Іранські балістичні ракети: збиваємо «Шахеди» - впораємося і з ними

Україні відомо про плани росії придбати в Ірану балістичні ракети “Fateh-110” та “Zolfaghar” й доставити їх повітряним шляхом до тимчасово окупованого Криму та морським шляхом до російських портів на Каспії. Про це повідомили: авторитетний британський журнал “The Economist” із посиланням на заступника керівника ГУР МО Вадима Скібіцького. Про це ж говорив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат на брифінгу у “Медіацентр Україна — Укрінформ”.

“Ми знаємо, що відповідні домовленості (між рф та Іраном, - Ред.) вже досягнуті”, - заявив пан Скібіцький.

“Як саме вони (іранські ракети, - Ред.) будуть доставлені в росію, вже не важливо. Ми бачимо, що є повітряне сполучення регулярне москви з Тегераном, так само Каспійське море…”, – сказав Ігнат.

Про яку кількість ракет йдеться — представники силових відомств не уточнили. Втім, підкреслили, що “є сам факт, що вони будуть і що це ракети з дальністю 300 та 700 кілометрів”.

Коротко нагадаємо про технічні характеристики цих ракет.

Fateh-110:

• На озброєнні — з 2002 року;

• Вага — 3,45 т;

• Маса бойової частини — 400−650 кг (залежно від покоління ракети);

• Довжина — 8,86 м;

• Діаметр — 0,61 м;

• Дальність — до 300 км;

• Максимальна швидкість — 3−4 Маха (залежно від покоління ракети);

• Заявлений радіус відхилення від цілі — 3 м;

• Наведення — інерціальне/супутникове/електрооптичний термінал.

Zolfaghar:

• На озброєнні — з 2017 року;

• Вага — 4,62 т;

• Маса бойової частини — 579 кг;

• Довжина — 10,3 м;

• Діаметр — 0,61 м;

• Дальність — до 700 км;

• Максимальна швидкість — 3 Маха;

• Заявлений радіус відхилення від цілі — 5 м;

• Наведення — інерціальне/супутникове.

І Вадим Скібіцький, і Юрій Ігнат констатують, що Україна не має ефективного захисту від іранських ракет, які вражають цілі на набагато вищих швидкостях, ніж крилаті ракети або безпілотники.

“Це нова загроза. З балістикою в нас немає ефективних засобів боротьби, крім як знищення їх ще на стадії запуску”, - зазначив речник Повітряних сил ЗСУ

“У жовтні росіяни запустили 25 балістичних ракет “Іскандер”. Україна змогла перехопити лише три”, - підкреслив заступник керівника ГУР МО.

Тим часом керівник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю The Drive розповів, що вже у листопаді можливе застосування згаданої зброї проти України.

Але чи насправді все аж наскільки сумно? Можливо, існують якісь варіанти для захисту від іранської балістики? Зрештою, як це вплине на ситуацію?

Fateh-110 і Zolfaghar можуть бути не такі небезпечні, як про це говорять, але є один нюанс

Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко вивчав історію створення цих ракет та питання, наскільки вони небезпечні для України.

За його словами, Fateh-110 створена на основі некерованої ракети Zelzal-2. А Zelzal-2 — на базі Zelzal-1.

“Саме Zelzal-1 дає нам можливість уявити собі, що таке Fateh-110 у її нинішньому вигляді. Справа в тому, що розробка Zelzal-1 зрушила з мертвої точки в Ірані, обкладеному санкціями та обмеженому ракетними технологіями, після того, як Ісламській Республіці було поставлено китайські ракети CSS-8”, - розповідає військовий експерт.

Китайська ракета CSS-8, також відома як Project 8610, була тактичною балістичною ракетою класу «земля-земля».

“Основа CSS-8 — радянська ракета С-75 “Десна”, яку дещо переналаштували: з нанесення ударів по повітряних об'єктах — на нанесення ударів по поверхні”, - додав пан Коваленко.

Відмінна особливість цих ракет — здійснення пуску під нахилом.

“Zelzal-1 навіть повторювала характеристики китайських ракет, а саме дальність польоту до 200 км, а маса бойової частини близько 500 кг. Але не лише CSS-8 вплинула на розвиток ракетної програми Ірану, - звертає увагу оглядач групи “Інформаційний спротив”. - Zelzal-1 увібрала в себе й особливості іншої ракети радянської ракети, а саме тактичної 9К52 «Луна-М». Таким чином, іранська ракетна програма – це, по суті, симбіоз радянських технологій із китайською модифікацією. Але як не дивися на цю субстанцію, це саме “коктейль” із 9К52 «Луна-М» та С-75”.

До чого це все? А до того, що іранські вироби, вважає Олександр Коваленко, можуть мати ті ж уразливі місця, що й радянські прототипи. Навіть незважаючи на умовну модернізацію.

“Fateh-110 ґрунтуються на технологіях більш ніж півстолітньої давності”, - підкреслив він.

Складніше з ракетою Zolfaghar, яка має дещо кращі характеристики. Крім того, що вона б’є дальше і точніше...

“Найбільшу проблему нашим ППО доставлять Zolfaghar. Ці ракети мають бойову частину масою 579 кг, яка відокремлюється при заході на ціль, що ускладнює її виявлення, відстеження та знищення”, - розповідає військовий експерт.

До речі, в цьому плані Zolfaghar навіть обійшли «Іскандери». У росіян ракета цілісна, вона статична.

Ще одна проблема — швидкість цих ракет.

“Близько 4М. Через це знижується ефективність ЗРК, що застосовують ЗКР (зенітні керовані ракети, - Ред.) із меншою швидкістю. Загалом будь-яку балістичну ракету складно перехоплювати, але можливо”, - додав пан Коваленко.

Підсумовуючи, він зазначив, що іранські ракети — це щось середнє між ТРК «Точка-У» та ОТРК «Іскандер», втім, зі своєю специфікою: “На сьогодні ми можемо розраховувати виключно на номенклатуру радянських зразків ППО, що є на озброєнні ЗСУ, та постачання ЗРК малого та середнього радіусу дії нашими міжнародними партнерами. Але в цілому ті зразки, які ми отримуємо... вони, звісно, підвищать ефективність ППО, навіть у боротьбі проти балістичних цілей, але цей ефект не буде 100%, оскільки для цього необхідні дещо інші зразки ЗРК”.

Нам потрібні далекобійні радари, системи Patriot, Aegis, авіаційні ракети Storm Shadow, SCALP, балістичні ATACMS

Розробка алгоритмів протидії нашими ППО проти іранських ракет вимагатиме часу. А тому, каже Олександр Коваленко, було б набагато краще, якби союзники і партнери поспішили надати Україні ЗРК, які здатні ефективно боротися з балістичними цілями.

З ним погоджується Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network: “Теоретично наші комплекси, зокрема пострадянські, можуть знищувати балістичні ракети. Але навряд чи знищуватимуть їх наскільки якісно, як, приміром, ті ж крилаті ракети”.

На відміну від крилатих ракет, якими рф ледь не щодня атакує Україну і які в польоті можуть змінювати курс і висоту, балістичні ракети летять по балістичній траєкторії в одному напрямку. Вони підіймаються на десятки кілометрів угору і на величезній швидкості можуть фактично вертикально влучити в ціль.

“Яких компонентів протидії балістичним ракетам нам бракує? Насамперед систем раннього виявлення пуску. Простіше кажучи, Україні потрібні далекобійні радари, причому саме авіаційного базування”, - наголошує військовий експерт.

Тобто нам треба літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ). Завдяки ним — зможемо заглядати на тисячу кілометрів, а то й більше, у повітряний простір росії та білорусі.

“Як це працюватиме? Наприклад, відбувся запуск балістичної ракети. Інформація про запуск, супроводження повітряної цілі — моментально передається на командні пункти, які далі уже вирішують, якими конкретно засобами доцільніше знищувати цю ракету, - розповідає пан Самусь. - Збивати балістичні ракети треба під час запуску, тобто ще на ворожій території. Звідси — наша потреба №2: далекобійні ЗРК із протиракетними можливостями”.

Для цього ЗСУ знадобилися б американські системи Patriot чи Aegis.

“Протиракетна оборона, яка вибудовувалася США і НАТО, розроблялася і з розрахунку протидії іранським балістичним ракетам. Системи Aegis, які знаходяться в Польщі і Румунії, вони були б ідеальними”, – запевняє директор New Geopolitics Research Network.

Також на збиття балістичних ракет заточені ЗРК SAMP-T.

“Що ж до надання ЗРК, здатних збивати цілі, то я не стільки сподівався б на надання ЗРК Patriot, скільки на вирішення питання з поставками SAMP-T, - каже Олександр Коваленко. - Це сучасна протиповітряна система, розроблена італійсько-французьким консорціумом Eurosam і орієнтована саме на боротьбу з балістичними ракетами”.

Нарешті, зброю для ефективного знищення іранських балістичних ракет має Ізраїль, але, на жаль, поки не має політичної волі на поставку її Україні.

“Ізраїльська Hetz-3 (Стріла-3) дуже хороша система, яка була спеціально розроблена для боротьби з іранськими ракетами. І ця система нам зараз дуже стала б у нагоді. Мені здається, що Ізраїль недалекоглядно себе поводить. Саме виходячи зі своїх національних інтересів. Я впевнений, що росія пообіцяла Ірану передачу ядерної зброї, інакше б Іран не пішов на таке відверте порушення ядерної угоди. Якщо вони будуть поставляти балістичні ракети росії в зону бойових дій, Іран виходить взагалі із міжнародного правового поля. Тож якби Тель-Авів думав про себе, то зараз активніше б допомагав нашій державі”, - наголосив Михайло Самусь.

А що по NASAMS та IRIS-T — одних з найсучасніших систем ППО у світі, які нам передали США та Німеччина? Чи здатні вони протистояти балістичній загрозі?

“NASAMS та IRIS-T — справді є передовими. Теоретично, наче б то проводилися розробки далекобійних ракет для цих комплексів — до 100 км, - коментує пан Самусь. - Якщо це так, плюс — є можливість поставити на ці системи додаткові далекобійні радари або синхронізувати інформацію з літаків ДРЛВ, то ситуація може значно покращитися на нашу користь”.

Згадав Михайло Самусь і про американську балістичну ракету малої дальності ATACMS, втім, не тільки.

“Ще раз повторюся: ракети, щонайперше балістичні, потрібно збивати або на початковому етапі польоту, або безпосередньо на комплексі запуску. Щодо комплексу — є проблема. Для того, щоб його знищити — його треба спершу виявити, - звертає увагу військовий експерт. – Для цього потрібні вже згадані радари, а також — засоби супутникової розвідки. Останнє в нас уже є. Що далі? Після першого ж залпу виявляємо комплекс, який випустив ракету, й утилізуємо його за допомогою, наприклад, ATACMS. Розмови щодо цих ракет ведуться давно. Але не ATACMS єдиними. Останнім часом шириться інформація про франко-британські авіаційні крилаті ракети класу «повітря — земля».

Французький варіант ракети авіаційного базування має назву SCALP, британський — Storm Shadow.

“У цілому ці ракети ідентичні. Гадаю, що диму без вогню не буває, тобто не просто так про них заговорили. Для використання цих ракет Польща може нам допомогти в адаптації бомбардувальників Су-24М, - наголошує пан Самусь. - Якщо такі ракети у нас з'являться, то йтиметься про дальність ураження на 300-500 км. До речі, по ефективності вони аж ніяк не гірші за ATACMS. Плюс — є набагато дешевшими. Думаю, що на цьому б питання іранських балістичних ракет завершилося. Знаючи, що в нас є — рф припинила б їх використовувати”.

Як вплине фактор іранських ракет на перебіг війни?

На думку експертів, про зміну ситуації на фронті точно не йтиметься.

“У росіян немає для цього необхідної кількості ракет”, - каже Михайло Самусь.

Тож, скоріш за все, рф продовжить займатися тим, чим займається й зараз.

“Ці ракети росія застосовуватиме щодо цивільних об'єктів, критичної інфраструктури, як і БПЛА Shahed-136, а в зоні бойових дій ми їх бачитимемо рідко. Це зброя терору, але не для вирішення завдань у зоні бойових дій”, - доповнив Олександр Коваленко.

Щодо прогнозів... Багато чого залежатиме від низки факторів.

“По-перше, від ЗСУ. Якщо військо продовжуватиме робити те, що робить зараз — тоді ситуація геополітична змінюватиметься на нашу користь і нікому не захочеться підтримувати ні рф, ні Іран”, - стверджує пан Самусь.

По-друге, від самого Ірану. Ситуація всередині цієї країни на сьогодні дуже складна. А тому, вважає експерт, іранці вкрай обережно можуть підходити до того, щоб масово поставляти росії свої ракети.

“Адже якщо рф програє, а так і буде, то Тегеран чудово розуміє, що залишається фактично один проти Ізраїлю, США тощо. А відтак роздумує над тим, як йому зберегти шляхи для відступу”, - каже він.

По-третє, якщо існують далекобійні ракети для NASAMS або IRIS-T, то, сподівається Михайло Самусь, їх таки нададуть Україні якраз для боротьби з балістичними ракетами. А ще він сподівається, що повідомлення про SCALP і Storm Shadow — це не просто інформаційна операція, а все таки має під собою реальне підґрунтя.

“Тож у мене прогноз такий: рф, звісно, спробує використовувати іранські балістичні ракети проти України, але вони не матимуть вирішального чи взагалі якогось значного ефекту. Більш того, за їх використання проти нашої держави росіяни можуть отримати ефект навпаки, коли Україні різко почнуть нарощувати допомогу в ПРО, поставлятимуть ATACMS й тоді ситуація для путіна взагалі стане критичною”, - переконує Михайло Самусь.

Що у підсумку? Чи будуть нові цілі — Fateh-110 і Zolfaghar — важкими для ЗСУ? Очевидно, що так. Але, нагадаємо, ми спершу мали проблеми й з дронами-камікадзе — “Шахедами-мопедами”. А сьогодні коефіцієнт їх збивання 86%. Так само буде з іранськими ракетами: попри те, що ця зброя має свої особливості, та ми будемо вчитися з ними боротися, і навчимося.

Переможемо! Слава ЗСУ!

Мирослав Ліскович. Київ