Атака дронів-камікадзе по Києву: чим і як відповісти Ірану

Протягом 17 жовтня російські терористи здійснили численні атаки на Київ, Київську область, всю Україну. Цього разу не ракетами, як було рівно тиждень тому, а десятками дронів-камікадзе іранського виробництва. По центру столиці зафіксовано п’ять влучань. Зруйновано житловий будинок у Шевченківському районі - загинуло четверо людей, зокрема молода пара, яка чекала на дитину (жінка була на 6 місяці вагітності).

Офіційний Тагеран, як і раніше, продовжує цинічно заперечувати факт постачання своїх БПЛА рф, дотримуючись позиції «я – не я, і хата не моя». «Новини, що публікуються, про те, що Іран постачає росії безпілотники, містять політичні амбіції і поширюються західними джерелами», – заявив представник МЗС Ірану Насер Канані.

Звучить, м’яко кажучи, не переконливо, а особливо на тлі свіжих повідомлень про те, що Іран погодився постачати рф, окрім безпілотників, також і ракети класу «земля-земля». Авторитетне видання The Washington Post із посиланням на власні джерела пише: «За даними розвідки, збройна промисловість Ірану готує першу партію ракет Fateh-110 і Zolfaghar. Це дві добре відомі іранські балістичні ракети, здатні вражати цілі на відстані 300 і 700 кілометрів відповідно. Якщо це відбудеться, це буде перша поставка таких ракет до росії з початку війни».

З уст багатьох експертів уже звучить справедливе зауваження: «По суті, уже три країни воюють проти України: росія, білорусь та Іран».

Якою може і повинна бути відповідь нашої держави та світу?

Іранські ракети Fateh-110 та Zolfaghar: що відомо, яка від них небезпека?

Як стверджують журналісти The Washington Post, про поставку балістичних ракет москва і Тагеран домовились ще 18 вересня, під час зустрічі офіційних осіб двох країн. Вибір ракет саме іранського виробництва не був спорадичним, бо росіяни постійно моніторили роботу військової промисловості Ірану.

Також американське видання пише, що Fateh-110 і Zolfaghar начебто мають підвищену точність влучання. І стверджує, що у деяких моделях оператор може «вести» (на відносно коротких дистанціях) ракету під час польоту за допомогою оптико-електронної станції. Скільки ракет замовили рашисти, і протягом якого часу Іран має їх поставити – дані не розкривається.

Що відомо про ці ракети?

Fateh-110:

• максимальна дальність – 300 км;
• маса – 3320 кг;
• маса бойової частини – 448 кг;
• довжина – 8,8 м;
• діаметр – 61 см.

Застосовувалися по двох об’єктах США в Іраку: авіабазі Айн-аль-Асад на заході країни та аеродрому в провінції Ербіль. Удари завдавалися як «відповідь на  ліквідацію» Касема Сулеймані.

Zolfaghar:

• діаметр – 68 см;
• довжина – 10,3 м;
• вага – 4620 кг;
• маса бойової частини – 579 кг.

Офіцер армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін пише у своєму Telegram, що ці ракети розроблені на базі некерованої іранської ракети Zelzal-2 («Зільзаль-2»). По суті, до Fateh-110 і Zolfaghar були лише додані системи наведення. Швидкість цих ракет варіюється від 3,5 до 5 Маха у останніх моделей Zolfaghar, і це складні для перехоплення цілі.

Ігаль Левін стверджує, що поки не зрозумілий справжній масштаб виробництва ракет. Fateh-110 Іран озброює навіть угруповання «Хезболла» — тобто, свої проксі-сили в Лівані.

Також, за його словами, є різні дані про точність Fateh-110 і Zolfaghar — від 3 і до 70 метрів від визначеної цілі. Але реальна точність, на думку офіцера, це 50-70 метрів. Наприклад, у 2019 році в Ізраїлі рапортували про іранський запуск ракет Zolfaghar, де з семи випущених ракет в ціль потрапили лише дві.

«Якщо Іран таки передасть такі ракети росії, це буде додатковий інструмент ракетного терору («точність» в 50−70 метрів не дозволяє використовувати їх інакше), спрямованого на знищення цивільної інфраструктури в Україні», — вважає він.

«Будь-яка продукція іранського ВПК не може вважатися високотехнічною та високотехнологічною. Це ж саме стосується ракет Fateh-110 та Zolfaghar, - коментує військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. - Це зброя фактично кустарного виробництва, і так само як і БПЛА Shahed-136 – досить примітивна у виконанні, але має руйнівну, дуже потужну бойову частину».

З іншого боку, продовжує експерт, це вельми показово, коли росія, яка хвалилася десятиліттями своїми ракетами, що «не мають аналогів» у світі, в результаті змушена випрошувати в Ірану ракетне озброєння.

Аналітик Defense Express Іван Киричевський вважає, що, швидше за все, росіяни замовили ці балістичні ракети в Ірану із розрахунку, що доволі скоро лінія фронту може відкотитись ще далі від Харкова, Запоріжжя чи Дніпра. Тому їм і потрібні «вироби» із збільшеною дальністю стрільби.

С-300 і «Точка-У» можуть бити на максимум 100-120 км, «Іскандер» — до 500 км.

«Безперечно, Іран зможе поставити кремлю будь-який обсяг балістичних ракет. Адже навіть режим Башара Асада при всій розрусі налагодив в Сирії виробництво тих же Fateh-110 під індексом M-600, - звертає увагу пан Киричевський. - На нашу користь тут грає час. Спочатку іранці все ж мають виготовити ракети для росіян, а потім їх ще й доставити в росію. Це буде значно складніше логістичне завдання, аніж «загнати» до рф всього чотири транспортники Іл-76, які доставили декілька сотень «літаючих мопедів».

Ще кілька важливих фактів про іранські ракети наводить проект The Warzone. Існує щонайменше 20 різних конструкцій іранських балістичних ракет різного радіусу дії, з підваріантами – ще більше.

«Це також означає, що існує широкий асортимент різних ракет, які росія могла б придбати, а також значні запаси, які можна швидко передавати замовнику. Наприклад, ракета Qiam-1 має радіус дії 500 миль (понад 800 км), що могло б дозволити росії вражати цілі на всій території України. Розміщення їх на території білорусі зробить цю задачу ще простішою», - пише The Warzone.

Позиція Ізраїлю: схоже, Тель-Авів «прокинувся»?

Тель-Авів намагається триматися осторонь від війни, засуджуючи її на словах, але майже не надаючи ніякої допомоги Україні. Зокрема, Ізраїль досі не приєднався до антиросійських санкцій, попри неодноразові заклики. Також Ізраїль не передає Україні зброю, заблокувавши поставки ПТРК Spike з країн Балтії та відмовившись продати Україні «Залізний купол». Максимум, на який раніше могла розраховувати Україна - це постачання спорядження, амуніції, невійськових вантажів; у списку – тонни медикаментів, польовий госпіталь у Львівській області, який уже прийняв 6000 пацієнтів, 4 броньовані машини швидкої допомоги, десятки тисяч продуктових наборів.

Однак після звісток про те, що Іран вже передав російським окупантам сотні дронів-камікадзе, боротися з якими можна, але досить складно, а також готується до передачі балістичних ракет середньої дальності, позиція Ізраїлю почала потроху змінюватися. Наприклад, міністр у справах діаспори Ізраїлю Нахман Шай закликав надати Україні ту ж військову допомогу, яку надає їй НАТО і США.

«Більше немає сумнівів в тому, яку позицію повинен зайняти Ізраїль в цьому кривавому конфлікті. Пора Україні отримати також військову допомогу, таку, як надають США і країни НАТО» – зазначив він.

Подібну точку зору висловили й інші ізраїльські політики – лідер партії «Мерец» Захара Гальон, міністр транспорту, лідер партії «Авода» Мейрав Міхаелі тощо.

Отже, якою конкретно може бути допомога Ізраїлю?

Спочатку про не надто реальне, поки що. «В Ізраїлю є ЗРК середньої-великої дальності, як от «Праща Давида». Або ж – «Стріла» (аналог американського Patriot, - Ред.). Втім, це я ставлю вже надто високу планку, тобто не певен, що про ці системи взагалі йтиметься», - розповідає Михайло Самусь.

Зрештою, України хотіла б отримати знаменитий «Залізний купол». Ця система не допоможе проти ударів крилатих ракет, але є багато міст, які противник обстрілює з РСЗВ – наприклад, Нікополь. І тут «Купол», створений саме для перехоплення подібних ракет, що запускаються палестинськими терористами, цілком підійде. Але, знов таки, отримати «Залізний купол» - це поки що зі світу фантастики, вважає пан Самусь.

Втім, є ще одна «штука», яка б нам дуже пригодилася. І на передачу якої Тель-Авів, у принципі, міг би погодитися.

«Оці безпілотники-камікадзе «Shahed-131», як відомо, є малопомітні для наших радарів, - каже військовий експерт. - Адже якщо вони долітають із Криму аж до Києва, то це означає, що радари не виявляють їх».

За словами експерта, в Ізраїлю дуже потужна система радіоелектронної розвідки.

«Зважаючи на стосунки з Іраном, я майже на 100% упевнений, що Ізраїль має РЛС, які здатні виявляти саме такі цілі як дрони-камікадзе «Shahed-131». І не тільки, - наголошує Михайло Самусь. -  Україні конче потрібні не лише ЗРК, але й насичене радіолокаційне поле. Причому багатошарове, аби можна було фіксувати і балістичні, і крилаті ракети, а також – безпілотники. БПЛА, які називають «мопедами», вночі можна виявляти тільки по звуку. А якщо б ми отримали ізраїльські радари, це б різко підвищило ефективність боротьби з ними».    

Також сподіваємося, що Тель-Авів змінить свою позицію щодо заборони передачі Україні передового озброєння, виробленого за ізраїльськими технологіями та ліцензією, іншими країнами. Ну і, не менш важлива допомога – дані про дрони та ракети, які Іран вже постачає або лише планує постачати росії. З усім цим «добром» ізраїльській армії довелося боротися значно раніше, а тому ЗСУ ця інформація буде дуже корисна.  

Тагеран та мінськ: з посіпаками москви треба нарешті розірвати дипломатичні відносини

Політолог Віталій Бала, щонайперше, згадує про білорусь, яка фактично воює проти України у союзі з росією.

«З самого початку широкомасштабної агресії білорусь надала росії свої  аеродроми для літаків, які бомбардували Україну, а також місця для запуску ракет і логістику для нападу з її території на нашу державу. Сьогодні білорусь постачає озброєння рашистам і створює на своїй території військове угруповання спільно з росією, дозволяє запуски зі свєї території дронів-камікадзе, які вбивають мирних громадян, знищують цивільну інфраструктуру», - наголосив експерт.

Щодо Ірану, то Україна позбавила акредитації іранського посла і суттєво скоротила кількість іранських дипломатів за постачання Іраном зброї росії наприкінці вересня. Зараз же варто подумати і про розрив дипломатичних відносин.

«Особливо, якщо підтвердиться інформація про закупівлю росією нової партії іранських дронів-камікадзе та іранських балістичних ракет», - каже пан Бала.

З ним погоджується інші експерти.

Дипломат Вадим Трюхан: «Слід негайно розривати дипломатичні відносини з Іраном і накладати ембарго на поставки будь-яких продуктів харчування. Крім того, слід чітко усвідомлювати, що реакції України, якою б вона жорсткою не була, не достатньо. Офіційний Київ має домагатися від наших партнерів, зокрема США  і ЄС припинення переговорів стосовно так званої нової ядерної угоди і зняття ембарго, а також щодо накладення додаткових санкцій».

Військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко: «Насамперед – Україні варто припинити будь-яку дипломатію з Іраном. По-друге, на рівні Верховної Ради визнати Іран країною-спонсором тероризму. По-третє, докласти всіх зусиль для того, щоб посилилося міжнародне санкційне навантаження на Іран».

А стосовно білорусі Віталій Бала вважає, що Україна має не тільки має розірвати дипломатичні відносини, але й попередити публічно союзника путіна і весь світ, що у випадку повторних ракетних ударів і вильотів дронів з території білорусі, ЗСУ здійснять удари по військовій інфраструктурі рб.

«В цьому ключі – Україні варто уже добиватися у союзників і партнерів постачання не тільки систем ППО, далекобійної артилерії, але й ракет з дальністю 300 км і більше», - переконує пан Бала.

Ще один варіант відповіді – несиметричної – відсторонити футбольну збірну Ірану від участі в Мундіалі, що розпочнеться вже за місяць. Для когось цей крок може здатися «таким собі». Але на війні всі засоби хороші. 

«10-11 жовтня удари Shahed-136 ще можна було «замаскувати» за численними ракетними атаками. Але тільки не 17 жовтня, коли українці постраждали виключно від іранської зброї. Могло скластися враження, що важко вплинути на країну з 40-річним санкційним стажем. Це не зовсім так. В іранського режиму залишилося єдине з того, що справедливо втратив кремль – міжнародний футбол. А от відсутність серйозної реакції світової спільноти, надасть Ірану відчуття безкарності та вседозволеності. Вони, як і росія, продовжать брехати: «ми нічого не давали». Так не має бути», - акцентує журналіст Андрій Федорчук.

У березні очільник ФІФА Джанні Інфантіно, інфантильно не збирався відсторонювати росію від плей-оф ЧС. Це вдалося лише завдяки принциповій позиції Польщі та деяких європейських країн. Тому і зараз потрібен безпрецедентний тиск на ФІФА. Насамперед, від головних партнерів України. А вгадайте, кому у групі «В» на Мундіалі протистоятиме Іран? Це збірні США, Англії та Вельсу.

«Українське вище керівництво має запустити процес, а наші партнери підтримати відсторонення збірної Ірану. Проігнорувати – значить дозволити всю зиму іранським мопедам літати українським небом, - каже пан Федорчук.

Кому здається, що це стане якимось безпрецедентним явищем, то це не так. Югославія диктатора Мілошевіча втратила путівку на Євро-92 за кілька тижнів до його старту.

Надіємося, що міжнародна спільнота не просто зверне увагу на іранське питання, а реально покарає Тагеран за пособництво країні-терористці.

Переможемо!

Мирослав Ліскович. Київ