Допомога Україні: яка межа запасів зброї та боєприпасів у партнерів

У партнерів України закінчується зброя та боєприпаси для ЗСУ… Люблю подібні статейки від західних журналістів, позбавлені навіть сотої частки аналітики, які публікуються в нашому інформаційному просторі і так подобаються нашим ворогам. А якщо увімкнути мозок?

Ряд західних ЗМІ написали кілька белетристичних статейок, на сторінках своїх «шановних» видань про те, що у партнерів України з боєприпасами та зброєю — все. Промислова база США не здатна задовольняти попит. Але чи це так? Почасти так, а кардинально – ні.

Насамперед, нагадаю, що по всій Європі розміщені склади Холодної війни, на яких в ідеальних умовах, у порівнянні з російськими ГОСТами, зберігається велика кількість техніки і БК до неї.

Тобто, якщо й говорити про обмеження постачання боєкомплекту, то виключно у форматі нинішніх виробничих можливостей ВПК країн-партнерів, але не запасів. Але що тоді виходить, ВПК партнерів поступається виробничим можливостям росії?

Ні. Наприклад, у лютому-березні і навіть квітні російська артилерія робила 70 тисяч пострілів на добу. Наразі її можливості в середньому 20 тисяч пострілів на добу. Українська артилерія в середньому робить 5 тисяч пострілів на добу. Але, незважаючи на критичну різницю, ця кількість дозволяє нам вести контрнаступальні та оборонні дії. У свою чергу, середній щомісячний рівень поставок БК Україні не змінений, тоді як у РОВ він явно знижується.

Різниця ж між РОВ та ЗСУ у тому, що артилерія росіян низькоточна та обмежена за дальністю. ЗСУ ж застосовують високоточну та далекобійну артилерію. Іншими словами, там, де росіянам для знищення об’єкта потрібно зробити 10-15 пострілів, ЗСУ робить 1-2.

Але найцікавіше те, що у певний момент російська артилерія буде обмежена можливостями застосування боєкомплекту виключно виробленого росії, а не знятого зі зберігання складів. А потенціал ВПК рф з виробництва артснарядів 1-1,5 млн. пострілів на рік.

Це, грубо кажучи, до 4 тисяч пострілів на добу. До 4 тисяч низькоточних пострілів на добу, що цілком і повністю нівелює артилерійський потенціал росії при незмінному, а можливо підвищеному навіть тиску з боку ЗСУ. Підвищеному тому, що ВПК наших партнерів переводиться в режим постачання воєнного часу і поступово, але впевнено збільшує виробництво. Тобто їхні показники довоєнного часу враховувати при написанні якоїсь аналітичної статті… Ну, ви зрозуміли.

Олександр Коваленко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства