Зима 2022-2023: буде важко, але не замерзнемо точно
В Україні повним ходом триває підготовка до воєнного осінньо-зимового періоду. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджує: Україна, як і Європа, готується до найскладнішого опалювального сезону, який розпочнеться уже через півтора місяця – 15 жовтня.
То на чому нині стоїмо та чого слід чекати?
Укрінформ спробував знайти відповідь на ці та інші запитання.
Газ, вугілля: яка ситуація з ключовими видами палива на сьогодні?
У червні Кабмін доручив «Нафтогазу» накопичити до початку опалювального сезону щонайменше 19 млрд м³ газу.
Станом на середину серпня в українських сховищах – близько 12,6 млрд кубометрів блакитного палива.
Цього достатньо? Чи зможемо вийти на згаданий кабмінівський показник?
За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, Україна не може закупити багато газу на опалювальний сезон, бо це дорого і на ринку бракує палива.
«Малоймовірно, що ми заповнимо 19 млрд кубічних метрів і є питання, чи необхідні нині такі обсяги? На спотових ринках вартість природного газу понад 3 тис. євро/1 тис. кубів. Україна не здатна потягнути таку ціну», - сказав він.
Тож треба розраховувати на газ власного видобутку.
«Ми зможемо наповнити ним десь 13,5 – 14 млрд кубів до 15 жовтня. Якщо нічого непередбачуваного не трапиться, то це цілком реально. Можливо, ще докупити 1-1,5 млрд кубічних метрів імпортного газу. Я думаю, що цього має вистачити, щоб пройти опалювальний сезон. Але на 19 млрд, повторюся, у нас грошей не вистачить. Ніхто нам їх не дасть, бо газовий голод очікується і в країнах ЄС взимку», - підсумував пан Омельченко.
До слова, напередодні голова «Нафтогазу України» Юрій Вітренко в коментарі британській газеті The Guardian заявив, що Україні потрібно приблизно $10 млрд на імпорт газу. На його думку, союзники розуміють цю необхідність, але він не може бути впевненим, що Україна отримає кошти, бо «дуже важко бути впевненим під час війни».
Генеральний директор нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк" Андрій Закревський погоджується з паном Вітренком. Втім, додає, що питання не у тому, чи вистачить нам газу у підземних сховищах і власного видобутку.
«Якщо прикинути, то, так, ми спокійно наберемо у сховища до 13-14 млрд кубометрів газу і підтримаємо себе власним видобутком. Проблема полягає у тому, що удари по нашій газовій інфраструктурі можуть призвести до того, що цей газ ви не зможете отримати», - пояснив він.
Експерт додав, що через зупинку прокачки російського газу через Україну до Європи може виникнути ситуація, коли нам доведеться перекачувати газ із газосховищ на заході країни до східних регіонів.
«Підземні сховища – це, по суті, старі родовища. У нас найстаріші газові родовища і газогони у світі, тож у нас у західному регіоні зосереджені основні обсяги підземних сховищ. А у східних регіонах газові сховища маленькі. І навіть якщо ми накопичимо достатньо газу, то коли рф відключить постачання газу Європі та не буде тиску у магістральних газогонах, нам доведеться, як і у 2009 році, перекачувати газ із підземних сховищ західної України до східної».
Це потребуватиме додаткових витрат газу.
Економічний експерт Борис Кушнірук також наголошує, що у разі припинення транзиту обсяги українських резервів мають бути скориговані: «Наша газотранспортна система працює по аверсній системі. Тобто, газ іде зі сходу України на захід, а залишки із наших сховищ ми транспортуємо у Європу. Якою буде модель зараз – сказати важко. Наприклад, росія може банально припинити транспортування газу і нам треба буде розвертати всю газорозподільчу систему і задіювати всі поклади палива. Якщо їх не буде достатньо, це обернеться величезною проблемою».
Окрім того, що росія може перекрити «трубу», вона окуповує наші підприємства та населені пункти. А ще – може завдавати прямих ударів по наших газосховищах.
На ризики ураження окупантами об'єктів критичної інфраструктури звертає увагу й експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп: «Загрозою є й ураження і залізничної інфраструктури, через яку доставляється на станції вугілля, і самих об'єктів генерації — пошкодження ТЕЦ, ТЕС тощо».
Щодо вугілля…
Україна, як повідомили в уряді, накопичила 1,89 млн тонн вугілля. Скільки ще потрібно?
Голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко каже, що у нульових вважалося, що 2 млн тонн — це нормальний запас для входження в опалювальний період. У кращі часи для економіки України — 4 млн тонн.
«Наразі у нас значні території тимчасово окуповані, частина ТЕС залишились там і не працюють, зокрема Запорізька ТЕС. Тому для ТЕС, які працюють, це дуже непоганий показник, який дозволяє з оптимізмом дивитись на входження в опалювальний сезон. Можливо, один з найкращих від 2014-го року, – переконує експерт. – Але все одно, з таким запасом має бути забезпечене надходження вугілля, адже йдеться більше про страховий запас. Нам дуже допомагає Австралія, яка періодично підвозить вугілля й обіцяє продовжувати це робити».
На початку березня в уряді Австралії пообіцяли безоплатно надати Україні щонайменше 70 тис. тонн енергетичного вугілля. І, як бачимо, обіцянку виконують: 9 серпня перші 39 вагонів з австралійським вугіллям прибули на українські ТЕС.
«1,89 млн тонн вугілля – це добрий показник. Чи достатньо? Багато чого залежатиме від того, чи запрацює в повному обсязі на українську енергетичну систему Запорізька АЕС. Якщо ні – доведеться більше спалювати вугілля. Й, відповідно, більше його мати на складах ТЕС і ТЕЦ. Тому, гадаю, треба накопичити десь 2,5-3 млн тонн, а то й навіть більше, як то кажуть, щоб було. Чи реально це зробити? Так, цифри цілком підйомні», - переконує Володимир Омельченко.
До слова, генеральний директор «ДТЕК Енерго» Ільдар Салєєв нещодавно написав на своїй сторінці у Facebook, що підприємство зберегло видобуток вугілля на довоєнному рівні для проходження опалювального сезону: «Для цього ввели в роботу 16 нових рядів, а до початку опалювального сезону плануємо довести їх кількість до 23».
Отже, палива мало б вистачити. Привід для обережного оптимізму є, але…
Низка регіонів «житимуть» без опалення: уражено 327 об'єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання
За даними Міністерства інфраструктури, йдеться про 316 котелень (304 пошкоджено та 12 зруйновано), 10 ТЕЦ (6 пошкоджено та 4 зруйновано) та 1 ТЕС.
«На цей момент відновлено 156 котелень, які знаходяться на більш безпечних територіях. Для ремонту інших заготовлено всі необхідні матеріали. Більшість робіт — лагодити дахи та вікна. Чекаємо вересня, щоб здійснити ці роботи, адже зрозуміло, що обстріли можуть повторитися», - повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
За його словами, є ключові об’єкти, стан пошкоджень яких не дозволяє здійснювати теплопостачання. Це, зокрема, Кременчуцька, Чернігівська та Охтирська ТЕЦ.
«Ми розуміємо, що наповнення місцевих бюджетів в умовах війни не дає можливості громадам вирішити ці завдання самостійно у необхідні терміни. Тому після дослідження стану об’єктів, визначення переліку робіт і формування бюджету уряд прийняв рішення про виділення 286 млн грн. Розроблений календарний графік відновлення цих об’єктів, виконання якого буде ретельно контролювати Мінрегіон і відповідно до етапів виконання робіт буде проводитися подальше фінансування», - зазначив пан Чернишов. І наголосив, що мова йде не про повну реставрацію об’єктів до первісного стану, а про відновлення спроможності теплопостачання до початку опалювального сезону: «З точки зору дефіциту фінансових ресурсів і загрозу нових ударів — це найбільш раціональний підхід. Що мається на увазі? Наприклад, на Охтирській ТЕЦ гроші підуть на відновлення водогрійного котла, на Чернігівський — трансформатора та турбогенератора. Повний ремонт адмінбудівель поки що не на часі».
Головне – дати людям тепло.
«Роботи з відновлення на сьогодні справді ведуться. Це правда. Наприклад, ліній електропередач та газопроводів, - каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. – Що стосується генерації, то частина тимчасово знаходиться під окупацією, частина – в зоні бойових дій. На жаль, не можливо відремонтувати все. Але там, де це більш-менш безпечно – ремонтують».
Але чи вдасться до початку опалювального сезону відновити все?
Певні сумніви з цього приводу висловив експерт з питань, директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев: «Суттєвих руйнувань зазнали газові об’єкти у багатьох регіонах, а насамперед — в лівобережній Україні. До початку опалювального сезону відновити роботу великих ТЕС та ТЕЦ, зокрема тієї ж Чернігівської ТЕЦ, навряд є можливим з огляду на ресурси, які на це виділяються, та час, що залишився до початку опалювального сезону».
Очевидно, саме тому уряд рекомендує жителями тимчасово окупованих та прифронтових територій евакуюватися.
«Найскладніша ситуація в Херсонській та Запорізькій областях. Зокрема в Енергодарі, Бердянську та Мелітополі», - повідомила міністерка питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Наприклад, у тимчасово окупованому Мелітополі вже понад місяць немає газу.
«Перспективи появи газу немає. А його використовують для забезпечення 95% опалення, - наголосив міський голова Мелітополя Іван Федоров. - У Бердянську він пропав 3 місяці тому, проте його подачу й досі не відновили. Слова окупантів про будівництво газопроводу з Бердянська є фейком».
У зоні ризику й інші регіони, зокрема Миколаївська, Донецька, Луганська, Харківська області
«Схід і південь є найбільш проблемними регіонами держави у цьому плані, - каже Володимир Омельченко. - Потрібно закликати людей до евакуації в інші регіони України. Звісно, вдарити можуть і по Києву, і по Львову, тож питання безпеки на сьогодні умовне, але, гадаю, у тому ж Києві чи Львові відновити роботу пошкоджених систем тепло забезпечення простіше».
Яких ще «сюрпризів» чекати пересічному українцеві від опалювального сезону?
У вже згаданому коментарі The Guardian глава «Нафтогазу» Юрій Вітренко також повідомив, що температуру в приміщеннях буде встановлено на рівні 17–18°C, що приблизно на 4°C нижче за норму, і порадив запастися ковдрами й теплим одягом на випадок, якщо температура на вулиці впаде нижче ніж -10°C.
Про «треба запасатися теплими речами» уже заявляв мер Києва Віталій Кличко. А мер Львова Андрій Садовий і зовсім закупив «буржуйки».
То що, українцям справді варто готуватися до +17 у квартирі?
«Я певен, що знижувати температуру доведеться дуже серйозно. Сказав би, що взимку варто готуватися до +16 °C і, можливо, відсутності гарячої води», - каже експерт з енергетики Дмитро Литвиненко.
Температурний показник у 16 °C багатьом українцям може здатися низьким, але насправді така температура в помешканнях взимку є цілком звичним явищем у багатьох європейських країнах.
«Українцям треба навчитися думати, що +16 °C — це нормально. Те, що в січні ми в самих трусах ходимо по квартирі, — марнотратство. Нам треба розуміти, що у Швейцарії чи Великій Британії +16 °C — це норма. У Британії досі продають грілки, які можна класти в ліжко, і це не вважається показником того, що у вас не склалося життя», — додає Литвиненко.
Окрім зниження температури в приміщеннях, українцям варто психологічно готуватися до надзвичайних ситуацій — до знищення критичної інфраструктури, яка відповідає за вироблення та розповсюдження тепла. У той час як відповідальні державні органи накопичують ремонтне обладнання та матеріали, звичайні мешканці українських міст мають подумати над тим, аби бути максимально готовими до раптового вимкнення опалення.
«Народ певною мірою іронічно сприйняв слова Кличка, але я гадаю, що він говорив серйозно. З метою економії газу держава може знизити мінімальну температуру в оселях, тому якщо вона буде триматись у межах 15-16 градусів, то ми дійсно ходитимемо по дому в теплому одязі. А щодо Садового, то оці «буржуйки» ефективні лише у великих приміщеннях. Таким чином можна обігрівати якісь гуртожитки чи цехи. Якщо буде потреба організовувати такі пункти обігріву, тоді це буде актуально», - доповнює економічний експерт Борис Кушнірук.
Є багато факторів, які неможливо передбачити. Наприклад, нам може пощастити із зимою і вона не буде холодною. Відповідно, нам треба буде менше газу.
«Якщо ж зима буде лютою, то це також стане для нас додатковим викликом», - попереджає пан Кушнірук.
То що ж нам такого прогнозують синоптики?
Буде холодно чи ні?
Якщо вірити даним погодного сайту Wisemeteo, цьогорічна зима не надто відрізнятиметься від аналогічного періоду минулого року. Календарна зима розпочнеться з температури за вікном, яка коливатиметься у межах від -2 до 0 градусів. Відразу ж зауважимо, що надто сніжних днів буде не так уже й багато. Водночас слід бути готовими, що погода капризуватиме, тож іноді взимку температура може сягати навіть +8 градусів.
Грудень 2022
Згідно з прогнозами синоптиків, перший місяць зими буде теплішим. Принаймні, якщо порівнювати його з груднем 2021 року. Не спостерігатиметься ані великої кількості опадів, ані суттєвого зниження температури.
Так, на початку грудня повітря прогріватиметься до позначки від 0 до 8 градусів. Уже 5 грудня можна буде спостерігати спад температури, яка коливатиметься у межах від -1 до 3 градусів тепла. На різдвяні свята – з 22 по 26 грудня – прогнозують від +4 до +6 градусів тепла.
Січень 2023
Холоднішим буде другий місяць зими. Але й тут не варто очікувати рясних опадів. Не надто низькою буде й середньодобова температура повітря. Вона, прогнозують синоптики, коливатиметься близько -2 градусів. Але можуть бути й дні з "плюсовою" температурою.
Перша третина місяця буде порівняно теплою. Повітря прогріватиметься до +4 градусів. Натомість з 9 січня слід очікувати на похолодання. Термометри показуватимуть до -9 градусів морозу.
Лютий 2023
Лютий також очікується без сильних морозів. За прогнозами синоптиків, місяць буде порівняно прохолодним. Середня температура близько 0. А це, нагадаємо, на 2 градуси нижче, ніж у лютому 2022 року.
Що стосується опадів. Люто замітати вулиці снігом не буде. Натомість незначні снігопади спостерігатимуться по кілька днів як на початку, так і наприкінці лютого.
Схожий прогноз також дає директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.
«Дуже холодної зими не буде. Така ймовірність для України є мізерною. Усі зими у нас із температурним режимом вищі за норму. Не виключаються морозні періоди, можливо, навіть сильні. Але вони будуть короткі й на загальному періоді зими не позначаться», - розповів пан Кульбіда.
А чого чекати зовсім скоро - восени?
Завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Укргідрометцентру Віра Балабух каже, що протягом вересня, особливо у його першій половині, на значній території країни ще зберігатиметься літня погода: «Середня температура повітря за місяць може бути на 1 градус вищою за останні 30 років. У південних і східних областях можливий дефіцит опадів. Там повітря буде посушливим. Водночас Захід нарешті накриє довгоочікувана волога після спекотних серпневих днів. Загалом на більшості території України перша частина осені буде теплою й посушливою».
У другій половині осені теплі й холодні повітряні маси чергуватимуться, тому погода буде нестійкою.
«На територію України потраплятиме арктичне повітря. Воно викличе тумани, похмурі дні, заморозки та мряку. У Карпатах можливі снігопади й ожеледиця», - резюмувала Віра Балабух.
Мирослав Ліскович. Київ
