Воєнні злочини росії в Україні: Звіт для Генасамблеї ООН, який стане доказом у судах
Незалежна міжнародна комісія ООН щодо розслідування порушень в Україні представила 18 жовтня детальний письмовий звіт Генеральній Асамблеї ООН. У документі зафіксовано велику кількість воєнних злочинів, порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинених російськими військами під час агресії проти України.
Це попередній звіт, який охоплює лише пов’язані з російським вторгненням події наприкінці лютого та в березні 2022 року в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях. Всеохоплююча письмова доповідь, яка матиме ширші часові, географічні та тематичні виміри, буде презентована у березні 2023 року.
Важливість роботи цієї Комісії важко переоцінити, адже напрацьована нею доповідь буде офіційним документом ООН, який держава-агресор не зможе проігнорувати, і ляже в основу майбутніх міжнародних судових переслідувань російських воєнних злочинців.
Укрінформ пропонує детальніше поглянути на роботу Комісії та презентований нею попередній звіт.
ТРИ КОМІСАРИ ІЗ СЕКРЕТАРІАТОМ У ВІДНІ ТА ШИРОКИМ МАНДАТОМ
Незалежна міжнародна комісії ООН щодо розслідування порушень в Україні (The Independent International Commission of Inquiry on Ukraine) була створена 4 березня резолюцією Ради з прав людини Організації Об'єднаних Націй як реакція на повномасштабне вторгнення рф в Україну. Їй було доручено "розслідувати всі ймовірні порушення та утиски прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права та пов'язані з ними злочини в контексті агресії проти України, вчиненої російською федерацією, та встановити факти, обставини та докорінні причини будь-яких таких порушень та утисків".
До складу Комісії увійшли три незалежні експерти: уповноважена з прав людини (омбудсмен) Боснії та Герцеґовини Ясмінка Джумхур, фахівець у питаннях правосуддя з Колумбії Пабло де Грейфф та колишній суддя верховного суду Норвегії Ерік Мьозе. Мьозе, який також є колишнім суддею Європейського суду з прав людини та експрезидентом Міжнародного трибуналу щодо Руанди, був обраний головою Комісії.
Члени Комісії не мають якогось спільного офісу, не є найнятими працівниками, а тому продовжують жити та працювати у своїх країнах. Координацію своєї роботи в рамках Комісії вони здійснюють дистанційно під час телеконференцій. Їх роботу підтримує секретаріат, що базується у Відні та нараховує понад 20 спеціалістів, включаючи координатора, голову слідчого підрозділу, слідчих та експертів у різних сферах.
Комісія отримує інформацію з першоджерел та від різних свідків, але також збирає інформацію та документи від держав, відповідних органів та установ системи ООН, громадянського суспільства та ЗМІ. Після 10-денного візиту членів Комісії до України у червні, упродовж липня-серпня Україну також відвідала команда розслідувачів. До публікації остаточного звіту в березні 2023 року члени Комісії і команда розслідувачів здійснять ще щонайменше по одному візиту до України.
У своїй роботі Комісія керується двома резолюціями Ради ООН з прав людини. Перша з них – від 4 березня, якою і створювалася Комісія, – не містить географічних чи часових обмежень стосовно подій, що вона розслідуватиме. Водночас у другій резолюції, яка була прийнята 12 травня, Рада попросила Комісію спочатку сфокусувати своє розслідування на подіях, які відбулися у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях наприкінці лютого та у березні цього року. На виконання цієї резолюції, власне, і підготовлено звіт, представлений Генеральній Асамблеї ООН 18 жовтня.
Як випливає з першої резолюції, загальний мандат Комісії стосується всіх ймовірних порушень і злочинів, здійснених на всій територій України і навіть за її межами (якщо вони тісно пов'язані з російською агресією проти України).
Власне, на "дуже широкому" мандаті Комісії наголошував її голова Ерік Мьозе під час першого брифінгу для ЗМІ у Відні в середині вересня. За його словами, Комісія розпочала свою роботу з Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей, і у подальшому продовжить, мірою її можливостей та ресурсів, розслідування в інших частинах України.
Під час того ж брифінгу члени Комісії звернули увагу, що мандат Комісії включає всі порушення прав людини, в той час як юрисдикція Міжнародного кримінального суду обмежується кримінальним переслідуванням деяких злочинів, визначених Римським статутом. Наразі Комісія підтримує контакти з Офісом прокурора МКС, на який покладено розробку, за необхідності, механізмів координації та дотримання внутрішніх процедур ООН.
Крім того, якщо МКС займається лише переслідуванням окремих осіб, то мандат Комісії не обмежується лише фізичними особами, а охоплює "встановлення осіб та структур, які несуть відповідальність за порушення чи обмеження прав людини, порушення міжнародного гуманітарного права чи інші пов'язані з ними злочини в Україні, з метою забезпечення притягнення їх до відповідальності".
Таким чином, ще одним важливим виміром роботи Комісії є те, що вона уповноважена ідентифікувати ймовірних злочинців – осіб та структури, які здійснили порушення та злочини в Україні у ході російської агресії. Щоправда, як повідомив на брифінгу Мьозе, наразі Комісія ще перебуває на тому етапі розслідування, коли поки не встановлено конкретні імена винуватців.
Інший важливий аспект роботи Комісії пов'язаний із виробленням рекомендацій (для Ради ООН з прав людини та країн) щодо необхідних заходів для притягнення винних у скоєних в Україні злочинах до відповідальності. Ці рекомендації також стосуватимуться допомоги українській системі правосуддя і будуть оприлюднені у заключному звіті.
Найбільшим проблемним питанням у роботі Комісії залишається небажання рф співпрацювати з нею. Експерти досі не можуть отримати доступ до тимчасово окупованих росією українських територій. Спроби встановити контакт із російською владою залишилися безрезультатними. Однак, як заявляв Мьозе, Комісія продовжуватиме прагнути отримати доступ "до всієї території, де порушення могли бути".
Термін дії мандату Комісії, створеної 4 березня цього року, становить один рік. Рішення про те, чи буде він продовжений, має приймати Рада ООН з прав людини.
"Під час цього першого етапу розслідування Комісія встановила, що з 24 лютого 2022 року в Україні були скоєні воєнні злочини, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. збройні сили росії несуть відповідальність за переважну більшість виявлених порушень", – йдеться у представленому ГА ООН звіті Комісії.
Тож нижче розглянемо, які саме російські злочини зафіксовані у попередньому звіті Комісії.
НЕВИБІРКОВІ АТАКИ З ВИБУХОВОЮ ЗБРОЄЮ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ
Комісія задокументувала "невибіркові атаки з використанням вибухової зброї в населених пунктах, які зазнали нападу з боку російських збройних сил".
Так, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), застосування вибухової зброї широкого радіусу дії в населених пунктах спричинило 1495 смертей і поранень лише у цих чотирьох областях протягом звітного періоду, "що становить 70% цивільних осіб, убитих і поранених у цих районах". При цьому зазначається, що "справжні цифри, швидше за все, є ще вищими". Також пошкоджено або зруйновано тисячі житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів основної інфраструктури.
"У Чернігові Комісія побачила десятки будинків та інших будівель, які були зруйновані або пошкоджені під час спроби російських збройних сил захопити місто. У Харкові вибуховою зброєю спустошені цілі райони міста", – йдеться у звіті.
Крім того, бої та атаки зачепили велику кількість лікарень, які, згідно з міжнародним гуманітарним правом, мають захищений статус. Зокрема, Комісія задокументувала пошкодження або знищення п’яти лікарень, у тому числі трьох у Чернігові, однієї у Сумах та однієї у Харкові. "Чотири із цих лікарень працювали, коли їх було вражено вибуховою зброю", – йдеться у звіті.
Задокументовано і атаки з використанням вибухової зброї, які вразили навчальні заклади. Члени Комісії відвідали сім таких закладів, де на власні очі побачили руйнування.
Комісія дійшла висновку, що кілька розслідуваних атак із застосуванням вибухової зброї мали невибірковий характер і що "можливі запобіжні заходи для зменшення шкоди цивільному населенню не були вжиті, мають місце порушення міжнародного гуманітарного права".
Було вказано на те, що розслідувати такі атаки та визначати відповідальну сторону складно, "оскільки вони відбуваються в умовах ситуацій, що швидко змінюються" і "сторони збройного конфлікту використовують подібні системи озброєння". Однак, як зазначається у звіті, "отримані на даний момент докази переконливо свідчать про те, що російські збройні сили здійснювали невибіркові атаки".
"Задокументовані наразі невибіркові напади мали місце в районах, контрольованих українськими збройними силами, під час спроб російських збройних сил захопити ці райони. У Чернігові, наприклад, під час оточення російськими збройними формуваннями міста з 25 лютого по 31 березня 2022 року відбулися численні невибіркові обстріли із застосуванням вибухової зброї. У Сумах обстріли сталися на тлі неодноразових спроб російських збройних формувань захопити місто шляхом наземних боїв та авіаударів", – йдеться у звіті.
Крім того, Комісія задокументувала "невибіркові атаки з використанням касетних боєприпасів, які вражають велику територію і тому мають невибірковий характер при застосуванні в населених пунктах". Так, у Чернігові 17 березня було обстріляно касетними боєприпасами дитячу лікарню, коли частина жертв стояли в черзі за водою в приміщенні лікарні. У результаті загинули кілька мирних жителів, десятки були поранені, у тому числі четверо дітей.
У звіті йдеться і про "невибіркові атаки з використанням некерованих ракет, які не можуть бути точно націлені та вражають велику територію під час залпового вогню". Зокрема, 16 березня кілька боєприпасів, у тому числі некерованих реактивних снарядів, влучили в район Чернігова, де понад 200 мирних жителів стояли в черзі за хлібом біля супермаркету. У результаті загинули щонайменше 14 мирних жителів, ще 26 отримали поранення.
Значні жертви серед цивільного населення та руйнування будівель були спричинені невибірковими авіаударами з використанням некерованих бомб у населених пунктах. Так, 3 березня російський літак скинув кілька некерованих бомб на житловий масив в районі перехрестя вулиць Чорновола та Кругової у місті Чернігів, убивши щонайменше 14 мирних жителів та поранивши ще десятки. "Приблизно в той же час, також у Чернігові, літак скинув кілька некерованих бомб у районі Подусівки, приблизно за два кілометри на схід від першої атаки, убивши щонайменше шестеро мирних жителів, у тому числі одну дитину", – зазначається у звіті.
У документі зафіксований і випадок, коли 7 березня в місті Суми під час російського авіаудару було скинуто щонайменше дві бомби на житловий район, внаслідок чого загинули щонайменше 15 мирних жителів, ще шість цивільних отримали поранення.
СТВОРЕННЯ ЗАГРОЗ ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ
Комісія встановила, що "у кількох випадках російські збройні сили, схоже, навмисно розташовували свої війська чи техніку в житлових районах або поблизу цивільних осіб, щоб зменшити ймовірність атак". При цьому "російські збройні сили також змушували цивільних осіб залишатися всередині або поблизу своїх позицій, наражаючи їх на значний ризик".
"У селі Козаровичі Київської області літня жінка повідомила, що коли наприкінці лютого прибули російські збройні сили, то до її будинку прийшли військові з наказом знайти схованки для їхньої техніки. Жінка та інші місцеві жителі розповіли Комісії, що російські збройні формування розмістили військову техніку між житловими будинками, у дворах та гаражах, а з-поміж будинків обстрілювали українські позиції", – повідомляється у звіті про один із випадків.
Подібна тактика російської армії фіксувалася й у березні 2022 року в селі Ягідне Чернігівської області, де росіяни "розмістили військову техніку між будинками та обстрілювали українські позиції з подвір’їв людей".
"Крім того, солдати утримували 365 мирних жителів у підвалі школи, а свій штаб розташували на першому поверсі тієї ж будівлі. Російські збройні сили атакували українські позиції, у тому числі з території школи, піддаючи значній небезпеці сотні цивільних осіб, які перебували в одній будівлі", – йдеться у звіті.
Окремо Комісія повідомила про те, що в районах, контрольованих Збройними Силами України, зокрема, під час першого етапу бойових дій, "у деяких випадках також не було розрізнення між збройними силами та цивільним населенням, що створювало ризики для цивільних". Так, мешканці Чернігова повідомили Комісії, що територіальна оборона розмістила свій штаб у школі №18, також її члени були присутні у школі №21. "Як військові, так і цивільні були серед загиблих і поранених під час авіаудару по обох школах і прилеглих будинках 3 березня 2022 року", – зазначається у звіті.
НАПАДИ НА МИРНЕ НАСЕЛЕННЯ
Комісія "виявила численні випадки, коли російські збройні сили стріляли по мирних жителях, які намагалися втекти в безпечне місце та отримати їжу чи інші необхідні речі, що призвело до вбивств або поранень людей".
"У задокументованих випадках постраждалі були одягнені в цивільний одяг, керували цивільними автомобілями та були без зброї. Більшість інцидентів сталися вдень, а це означає, що нападникам мав бути зрозумілим зовнішній вигляд цивільної особи. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, у разі виникнення сумнівів особа вважається цивільною особою. Напади, спрямовані на цивільних осіб, є воєнними злочинами", – зазначається у звіті.
Такі напади відбувалися, зокрема, коли цивільні особи натрапляли на російські військові конвої, що рухалися. "Солдати розстрілювали мирних жителів із автоматів або, в деяких випадках, із зброї, встановленої на автомобілях. Ці атаки демонструють ігнорування вимог міжнародного гуманітарного права щодо перевірки того, чи не є ціль мирним жителем або цивільним об’єктом. У деяких випадках це було навмисно", – зазначається у звіті.
Кілька із цих інцидентів сталися вздовж траси E40 у Київській області, також відомої як Житомирська траса, коли російські військові встановили контроль над її ділянками наприкінці лютого та березні 2022 року.
"3 березня 2022 року, близько 10 години ранку, неподалік села Мотижин було обстріляно сімейну пару з двома дітьми. У результаті атаки загинули двоє дорослих. Дев'ятирічна дівчинка вижила, а її 15-річна сестра була поранена й досі вважається зниклою без вісти. Інші організації задокументували подібні випадки в тому самому районі, що демонструє, що ці інциденти не були поодинокими", – зафіксовано у звіті.
При цьому зазначається, що подібні інциденти мали місце в багатьох місцях у всіх чотирьох досліджуваних областях, "що свідчить про чітку закономірність".
"Наприклад, 8 березня колона російських військ обстріляла цивільний автомобіль у селі Шевченкове Чернігівської області та вбила двох мирних жителів, одного чоловіка та одну жінку. Поблизу села Вирівка Сумської області 27 лютого колона військових відкрила вогонь по цивільному авто, у результаті чого загинув чоловік і був поранений його дорослий син. 27 березня у селі Степанки Харківської області військовослужбовці російських збройних сил, як вважається, розстріляли два цивільні автомобілі, коли люди намагалися виїхати, убивши жінку та дівчинку. На одному з автомобілів був напис "діти", – описує Комісія.
ПОЗАСУДОВІ СТРАТИ
"Розслідування в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях свідчать про наявність систематичної практики позасудових страт на тимчасово окупованих російськими збройними силами територіях у лютому та березні 2022 року, що є порушенням права на життя та воєнними злочинами", – повідомляється у звіті про інший висновок.
Окремо у ньому згадується Буча, кадри звірств російських військових у якій облетіли, напевно, весь світ. Як констатувала Комісія, у цьому передмісті української столиці "відбулося багато позасудових страт".
"Комісія опитала місцевого чиновника, який був одним із перших на місці після того, як солдати російських збройних сил відступили, і який розповів Комісії, що бачив вісім трупів на задньому дворі будинку, де солдати розмістили свою базу. У деяких із них були зв’язані за спиною руки та сліди тортур. Він також бачив більше десяти трупів мирних жителів, які лежали на вулиці. У ході іншого інциденту в підвалі було знайдено п’ять тіл з руками за спиною та вогнепальними пораненнями. Жінка підтвердила, що серед п'яти тіл був її дорослий син", – йдеться у звіті.
Вказується також на те, що "позасудові страти відбувалися в багатьох інших місцях, окрім Бучі". Так, Комісія розслідує достовірні повідомлення про подібні страти ще в 16 містах і селищах чотирьох вищезгаданих областей, коли було вбито 49 людей – здебільшого чоловіків призовного віку, але також двох жінок та одного 14-річного хлопця.
"Судові страти, підтверджені Комісією, відбувалися в місцях, де російські збройні сили займали позиції протягом тривалого періоду часу, поблизу лінії фронту", – йдеться у звіті.
У випадках, які розслідує Комісія, кілька елементів у своєї сукупності вказують на те, що жертви були страчені.
"Загальним елементом є те, що жертв востаннє бачили під вартою або в присутності російських збройних сил. Тіла жертв були ексгумовані з окремих чи братських могил або витягнуті з будинків чи підвалів, які були зайняті російськими збройними сили. Тіла деяких жертв були знайдені зі зв’язаними за спиною руками, що чітко свідчить про те, що жертва перебувала під вартою і не становила загрози на момент смерті", – зазначається у звіті.
Один із задокументованих випадків стосується села Вишневе Чернігівської області, яке було окуповане російськими військами з 28 лютого по 4 квітня. Під час пошуку осіб, причетних до нападу на один із їхніх конвоїв, 18 березня росіяни схопили трьох дорослих братів. Жертвам зв’язали руки за спиною, зав’язали очі й жорстоко били протягом трьох днів, "після чого їх розстріляли та поховали в неглибокій могилі".
Розслідування Комісії показали, що причина смерті жертв відповідає методам, які зазвичай використовуються під час страт: вогнепальні поранення голови, тупі травми або перерізання горла. У деяких інцидентах також були докази тортур на тілах, наприклад синці, рани та переломи.
"Випадок, який ілюструє деякі з цих закономірностей, – це вбивство шести чоловіків у селі Старий Биків Чернігівської області. Свідки розповіли, як 27 лютого 2022 року, в день взяття села під контроль, російські збройні сили затримали кількох місцевих жителів під час пошуку людей, які керували безпілотником, що вбив одного з їхніх військових. Зловмисники забрали чоловіків на свою базу. Їх родичі чули крики та постріли з місця, де солдати утримували постраждалих. Наступного дня вони побачили тіла шістьох чоловіків, які лежали на вулиці, де стався інцидент. Але їм не дозволили підійти до них і лише через дев’ять днів російські збройні сили нарешті дозволили їм забрати тіла. На тілах були численні вогнепальні та ножові поранення, перерізане горло та зламані ребра", – зазначається у звіті.
При цьому, незважаючи на те, що позасудові страти російськими солдатами здійснювалися після незаконного затримання, Комісія також задокументувала випадки, "коли жертв страчували в громадських місцях, у момент, коли інші спостерігали". Так, у селі Веселе Харківської області двоє свідків повідомили, що "російські військові побили та застрелили людину, яку витягли з автобуса, що перевозив людей до рф".
НЕЗАКОННЕ УВ’ЯЗНЕННЯ, НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ ТА ПРИМУСОВЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ
"Наприкінці лютого та в березні 2022 року російські збройні сили незаконно утримували велику кількість цивільних осіб у районах, які вони контролювали, що є порушенням права на свободу та воєнним злочином", – повідомляється у звіті про ще один злочин російських військ.
збройні сили рф "утримували осіб у тимчасових приміщеннях, створених у будівлях, які вони займали, таких як підвал школи, промисловий об’єкт, сільськогосподарський об’єкт, вокзал, аеропорт та інші помешкання". Жертв часто не повідомляли про причини їхнього затримання, "ці дії не розглядалися судовими органами, а сім’ї не повідомляли про їх місцезнаходження". Деякі з них досі вважаються зниклими без вісти.
У більшості випадків незаконне утримання під вартою відбувалося у нелюдських умовах. "Доступ до їжі, води та медичної допомоги був обмежений, а санітарні умови були відсутні. Незаконне ув’язнення часто передувало стратам, сексуальному насильству, тортурам та жорстокому поводженню", – йдеться у звіті.
"У селі Ягідне Чернігівської області військовослужбовці зс рф утримували 365 мирних жителів, у тому числі 70 дітей, протягом 28 діб у підвалі місцевої школи, де вони облаштували свої позиції в березні 2022 року. Постраждалі повідомляли, що солдати погрожували їм розстрілом, якщо вони не залишатимуться в підвалі", – описує Комісія.
У деяких задокументованих випадках після затримання в Україні осіб примусово та незаконно вивезли до росії, у тому числі через Білорусь, "що є порушенням міжнародного гуманітарного права". Свідки повідомили, що "бачили десятки утримуваних українців у слідчих ізоляторах російської федерації". Крім того, багато людей, які проживали на територіях під російською окупацією, досі вважаються зниклими без вісти.
КАТУВАННЯ ТА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ
"Комісія задокументувала багато випадків тортур і жорстокого поводження, скоєних російськими збройними силами, що є порушенням заборони тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, а також воєнним злочином", – йдеться у звіті про чергове порушення з боку росіян.
Зазначається, що тортури та жорстоке поводження мали місце під час незаконного ув’язнення як в Україні, так і на території рф. Жертвами були переважно чоловіки, "але були й жінки".
За словами потерпілих, російські військові "проводили тривалі допити, іноді по кілька днів, які поєднувалися з погрозами, залякуванням, жорстоким поводженням, сексуальним насильством і катуванням".
Зокрема, росіяни практикували "жорстоке та тривале побиття прикладами або кийками, ураження електрошокером, погрозу або імітацію страти та тривале перебування на холоді". Жертви також повідомляли про акти примусового оголення протягом тривалого часу на очах у інших людей, "що також є сексуальним насильством". У деяких випадках жертв страчували після тортур.
"Один потерпілий зазнавав жорстокого побиття протягом двох днів після того, як він відмовився заявити про підтримку рф на камеру. Іншого постраждалого змусили стояти голим і кричати "слава росії" під час побиття, яке було названо "покаранням за те, що він говорив українською мовою" і "не пам’ятав слова гімну російської федерації".
Багато постраждалих отримали травми, такі як переломи кісток обличчя, ребер, колін і пальців, синці або травми, що призвели до неможливості ходити.
Водночас у звіті повідомляється, що Комісія також задокументувала два випадки – один в м.Мала Рогань Харківської області з 24 по 26 березня, а другий у Дмитрівці Київської області близько 29 березня, – коли українські військові стріляли у полонених російських військових, завдавши їм поранень. В Офісі генерального прокурора України повідомили Комісії, що за обома справами відомство відкрило кримінальні провадження.
СЕКСУАЛЬНЕ ТА ГЕНДЕРНЕ НАСИЛЬСТВО
Комісія також "розслідувала випадки зґвалтувань, вчинених деякими солдатами російських збройних сил у населених пунктах, які перебували під їхнім контролем, що є воєнними злочинами". Вік жертв – "від чотирьох до понад 80 років".
"Злочинці ґвалтували жінок та дівчат у їхніх домівках або забирали та ґвалтували у незайнятих помешканнях. У більшості випадків ці дії також є катуваннями та жорстоким або нелюдським поводженням щодо жертв та родичів, які були змушені спостерігати. Також були задокументовані інші випадки сексуального насильства щодо жінок, чоловіків та дівчат", – йдеться у звіті.
У ньому наводиться низка цих жахливих злочинів…
"У Київській області в березні 2022 року двоє російських військових проникли в будинок, кілька разів зґвалтували 22-річну жінку, вчинили сексуальне насильство щодо її чоловіка та примусили подружжя до статевого акту в їх присутності. Тоді один із військових змусив їхню чотирирічну доньку займатися з ним оральним сексом, що є зґвалтуванням. Наразі Комісія розслідує ще три достовірні звинувачення у зґвалтуванні російськими збройними силами жінок і дівчат-підлітків у тому ж селі".
"В іншому селі російські збройні сили вивели жінку з її будинку та змусили її піти до сусіднього дому, де один із солдатів російських збройних сил застрелив чоловіка, який намагався захистити свою дружину. Обох жінок військовослужбовці зс рф відвели в інший будинок, який служив їм базою. Двоє військовослужбовців російських збройних сил пішли в різні кімнати для ґвалтування двох жінок і вчинення сексуального насильства".
"В іншому селі Київської області на початку березня 2022 року до будинку 50-річної жінки зайшов військовослужбовець зс рф. Застреливши її чоловіка, який намагався втрутитися, він відвів жінку в сусідній порожній будинок, де ґвалтував її, поки не прибув інший військовий підрозділ зс рф та не забрав його. Через два дні її чоловік помер від отриманих травм, оскільки його не доставили до лікарні".
"У сусідньому селі на початку березня 2022 року двоє військовослужбовців зс рф по черзі зґвалтували 33-річну жінку, вбивши спочатку її чоловіка. Одного з ймовірних зловмисників встановлено, проти нього відкрито кримінальне провадження. Комісія розслідує інший інцидент, який стався пізніше того ж місяця в тому ж селі. 56-річна жінка розповіла, як двоє з трьох військовослужбовців зс рф, які увірвалися до її будинку, разом зґвалтували її, а третій спостерігав, мастурбуючи. У неї вкрали їжу та гроші. Через кілька тижнів вона дізналася, що під час іншого інциденту її чоловіка катували та стратили".
"У Чернігові та ще в одній області Комісія розслідує дві справи про зґвалтування жінок старше 80 років. 83-річна жінка розповіла, як під час окупації села російськими збройними силами її зґвалтував військовослужбовець російських збройних сил у її будинку, де також був її чоловік-інвалід. В іншому випадку сусіди знайшли тіло літньої жінки, частково роздягнене та з кров’ю навколо піхви. На прохання родини влада не проводила повний розтин".
"Також у Чернігівській області у березні 2022 року російські збройні формування більше тижня перебували у захопленому будинку. У цей час командир підрозділу неодноразово здійснював сексуальне насильство над 16-річною дівчиною та погрожував вбивством іншим членам сім’ї, які намагалися її захистити. Пізніше було ідентифіковано двох військовослужбовців зс рф".
У кількох інцидентах, задокументованих Комісією, російські військові вчиняли сексуальне насильство проти чоловіків і жінок, які перебували в незаконному ув’язненні.
***
Під час брифінгу у Відні члени Комісії наголосили на тому, що зібрані ними докази та матеріали можуть бути використані, відповідно до процедур, у майбутніх судових розглядах для забезпечення притягнення винних до відповідальності. І що важливо – як в нині існуючих, так і у можливих у майбутньому судових інституціях.
При цьому надзвичайно важливим є покарання як безпосередніх виконавців злочинців в Україні, так і військово-політичного керівництва рф – у запропонованому Україною "трибуналі для путіна" або спеціальному трибуналі щодо злочину агресії проти України. Обнадійливим тут є те, що голова Комісії Ерік Мьозе уже має досвід головування у Міжнародному трибуналі та розуміється на зборі необхідних доказів.
Василь Короткий, ВІДЕНЬ.
