Генерал Горемикін і духопід'ємність «визволителів»: дайджест пропаганди рф за 28 липня
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 28 липня.
- Путін змінив замполіта Шойгу
- Еволюція брехні про нелегальних «музикантів»
- Росія вже втратила те, що «здобула» з Кримом
- Чи варто лякатися ядерних погроз Кремля
Путін змінів замполіта Шойгу
Морально-психологічний стан окупантів вже давно впав нижче кліренса парадного автомобіля Шойгу, на якому він збирався проїхати Хрещатиком вже наприкінці лютого цього року. Але Путін визнав це лише через п’ять місяців.
28 липня своїм указом він призначив генерал-полковника Горемикіна начальником військово-політичного управління МО РФ – заступником міністра оборони. До цього Горемикін обіймав посаду начальника головного управління кадрів МО РФ. Тобто він настільки «вдало» підбирав кадри для російської армії, що тепер його відправили рятувати її моральний дух.
НАСПРАВДІ, це призначення свідчить про наступне.
– Методи, на кшталт роздавання почесних «гвардійських» звань різноманітним «айнзацгрупам» типу 64-ї окремої мотострілецької бригади, яка стояла в Бучі та вчиняла там масові звірства – вже не працюють.
– Індивідуальні нагороди російським «визволителям», аби ті, «наслідуючи дідів», масово кидатись грудьми на українські «нацистські дзоти» – не заохочують.
– «Пряників» у вигляді безліміту на мародерство на нових захоплених територіях, у зв’язку з відсутністю останніх, – не передбачається.
– Гра «Як стати мільйонером», в яку так азартно грають на вербувальних пунктах, видимого успіху не приносить.
– Набір «бійців за русский мир» з мусульман-мігрантів із пострадянських центральноазійських країн вже наразився на офіційну реакцію їх урядів.
– Матеріальну компенсацію за «бойові» особовий склад на чолі з командуванням перетворили на банальний бізнес
– Родини загиблих також не завжди виграють у грі «Як стати мільйонером», адже у військкоматах вперто наполягають, що «він просто зник безвісти».
Еволюція брехні про нелегальних «музикантів»
У будь-якому випадку сам факт того, що головний військовий кадровик екстрено перекваліфікувався в головного політрука МО РФ говорить і про те, що відомству Шойгу витримувати конкуренцію з приватними військовими компаніями (ПВК) все складніше. До того ж, останні дедалі частіше стають головними телевізійними «героями» війни в Україні.
Головною новиною на «России 1» нещодавно став 5-хвилинний сюжет присвячений «музикантам» (так називають бійців «ПВК Вагнера»), які «звільняють Україну від київського режиму при допомозі армії та сил союзників».
НАСПРАВДІ, приватні військові компанії в Росії знаходяться поза правовим полем. В Держдуму лише 31 березня (коли стало зрозуміло, що армія не справляється в Україні), був екстрено внесений законопроект про легалізацію «вагнерівців».
Але з того часу минуло чимало часу, засідань, в тому числі й екстрених, але ПВК так і залишаються поза законом в РФ.
При цьому одночасно існують безліч каналів у соцмережах із закликами вступати до ПВК. В містах вже відкрито розвішують білборди вступати до «оркестрів».
І все це існує за наявності статті 359 КК РФ «Найманство». А цього місяця Путін її своїм указом навіть підсилив – тепер за незаконні гастролі даватимуть 20 років.
Чому ж не легалізують ПВК? Так зручніше. Соцпакетом «музикантів» забезпечувати не потрібно. У випадку чого – можна списати на них і всі гріхи. Втрати не псують гарну статистику МО РФ і не потребують компенсацій.
У лютому 2018 року після загибелі «вагнерівців» у Сирії під час спроби відбити нафтове родовище, яке контролювали американці, МО РФ сором’язливо назвало їх «сирійськими ополченцями».
Зараз відбувається еволюція офіційної брехні у російських гібридних війнах. Так само колись Москва заперечувала участь своїх «ихтамнетов» в окупації Криму, війні на Донбасі (як і факт їхньої загибелі та полону), називаючи їх «відпускниками». Потім так само Росія заперечувала і присутність «Вагнера» у Сирії, а сьогодні вона ж його активно піарить вже на федеральних каналах.
РФ вже втратила те, що «здобула» з Кримом
Але про що у Москві мовчать, так це про демографічний стан Росії. Відзначимо, саме це – головний показник успішності країни, а не територія чи наявність нафти, газу або ядерної зброї.
В РФ середня тривалість життя складає 66,7 років. У наступних за нею по території країнах: Індії – 66,8, Бразилії – 72,5, США – 76,6, Китаї – 77,3, Аргентині – 77,4, Канаді – 81,4, Австралії – 81,8.
При цьому Росія, на відміну від них, продовжує вільне падіння у демографічну прірву, фіксуючи при цьому абсолютні рекорди швидкості.
28 липня Росстат у щомісячній доповіді «Про соціально-економічне становище» країни зазначив, що за січень-травень цього року жителів РФ поменшало на 430,3 тисячі осіб, а загальна чисельність населення впала до 145,1 млн осіб – мінімуму з часу незаконної анексії Криму.
З початку 2020 року населення Росії скоротилося на 1,62 мільйона людей. В результаті було ліквідовано 2/3 приросту, що виник після включення у статистику кримчан (2,4 млн). Без урахування окупованого півострова чисельність населення Росії знаходиться зараз близько історичних мінімумів, показаних у 2008 році – 142,7 млн осіб.
НАСПРАВДІ, основних причин цього три. Дві поточні, одна – відкладена.
Поточні: еміграція та зростання смертності. Еміграція – це відповідь закручування гайок і терор у середині Росії. Зростання смертності – наслідки медичного забезпечення.
Відкладена: в атмосфері насильства народжувати дітей росіяни не хочуть. Коли ти просто не розумієш, що чекає на тебе завтра, така довготривала інвестиція в майбутнє, як дитина, відкладається на потім. А чи настане колись це «потім»?
Путінський режим помираючи сам, отруює своїм гниттям і розкладанням навколишній простір. Режим так просто не помре, а буде намагатися втягнути у свій склеп якомога більше людей. Тих, хто живе, і тих, хто ще не народився.
Чи варто лякатися ядерних погроз Кремля
При цьому, в суїцидальному шаленстві цей режим продовжує лякати всіх ядерною зброєю, проголошуючи: «навіщо нам світ якщо в ньому не буде Росії!».
Росія може піти на «горизонтальну ескалацію» конфлікту в Україні і зважитися на удар по європейських членах НАТО, у тому числі із застосуванням ядерної зброї.
Таку оцінку в доповіді «Шляхи до ескалації Росії проти НАТО» дають аналітики Rand Corporation — дослідницького центру, який виконує замовлення уряду США.
На їх думку, спонукати Кремль на відчайдушний крок може ідея про те, що пряме військове втручання НАТО у війну в Україні неминуче, як і подальший конфлікт із усім блоком. У цьому випадку російське керівництво може наважитися першим завдати удару по країнах альянсу. При цьому арсенал неядерних боєприпасів у російської армії суттєво скоротився під час «високоточних» ударів по Україні, а з ним і можливості конвенційного удару по НАТО.
Аналітики виділяють три основні фактори, які можуть навести Кремль на думку, що конфлікту з НАТО не уникнути.
По-перше, це можуть бути масштабні громадські виступи із закликом покарати Росію за військові злочини.
По-друге, Москва може відреагувати на підвищену готовність чи передове розгортання ударних засобів дальньої дії НАТО — у цьому випадку можливі превентивні удари.
По-третє, російське керівництво може вирішити, що НАТО вже бере участь у конфлікті, оскільки в Україні перебувають добровольці та інструктори із Заходу, а постачання сучасних систем озброєнь потребує технічних радників.
Крім того, горизонтальну ескалацію, тобто залучення нових сторін у конфлікт, можуть спровокувати загроза військової поразки або внутрішня нестабільність у Росії, в якій Кремль, як завжди, побачить «руку» Заходу.
Нагадаємо, 27 лютого Путін наказав перевести стратегічні сили в особливий режим несення бойового чергування та погрожував безпрецедентними наслідками західним країнам, якщо ті втрутяться у його плани в Україні.
НАСПРАВДІ, ось невелике ядерне «заспокійливе»
- СРСР мав ядерну зброю, і це не зупинило його від розвалу і втечі з Афганістану.
- США мають ядерну зброю. Це не завадило в’єтнамцям відстояти свою незалежність.
- Франція має ядерну зброю. Це не зупинило алжирців у переможній боротьбі за власну свободу.
- Велика Британія має ядерну зброю. Це ніяк не допомогло «імперії, над якою ніколи не заходить Сонце» втратити території.
Не треба вестись на ядерний шантаж Кремля. Це – просто один із гібридных інструментів Путіна у спробі залякати українців та світ, не більше.
Він занадто любить себе та життя. Інакше не призначив би відповідальним за духопідйомність «визволителів України» людину на прізвище Горемикін. Здається, Путін вже почав щось передчувати.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
