Яка ключова ознака незалежних країн у взаємозалежному світі?

Навряд чи на планеті є бодай одна повністю незалежна країна, хіба що якийсь майже безлюдний острів у Тихому океані.

Незалежність -- це фікція у глобалізованому світі, де країни пов'язані сотнями і тисячами взаємних зобов'язань, договорів, обмежень та спільних правил.

Чому тоді ми називаємо одні країни незалежними, а інші ні?

Чому Україна незалежна, а Татарстан ні, хоча обидві країни ухвалили майже одночасно декларації про державний суверенітет?

Яка ключова ознака незалежних країн у взаємозалежному світі?

Ця ознака проста: де ухвалюються ключові рішення щодо життя країни -- в її столиці чи в іншій столиці?

Я пам'ятаю 1990-і, коли за такими рішеннями київська влада їздила до Москви. Прапор був, Конституція була, Уряд був, але незалежності не було.

Врешті, Тува також має прапор, конституцію та уряд, але не має незалежності. Начебто мала до 1944, а потім віддала, чи й не мала?

То що ж робить країну незалежною? Лінгвіст Макс Вайнрайх сказав: "Мова -- це діалект з армією і флотом". Це дуже влучне визначення допоможе нам сформулювати, що таке незалежність.

Воно наводить на думку, що формальні ознаки нічого не варті, якщо нема глибинних.

Наявність армії і навіть флоту є важливою, але не ключовою ознакою: є держави, в яких армія та флот підпорядковані, по суті, іноземним командирам, а є держави загалом без армії, але безумовно незалежні.

Незалежною робить країну наявність суспільства, яке не погоджується з ухваленням рішень у чужій столиці.

Армія і флот є лише інструментами такої незгоди, так само як уряд та парламент, незалежні медіа та суб'єкти економіки, громадські організації та масові рухи на кшталт Майдану, як власна мова (хоча є незалежні країни, що розмовляють мовами, спільними з іншими) та культура. Це лише інструменти незгоди.

Україна ставала незалежною поступово, десь у 2003-2004 цей тренд став нарешті очевидним.

Наступний ривок був у 2013-2014.

Наступний у 2022.

Ми довели нині це самим собі й усьому світу.

#моянезалежністьвженетендітна

Повторюся:

Незалежною робить країну наявність суспільства, яке не погоджується з ухваленням рішень у чужій столиці.

Ось чому Україна сьогодні незалежна.

*   *   *

Незалежність -- не абстрактна річ.

Вона створена конкретними людьми, яким сьогодні треба подякувати:

1. Захисникам і захисницям, які тримають небо над країною та кордон навколо.

2. Волонтерам і волонтеркам, які безупинно їх підтримують.

3. Дипломатам і тисячам інших людей без посад, які щодня просувають український інтерес на світовій арені.

4. Митцям і мисткиням, які плекають образ України в нашій уяві та створюють сенси, що наповнюють наше життя.

5. Підприємцям, які тримають економіку, робочі місця та надію на майбутнє.

6. Реформаторам і реформаторкам, які намагаються поліпшити палаючий український літак на льоту.

7. Активістам та активісткам, які утримують нас від перетворення на маленьку росію.

8. Кожному і кожній із вас за вашу віру й відданість.

Нації -- це колективне уявлене. Ніхто не бачив націю і не мацав її руками, бо нації живуть у колективній уяві мільйонів людей -- але водночас вони не менш реальні, ніж чашка кави на вашому столі. Колективне уявлене стає реальністю через віру та вчинки кожної конкретної людини. Те, у що вірили українські пророки, стало реальністю через століття, і це не сталося само собою -- це сталося зусиллями, потом, кров'ю мільйонів людей кількох поколінь. Наші предки і ми перетворили абстрактну ідею української незалежності на реальність. Подякуємо їм і собі.

Валерій Пекар

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства