кремль не вчить своїх військових правильно поводитись при здачі в полон

Очевидно, вищий і середній командний склад не доводить до своїх підлеглих обмеження міжнародного гуманітарного права. Або й навпаки - заохочує їх це право порушувати.

Наслідки такого нігілізму і невігластва - плачевні.

Російські формування в Україні вчиняють воєнні злочини - страти,  катування, негуманне поводження щодо беззбройних мирних громадян та військовополонених. Манера їх поведінки дає підстави вважати, що російські окупанти отримали «благословення» від командування. Так само як Гітлер надихав своїх солдатів: «я звільняю вас від химери, що зветься совістю».

Відповідні злочини фіксуються правоохоронцями. Наразі Офіс генпрокурора України вже встановив 48 482 злочини росіян проти українців: серед них 46 841 - саме порушення законів та звичаїв війни.

Крім того, російське командування не спонукає своїх підлеглих дотримуватися навіть тих норм міжнародного гуманітарного права, які покликані полегшити долю солдата. 

Особовий склад російських військ не розуміє, що можуть виникати обставини, коли настає необхідність здатися в полон. І це не є ганьбою чи злочином.

Полон - це статус, що обмежує волю, але при цьому не тотожний відбуттю покарання в ув’язненні за скоєні злочини. Цивілізована здача в полон і гідне перебування в полоні - це визначні здобутки сучасного міжнародного права, які гуманізували війну.

Саме на норми міжнародного гуманітарного права із дотримання прав військовополонених покладалося українське політичне керівництво і військове командування, даючи наказ гарнізону «Азовсталі» припинити опір у травні 2022 року. І тому більшість залишилися живими.

Натомість путінські формування в Україні, схоже, дотримуються протилежної - сталінської парадигми. Сталін не визнавав своїх полонених, тавруючи їх слабкодухими та зрадниками. Сталінський солдат мусив загинути, але не потрапити в полон. Так само і Путін готує своїх солдат. Але при цьому дозволяючи ще й вдаватися до віроломства та підступності. Наприклад, імітуючи намір здатися - вбити противника, який бере тебе в полон. 

Саме на це натякав Пригожин, коли вербував у колонії зеків на відомому відео: «Никто не дает заднюю, никто не отступает, никто не сдается в плен. Когда вы будете обучаться при сдачи в плен, вам расскажут: две гранаты, которые вы должны иметь с собой».

Така поведінка визначається як віроломство (англ. perfidy) і заборонена Додатковим протоколом №1 до Женевських конвенцій 1949 року (а саме статтею 37). Порушуючи цивілізовані норми, російські військові наражають себе на небезпеку, замість того, аби скористатися гарантованими їм правами військовополонених.

Наслідком такого варварського ставлення до міжнародного права і став інцидент із загибеллю невстановленого підрозділу російських формувань на поширеному пропагандою відео. У разі вчинення збройного опору при здачі в полон, противна сторона має право на адекватний самозахист.

Росія повинна публічно взяти на себе зобов’язання вести роз’яснювальну роботу з особовим складом своїх військових формувань щодо існування законів та звичаїв війни та необхідності суворого їх дотримання. В противному випадку ці формування буде складно кваліфікувати як легітимних комбатантів.

Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки