Репарації стають реальністю. Нафта та газ РФ як можливі нові джерела наповнення компенсаційного фонду

Внаслідок війни житлові приміщення та громадська інфраструктура були пошкоджені або зруйновані, громадські послуги та економічна діяльність зазнали перешкод у роботі, а значна кількість українців була змушена покинути свої домівки. Як наголосила, 30 листопада, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, -- «Росія має заплатити фінансово за руйнування, що скоїла. Збитки що вона завдала оцінюються в €600 млрд. Росія та її олігархи мають компенсувати ці втрати". Також нею було зазначено, «Ми вже заблокували €300 млрд., які належали російському центральному банку, та заморозили €19 млрд., що належали російським олігархам", — зауважила Урсула фон дер Ляєн. Нагадаємо, за всіма прорахунками, станом на жовтень, 2022 року для повоєнної відбудови України потрібно понад $1 трлн.

Зауважу, у своїй статті «Коли і як можна буде отримати компенсацію за зруйноване майно РФ. Аналіз» я детально писав про механізми та етапи компенсації/відшкодування громадянам за завдані війною збитки, а саме за пошкоджене та зруйноване майно. Де особливу увагу приділив саме процесу обліку такого майна на стадії до призначення компенсації (виплат) оскільки ще раз підкреслю, для фізичних та юридичних осіб, майно яких було пошкоджене чи зруйноване під час бойових дій, важливим етапом для отримання майбутньої компенсації, є саме факт фіксації нанесених збитків, які будуть відображені у акті комісії, створеними місцевими органами самоврядування та військово-цивільними адміністраціями, який в свою чергу, як я зауважував раніше у статті, стане основою для призначення компенсаційних виплат.

Але зараз коли вже є певні напрацювання відносно механізмів призначення компенсації(виплат) хотів би звернути увагу на два аспекти -- 1) Хто і як буде визначати компенсацію(виплати) за пошкоджене та зруйноване майно? 2) Кошти на компенсації та репарації -- звідки будуть взяті?

Отже, хто і як буде визначати компенсацію(виплати) за пошкоджене та зруйноване майно?

Нагадаю, задля створення та впровадження механізму компенсації, 6 серпня, Президентом України Володимиром Зеленським сформована спеціальна робоча група під головуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, до якої увійшли представники Кабінету Міністрів і провідні українські та іноземні юристи-міжнародники. Слід відмітити, робочою групою за цей час була проведена велика робота результатом якої стало прийняття ряду міжнародних документів, зокрема,  15 вересня Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо забезпечення відповідальності РФ за агресію проти України. Також Комітет відзначив пропозиції України щодо створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України та комплексного міжнародного механізму компенсації, включаючи, як перший крок, міжнародний реєстр збитків. Разом з тим, дуже важливим фактором для впровадження компенсаційних механізмів стало прийняття, 4 листопада 2022 року Генеральною асамблеєю ООН за підтримки більшості країн світу Резолюції, якою:

• визнано, що російська федерація має бути притягнута до відповідальності за будь-яке порушення міжнародного права в Україні чи проти України, включаючи її агресію в порушення Статуту ООН, а також будь-які порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права захисту прав людини, і що Росія має юридично відповісти за всі її міжнародно-протиправні діяння, включаючи виплату репарацій за збитки, будь-яку шкоду, спричинену такими діяннями;
• визначено необхідність у створенні у співпраці з Україною міжнародного механізму відшкодування за збитки, втрати чи пошкодження, які витікають з міжнародно-протиправних діянь РФ в Україні чи проти України;
• рекомендовано створення державами-членами у співпраці з Україною міжнародного Реєстру Збитків, який би служив фіксацією, в документальній формі, доказів та претензійної інформації щодо збитків, втрат або пошкоджень для всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб, держави Україна, спричинених міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні чи проти України, а також сприяв би та координував збір доказів.

Отож, як ми бачимо за майже десять місяців повномасштабної війни Україна значно просунулася у напрацюванні компенсаційних механізмів. Зазначу це є нова безпрецедентна міжнародна практика аналогів якої не було в міжнародному праві. Україні приходиться враховуючи діючі норми і практики міжнародного права та переконуючи наших партнерів, відносно прийняття відповідних нових юридичних механізмів, які в комплексі забезпечать відповідальність Росії за її злочини проти України, а також гарантують виплату відповідних репарації. Оскільки, наголошу, Росія повинна понести відповідальність за порушення міжнародного права та відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок збройної агресії проти українців та України.

Отже, одним із кроків Компенсаційного механізму є створення міжнародного Реєстру Збитків. Відмічу, який вже підтримано на міжнародному рівні офіційними органами Ради Європи: Комітетом Міністрів та Парламентською Асамблеєю ради Європи. І як зазначає заступниця Міністра юстиції Ірина Мудра, -- «На сьогоднішній день триває активна робота щодо якнайшвидшого впровадження міжнародно-правового механізму відшкодування збитків, завданих агресією рф на території України, та його елементів на міжнародному і національному рівнях в зацікавлених державах. … Головна концепція міжнародного компенсаційного механізму – це побудова всеохоплюючої системи на підставі міжнародного багатостороннього договору». «Фундаментальним положенням міжнародного договору буде визначення і закріплення відповідальності Росії за агресію та воєнні дії проти України і неухильне зобов’язання компенсувати завдану матеріальну шкоду.  Крім того, договір стане правовою основою для створення і роботи компенсаційного механізму та встановлюватиме основні засади його діяльності», – пояснює Мудра.

Зауважу, саме тому, в Резолюції Генасамблеї ООН від 14 листопада та рішеннях органів Ради Європи особливу увагу приділено створенню Реєстру Збитків. Підкреслю, метою створення Реєстру Збитків є фіксація, в документальній формі, доказів та інформації про претензії щодо збитків, втрат або пошкоджень для всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, спричинених міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні. Реєстр Збитків є невід’ємною складовою компенсаційного механізму. Передбачається, що він буде створений на міжнародній основі за участю партнерів – іноземних держав та міжнародних інституцій. При розробці формат Реєстру Збитків, буде врахований досвід, отриманий  під час створення та роботи Компенсаційної комісії ООН, створеної для компенсації збитків Ірако-Кувейтського конфлікту (1991–2022), Комісії з претензій Еритреї та Ефіопії (EECC) й інших комісій з претензій. Крім того, буде взято до уваги пропозиції міжнародних партнерів під час обговорень. Також, з міркувань зручності, вартості та досвіду розміщення міжнародних організацій, планується, що місцем розташування Реєстру буде одне з європейських міст.

Наголошу, і на цьому також, зауважує Мудра, міжнародний Реєстр Збитків буде набагато ширший за обсягом, адже включатиме інформацію не лише про зруйноване чи пошкоджене майно, а й інформацію, в тому числі докази, щодо всіх видів завданих збитків, які підлягатимуть компенсації. Це і шкода фізичним особам, пов’язана із тілесними ушкодженнями, смертю близького члена сім'ї, за злочини сексуального характеру, і відшкодування збитків вимушено переміщеним особам, і інші категорії збитків. Всі збитки, яких було завдано українським громадянам, бізнесу, інфраструктурі країни, навколишньому середовищу, муніципалітетам та державі в цілому буде внесено в реєстр для їх обліку, обробки, оцінки та в подальшому використано при присудженні компенсацій компенсаційною комісією.

Отож, як ми розуміємо Компенсаційні механізми будуть складатися із декількох основних блоків. Це блок фіксації збитків, який включає наповнення Реєстру пошкодженого та знищеного майна інформація з якого буде передаватися до міжнародного Реєстру Збитків. Блок визначення та виплати самої компенсації, який включає створення Міжнародної компенсаційної комісії та компенсаційний фонд.

Якщо тут все зрозуміло то постає важливе питання -- забезпечення виплати Росією компенсацій та репарацій Україні. Тобто, кошти на компенсації та репарації -- звідки будуть взяті?

І тут слід звернути увагу на дослідження аналітичного центру Atlantic Council «Як Україна гарантує компенсацію Росією всієї шкоди завданої під час війни», яке було презентовано 8 грудня. (*Atlantic Council -- неурядова організація США, яка займається дослідженням у сфері міжнародних відносин атлантичної спільноти та проблеми міжнародної безпеки). Отже, представники Atlantic Council представили правовий механізм забезпечення виплат Росією компенсацій та репарацій. Як зазначив старший науковий співробітник Atlantic Council Алан Райлі, -- «Слідом за резолюцією ООН сьогодні стоїть питання правового механізму ідентифікації, заморожування, арешту та передачі Україні російських активів для забезпечення виплати всіх необхідних компенсацій та репарацій. Правовим прецедентом такого процесу, враховуючи вкрай тяжкий характер російської агресії, є Паризька угода про репарації 1949 року, яка передбачає арешт та використання всіх державних та приватних активів Рейху». Аналітик також зазначив, що згідно з нормами міжнародного публічного права, для залучення даного правого механізму немає необхідності отримання згоди РФ на такі виплати, як і немає необхідності повної військової поразки та окупації російської території.

Аналізуючи дослідження ми можемо зробити висновки, що на підставі міжнародного права і спираючись на резолюцію ГА ООН Україна запропонує всім державам, що її підтримують, укласти Міжнародну угоду про репарації/International agreement on reparations (IAR). Положення угоди передбачатиме згоду держав-підписантів, спираючись на згадані правові положення виявити, заморозити та конфіскувати російські активи, які потім будуть передані до компенсаційного фонду. Також, на підставі угоди IAR буде створено як сам компенсаційний фонд, так і компенсаційну комісію для розгляду претензій. Також слід відмітити, що компенсаційна комісія функціонуватиме виключно на підставі того, що вона є судом щодо оцінки претензій заявників, тобто відповідальність РФ вже встановлено і єдиними питаннями, на які ще належить відповісти компенсаційній комісії, це доказ шкоди та розмір претензії. Ще раз наголошу на важливості дотримання всіх етапів фіксації, які забезпечать юридичну обґрунтованість майбутнього отримання належної компенсації(виплат).

Ну і саме цікаве, кошти якими буде наповнюватися компенсаційний фонд для забезпечення компенсацій та репарацій – звідки буде взято? Отже, це активи, які підлягають арешту: державні активи РФ, такі як активи Центрального банку Росії, що знаходяться на Заході, і активи державних підприємств, зокрема, таких як «Газпром» і «Роснефть», які також перебувають на Заході. Використанню підлягають і приватні активи, які пройдуть процедуру в результаті якої буде встановлений їх зв'язок з державою агресором.

Але, враховуючи, що прорахованих заморожених активів РФ, уже на даний час, не вистачає навіть на відшкодування поточних збитків, зауважених головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн  у €600 млрд., ми маємо шукати додаткові джерела для наповнення компенсаційного фонду. Адже, враховуючи, що війна ще не завершена і Росія продовжує свої агресивні і терористичні дії відносно України та українців, то, прогнозовано, збитки будуть тільки збільшуватися. Як наслідок, за дослідженням Atlantic Council, ще одним джерелом надходжень до компенсаційного фонду пропонуються збори за експорт російських енергоносіїв -- нафти та газу.

Так, в тому ж контексті, що і Atlantic Council та враховуючи публічні пропозицій Міністерства юстиції України відносно механізмів репарацій, нещодавно висловився і прогресивний російський опозиціонер Ілля Пономарьов, який на сьогодні, веде активну діяльність по забезпеченню миру і пришвидшення шляхів закінченню війни. Він зауважив, -- «Питання репарації та прощення – це питання, які будуть вирішені нашою владою з перших днів. Ми не зможемо побудувати нормальну Росію, якщо ми не вибачимося і не відшкодуємо шкоду хоча б грошима» та запропонував, -- «І ось я думаю: а давайте як репарації ми разом з Україною розроблятимемо російські родовища. Щоб Україна була не транспортною системою, а повноцінним бенефіціаром надр країни, яка зруйнувала українські міста».

І дійсно, якщо позбавити РФ можливості отримувати надприбутки від експорту нафти та газу, взявши ці кластери під міжнародний контроль, це можна порівняти з «вириванням жала» у держави-агресора! Оскільки вся путінська терористична машина ґрунтується і підживлюється саме з надприбутків з продажу нафти та газу, а якщо тримати даний кластер під прозорим міжнародним контролем, то таке рішення може і стати тим превентивним механізмом не повторення агресій, паралельно з демілітаризацією та денуклеризацією росії.  Тобто, фактично, таке рішення може паралельно виконувати дві важливі функції – це забезпечення гарантованого відшкодування Україні усіх нанесених агресією збитків та реалізації превентивного механізму не отримання Росією надприбутків від експорту енергоносіїв через спричинення штучних криз і інших інструментів гібридної війни.

Отож, резюмуємо, Україна за майже десять місяців повномасштабної війни, яку розпочала Росія проти України 24 лютого 2022 року провела дійсно велику роботу, навіть сказав би, зробила великий стрибок стосовно напрацювання та впровадження компенсаційних механізмів, навіть не зважаючи на фактичну відсутність у світі аналогів та відповідних юридичних практик. Відмічу, вже цієї зими Україна планує провести саміт щодо виконання «формули миру», яку Президент України Володимир Зеленський представив у вересні на Генеральній асамблеї ООН та покроково її розшифрував у листопаді під час виступу на «G20». Формула миру акцентує увагу на досягненні реального миру для України, реальної безпеки в Європі і світі, зокрема на забезпеченні реальної відповідальності для агресора за нанесені збитки та відновленні територіальної цілісності України.

Наголошу, за злочини проти України Росія неодмінно заплатить. Причому у всіх сенсах цього слова. Як на полі бою, на дипломатичних майданчиках, на лавах підсудних міжнародних судів, так і в прямому розумінні – через репарації. На росію чекає неминуча поразка та розплата за все скоєне нею зло.

Олексій Буряченко