Зерновий коридор: перші підсумки відновлення агроекспорту з України
«Зернова угода», укладена Україною, рф, Туреччиною та ООН у Стамбулі 22 липня, дозволила торговельним та вантажним суднам безперешкодно виходити з українських портів і доставляти аграрну продукцію в різні куточки світу. За 29 днів з початку дії домовленостей з України було вивезено понад 1,3 мільйона тонн продовольства. Таку інформацію повідомив речник Одеської військової адміністрації Сергій Братчук.
За його словами, з моменту відкриття «зернового коридору» з українських портів вийшли понад 60 суден, які доправили агропродукцію (тонни пшениці, кукурудзи, олії) до 18 країн, зокрема до портів Лівії, Іспанії, Румунії, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Єгипту та Туреччини.
Тим часом у Мінінфраструктури розповіли, що за підсумками вересня Україна може вийти на обсяг морського експорту зерна в 3 млн тонн на місяць. Загалом пропускна здатність трьох портів Великої Одеси, що наразі працюють, складає близько 5 млн тонн.
Як уточнив в інтервʼю «Економічній правді» міністр інфраструктури Олександр Кубраков, відомство планує розширювати «зернову угоду» та додавати інші порти, крім «Одеси», «Чорноморська» та «Південного». Зокрема, порт Миколаєва.
«Приблизно 40% нашої аграрної продукції раніше йшли на експорт саме з Миколаївського порту. Там багато зернових терміналів наших і міжнародних компаній. Тому, звичайно, ми хочемо, щоб він був в Ініціативі. Ми над цим працюємо”, – сказав Кубраков.
Однак, за словами міністра, безпекова ситуація все ще викликає занепокоєння.
Отже, цікавимося в експертів: як оцінюєте роботу «зернового коридору», чи є шанс розширити його можливості та чи залишаються ризики?
«путіну не вдалося організувати повну морську блокаду України»
«Загальні підсумки першого місяця роботи «зернового коридору», на мій погляд, є позитивними. Поки він працює достатньо надійно і безперебійно. За цей період з портів України вирушило вже майже 60 суден. На їх борту близько 1,5 млн тонн агропродукції. Для нас це важливо не тільки з економічної та фінансової точки зору, особливо у нинішніх скрутних обставинах війни й напівзруйнованої економіки», - коментує Укрінформу Володимир Фесенко.
З політичної точки зору це означає, що путіну не вдалося організувати повну морську блокаду України. А такі цілі у Кремля були на початку війни.
«І в економічному, і в політичному і в дипломатичному сенсі роботу «зернового коридору» можна оцінити як ще одну перемогу України», - додав політолог.
За його словами, судячи за заявами офіційних осіб України, робота коридору буде інтенсифікуватись.
«За планами українського керівництва ми маємо вийти на 100-150 суден на місяць і загальною пропускною здатністю 5 мільйонів тонн на місяць з трьох портів Великої Одеси. Наскільки я розумію, питання розширення роботи «зернового коридору» обговорювалося під час нещодавньої зустрічі у Львові президента України з президентом Туреччини та генсеком ООН», - нагадує він.
Але важливо відзначити, що Україна організовує експорт свого зерна також іншими шляхами – через Дунай і залізничне сполучення.
«Щодо ризиків, то, на жаль, вони залишаються. Війна продовжується, бойові дії йдуть і неподалік від українських чорноморських портів».
Коли в угоді є росія, наголошує експерт, ніколи не можна бути впевненими, як довго і як надійно буде виконуватись така угода.
«Враховуючи ризики, Україна відпрацьовує і запасні шляхи експорту нашої зернової продукції», - підкреслив Володимир Фесенко.
«Це безспірна дипломатична перемога України та партнерів, що стала можливою завдяки неймовірній мужності та майстерності ЗСУ»
«Попри обґрунтовану недовіру до угоди під час її підписання, що всіляко підживлювала росія, в тому числі вразивши інфраструктуру порту ракетами на наступний день після її укладення, коридор працює. Понад млн тонн зерна, що вже вийшли з українських портів - хороший показник її роботи», - каже політичний експерт Агія Загребельська.
І хоча експорт залишається майже на 50% меншим ніж минулого року, цей показник був би суттєво гіршим без угоди.
«Ще за кілька днів до підписання угоди сам факт зернового коридору здавався майже нездійсненим до перемоги над росією. Так само як і кілька днів після підписання угоди були занепокоєння, що росія перешкоджатиме експорту, - нагадує пані Загребельська. - Страхові та логістичні компанії, судновласники скептично ставилися до угоди, що відображалося на завищених цінах їх послуг. Проте, сьогодні ми можемо однозначно констатувати, що угода працює».
Це безспірна дипломатична перемога України та партнерів, наголошує пані Загребельська, що стала можливою завдяки неймовірній мужності та майстерності ЗСУ.
«Чи є можливість розширення «зернового коридору»? Так, звичайно. Президент Зеленський вже зазначив, що Україна ставить за мету вийти на 3 млн т на місяць. Надалі є амбіція розшити дію на інші види вантажів, перш за все сталь», - вважає експерт.
Але зараз важливо, щоб і надалі коридори безперешкодно працювали, що переконає судновласників та страховиків знижувати ціни та більш охоче долучатися до роботи.
«Ризик є, і він один - недобросовісна поведінка росії, яка будь-якої миті може припинити виконувати взяті на себе зобов’язання», - акцентує Агія Загребельська.
Втім, в такому випадку, їй доведеться пояснювати свої злочини вже не Україні та її партнерам, а вже перед своїми партнерами та союзниками. Адже близько половини зерна прямує до країн, що зайняли або так звану нейтральну позицію, або стали на бік росії.
«Й саме вони найбільш потребують українського продовольства, щоб боротися з голодом, який загрожує владі лідерів цих держав. Враховуючи, що за останні більш ніж пів року Захід відпрацював ефективні інструменти боротьби з російською дезінформацією, москва розуміє, що їй важко буде перекласти провину за зриви в роботі зернових коридорів на Україну. Тож поки що цей ризик є помірно низьким», - переконує пані Загребельська.
«У наступні місяці ключовим питанням буде збільшення відвантаження зерна нового врожаю»
Щонайперше – заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук наголосив: «Однозначно, що зради не відбулося. На рівні президента та профільних міністерств проведено колосальну роботу, яка, врешті-решт, дала можливість підписати так звані Стамбульські угоди».
Так, продовжує він, ми ще не можемо констатувати, що порти Великої Одеси працюють на 100%, але вже станом на сьогодні маємо непогані показники.
«Цифри, які озвучили в Мінагрополітики – дуже хороший результат. Уже починають фрахтуватися нові судна, зокрема, в перспективі нового врожаю. Нині стоїть завдання, щоб найближчим часом – вересень-жовтень – збільшити кількість залучених суден до 100-120 - каже експерт.
У листопаді закінчується перший етап угоди (згідно з договором, передбачено 120 днів на вивезення зернових, - Ред.). А тому дуже важливо, щоби дія «коридору» автоматично пролонгувалася.
«Надіюся, що нашим партнерам (ООН, Туреччині, - Ред.) вдасться знайти аргументи, аби з кінця листопада все й надалі працювало. За осінь ми наростимо показник, і якщо все зупиниться – це створить не тільки продовольчу кризу у світі, а й економічні проблеми для України, - стверджує пан Марчук. - Нам «зернові» гроші вкрай потрібні – і економіці, і сільгосп виробникам. Останнім доводиться йти в «мінус», продавати дешевше від собівартості. Тож чим більше приходитиме нових кораблів – тим більше ми експортуватимемо і тим швидше формуватиметься всередині країни загальна ринкова ціна на зернові. Цього дуже не вистачає».
Експерт наводить конкретний приклад: скоро стартує посівна (а в південних регіонах фактично вже стартувала) по озимих культурах, але обігових коштів для неї немає. Чим це загрожує? А тим, що значна частина товаровиробників просто не сіятимуть озимі. А якщо вони не посіють, то гостріше стоятиме питання на весняну посівну 2023 року вже з ярими культурами.
Тут усе взаємопов’язано. Але у нас голоду не буде, заспокоює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Навіть внаслідок скорочення площ – це все одно буде в кілька разів більше того, що ми споживаємо. А от світ це відчує. Зокрема, Північна Африка та країни Близького Сходу, які від нашої продукції вкрай залежні.
«Після перемоги України пройде ще деякий час, щоб українські експортні інфраструктурні спроможності повернулися до нормального життя»
«Роботу «зернового коридору» оцінюю скоріш стримано з позитивним підтекстом. Але підкреслюю, що якби не початок повномасштабної війни росії проти України, цієї ініціативи ніколи б не виникло», - зазначила політолог-міжнародник Віра Константинова.
Це вимушений крок, реакція на ситуацію, яку створила росія своїм вторгненням.
«Поки зберігається така ситуація на фронті, в інтересах української сторони розширити номенклатуру товарів, включених до угоди, і відновити хоча б половину довоєнного експорту. Але переконана, що для росії відповідні умови для розширення поки не склалися. До війни ми мали до 7 млн тонн експорту аграрної продукції, а наразі, завдяки ініціативі вдалося вивезти 1 млн тонн. Для України стратегічно важливо збільшити обсяги експорту».
Експерт вважає: розширення угоди стане можливе після суттєвого послаблення росії на фронті. Ми, як і наші партнери, відчуємо цей політичний момент, коли росія буде готова до наступного раунду «жесту доброї волі».
«Розуміючи, що росія не може перемогти Україну на полі бою, вона задіює інструментарій завдання максимальної економічної шкоди з метою послаблення національного спротиву», - каже політолог.
Звісно, ми розуміємо, що зернова ініціатива тримається на посередництві Туреччини, під гарантії якої й працює коридор уже місяць.
«Іншими словами, є і деякі політичні ризики у волатильності турецької позиції з огляду на внутрішньополітичні процеси в країні та наближення виборчого процесу. І третій ризик, він очевидний - це мілітарний компонент. І цей ризик можуть нівелювати тільки Збройні Сили України», - резюмувала Віра Константинова.
Можемо констатувати: «зернова ініціатива», навіть попри ризики, реалізується успішно. Але цей успіх прямо залежить від успіхів ЗСУ. Тому від п’ятого, ювілейного «Рамштайну», який відбудеться 8 вересня на однойменній базі у Німеччині, ми чекаємо не просто збереження тієї підтримки, яку маємо, а збільшення її обсягів та прискорення поставок.
Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ
