Світ після росії: час готувати нову промову

Можливо, ще рік тому черговий виступ очільника кремля на черговому «Валдайському форумі» й справді міг би претендувати на якусь більш-менш показову подію, що була б цікавою за межами рф, то тепер  усі слова, сказані й учасниками форуму, і самим путіним, варто сприймати хіба що як новий блеф, шантаж чи просто театр одного актора. До того ж бездарного і  на заході своєї слави. Усі міфи про наддержаву, енергетичного монополіста-благодійника, другу армію світу чи намагання підтримати багатополярний світ розсипалися з початком російського повномасштабного вторгнення до України. Тож усі російські карти розкрито, а більшість і бито.

Як і очікувалося, очільник кремля все ж виступив з традиційною промовою  в заключний день  російського форуму, який цього року намагалися подати і провести під гаслом «Світ після гегемонії: справедливість і безпека для всіх». Щоправда  заявляти про «справедливість і безпеку»  з однієї зі щорічних трибун країни-терористки росії не лише зухвало, а й цинічно. Путінська росія, що розв’язала найкривавішу війну з часів Другої світової, не має права на жодні роздуми і дії з позиціювання себе країною, що нібито дбає про безпеку інших – лише на право визнати себе найкривавішим та найбільшим терористичним угрупуванням сучасності. Тож, усі ці геополітичні фантазії росіян та їхніх гостей, які не побоялися замастити себе лояльністю та умовною дружбою чи, швидше, залежністю від рф, мали вигляд повного абсурду і несприйняття. На думку секретаря РНБО України О. Данилова, до теми російського зібрання на Валдаї та путінської промови, відповідно,  вкралася прикра помилка: варто за основну лінію було взяти  «Світ після росії: справедливість і безпека для всіх».

Російського багаторічного очільника вже давно порівнюють та проводять чимало паралелей з діями іншого кривавого диктатора - Гітлера.  Експерти ж зазначають, що навіть ця остання путінська промова на Валдаї десь теж перегукується з промовою Гітлера періоду, коли він вже зрозумів, що на нього чекає поразка, але продовжував переконувати себе і світ, що все добре і треба лише трохи почекати, додати у військовій силі чи змінити хід операції. Фюрер нашого часу теж переконує у тому, що все йде за планом: треба лише почати мобілізацію, прикупити новітньої зброї, скажімо, іранських дронів, бо своя виявилася не така вже переможна, а швидше навпаки, додати трохи ядерного шантажу і Захід  неодмінно здасться. Та усі ці заяви та пропагандистські гасла і наративи вже не мають очікуваного російським диктатором ефекту та не діють на світ так, як він того би хотів. Швидше – навпаки. І так буває завжди, коли ти хочеш змінити майбутнє, користуючись схемами та моделями минулого. Можна мріяти про відновлення величі російської імперії, ностальгувати за радянським минулим, але це ніколи не допоможе і не стане інструментом з побудови майбутнього, бо не може пережиток історії конкурувати з сучасними світовими моделями.

У своїй промові на форумі путін майже не згадував Україну, зосередившись на критиці Заходу та обговоренні ролі рф у побудові багатополярного світу. Експерти зазначають, що це була зовсім інша промова, ніж ті, що були на початку російської військової агресії. Скажімо, наголосив російський диктатор на тому, що не має наміру застосовувати ядерну зброю, щоправда путіну вірити – себе не поважати. З іншого боку, такі заяви можуть свідчити про те, що Захід послав кремлеві  чіткі і потужні сигнали про те, що будь-які спроби росіян застосувати ядерну зброю будуть жорстко зупинені. Російський очільник все ще переконує свій народ і світ у тому, що воює із Заходом, про те, що росіяни та українці – один народ,  що спочатку був Новгород, а потім Київ, договорився путін навіть до того, що, з його теорії про «один народ», російсько-українську війну можна розглядати навіть як громадянську.  Переказувати і заглиблюватися в усю ту маячню, яку озвучив путін однозначно не варто. Варто лише зрозуміти, що це протистояння не тільки України та рф, а й боротьба двох протилежних світів – демократичного і тоталітарного.

          Валдайський клуб і форум замислювався як експертно-аналітичний центр, основними завданнями якого декларувалися консолідація світової інтелектуальної еліти для пошуку рішень щодо подолання криз світової системи, сприяння відкритому діалогу експертів, політиків, громадських діячів та журналістів, обговорення актуальних світових проблем. Та через ізоляцію рф, а тепер і її агресію все перетворилося на імітацію дискусії. Тепер це швидше – клуб по інтересам, головний з яких – поширення російської пропаганди та наративів. До того ж, експерти відзначають, що система та робота російського «Валдаю» трохи переорієнтувалися під впливом ситуації і тепер розповіді світу про рф замінили на роздуми про «формування глобального порядку денного». Тобто після початку війни і окупації частини території України, в кремлі вирішили менше говорити про саму росію, бо тоді доведеться обговорювати її злочини та руйнування архітектури безпеки, порушення світопорядку, а більше дискутувати про світові кризи і проблеми. Як заявляли росіяни, «Валдай-2022» мав бути присвячений «остаточному відходу в небуття американоцентричного світового порядку». Учасники форуму пафосно заявили, що «констатують клінічну смерть західного глобального домінування на чолі зі США». Ось так – не мало, ні багато – лише смерть. А ось своєї неминучої і близької кончини у кремлі не бажають бачити.

Тож, Валдайський форум лише підтвердив тупикову перспективу путінської політики. Росія давно вже втратила свою гегемонію у світі, щойно здійснила агресію проти України. Очевидно, путін мріяв про переможний виступ на Валдаї-2022, де мав би звітувати про небачені успіхи та  досягнення у вигляді захоплення України чи навіть відновлення колишньої колонії народів – СРСР. Але не сталося так як бажалося – ні за три дні, ні за вісім місяців. Перемог немає, є лише ганебні загарбницькі та терористичні дії, за які неодмінно доведеться відповідати. Тому вже час готувати нову доповідь – не для Валдаю, а для суду в Гаазі.

Тарас Попович