Чому варто згадати опричнину?
Останні події примушують згадати опричнину, тож ось яка думка майнула.
Опричники вирізали величезну кількість аристократичних сімейств, сумарна військова потуга яких (власні дружини, озброєна челядь тощо) в декілька разів перевищувала кількість опричників. Якби принаймні невелика частина цих сімейств об'єдналася, опричникам був би швидкий кінець, тим більше що вони звикли діяти в умовах відсутності спротиву.
Цього не сталося не лише через атомізацію тодішньої аристократії, коли кожен був за себе і думав лише: "Цього разу не мене, цього разу хай пронесе".
Друга глибша причина полягала в тому, що аристократія смертельно боялася народного бунту, ще більше, ніж опричників. Цар Іван, жорстокий та божевільний, їм видавався благом порівняно зі стихією некерованого народу.
От така сама ситуація нині з путіним.
А смута в Московії все одно сталася, трохи пізніше. Бо руйнування всіх систем, у тому числі системи правонаступництва влади, все одно дається взнаки.
Валерій Пекар
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама