тобто перемир’я, в зернову тему під час стамбульських зустрічей. російське роздратування цією невдачею вилилося в демонстративний ракетний удар по Одеському порту, завданий наступного ж дня після підписання «стамбульської ініціативи». За збоченою логікою рф це є «примушування до припинення вогню». Такими ж будуть російські провокації, якщо і коли судна з українським зерном підуть з українських портів.
Втім, у рф вже зрозуміли, що стосовно України механізм «ракетного» примусу до перемовин та перемир’я не спрацює. Тому на перший план вийшли сподівання на те, що спрацює механізм газового примусу Європи, яка – згідно кремлівських мрій – є «слабко ланкою» і має примусити Україну до припинення вогню. А оскільки ЄС - за кремлівськими переконаннями - повністю керований США, то стає зрозумілим кінцевий адресат їхніх переговорних «фантазій». Тим більше, що «теоретичний» фундамент російського бачення нового поділу світу не змінився з часу відомих «пропозицій» до США та НАТО від грудня 2021.
Звісно, рф буде намагатися використати для цього внутрішньополітичну ситуацію в Європі та США, посилювати потенційне невдоволення європейських виборців всілякими своїми улюбленими «економічними капостями». Для порушення єдності ЄС та НАТО в рф будуть намагатися посилено використовувати лідерів Угорщини та Туреччини з їхніми синхронними закликами змінити ставлення до путіна. А паралельно спробують посилювати потенціал та вплив БРІКС та ШОС і нарощувати антизахідну кампанію в Африці та Азії.
Тож для перемоги у Великій війні XXI століття варто аналізувати та оцінювати всі сучасні події та висловлювання щодо місця України та західної цивілізації у світовому контексті. Попри все справедливе обурення, яке провокують в нас висловлювання представників кремлівської хунти.
Й, звісно, треба готуватися до російського шантажу Європи.
Перемир’я як маневр росії для захисту військово-політичного статус-кво
Отже, росія вкрай потребує перемир’я під будь-яким приводом для вирішення таких завдань:
● проведення «юридичного оформлення приєднання» до рф як ОРДЛО, так і новоокупованих територій (частини Херсонської, Запорізької та Харківської областей);
● відновлення ресурсів зброї та особового складу армії після виснажливих боїв, переформатування логістики, суттєво зламаної ударами західного високоточного озброєння, отриманого українськими військовими;
● сповільнення або припинення постачання українській армії більш потужних і далекобійних західних систем озброєння;
● зупинення українського контрнаступу;
● розхитування режиму міжнародних санкцій;
● виграшу часу для розвороту зовнішньої політики та переконструювання економічної логістики на країни Азії та Африки.
Досягти таких цілей рф мріє, відновивши переговорний процес під будь-яким формальним приводом і втягнувши в нього Україну та її західних партнерів.
Ракетний примус до «зернового перемир’я» – не єдино можливий варіант.
Під час зустрічі з лідерами фракцій Держдуми 7 липня 2022 року путін озвучив два меседжі, які не оціниш інакше – це шантаж, залякування:
- «Сегодня мы слышим, что нас хотят победить на поле боя. Ну что здесь скажешь? Пусть попробуют… все должны знать, что мы-то по большому счету всерьез пока еще ничего и не начинали».
- «Мы не отказываемся и от мирных переговоров, но те, кто отказывается, должны знать, что чем дальше, тем сложнее им будет с нами договариваться».
На цьому тлі характерні три очевидні подальші реакції російських політиків та військових.
- Активізація відвідин окупованих українських територій та всіх угруповань на фронті, вказівки убезпечити цивільну інфраструктуру окупованих територій від ударів далекобійних систем ЗСУ;
- Активізація заяв про те, що Київ не зацікавлений в перемовинах і сам відмовився від них;
- Заяви про те, що у разі відновлення перемовин зараз, вони будуть проводитись в нових реаліях і на нових умовах.
11 липня 2022 путін підписує указ про спрощений порядок надання російського громадянства всім громадянам України, незалежно від місця проживання. До того такий порядок поширювався на мешканців ОРДЛО, Запорізької та Херсонської областей.
16-20 липня міністр оборони рф шойгу здійснив кілька поїздок на фронт, проінспектувавши угруповання «Центр», «Юг», «Восток» і «Запад».
Ключове припущення: шойгу проінспектував угруповання, задіяні в «СВО» з метою визначення, умовно кажучи, нової лінії фронту, на якій зараз могла б тимчасово зупинитись рф заради оперативної паузи або подальшої «заморозки» військових дій.
Тобто активність російського командування може свідчити не про намір форсувати бойові дії, а про пріоритет захисту вже окупованого і організації юридичне поглинання окупованих на цей час територій.
Агресивний блеф як прояв російської «хімарсофобії»
Слова шойгу про необхідність забезпечити недосяжність для далекобійного озброєння ЗСУ «об’єктів цивільної інфраструктури Донбасу» можна трактувати погрози з боку рф відсунути ЗСУ ще далі від меж окупованих районів України
Саме про це свідчать слова міністра закордонних справ рф лаврова в інтерв’ю російським ЗМІ 20.07.2022, що географічні цілі операції будуть розширюватись на нові території в залежності від далекобійності західного озброєння, що постачається Україні: «Пока Запад накачивает Украину оружием, значит задачи географические будут меняться, отодвигаться от нынешней линии еще дальше».
Тезу про необхідність розширення окупації підхопив 21 липня і експрезиддент мєдвєдєв: «Украинские войска нужно отодвинуть не только от Донецка, теперь уже и пошире. Подальше».
Так, нам очевидно, що при сьогоднішньому стані російської армії наведені вище заяви про розширення географії окупації є блефом. Розрахунок елементарний і мотивований банальним страхом нищівної поразки: не допустити постачання в Україну далекобійних систем з радіусом вдвічі більшим, ніж є зараз.
Домовлятись не можна воювати - де росія ставить кому?
Наш основний висновок полягає в тому, що в липні 2022 року рф демонструвала зацікавленість в перемовинах у відомий риторичний спосіб заперечення їхньої можливості. Тобто російські спікери наполегливо і синхронно констатують нульові шанси на відновлення перемовин, а насправді дуже сильно прагнуть, щоби Україна на перемовини погодилася.
Спікер МЗС рф захарова 18.07.2022: «Киев не хочет мира и сам отказался от переговоров с москвой по указанию из Вашингтона».
Помічник президента рф ушаков 18.07.2022: «Пока что никакой заинтересованности (в переговорах) со стороны Киева, как и со стороны западных государств, не просматривается».
20 липня 2022 дуплетом докорів в бік Києва і Заходу «вистрелили» путін і лавров.
путін під час візиту в Тегеран 20.07. 2022 згадав про березневі: «Переговоры в Стамбуле были, когда мы фактически достигли соглашения. (…)Мы видим сегодня, что такого желания у киевских властей нет».
лавров дорікнув Заходу, що той відмовляє Україну йти зараз на перемовини і постачанням зброї спонукає до продовження спротиву. А заодно закинув США бажання спровокувати «настоящую войну» між Європою та росією, та небажання вести прямі перемовини з рф (читай - домовлятися за спинами Європи та України),
лавров: «Слышно то, что говорит и Шольц, и Джонсон, и фон дер Ляйен, и главный дипломат Европы Боррель, что Украина… не должна сейчас идти на переговоры, потому что у нее сейчас слабые позиции на фронте. И Украина должна сначала исправить это положение, начать доминировать над российскими вооруженными силами… и лишь потом с позиции силы начать разговаривать… Хотят наши американские коллеги, британские коллеги… сделать эту войну настоящей войной и столкнуть Россию с европейскими странами. Американцам это выгодно, потому что они сидят за проливами, за океанами, они далеко.
російський шантаж: від газового до ядерного
Чим довше триває «СВО» - тим небезпечніший інструментарій обирає росія, щоб спонукати ЄС натиснути на Україну і схилити її сісти за стіл перемовин з росією і на умовах росії.
Крім газового шантажу Європи та спроб розколоти «колективний Захід» діями окремих лідерів окремих держав, рф вже натякає на можливість використання «ядерного козиру».
Нещодавно, американські аналітики з The Institute for the Study of War застерігали, що путін може використати ядерні загрози для стримування українського контрнаступу.
Саме в дні, коли це застереження було озвучене, НАЕК «Енергоатом» повідомив, що ЗС рф намагаються використати споруди Запорізької АЕС для укриття військової техніки.
Виходячи з вищенаведеного, слід враховувати, що росія вже запустила сценарій як «ядерного стримування» очікуваного українського наступу на півдні, так і «ядерного спонукання» ЄС для примусу України до переговорів.
* * *
Насамкінець. 19.07.2022 в російських ЗМІ були опубліковані результати начебто закритого опитування ВЦІОМ, згідно з яким думки росіян щодо перебігу «СВО» розділились порівну: як за продовження «спецоперації», так і за мирні перемовини висловилось по 44% опитаних, 12% не визначились.
Довіряти російській соціології немає жодних підстав. Скоріше за все, публікація такої «статистики» свідчить про спробу підготовки російського суспільства до паузи в «побєдной войнє», яка затягнулась вже майже на півроку і кінця якої наразі не видно.
Тетяна ГУЧАКОВА, Тетяна ІВАНЕВИЧ, Андрій КЛИМЕНКО
Моніторингова група редакції BlackSeaNewsта «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», для «Укрінформу»
Для анонсу використано фрагмент картини «Горить замок путіна» Дар’ї Головніної (Харків)
