Наступні півроку війни: британські аналітики дещо поверхові у прогнозах, наші – додають оптимізму
Велика війна росії проти України уже перейшла позначку пів року. Тож авторитетна газета The Guardian запропонувала 5 ймовірних сценаріїв розвитку подій у наступні шість місяців.
Про що йдеться?
Сценарій перший: війна заходить у глухий кут
Журналіст-аналітик Ден Саббах відзначає, що інтенсивність бойових дій знижується, однак ні Україна, ні росія не налаштовані на їх завершення. Ми хочемо повернути свої території, а росія хоче продовжувати тиск не лише на Україну, але й на Захід. У кремлі вважають, що в цьому їм допоможе зима.
Після звірств росіян на Київщині, жодних переговорів між Україною та росією не було. Після відступу ЗСУ з Лисичанська, жодних помітниих надбань на фронті в окупантів немає.
Тому, на думку журналіста, війна ще триватиме щонайменше рік, однак вона уже заходить у глухий кут.
Сценарій другий: нова тактика ЗСУ для краху росіян
Однією з цілей України зараз є деокупація Херсона. Однак, як відзначає журналіст, можливостей для контрнаступу мало. Тому ЗСУ обрали іншу тактику – рейди на російські бази та точні удари по пріоритетних цілях – штабах, складах, логістиці.
Мета такої тактики – нагнітання хаосу серед окупантів. Варіант добровільного відходу росіян з Херсона (читай – «жесту доброї волі») є, але ймовірність цього низька.
Сценарій третій: росія зосередиться на анексії уже захоплених територій
Основна тактика росіян – це просування за допомогою артилерії. Окупанти знищують артилерійським вогнем міста й села, й таким чином прокладають собі шлях. Цю стратегію окупанти намагаються втілити у напрямку Бахмута на Донеччині, однак просуваються вони дуже повільно – частину військ окупантам довелося перекинути на захист окупованих територій Херсонської області.
росія не досягла своїх цілей, але вона захопила значну частину України і може зосередитися на їхній анексії.
Сценарій четвертий: сезон боїв навесні й важка зима
Наближення зими, як зазначає журналіст The Guardian, зараз хвилює обидві сторони. Наприклад, Україна вже проводить евакуацію людей з Донецької області в інші регіони. Крім того, можлива нова хвиля біженців з України до ЄС через Польщу.
росія ж може спробувати використати зиму як можливість для енергетичної війни – шантаж Європи енергоресурсами у поєднанні з атаками на енергетичні об'єкти, у тому числі й провокації на Запорізькій АЕС.
Тоді після завершення зими бойові дії можуть відновитися з новою силою. Удача буде на боці тих, хто краще використає зиму для підготовки й накопичення ресурсів.
Сценарій п'ятий: Захід повинен визначитися
Військова допомога Заходу відіграє ключову роль у війні, адже саме вона дозволяє стримувати окупантів. Міжнародні партнери кажуть, що росія повинна покинути території України, однак поки не надали достатньо зброї для того, аби Україна могла повністю звільнити свої території.
Крім того, Захід має звернути увагу на гуманітарні потреби України, адже, наприклад, на Півночі після того, як 5 місяців тому ЗСУ витіснили окупантів, багато людей досі не мають де жити. Україна не може самостійно впоратися з цими викликами, як зазначає журналіст, оскільки через війну дефіцит бюджету щомісяця становить 5 мільярдів доларів.
Багато хто в Україні скаже, що перелічені сценарії – це лише припущення британських колег, не більше.
Ми поцікавилися у військових експертів, що вони про все це думають, з якими тезами погоджуються, а з якими – ні, і чому?
«Поки ситуація вбачається хиткою: противник втрачає стратегічну ініціативу, але чи оволодів нею наш Генштаб – питання»
В коментарі Укрінформу керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук зазначив, що опубліковане у The Guardian – це не п'ять різних варіантів розвитку ситуації, а п'ять аспектів єдиного сценарію: росія не відмовляється від задекларованих кремлем задач, але втрачає наступальний потенціал; в України ж поки недостатньо сил для перелому ситуації на свою користь, а тому вона продовжуватиме тактику «тисячі порізів».
За таких умов війна переходитиме в затяжну фазу, тривалість якої в Guardian передбачити не можуть, отже пишуть про «щонайменше рік», аби не помилитися.
«В The Guardian занепокоєні, що москва спробує використати «зимову кризу» як фактор, щоб розколоти підтримку України Заходом і, спільними з «путінферштеєрами» зусиллями, примусити Україну до капітуляції. Отже, те, що видання все ж припускає, що навесні, після затишшя, може відбутися новий виток воєнного протистояння – хороший знак, це свідчення того, що автори статті дуже сумніваються, що Україна, навіть за такого тиску, капітулює. Дзуськи!» - переконує пан Лакійчук.
А от про що реально слід задуматись лідерам Заходу, і тут експерт з The Guardian цілком згодний, що країни Заходу мають нарешті визначитись, хочуть вони перемоги української держави, чи зацікавлені в тому, щоб вона «просто втрималася».
«І якщо десь звикли конвертувати цінності в монети, там слід усвідомити: чим швидше ми досягнемо перемоги, тим дешевше це обійдеться Заходу. Поразка, «замирення» – коштуватиме набагато дорожче. І платити тоді доведеться дуже довго. І ще невідомо яку політичну ціну Європі доведеться заплатити. Отже, оптимістичний сценарій – допомогти усім можливим Україні здолати насильника сьогодні, бо завтра він безкарно ґвалтуватиме Європу», - попереджає військовий експерт.
На питання, як особисто вам убачаються перспективи наступних шести місяців на фронті, Павло Лакійчук відповів: «Противник втрачає стратегічну ініціативу. А це дорого обходиться. Вибити з рук ініціативу - найскладніший етап війни. Чи заволодів нею наш Генштаб? Не знаю. Поки ситуація мені вбачається хиткою».
Стратегія, яку зараз обрали ЗСУ найбільш відповідає тим ресурсам, які ми маємо: з мінімальними силами досягти максимального результату.
«Наскільки довго триватиме «пускання крові» ворогу залежатиме від спроможностей противника надолужувати втрати та від посилення спроможностей наших Збройних сил. Може, за два-три місяці відбудеться злам обстановки на нашу користь. Якщо ні – буде зимова кампанія, - каже експерт. - Осінь-зима вимагатимуть внесення змін і коректив в характер ведення військових дій. І зовсім це не значить, що доведеться на цей період «призупинити активність».
Простіше кажучи, нема «добрих» і «поганих» природно-кліматичних умов. Просто є різні.
«І виграє той, хто ефективно скористається кліматичними змінами», - стверджує Павло Лакійчук.
«У кожному сценарії The Guardian є частка правди, але реальності вони відповідають лише віддалено»
«Не можу погодитися повністю з жодним із цих сценаріїв, оскільки всі вони лише частково зображають реальність», - каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Проблема аналітиків, які їх (ці сценарії) складали у тому, що вони враховували події та умови у надто передбачуваному форматі. Але ж операційна ситуація в зоні бойових дій може змінюватися стрімко та непередбачувано.
«Ці сценарії складені без урахування дуже важливого фактору: при стабілізації постачання та зростанні можливостей ЗСУ – вогневий потенціал і спроможності окупантів, нехай повільно, але впевнено зменшуються. Тобто усі п'ять сценаріїв чимось мені нагадали академічні лекції з військової справи. Однак те, чого вчать за партою, не завжди, а практично завжди, не відповідає тому, що відбувається в реальності», - наголосив військовий експерт.
Не згоджується експерт і з тим, що «війна зайшла в глухий кут». Так, інтенсивність знижується, але насамперед з боку рф.
«Окупаційні війська виснажують ресурс і в них можливостей щодо ведення інтенсивних бойових дій дедалі менше. Я не згоден з тим, що ЗСУ не має можливостей для контрнаступу. Вони є, але питання не в можливостях, а в ціні контрнаступу. Уповільнення контрнаступу обумовлено необхідністю максимального знекровлення ворога та створення передумов для мінімізації втрат ЗСУ», - каже пан Коваленко.
Третій сценарій – збереження росією своїх «досягнень» – ближчий до реальності за інші, але, звертає увагу оглядач групи «Інформаційний спротив», «зменшення наступального потенціалу призведе до зосередження на потенціалі оборонному, який також зменшуватиметься»: «це призведе до відступу та втечі із зайнятих територій».
Щодо зимового періоду, то він створить насамперед кризу для російської армії. Зрештою, лютий-березень 2022 року це яскраво показали: «Передові підрозділи рф дуже погано пристосовані до холодів і це позначиться на їхньому потенціалі в зимовий період».
Що стосується країн Заходу, то здебільшого, вони вже давно визначилися, з ким вони в цій битві. І питання не в бажанні, а насамперед у можливостях виробничих потужностей ВПК.
«Узагальнюючи. У кожному сценарії є частка правди, але цілком відповідають реальності вони лише віддалено. Вони не враховують непередбачуваності подій в операційній зоні. Адже будь-якої миті може статися щось таке, що матиме ефект каскаду і це повністю перекреслить всі ці сценарії. Наприклад, стрімкий контрнаступ ЗСУ на правому березі Херсонщини або залучення з якихось причин 5 статті колективної безпеки НАТО», - наполягає Олександр Коваленко.
«Найголовніше для нас те, що такі сценарії узагалі продукуються»
«Сьогодні – це The Guardian, а завтра The Washington Post і так далі. І це добре. Україна, російсько-українська війна – залишаються у сфері уваги на Заході», - найперше вказує полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово Сергій Грабський.
Наскільки актуальними можуть бути описані прогнози?
«У першому сценарії сказано, що війна триватиме щонайменше рік. Гадаю, це дуже оптимістично. Чи зайшла війна у глухий кут, чи справді знижується її інтенсивність? Ну, тут автори не врахували, що Україна продовжує отримувати від союзників додаткове озброєння, військову техніку, боєприпаси. А отже – інтенсивність з нашого боку може нарощуватися. Плюс – ми поступово знищуємо сили противника, який не може так швидко відновлюватися. Україна впирається в потенціал Заходу, але у рф такого потенціалу немає», - стверджує військовий експерт.
Зі сценарієм №2 Сергій Грабський теж погоджується частково.
«Україна поки що немає необхідної кількості засобів для ефективної контратаки. І це абсолютно вірно. Так, у ЗСУ є достатньо особового складу, але буде злочином направляти в наступ особовий склад, який не забезпечений повною мірою озброєнням та броньованою технікою, - наголошує експерт. – Говорити, що ми вирішимо все або багато чого партизанськими рейдами чи масованими ударами артилерії, іншими засобами ураження – це неправильно. Противник шість місяців перемелює наші оборонні позиції з арти, з РСЗВ – і що? А нічого. Ми стоїмо й далі обороняємося. Так само й з нашого боку потрібно усвідомити, що до тих пір, поки противник контролює територію, він не може рахуватися знищеним».
Що стосується сценарію №3…
«Тут я більше згоден. На сьогодні ми бачимо ситуацію, коли противник просто фізично не може просуватися будь-де українською територією».
На більшості ділянок фронту рф змушена перейти до оборони: «рф намагається зберегти «досягнення». Але не більше. Тож цей сценарій виглядає найбільш вірогідним у найближчі кілька місяців».
Так, зима може прискорити нову кризу з біженцями.
«Українські джерела не перший місяць повідомляють, що з наближенням холодів противник концентруватиме удари по енерго- й теплогенеруючим підприємствам. Україна в будь-якому разі вистоїть. Тут узагалі без варіантів. Але британці розглядають це питання не тільки з українського боку, а й з боку наших західних союзників. Чи готова Європа до чергової хвилі біженців? Ну, наші друзі поляки, наприклад, готові. Але як з цим в Італії, Німеччині тощо – мені важко щось сказати».
Чи замерзне Європа? Експерт певен, що ні.
«Європа точно не замерзне. По-перше, є сподівання, що майбутня зима не буде надто суворою, з огляду на те, яке маємо літо. По-друге, зараз активно ведеться робота по диверсифікації поставок енергоресурсів з рф - на США, Близький Схід і так далі. Як відомо, Норвегія посунула рф і посіла перше місце серед постачальників газу до ЄС», - звертає увагу пан Грабський.
Ну і сценарій №5…
«В матеріалі The Guardian йдеться, що Україна була б переможена у цій битві з агресором без військової допомоги Заходу. І це правда, у нас з рф були просто неспівмірні ресурси».
В перші місяці війни Україна та рф мали (і досі мають) ідентичну техніку.
«Якби Захід нам не допомагав, то розмова просто б йшла про математику. Навіть якби ми знищували 1:1, тобто за один наш танк – один танк ворога, то в сухому залишку…. У рф залишилося б ще тисячу танків, а в нас – жодного, - стверджує військовий експерт. І додає, що не зовсім погоджується з тезою, що «Захід досі не надав Україні достатньо артилерії чи винищувачів, які б дозволили ЗСУ відбити загарбників»: «А це не можливо просто. До цієї війни ніхто не готувався. Ніхто не займався розвитком ВПК. Зрештою, такі задачі й не стояли. Я бував на багатьох конференціях НАТО. І коли там розглядали потенційні загрози та реакцію на них – ніхто не передбачав конвенційну війну в Європі. Світ прокинувся лише 24 лютого 2022. Не після нападу рф на Грузію у 2008-му, не у 2014 році, а лише зараз. Надіюся, що розуміння прийшло, військові рейки запрацюють. Але, і це також слід розуміти, швидкого результату очікувати не варто, потрібен час».
І те, що нам зараз дають – дають, аби ми змогли протриматися якомога довше. А потім дадуть ще – і більше.
«Україна та рф знаходяться в стані, коли жодна сторона не може досягти переваги на полі бою, виходячи з наявних ресурсів. рф уже неспроможна проводити активні наступальні дії, Україна ж, ще не настільки забезпечена озброєнням і технікою, щоби здійснювати масштабний контрнаступ».
Але все може змінитися. Не забуваймо, що у жовтні нарешті повинен запрацювати ленд-ліз. Яку саме допомогу ми отримаємо від американських союзників – поки не розголошується. Втім, для нашого ворога все це точно буде неприємним «сюрпризом».
Мирослав Ліскович. Київ
