Тетяна Попова для "Хронік війни" взяла інтерв'ю у представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадима Скібіцького.

Повну відеоверсію дивіться тут:

ПОПОВА: росіяни будують укріплення, цілу лінію укріплень і на лівому березі Дніпра, і в районі Харківської області, і на кордоні з росією, на кордоні з Кримом. Вони роблять це для забезпечення безпечного відступу в майбутньому?

- СКІБІЦЬКИЙ: Убезпечити, захистити. Я сказав би про організацію лінії укріплень, організованих оборонних позицій на лівому березі. Не лише біля Дніпра, а на всій території Херсонської та Запорізької областей. Підготовка до оборонних дій для запобігання деокупації та звільнення нами наших територій. Деякі стверджували також, що Херсон може стати смертельною пасткою через мінування всього, також вони планують направити артилерію з іншого боку, з Лівобережжя Дніпра. Загроза буде не лише для військових об'єктів чи для військових частин. Також є загроза для місцевого населення, яке залишається на цій території. Чому? Тому що росія намагається вивезти все цивільне населення з цієї області. Але це не повна евакуація.

- ПОПОВА: У вас є якась інформація про те, скільки цивільних осіб зазнали евакуації?

- СКІБІЦЬКИЙ: Я не знаю. Тому що ми не несемо відповідальності за цивільне населення. Це робить Національна поліція чи інші структури нашого уряду, які знають, скільки населення було на території міста Херсона та області до вторгнення на територію України. Бо в обидва боки якась евакуація, якийсь відхід цивільного населення був і є. Насамперед із цієї області в Україну. І була діяльність російської федерації щодо підштовхування цього населення під тиском, силою для евакуації на територію росії. У тому числі, наприклад, у Ставрополь, Краснодарський край. Більшість населення було евакуйовано з Херсонської області через Крим до Краснодара і Ставрополя російської федерації. Тому що українці – слов'янська нація, це слов'янське населення, а не населення Кавказу, наприклад, чеченці, дагестанці тощо. Це справді добре освічені слов'яни, які можуть працювати, і це новий процес так званої депортації населення з деяких районів. Наприклад, як під час Другої світової війни, після неї. Ми спостерігали історичні факти депортації сталінського режиму, які стосуються, наприклад, кримських татар на території Казахстану та інших народів, зокрема населення України. Ще називають депортацію людей, особливо з Донбасу. Після окупації півострова Крим, за реальними даними, близько восьмиста тисяч людей перебралися на півострів Крим із території російської федерації.

- ПОПОВА: Як зараз українські військові готують свій контрнаступ? Вони вели контрнаступ тижнями, місяцями. Але що тепер, з раптовим оголошенням про те, що російська армія пішла з Херсона і цей раптовий вивід. Ситуація якось змінюється для української армії?

- СКІБІЦЬКИЙ: Насамперед це обов'язок нашого Генерального штабу та Головнокомандувача. Ми відповідаємо за вивчення та розвіддані про супротивника. А те, що ви питаєте, стосується наших військ. Це не моя відповідальність, не мої знання про доступні можливості та кількість військ тощо.

- ПОПОВА: Яку інформацію ви можете надати у цій ситуації?

- СКІБІЦЬКИЙ: Насамперед наше основне завдання на сьогодні - дані щодо дислокації російських військ на нашій території, плани поразки цих військ або угруповань і сил на всіх напрямках: щодо південного напрямку, східного напрямку, північного напрямку, наприклад, з території білорусії. І, звичайно, процес мобілізації в російській федерації. Тому що дуже важливо знати про створення нових частин, нових полкових з'єднань територіальних військ російської федерації. І, звичайно, процес проходження стратегічних рішень Збройних Сил росії на можливе ведення бойових дій, на можливі дії на деяких напрямках.

- ПОПОВА: Ви бачите на місцях цих новомобілізованих?

- СКІБІЦЬКИЙ: Так.

ПОПОВА: Чи це реально може допомогти російським військам зміцнити свої позиції чи чинити тиск на українську армію?

- СКІБІЦЬКИЙ: По-перше, ми підтвердили інформацію щодо участі мобілізованих на території України. Тому що одна з основних цілей такого процесу – поповнення частин і тактичних груп, які сьогодні беруть участь у бойових діях на території України. Далі - про створення частин резерву в усіх військових округах російської федерації на Західному, Східному, Центральному, на Північному флоті, наприклад. І, звичайно, я сказав би про встановлення нового режиму дивізії крайових військ. Тому що це один із підходів російської федерації щодо збільшення чисельності військ біля нашого кордону для захисту території росії та, звичайно ж, можливого залучення цих військ на території України. Наприклад, на Херсонщині. Нам відомо про план переведення цих військ під відповідальність Південного військового округу.

- ПОПОВА: У районі відведення військ зараз перебуває близько 30 000 російських солдатів. Куди вони перейдуть?

- СКІБІЦЬКИЙ: Основні сили залишаються на території Лівобережжя Херсонської області. Ми знаємо про деякі відведення, наприклад, якоїсь тактичної групи до Херсонської області, а не до російської федерації.

- ПОПОВА: Чи перекинуть їх на інші лінії фронту, щоб створити там додатковий тиск?

- СКІБІЦЬКИЙ: Можуть створити нове угруповання сил на Херсонському напрямку або на іншому напрямку, наприклад, у Донецькій області. Тому що це дуже просто. Ми знаємо, що ми, можливо, маємо деякі переваги щодо діяльності російської федерації. Це рух або перегрупування сил у дуже швидкому режимі. Наприклад, під час підготовки операції у Херсонській області. російська федерація перекидає батальйонні тактичні групи з Донецької області, з Харківської області, з бєлгородської області до Херсонської області, Запоріжжя протягом одного місяця. Тому що, за нашою оцінкою, вони готували угруповання сил на Херсонському напрямку. Таку ж картину ми спостерігали протягом лютого-березня, коли російська федерація виводила війська з білорусі до Донецька та Харкова. Тому що російська федерація має певний досвід з перегрупування, з пересування військ. Ми фіксуємо таку активність під час стратегічних навчань, коли велика кількість військ дуже швидко переміщується зі східної чи центральної частини російської федерації до західноєвропейської частини росії. Вони мають досвід перегрупування сил.

- ПОПОВА: Яка частина лінії фронту зараз створює найбільші труднощі з точки зору перегрупування для української армії?

- СКІБІЦЬКИЙ: Насамперед у Донецькій області. Тому що це була одна з цілей так званої "спеціальної військової операції" – підтримка т.з. Луганської та Донецької республік. Цього головного завдання щодо окупації всієї території Донецької та Луганської області російська федерація так і не досягла. Саме тому сьогодні ми спостерігаємо величезну активність російських військ у Бахмуті та інших районах під Донецьком. Щодня ми спостерігаємо бойові дії російських військ у Донецькій області.

- ПОПОВА: Які бойові частини є найбільш ефективними в районі Донецька? Це найманці "групи Вагнера", чи це російські солдати регулярних військ?

- СКІБІЦЬКИЙ: У певних випадках вагнерівські групи справді мають певний успіх, особливо на напрямку Бахмута. Насправді, ми дуже добре захищаємо цю територію. Наприклад, протягом великого періоду часу, два-три місяці, російська федерація не має великих успіхів на цьому напрямку та не виходить за цей період на кордон Донецької області. Пробують насамперед із північного напрямку. Наприклад, ви знаєте про Ізюм та Слов'янськ, Краматорськ, з південного боку від Маріуполя на Волноваху. А після цього новий напрямок за участю "групи Вагнера" – це Попасна, Бахмут. На цьому напрямку російська федерація має часткові успіхи щодо заняття району Попасна, щодо бойових дій у районі Бахмута за участю "групи Вагнера". Але ми бачимо підтримку інших частин, інших батальйонно-тактичних груп, зокрема першого та другого армійського корпусу, які російська федерація створила на нашій території у період 2015-2016 років.

ПОПОВА: Є фотографії укріплень «групи Вагнера», про які Ви згадали. Їх будують практично всюди, навіть на північ від Маріуполя і на північ від Криму. Бачила днями у соцмережах картинку із супутниковим знімком до та після. Видно, що у Криму навіть окопи будують.

- СКІБІЦЬКИЙ: Вони чекають на нашу активність з приводу окупації Криму та звільнення території півострова. Тому вони створюють оборонну смугу на Херсонщині, потім - на адміністративному кордоні Кримського півострова і, звичайно ж, у північній частині Кримського півострова. Тому що це дуже важливо для оборони півострова Крим. На півострові Крим російська федерація створює два позиційні райони у північній частині Джанкойського району, наприклад. У цьому районі росія створює оборонні позиції. Тому що у ротації кожні два-три місяці російська федерація перед вторгненням мала дві-три батальйонні тактичні групи у північній частині Кримського півострова. Однією з цілей цієї оборонної позиції є захист та протидія нашій діяльності щодо повернення півострова Крим Україні.

- ПОПОВА: Чи означає це, що вони очікують на великий і ефективний український наступ до самого Криму?

- СКІБІЦЬКИЙ: Насамперед це залежить від наших ресурсів та нашої підтримки, зброї, боєприпасів усіх видів.

- ПОПОВА: А які боєприпаси?

- СКІБІЦЬКИЙ: Усі види 122 мм, 152 мм за радянськими стандартами. І такі ж за стандартами НАТО. Тому що у нас справді сьогодні є артилерійські дивізіони із зарубіжними системами. Наприклад, Krab (Польща), Cesar (Франція) та ще М777 американський, Panzer з Німеччини. Усі види сучасного озброєння артилерії маємо сьогодні на полі бою. Саме тому нам потрібні такі боєприпаси. Далі РСЗВ, HIMARS. Тому що у контрнаступальних операціях, у наступальних операціях дуже важливо мати артилерійський вогонь, мати вогневий удар під час наступу. Сьогодні у нас справді класична війна. Це не війна проти якихось партизанів. Це регулярні війська російської федерації з типовою структурою бригадно-дивізійної армії з повним оснащенням щодо цієї структури. Ну, і звичайно, з системою, добре підготовленою розвідкою, у тому числі і фотозйомкою, космічною зйомкою тощо. Ну, і звичайно, нові сучасні засоби зв'язку, розвідувальні С2-системи і так далі. Сьогодні Україна – це бойовий полігон для всіх систем, обладнання, систем озброєння, які є у сучасному світі. Можливо, без авіації. Але російська федерація використовує на полі бою всі види авіації, включно із стратегічними бомбардувальниками, дальними бомбардувальниками та тактичною, армійською авіацією.

- ПОПОВА: Ви згадали супутникові фотографії. Яка розвідувальна співпраця із західними партнерами йде саме щодо таких речей, як пересування російських військ за супутниковими знімками, їх відстеження?

- СКІБІЦЬКИЙ: Насамперед нам дуже важливо отримати якусь інформацію. Тому що ми можемо отримати цю інформацію з багатьох країн, які нас підтримують.

- ПОПОВА: І з Німеччини також?

- СКІБІЦЬКИЙ: Я точно не знаю.

- ПОПОВА: Німецька розвідка, наприклад, BND, непогано володіє супутниковими знімками пересування російських військ, які вони надають Україні. Це досить успішна співпраця?

- СКІБІЦЬКИЙ: Ми працюємо разом із усіма нашими партнерами. Ми розпочали цей процес протягом тривалого періоду часу, з 2014 року. Однією з основних цілей нашого партнерства я вважаю розвідку, обмін інформацією, підготовку якоїсь аналітичної оцінки щодо ситуації з безпекою тощо. І крок за кроком ми йтимемо до стандартів НАТО, західних стандартів у наших операціях.

Взагалі, ми працюємо разом з багатьма партнерами, у тому числі і з НАТО. Тому що у нас є кілька програм співпраці. Це відкриті програми, які ми підписали перед війною і це наші партнери. Ми знаємо про можливості наших партнерів та готовність підтримати нас. Ми відкриті, ми готові до співпраці. Тому що це дуже важливо не тільки для нас, дуже важливо для вас розуміти, якими є плани російської федерації, якими є можливості російської федерації і які можливі дії російської федерації у Прибалтиці, в Європі, включаючи багато сфер: військову, політичну, економічну тощо. Тому дуже важливо працювати разом, щоб запобігти агресивній політиці російської федерації не лише в Україні, а й у Європі, Східній Європі, Центральній, Північній Європі. Наприклад, є загроза для балтійських держав щодо безпеки. Тому що вони мають кордон з російською федерацією. Особливо загроза для Латвії, Литви, Естонії. Тому що десантникам із 76-ї дивізії дуже просто пройти до цих країн. Вони знають про це. Ось чому, на наш погляд, для НАТО важливе збільшення присутності - для збільшення можливостей, для захисту союзників від російської федерації. Тому що сьогодні росія не просто держава, а держава-терорист. Що означає знищувати цивільні елементи, цивільну інфраструктуру в нашій країні військовими засобами? Що це? У 2018-2019 роках ми розпочали процес у Міжнародному суді ООН з приводу міжнародної конверсії, щодо підтримки російською федерацією терористичної діяльності у нашій країні на сході України. Але сьогодні російська федерація є державою терористичною. Тому що ви можете бачити терористичну діяльність проти мирних мешканців нашої країни. Це не просто війна. Це справді терористична діяльність.

- ПОПОВА: Давайте поговоримо про неконвенційні загрози, про ядерні загрози. росіяни говорять про "брудну бомбу", яку нібито готують українці. Що ви можете розповісти про ядерні загрози? Чи справді є така загроза? Чи справді вони щось таке обмірковували, чи готували щось? Чи потрібно до чогось готуватись?

- СКІБІЦЬКИЙ: Це наш обов'язок і наше завдання - здійснювати розвідку на всіх рівнях. У потрібний час знати про деякі показники підготовки. Нам відомо деякі процедури підготовки ядерної зброї до бою для застосування. Тому що ми спостерігали таку активність під час навчань та якоїсь підготовки, якихось підрозділів, які відповідали за доставку, рух, підготовку тощо. Це один крок. Ми знаємо про арсенал. Ми знаємо про одиниці, які відповідають за ці елементи. Ми знаємо, що найперше це засоби доставки або запуску ядерної зброї. Ми знаємо про це. Наступний наш крок – контролювати, збирати інформацію про це. Але викликає занепокоєння можливе застосування ядерної зброї. Однією з проблем є загроза ризику. Тому що російська федерація є ядерною державою. Який наступний крок? Якщо відбудеться денуклеонізація путінського режиму, то після цього все буде гаразд. Те саме стосується Північної Кореї, дуже важливим є процес денуклеонізації Північної Кореї.

- ПОПОВА: Як цього досягти?

- СКІБІЦЬКИЙ: О, це рішення міжнародної спільноти. Це не так просто. Тому що росія є постійним членом Ради Безпеки ООН. Ми говорили про демілітаризацію та денуклеонізацію путінського режиму. Бо щоразу путін говоритиме про застосування ядерної зброї не лише проти України. Коли ми читаємо документи російської федерації, викликає занепокоєння можливість застосування ядерної зброї для захисту національних інтересів російської федерації. Це правда, це є справжній документ. Ось чому це тиск на нас, на Європейський Союз, на країни НАТО щодо можливого застосування ядерної зброї.

- ПОПОВА: росіяни кажуть, що вони можуть скористатися ядерною зброєю, якщо існування російської держави буде під загрозою. Чи правильно я розумію, що вони загрожують у такий спосіб її використати?

- СКІБІЦЬКИЙ: Це не існування російської держави, а існування путінського режиму. Самої політики кремля. Це не політика всього населення рф. Хоча, за деякими оцінками, 75% населення росії підтримують війну проти України. Це результат кремлівської пропаганди протягом тривалого часу, понад 10 років. Ми спостерігали таку ситуацію за часів Радянського Союзу, така ж загроза. Хто ворог? Захід. Що ми повинні зробити, щоб захистити нашу державу та підготувати до застосування ядерну зброю. Це те саме. Нічого нового.

- ПОПОВА: Чи вважаєте Ви, що анексія українських територій була метою, щоб ці території опинилися під ядерною парасолькою росії? Чи можуть вони у такий спосіб розширювати свою ядерну загрозу?

- СКІБІЦЬКИЙ: Це - спроба анексії. Ви вважаєте, що це територія російської федерації -  Херсонська область, Запорізька область? Хто визнав цю анексію?

ПОПОВА: Вони самі визнали це зараз.

- СКІБІЦЬКИЙ: На Херсонщині - це територіальні претензії для російської федерації. А для нас, для багатьох держав, це тимчасова окупація нашої території. Тому ядерна зброя для путіна -  це хороший привід показати дієздатність і міць російської федерації і, звичайно ж, якийсь елемент тиску на уряди Заходу та решти світу з приводу підтримки України щодо можливої ​​такої ж загрози як третьої світової війни. Але, за нашою оцінкою, путіну сьогодні потрібні якісь, можливо, повноваження або, можливо, якийсь час для багатьох заходів щодо нарощування боєздатності після вісьмох місяців війни. Ми бачимо процес мобілізації, ми бачимо перекидання озброєнь та боєприпасів зі складів, з арсеналу. Ми бачимо проблему з ракетами у рф, зокрема з БПЛА. Ось чому ми бачимо, як іранські системи б'ють по нашій території. Тому що я думаю, що російська федерація сьогодні справді має невеликі можливості для виробництва нової зброї. Де танки «Армата»? Де ще новинки озброєння та техніки, що їх російська федерація демонструє на Червоній площі під час параду? Це результат хорошого міжнародного тиску. Дуже важливим є обмеження щодо інших заходів, у тому числі заходів військового, економічного, політичного характеру. Крок за кроком ми припинили таку політику і таку діяльність російської федерації.

ПОПОВА: У вас справді є докази чи вказівки на те, що російські боєприпаси та запаси справді виснажуються? Що вони мають вирушати за ними до Північної Кореї та Ірану?

- СКІБІЦЬКИЙ: Так. Тому росія попросила Північну Корею, Іран про додаткове озброєння та додаткові боєприпаси. По-перше, кількість обстрілів за певний час. Ми не спостерігаємо, наприклад, використання деяких ракет протягом 2 місяців. Наприклад, цього місяця ми спостерігаємо не дуже часте використання систем «Іскандер». Лише в окремих випадках масованих ударів по якомусь об'єкту, але не щодня, як ми спостерігали протягом березня, квітня, травня. Тому що кількість цих ракет у збройних силах рф зменшується.

ПОПОВА: У росіян немає більше "Іскандерів"?

- СКІБІЦЬКИЙ: 120 "Іскандерів" сьогодні залишилося у військах російської федерації. До війни, за нашою оцінкою, близько 500 "Іскандерів" було.

- ПОПОВА: Що ви можете сказати про їхні можливості у Чорному морі? Наскільки сильним є чорноморський флот?

- СКІБІЦЬКИЙ: Сьогодні чорноморський флот наблизився до Севастополя після знищення крейсера "Москва", після знищення кількох бортів, кількох кораблів рф біля острова Зміїний. І, звичайно, вони побоюються вести діяльність на великій відстані від півострова Крим. Тому що сьогодні ми маємо дуже хороші системи. Наприклад, "Гарпун". Ми отримуємо такі системи з європейських країн. Це наш захист, це наша можливість бути у безпеці у цьому районі. 

Але інша загроза від них – системами «Калібр», системами «Бастіон» із півострова Крим. Тому що це береговий ракетний комплекс. І чорноморська авіація, яка контролює акваторію Чорного моря. Ось чому обмежена не лише військова навігація, а й цивільне судноплавство. Але це загроза не лише Україні, це загроза Румунії. Для Молдови (обстріли) – системами «Калібр». Під час ракетного удару частина ракет «Калібр» летить через територію Молдови до західної частини України. Це загроза? Я думаю, так. Ну, і звичайно, є можливість втрати управління, наприклад системи БПЛА – Шахед чи якихось ракет. Це буде загроза для європейських країн: Румунії, Болгарії, Угорщини, Польщі. Тому що бойова дальність таких систем, як «Калібр», - 1500 кілометрів. Іранські безпілотники мають бойову дальність близько 1000 кілометрів. Це справжня війна.

- ПОПОВА: Що ви можете сказати про просування протягом наступних місяців? Чи війна на виснаження в зимові місяці проходитиме у повільнішому темпі?

- СКІБІЦЬКИЙ: Це залежатиме від зими, від морозів, снігу. Подивимося. Це залежатиме від ситуації у світі.

- ПОПОВА: Ви згадали про озброєння російської армії. А як щодо дронів-камікадзе Lancet?

- СКІБІЦЬКИЙ: Сьогодні це одна з проблем для нас. Насамперед на передовій. Це не далекобійна техніка, але нам потрібен час на вивчення та підготовку до оборони. Те саме у нас з іранськими безпілотниками. За час бою ми знищили понад 75% дронів. Це хороший результат.

- ПОПОВА: Іранських?

- СКІБІЦЬКИЙ: Так.

ПОПОВА: Але вам потрібно більше ракет?

- СКІБІЦЬКИЙ: Так. Ми розуміємо, що це дорого. Я сказав про Україну, що це справді зона бойових дій, полігон для випробувань нових систем та озброєнь у бойових діях проти регулярних збройних сил рф. Це регулярні сили. Такої активності не спостерігалося, наприклад, у Сирії. Бо там партизани. Вони не мають таких систем, як у російської федерації. В Україні робиться дуже хороша реклама для нових видів озброєнь. Наприклад, Байрактарів. Усі в світі знають тепер про Байрактари. Це стосується Gepard, стосується будь-яких інших нових видів озброєнь. Наприклад, система Krab (Польща). Це нова система. Також багатьох цікавить, наприклад, артилерійська система Cesar (Франція). Сьогодні багато країн світу знають, що це ефективна система в умовах реальної війни.

- ПОПОВА: Про Херсон. Чому він так швидко впав на початку війни? Там теж щось чули про те, що карту мінних полів злили росіянам?

- СКІБІЦЬКИЙ: Можливо, у такій ситуації знадобиться деякий час для вивчення. Але на той час основні наші сили перебували у східній частині України, в районі Донбасу. Тому що основне поле бою – у цій частині України. На той час у нас були Мінськ-1, Мінськ-2. У нас був переговорний процес щодо ситуації з урегулюванням і так далі з росією та іншим учасником цього переговорного процесу. І що зрештою? Тому сьогодні наша мета – повна деокупація, повна репарація, вихід на кордон України. Після цього ми розпочнемо якийсь переговорний процес. Все просто. Тому що у нас був дуже добрий невдалий досвід переговорів із російською федерацією.

ПОПОВА: Як ви вважаєте, скільки років росія може підтримувати таку війну? Тому що на Заході багато хто вважає, що там є нескінченні сховища, нескінченні арсенали. Так, вони під санкціями, але продовжують функціонувати. Вони так можуть роками воювати з Україною? Якою є ваша думка?

- СКІБІЦЬКИЙ: Насамперед стан цих боєприпасів чи цього спорядження на складах, в арсеналі. Повірте, після 30-40 років зберігання найкращий результат – це може 50% за гарних умов. Звичайно, у них проблеми з корупцією – це інша проблема в рф. Це історична проблема для росії, пов'язана з належним зберіганням. Я читав кілька книг про те, наприклад, про Порт-Артур під час війни між Російською імперією та Японією: така сама ситуація була в ті роки і з боєприпасами, з боєздатністю, із забезпеченням, тиловим забезпеченням російських військ у той період часу. Сьогодні те саме.

- ПОПОВА: Як ви вважаєте, що може стати значним викликом для путіна, для путінської машини всередині росії з огляду на його відхід з Херсона та подальші відступи?

- СКІБІЦЬКИЙ: Сьогодні, може, й ні, але у майбутньому так. Наприклад, розвал СРСР стався після початку афганської війни через 10-12 років. Але це був Радянський Союз, суспільний устрій. Щодо росії, я думаю, що для краху режиму путіна не так уже й багато часу потрібно.

- ПОПОВА: Ви хочете сказати, що всередині росії є такі групи, які чинитимуть опір режиму?

- СКІБІЦЬКИЙ: Можливо. Іноді ми можемо прочитати якусь інформацію про можливий заколот у росії, наприклад, у Telegram, але таку інформацію потрібно перевіряти. Для такої дії потрібен час. Тому я сказав про тиск на інші види діяльності рф з боку сучасного світу. Багато країн обмежують, наприклад, купівлю нафти та іншу діяльність з росією.

- ПОПОВА: Влітку з'явилася інформація, що існує якась російська революційна група «Російська революційна група» або «Армія республіканська», якось вони себе так називали.

- СКІБІЦЬКИЙ: Можливо. Є також активність так званої російської опозиції, опозиційних партій на території Європи. Вони мають якісь семінари, якісь конференції з російської федерації. Це перший крок зі створення нової Російської держави на території російської федерації.

- ПОПОВА: Наскільки важливими є партизани на окупованих територіях?

- СКІБІЦЬКИЙ: Це дуже важливо. Тому що це місцевий опір. Ми маємо закон про таку діяльність, про процес створення допоміжної діяльності та особливий закон про спротив.

- ПОПОВА: Які види діяльності є особливо важливими для української армії? Що найбільш цінного чи руйнівного роблять ці партизани?

- СКІБІЦЬКИЙ: Усі види діяльності, які може використовувати така група у деяких областях. Наприклад, у Херсонській, Запорізькій, на півострові Крим у тому числі. Ми говорили про активність Чорноморського флоту у Севастополі. Інша діяльність, що стосується комунікацій тощо. Руйнування деяких елементів інфраструктури. Але насамперед про військові об'єкти російської федерації на Кримському півострові. Те саме на окупованих територіях України. Тому що це основна мета таких груп опору на окупованій території. Для чого це? Щоб звільнити цю територію та витіснити ворога з моєї землі. Це не просто. Тому що це справді величезний режим російської федерації, окупаційний режим – це територія з фсб, з росгвардією, з регулярними військами, з колабораціонізмом тощо. Це не просто.

- ПОПОВА: Чи це небезпечна робота?

- СКІБІЦЬКИЙ: Так. У багатьох випадках це смерть або ціною такої діяльності може бути життя цих людей. Але це справжні патріоти нашої держави, у багатьох випадках - з хорошим досвідом участі у бойових діях на сході України протягом тривалого періоду часу – 8 років.

Тетяна Попова