Іранські дрони-камікадзе стратегічно на перебіг війни не вплинуть
Після того, як у ніч на 5 жовтня росія атакувала Білу Церкву (місто знаходиться на відстані 80 км від Києва) іранськими дронами-камікадзе Shahed-136, які випустила з півдня України (шість з них були збиті) – ця тема знову стала на порядку денному. Нещодавно Укрінформ вже писав про характеристики цього дрону, який через характерний шум двигуна у Мережі прозвали «мопедом», як і чим його можна нейтралізувати, а також звідки у підсанкційної Ісламської республіки з'явилися ці апарати (детальніше – тут).
Але за цей час з’явилося нові деталі та кілька додаткових питань. Як відомо, Іран божиться, що не постачав росії безпілотники і дотримується позиції «я – не я, і хата не моя».
«Вважаємо опубліковані новини про постачання безпілотників у росію для використання в конфлікті в Україні безпідставними та не підтверджуємо їх», - сказав офіційний представник міністерства закордонних справ Ірану Насер Канані в коментарі китайському виданню Xinhua.
Однак військові експерти кажуть, що спроба відхреститися звучить не надто переконливо, навіть на тлі заяви вже згаданого пана Канані про те, що Іран не визнає анексії росією територій України.
Іран заперечує поставки рф дронів-камікадзе Shahed: чому?
Водночас нас цікавить ще одне: чи могли Іран та росія використати для поставок дронів якісь обхідні шляхи?
На думку директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, для такої позиції Ірану є кілька причин.
«Вони побоюються, що участь у війні проти України через продаж безпілотників може вплинути на переговори між американцями та іранцями щодо ядерної угоди», - каже пан Семиволос.
Крім того, позиція Тегерана мотивована ризиками погіршення стосунків з Європою, позиція якої була «прохолодною» після того, як експрезидент США Дональд Трамп запровадив санкції проти Ірану і вийшов з ядерної угоди.
«Європа була не готова та не поспішала накладати санкції на Іран. А зараз продаж цих безпілотників росії може створити негативне тло для співпраці між Іраном та європейськими країнами. Це також аргумент», - додав експерт.
Найближчим часом, вважає Ігор Семиволос, очікувати реакції на дії Ірану від міжнародної спільноти не варто. Адже наразі Україна зацікавлена в отриманні зброї для протистояння цим безпілотникам, а політичні питання з Іраном вирішуватиме пізніше.
Між тим, нагадаємо, що 23 вересня українська сторона ухвалила рішення позбавити посла Ірану в Україні акредитації, а також суттєво скоротити кількість дипломатичного персоналу посольства Ірану в Києві
«Ірану, як і будь-якій країні з режимом тиранії при владі, я не довіряв би абсолютно. Це спроба Тегерана відвести від себе підозри у питанні, на яке вже є однозначна відповідь щодо його винуватості та участі в постачанні зброї росії», - каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
«Іран, звичайно, буде заперечувати свою приналежність до цих дронів, оскільки це його давня стратегія і їм немає причини її змінювати. «Ми цього не робимо і не несемо відповідальності. Ми не порушуємо угоду, яка підписана з Україною і прямо забороняє подібні дії». Іран використовує традиційно саме таку тактику. Але всі знають, що це є іранський дрон, особливо на Близькому Сході», - стверджує заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Що стосується обхідних шляхів…
«Єдина зачіпка може бути в тому, що ці дрони, які було зафіксовано у росіян, можуть йти через Таджикистан, де могли побудувати невеликий завод з виробництва безпілотників», - додає експерт.
До слова, завод, про який згадує пан Данилов, Іран офіційно відкрив у Таджикистані в травні 2022 року. Але є нюанс.
«Так, є країни, які співпрацюють із Іраном у питаннях виробництва БПЛА. Наприклад, Таджикистан та Венесуела. Але БПЛА-камікадзе Shahed-136 виготовляється саме в Ірані», - наголошує Олександр Коваленко.
У Таджикистані – це виробництво іранських БПЛА Yasir та Ababil-2.
«Звісно, це не знімає питання налагодження лінії з випуску саме Shahed-136. Але ми бачимо, що росіяни також застосовують зараз Mohajer-6. А це зовсім інша історія (3 жовтня ЗСУ примусово посадили Mohajer-6. Тим часом волонтери InformNapalm виявили, що мотор у підсанкційного безпілотника – австрійський, а це означає, що деякі європейські компанії навчились обходити санкції, накладені на режим в Ірані, - Ред.). Такі БПЛА виробляють крім як в Ірані – тільки у Венесуелі, куди були передані технології та налагоджені лінії виробництва, - розповідає військовий експерт. - Цей БПЛА є як розвідувальним комплексом, так і ударним. Зроблено їх в Ірані, станом на 2022 рік, за підтвердженими даними, близько 200 комплексів. Тобто, сумарно, за цими даними можна говорити про комплексне постачання саме з Ірану».
«Є прямі поставки дронів. Авіація рф почала здійснювати «човникові» польоти до Ірану. Таким чином військово-технічна співпраця там розширюється», - доповнює Сергій Данилов.
Відзначимо, що 5 жовтня речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону також розповідав про те, що транспортними літаками рф доставила дрони саме з Ірану. Йдеться щонайменше про чотири таких борти.
«Втім, росіяни могли налагодити й інші шляхи транспортування іранських дронів», - зазначив пан Ігнат.
Отже версію з Таджикистаном не варто списувати з рахунків.
Що ще – з нового – відомо про ці дрони та можливу співпрацю рф з Іраном? Далі – у форматі «питання-відповідь».
Що забезпечує систему управління цими дронами?
Систему управління забезпечують отримані дані від чотирьох супутникових навігаційних систем – ГЛОНАСС (Росія), Бєйдоу (Китай), Галілео (Евросоюз), GPS (США).
«Ракети рф такої точності не мають. Вони використовують тільки ГЛОНАСС. А Shahed-136 отримує дані з кількох супутників і корегує маршрут та точку удару за рахунок кількох навігаторів. У дрона немає каналу відеоспостереження, він не може атакувати маневруючі цілі. Це зброя для ураження статичних об'єктів», - розповідає головред Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.
Крім того, продовжує він, нічого надзвичайного у іранській технології нема, оскільки основа ефективності дрона – це закупівлі мікросхем виробництва Південної Кореї та Малайзії, за американською технологією ALTERA/INTEL.
«Всі ці мікросхеми зараз у нас в руках, це факт. Тобто іранці в обхід санкцій отримують доступ до технологій, які купують через мережу посередників на відкритому комерційному ринку, мікросхеми доступні. Сподіваюсь, що ми надамо максимальний розголос цьому факту і це обмежить можливості Ірану та росії купляти такі мікросхеми у світі», - каже пан Бутусов.
Тим часом співзасновник Monobank Володимир Яценко повідомив, що інженери з Дніпра розібрали іранський дрон-камікадзе: «На центральному процесорі хоч і затерте маркування, але певні ознаки 100% вказують на те, що це потужний чіп виробництва ALTERA, зараз INTEL».
Також Яценко зазначив, що пристрій спроектований фахівцями, які проходили навчання у Сполучених Штатах. Кожен світовий центр проектування електронних пристроїв має характерні ознаки, як у хороших художників.
«Іранські студенти не можуть навчатися в США на пілотів, а от долучитися до новітніх технологій у сфері радіоелектроніки – залюбки», – додав він.
Чи може цей дрон завдати раптовий удар?
За словами Юрія Бутусова, при застосуванні Shahed-136 противник намагається забезпечити максимальну скритність, за рахунок скорочення радіообміну, прокладання нових маршрутів, мінімально допустимої висоти польоту.
«Ціль намагаються підтверджувати агентурними даними та даними радіоелектронної розвідки. Пріоритет – місця зосередження особового складу та склади боєприпасів, - каже він. - У визначенні цілей проглядається певна логіка. Заздалегідь росіяни намагаються проводити розвідку маршруту підльоту до цілі, з метою виявити роботу наших засобів ППО. Висилають дрони вперед для розвідки, шукають маршрут, де не працюють радари. Двигун дуже гучний, тобто звук можна почути на відстані до 7-8 км, якщо пости спостереження заздалегідь почують звук, буде достатній час для розосередження особового складу. Це дозволить уникнути втрат».
Простіше кажучи, якщо «слухати» повітря, то навіть за умов відсутності ППО, Shahed-136 не зможе завдати раптовий удар.
«Це набагато менша загроза ніж «Калібри» та «Іскандери», - стверджує пан Бутусов.
Скільки ще Shahed-136 залишилося в рф?
За повідомленнями заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадного генерала Олексія Громова, станом на 6 жовтня росія загалом вже застосувала 86 дронів-камікадзе типу Shahed-136 для ударів по Україні, 60% з них були знищені українськими захисниками.
То скільки їх ще в рф – десятки, сотні, тисячі?
«Дані БПЛА не є серійним виробництвом, вони виконані кустарно, ручною працею за обмежених технічних можливостей Ірану. У самого Ірану їх може бути кілька сотень. Не думаю, що росії могли передати 200-300 дронів», - каже Олександр Коваленко.
«За попередніми оцінками, у росіян близько 200 таких дронів», - таку ж цифру назвав колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж.
Він також наголосив, що на лінії фронту, у зоні бойових дій із цими дронами ефективно борються. Тому зараз росіяни застосовують їх переважно проти населених пунктів, де можливості ППО обмежені. Наприклад, на Київ Shahed-136 навряд чи відправлять, бо столиця має сильний захист.
З ним погоджується Олександр Коваленко: «ППО української столиці працює дуже ефективно, тому це буде суїцидальна місія для дронів».
Водночас оглядач групи «Інформаційний спротив» вважає, що загроза атаки іранськими дронами з боку росії існує насамперед для півдня України. Але…
«Якщо росіяни мають на меті чинити морально-психологічний тиск, то вони можуть відправити ці дрони навіть у напрямку Львова, Чернівців, Ужгорода», - стверджує пан Коваленко.
Використовуючи іранські дрони, ворог компенсує дефіцит ракет?
Найперше Олександр Коваленко нагадує, що хоч Shahed-136 і примітивні, але несуть серйозну бойову частину – майже 40 кг, що робить їх дуже небезпечними.
«Чи компенсує росія зараз дефіцит своїх ракет за рахунок застосування більш дешевих БПЛА? Так, звичайно, це не може бути повноцінною заміною для виконання певних завдань, але для залякування, терору і вирішення ситуативних завдань, у період гострого дефіциту ракет – цілком зійде», - переконує він.
Тому застосування даних БПЛА говорить про те - переконаний експерт - в якому гнітючому стані знаходиться російська армія і наскільки гарячково вона шукає шляхи виходу з цієї ситуації.
«До цього 3500 російських ракет уже випущено по об'єктам на всю глибину нашої країни. Наразі, росіяни змушені використовувати дрони, які вони отримують у рамках військово-технічної взаємодії з Іраном, не від хорошого життя, - коментує військовий експерт, колишній прес-секретар Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, - У них критично мало ракет, які вони можуть використовувати. Для нанесення ударів на невелику відстань 150-200 км рф почала використовувати ракети від комплексу ППО С-300, перенастроюючи алгоритми застосування від «земля-повітря» на «земля-земля». Насамперед, від цього страждає Миколаїв, по Харкову прилітало, а також по іншим населеними пунктами, які знаходяться ближче до лінії фронту».
До слова, уранці 6 жовтня окупанти атакували ракетами С-300 Запоріжжя. Під вогнем агресора опинилися кілька приватних та багатоквартирних будинків. Семеро загиблих.
Чи здатні іранські дрони допомогти росії змінити хід війни?
Полковник ЗСУ Петро Черник певен, що ні.
«Для того, щоб досягти перелому хоча б на одній ділянці фронту з допомогою такої зброї, їх треба кілька тисяч. Такої кількості у них і близько немає», - каже він.
Пан Черник порівняв іранський БПЛА із ракетами, які використовує росія, наголосивши, що дрон не може змагатися з ними за характеристиками.
«Ракети класу "Х" — це доволі серйозна зброя. Х-31 — до 160 кілометрів дальність, бойова частина — 110 кілограмів; Х-59, - до 300 кілометрів, близько 300 кілограмів; Х-22, найважча і найстрашніша — до 600 кілометрів; близько 960 кілограмів; Х-555 — стратегічного характеру, до 300 кілограмів. Все це неспівмірно із 40-кілогромовою бойовою частиною дрону. Але, умовно, якщо спалити трансформаторну будку чи завдати удар по якихось складах чи по цивільних об’єктах, наприклад, залізничній колії, то 40 кілограмів — доволі багато. Моя тверда позиція – стратегічного перелому ця зброя не забезпечить, однак шкоду робитиме», - резюмував військовий.
За кількістю збитих іранських дронів – бачимо, що ЗСУ вчаться ліквідовувати цю загрозу. І щоразу в них це виходить ефективніше.
Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ
P.S. Надвечір 6 жовтня стало відомо, що російські загарбники атакували Одещину дев'ятьма дронами-камікадзе Shahed-136. Усіх їх знищили українські зенітні підрозділи.
