Завдяки відходу із Золотого вдалося уникнути ще одного Іловайська та Дебальцевого – Гайдай

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай у Телеграмі.

«У червні Збройним силам України загрожувало оточення, але практично із кільця вдалося вийти з мінімальними втратами. За словами командира першого механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сергія Мазорчука, з його підрозділу вийшли 350 бійців, з інших – близько півтори тисячі. Під час виходу в його батальйоні загинули лише три військовослужбовці, п'ятеро отримали поранення. Трагедії вдалося уникнути», - сказав Гайдай.

За його словами, наприкінці червня батальйони 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка виходили з району Золотого – Гірського. Тоді росіяни з обох боків оточували українське військо. «Наші позиції були під постійним прицілом великої кількості артилерії росіян. Також досить часто вони використовували авіацію. Коли росіяни взяли Новотошківське, ЗСУ були змушені перегрупуватися і розвернутися лівіше. Якщо до того наші військові утримували п'ять кілометрів, то після маневру прийшлося майже десять», - зазначив голова Луганської ОВА.

Як він зазначив, далі загарбники взяли Світличне, Нижнє і вийшли до Тошківки. На початку червня вже й Попасна, яку ЗСУ мужньо обороняли більше трьох місяців, опинилася під контролем ворога.

Після Попасної росіяни захопили Комишуваху і Врубівку. Тож, 19 червня, коли відбувся прорив у Тошківці, стало зрозумілим, що потрібно залишати Золоте через загрозу кільця. Інакше, тоді міг трапитися ще один Іловайськ або Дебальцеве. 20 червня вже було розпорядження відходити через Гірське.

«Справа у тому, що у Тошківці є терикон, де росіяни тоді зайняли кругову оборону і фактично перегородили центральну трасу, якою українським бійцям підвозили допомогу. Залишалася тільки польова дорога протяжністю десять кілометрів. Українські бійці намагалися їхати через Новоіванівку, де залишалася підконтрольною частина дороги. Тоді ж хотіли евакуювати наших поранених. Їхали двома машинами й потрапили під артилерійський обстріл. Одна машина згоріла. На щастя, всі залишилися живі. Після того почали планувати для виходу іншу дорогу», - розповів Гайдай.

Він зазначив, що під час відходу із Золотого спочатку зайняли оборону на околицях Гірського. Це був підготовчий етап виходу в бік Лоскутівки – Лисичанська. Але того ж дня росіяни здійснили просування по польових дорогах і вийшли в селище за два кілометри від Лоскутівки. Тоді коридор залишався лише у чотири-п'ять кілометрів.

За словами Гайдая, виходили вночі у кілька етапів, у період з 20:00 21 червня підрозділи вже почали помалу відтягуватися з Золотого – Гірського. Піхота їхала автомобілями «Пікап» кілька кілометрів, а далі йшли пішки до Лисичанська орієнтовно 17-20 кілометрів. Групи нараховували не більше сорока людей. «О 03:20, коли почало світати, на позиціях ще залишилася техніка і 70 військових. Це була остання група – піхота виходила на броні. Усіх на техніці не вивозили, бо колону зазвичай обстрілює артилерія. Техніку теж виводили двома колонами. Зробили маневр, який мінімізував вплив ворожої артилерії по колоні», - пояснив голова ОВА.

Також він зазначив, що між Вовчоярівкою та Лоскутівкою знову потрапили майже в оточення. У ЗСУ був на позиції танк у якості вогневої засідки. Він встиг підбити три танки та один БТР противника – завдяки цьому вдалося вийти.

Зрештою, у день виходу ЗСУ росіяни зайшли в Лоскутівку і кільце закрилося.

24 лютого росія розпочала новий етап війни проти України – повномасштабний наступ. Ворог здійснює масовані обстріли та бомбардування мирних українських міст і сіл.