Атака на Саки: воєнний геній і ганебні прорахунки
Вибухи на військовому аеродромі у кримській Новофедорівці, які викликали паніку в окупантів і поклали край «пляжному сезону» на півострові подарували українцям справжню ейфорію. А ще й наступного дня вибухнуло й загорілося у російському Єйську, що розташований «навпроти» Маріуполя, на східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Звідти ворог планував завозити зброю і боєприпаси до маріупольського порту. Єйськ також знаходиться на відстані, яка унеможливлює його враження боєприпасами, наявність яких в арсеналах ЗСУ є офіційною підтвердженою.
Тема українсько-російської війни, яка уже не перший місяць є однією з провідних, останнім часом, з цілком природніх причин почала притлумлюватися. Образно кажучи, з першої шпальти вона перейшла на другу-третю. Втім, сьогодні Україна, перебіг військових, політичних та економічних подій, пов’язаних з агресією Росії – знову новина №1 на шпальтах газет та інтернет-сторінках інформаційних агентств.
Українці сміються, союзники та спостерігачі - оцінюють
Заступниця міністра оборони України Ганни Маляр росіян відверто потролила, не залишила іноземним ЗМІ іншого виходу, як зазначати, що українські офіційні особи не коментують цей інцидент, а росіяни стверджують, що його причиною стала самодетонація боєприпасів. Текст та тон заяви варті того, щоб їх цитувати: «Міноборони України не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях. Факт пожежі може бути використаний країною-терористом в інформаційній війні. Не виключаємо, що окупанти «випадково» знайдуть якісь характерні «шеврон», «візитівку» чи навіть «ДНК»
Ассошіейтед Прес, найбільше інформагентство США, повідомляючи про катастрофу на аеродромі «Саки», зазначило, що «російська влада спробувала применшити значення вибухів, заявивши, що всі готелі та пляжі на півострові не постраждали. Вибухи, внаслідок яких одна людина загинула та 13 отримали поранення, змусили туристів у паніці бігти, оскільки клуби диму здіймалися над береговою лінією. У деяких багатоквартирних будинках вони вибили вікна та завдали інших пошкоджень.»
Турецьке агентство «Анадолу» надало офіційну інформацію з російських джерел, не коментуючи її, однак під нібито нейтральним, але красномовним заголовком «Число постраждалих через вибухи в анексованому Криму зросло до 14».
А французька газета Le Figaro цитує президента України: «…війна Росії проти України та проти всієї вільної Європи почалася з Криму і має закінчитися Кримом, його визволенням».
Чи то ракетою, чи то ДРГ…
Американський Інститут вивчення війни (ISW, «The Institute for the Study of War»), який аналізує інформацію з відкритих джерел, повідомив: «Кремль не має особливих причин звинувачувати Україну в завданні ударів… оскільки такі удари продемонстрували б неефективність російських систем ППО… Одночасність вибухів на двох різних об'єктах, ймовірно, виключає офіційну російську версію випадкової пожежі, але не виключає ні диверсію, ні далекобійний ракетний удар. Україна могла модифікувати свої ракети «Нептун» для завдання ударів по наземних цілях (як це зробили росіяни з протикорабельними та зенітними ракетами), але нині немає жодних доказів, що підтверджують цю гіпотезу.»
Справді, передані Україні установки HIMARS стріляють реактивними снарядами, які нам передали, тобто на відстань до 80 кілометрів. Інформації про передання нам ракет ATACMS, які мають дальність до 300 кілометрів, з жодних офіційних джерел досі не надходило.
У ефірі російського нібито «опозиційного» телеканалу «Дождь» радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи вибухи в Криму, глузував настільки ж відверто, як і пані Маляр, мовляв, їх могли спричинити "компенсаторні механізми неефективного управління всередині Збройних сил Російської Федерації».
Тут варто зазначити, що настільки очевидний тролінґ у коментарях може дозволити собі сторона, яка має підстави бути упевненою у своїх силах та можливостях.
Що відбулося й відбувається?
Оскільки воєнно-політична ситуація щодня зазнає змін, за потоком інформації втрачається цільна картина. Вона ж є такою, що демонструє втрату Росією не лише військової та дипломатичної ініціативи, але й занурення її у вир передчуття стратегічної поразки. Усі досягнення російських агресорів виявилися «пірровими». Їхнє просування на сході України, захоплення Херсона та Маріуполя, окупація частини українського півдня призвело у підсумку до методичного перемелювання російських військ та втрати стратегічної ініціативи. І головне, що військової альтернативи для росіян не проглядається.
Україна та її союзники вдало застосували тактику, яка, бувши найсучаснішою та перевірено найефективнішою у віні ХХІ століття, являє собою мікс з поведінки давньоримського полководця Квінта Фабія Кунктатора під час війни з карфагенянами за 200 років до Різдва Ісуса Христа та відомого способу приготування жаби на повільному вогні. У росіян вибивається жива сила, нищиться техніка, обривається постачання, тобто вони усе більше втягуються у позиційну війну, до якої й близько не готувалися, розраховуючи на бліцкриг. А це призводить ворога до вичерпання невідновлювальних ресурсів, послабленню економіки, знищення кадрової армії, яку замінюють непідготовленими «мобілізантами». Санкційна політика та дипломатична ізоляція Росії підштовхує її до пошуку союзників серед найбільш одіозних режимів світу, що дедалі сприяє укоріненню у масовій свідомості Заходу образу країни-терориста та ще більше схиляє світову громадську думку на бік України.
Після провалу лютневої «фази бліцкригу», вимушеної втечі з Київщини, Чернігівщини, Сумщини, після програної битви за Харків Росія остаточно загрузла у м’ясорубці війни і поволі перетворюється на геополітичний фарш. Спочатку у другій фазі був нереалізований план «відвоювання всієї території ЛДНР, який до того ж супроводжувався колосальними втратами. У третій фазі – це повторюється на Півдні.
Крим – авіаносець, який не можна потопити? А ЗСУ – можуть!
Не відволікаючись на гадання, що саме сталося на російській авіабазі – перше використання американського далекобійного боєприпасу, удар українською модернізованою ракетою, влучання з безпілотника або вдала диверсія – можемо констатувати, що це означає перехід війни до нового якісного етапу. Передусім, Україна показала, що на усіх окупованих росіянами територіях для нас немає недосяжних місць. І якщо ураження пересічного складу з боєприпасами протягом останніх тижнів є рутинним повідомленням, то знищення головної авіабази в анексованому Криму справляє тяжкий психологічний ефект на агресора.
У підсумку. Крим розглядається росіянами як авіаносець, який неможливо потопити. Із потопленням крейсеру «Москва» пішла на дно водяна частина цього міфу. З вибухами в Новофедорівці, разом із кільканадцятьма літаками та гелікоптерами, розчинилася у задимленому повітрі казка про недосяжність й авіаційної складової. Саме тому російські пропагандисти мусять придумувати версії про «самодетонацію». Важливим моментом є й те, що це викликало паніку у російських пляжників. Далека від їхнього розуміння та уваги т.зв. спецоперація виявилася справжньою війною, на якій гинуть люди, нищиться техніка, вилітають вікна та двері у довколишніх житлових будинках. Але головне, що це все відбувається – з тобою коханим. Кілометрові пробки з авто утікаючих курортників не може спростувати жодна кремлівська пропаганда. Війна повертається туди, звідки прийшла. Адже саме з цього аеродрому підіймалися в повітря літаки, що несли смерть та руйнування українським містам і селам.
Але крім важенного психологічного удару, знищення російської авіабази в Криму має й дуже важливий військовий зміст: аеродром під Саками використовувався для повітряних атак по позиціях ЗСУ, що б’ються за деокупацію Херсонщини. Там підльотний час був до 5 хвилин. А ще відомо, що, на знищеній авіабазі здійснювалася підготовка пілотів для російської палубної авіації – це більш як півтори сотні пілотів та техніків - не виключається, що вони - серед замовчуваних росіянами загиблих військових.
Дотиснути, вичавити, перемогти
А ще це була геніальна – не побоїмося цього слова комплексна операція ЗСУ. Вона складалася з таких етапів.
- До 15 установок російських ППО були знищені влучними ударами ЗСУ, які вперше застосували американські ракети «вбивці-РЛС».
- Щоби відновити захист свого угрупування на правому березі Дніпра на Херсонщині, росіяни вимушено пересунули свої протиповітряні комплекси з Криму та з півдня області, оголивши захист своїх аеродромів та баз
- Це і надало можливість ЗСУ нанести ураження по всіх об’єктах, про які йшлося вище.
Країни Заходу - союзники України, які об’єдналися на майданчику Рамштайну – спільній платформі забезпечення України необхідними військовими матеріалами - поступово, але неухильно збільшують як обсяги допомоги, так і її якісне та кількісне наповнення. Країни, що нам допомагають, неодноразово заявляли про те, що їхні постачання ракетної зброї не включають такі боєприпаси, які дозволяють завдпвати удари на велику відстань. Україна також наголошувала, що дотримуватиметься домовленостей про незастосування наданої техніки та боєприпасів по цілях на території Росії. Водночас ніхто і ніколи не заявляв про те, що Україна не має права застосовувати у війні техніку та боєприпаси власного виробництва, там і тоді, де і коли вона вважатиме за потрібне.
Схоже, «самодетонація» на російському військовому аеродромі в окупованому Криму – невіддільній частині суверенної України – є саме таким випадком, першим серед наступних у ході нашої визвольної війни.
Дмитро Редько, Київ
