AMX-10RC - легкий танк. Решта бронетехніки, яку отримає ЗСУ, теж відповідає такій класифікації

Перші дні нового року принесли Україні добрі новини – наші союзники нарешті наважилися розпочати постачання ударної бронетехніки власного зразка, а не зібрані де-не-де старі радянські озброєння. Вісті про зняття заборони на постачання бронетехніки, перед усім, бронетранспортерів для ЗСУ наздоганяли одна одну і складалося враження, що лідери Заходу наввипередки спішили заявити про скасування ще одного збройного табу. Але першим був, все ж таки, президент Франції.

У новорічному зверненні Еммануель Макрон заявив, що Франція підтримуватиме Україну: "Ми допомагатимемо вам аж до перемоги". Слово президента не розійшлося з ділом: відразу після новорічних свят було заявлено про поставки до України французьких легких танків на колісному шасі AMX-10RC

Втім, про етапи процесу  поступового озброєння України, яка опинилася під жорстоким ударом підступного ворога, можна знімати серіал…

Танковий прорив червоних ліній

Розмови про можливість постачання для ЗСУ танків західного виробництва точаться від самого початку Великої війни, але допоки наші союзники обмежувалися лише наданням українським збройним силам танків радянського виробництва, які перебували на озброєнні або зберігалися на складах країн колишнього Варшавського договору.

Частину бронетехніки, ймовірно, було передано українцям країнами  - колишніми союзниками СРСР, проте і постачання військової техніки, і її «попередня домашня адреса» не афішується з низки очевидних причин. Насамперед знаючи країни, з яких Україні буде поставлятися зброя та боєприпаси, росіяни зможуть гальмувати нові поставки, використовуючи це як засоби дипломатичного тиску, а ще  ніхто не може виключити підготовку диверсії на логістичних шляхах.

Росія здійснювала чималий тиск на офіційні кола та апелювала через засоби масової інформації до громадської думки Заходу, залякуючи своєю реакцією на перехід намальованих нею «червоних ліній». Місяці війни показали, що західні країни усе менше переймаються можливою реакцією росіян, які виявилися неспроможними ані у військовому, ані у дипломатичному, ані у інформаційному сенсі. Російські пропагандисти, які роками залякували країни ЄС та НАТО та загрожували страшними карами за перехід червоних ліній, здається, остаточно використали кольоровий грифель у своїх олівцях і взялися за гумку.

Союзники України лише у січні 2022 року,  за місяць до початку широкомасштабної російської агресії, почали поставляти для ЗСУ  переносну протитанкову зброю (Джавелін) та засобів ППО (Стінгер). Вже дуже багато сказано про те, що  військові аналітики, і більшість західних політиків та адміністраторів вищої ланки не вірили у спроможність ЗСУ протистояти «другій армії світу». Але при тому саме джавеліни, безумовно, допомогли українцям палити танкові колони ворога у перші тижні Великої війни. Тобто партнери побачили, як українські воїни можуть використовувати сучасні зразки зброї. А потім були - втеча окупантів з-під Києва та з острова Зміїний, контрнаступ ЗСУ на Харківщині та на півдні України, які зняли більшість пересторог Заходу. Але вони були і в чомусь залишаються досі.

Передусім, союзники хотіли виключити ймовірність потрапляння своєї військової техніки до рук росіян. По-друге, існували побоювання, що військове обладнання може потрапити до «третіх рук» - усілякого штибу екстремістських та терористичних організацій. Але найбільше їх лякало те, що Кремль погрожував: поставка західних зразків зброї та обладнання до України означатиме перехід війни з протистояння Росії з Україною у площину збройного конфлікту Росії з НАТО. Десятиліттями Захід небезпідставно готувався до війни з СРСР і, як виявилося, з її спадкоємницею – Росією. Тисячі радянських ще танків та бойових літаків, арсенали, забиті ракетами та бомбами, були щоденним страхом Заходу. ЗСУ переконливо продемонстрували, що бойова міць російської армії сильно перебільшена, як й її спроможність вести успішні наступальні дії.

Втім, союзники України не втомлювалися підкреслювати, що вони не бажають ескалації російсько-українського конфлікту. Просто кажучи, вони не хотіли самі воювати, бо попри всі очевидні негаразди російської армій, в розпорядженні путіна залишалася «червона кнопка», ядерна зброя, тобто. Водночас риторика керівництва країн-членів НАТО суттєво змінилася, після успіхів ЗСУ на Харківщині та у Херсонській області вони почали відкрито говорити, що російська армія має бути розбита на полі бою, що вони підтримують українські прагнення визволити усі захоплені території та готові підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно.

… Нарешті, майже синхронні заяви про початок поставок бронетехніки – наступальної зброї -  Україні пролунали з вуст президентів США та Франції і канцлера ФРН. Але цьому передували заяви фінляндських офіційних осіб, в яких підтверджувалася готовність передати Україні танки «Леопард» німецького виробництва, якщо на це буде згода європейських партнерів. Фінляндія, яка перебуває на порозі вступу до НАТО – залишилися лише формальності – наче виступила речником Північноатлантичного блоку, заявивши про таку готовність і надіславши потужний меседж путінській Росії про готовність Альянсу забезпечити ЗСУ технікою для перемоги.

Військові експерти, зокрема,  відомий спеціаліст з Азербайджану Агиль Рустамзаде зауважує: «Аналіз відкритих джерел інформації за останні 7 діб вказує на те, що група Раммштайн пройшла рубікон. В Україну, у необхідній для масштабних наступальних операцій кількості, надійде західне важке озброєння (танки, бойові машини піхоти)».

Колісні танки: ефективна протидія радянським і російським танкам

Колісні танки AMX-10RC, про чию передачу Україні оголосив президент Макрон, тільки на перший погляд здаються не надто потужною зброєю. Ці машини розроблялися у 70-х роках минулого століття та пройшли декілька модернізацій, а їхнім завданням мало бути протистояти прогнозованому ривку на захід радянських танкових армад. Головне завдання колісного танка – не прорив лінії фронту, а вогнева підтримка піхоти, зокрема завчасне знищення ворожих танків та іншої техніки.

Французький танк AMX-10RC має запас ходу до 800 км та може розвивати швидкість до 85 кілометрів на годину – це переваги колісного шасі. Озброєння – 105-мм гармата та спарений кулемет дозволяють вести ефективний бій, снаряди, розроблені спеціально для цієї гармати, здатні пробивати 365-мм стальну броню, встановлену під кутом 60 градусів. Система управління вогнем дозволяє вести вогонь по об’єктах, що рухаються, з автоматичним випередженням та наведенням гармати на ціль. Серійне виробництво розпочалося у 1976 році, до 1994 року було випущено 445 AMX-10RC, 325 з яких - для збройних сил Франції, 108 танків було продано у Марокко, 12 - у Катар.

Перше бойове застосування французьких колісних танків відбулося в Африці, в Чаді у 1984 році, Але усі свої можливості AMX-10RC продемонстрували під час операції НАТО «Буря в пустелі» у 1991 році. У бойових діях проти збройних сил Іраку, з боку французьких військ, вогнем AMX-10RC було знищено та підбито близько 20 танків Т-55 і Т-62. У полон тоді було взято понад 2 тисячі іракських солдатів. Французи не втратили жодного танку, машини билися на рівній місцевості в пустелі, здійснювали швидкі рейди і вражали танки ворога з великої дистанції. Також AMX-10RC застосовували у миротворчих операціях на території колишньої Югославії у складі сил SFOR.

Починаючи з 2005 року, відбувалася модернізація колісних танків, було навішено більш потужну броню, на окремі AMX-10RC встановлювався комплекс протимінного захисту. Машини отримали нову тепловізійну камеру, сучасні засоби зв'язку та бойову інформаційну систему SIT-VI. Усього було модернізовано 256 колісних танків.

Яку саме модифікацію і яку кількість цих танків отримають ЗСУ, наразі невідомо, проте навіть у базовій комплектації французькі панцерники являють собою дуже ефективні бойові машини.

Бредли, Мардер… Чекаємо на Леопарди і Абрамси

Майже одночасно із новиною про передачу Україні французької бронетехніки (крім танків AMX-10RC, нам буде поставлено бронетранпортери Bastion) Сполучені Штати оголосили про новий, рекордний (більше $3 млрд.) пакет військово-технічної допомоги Україні, до якого увійшли й 50 бойових машин піхоти M2 Bradley у модифікації M2A2 ODS з  протитанковими ракетами TOW.  Bradley, що відправляються в Україну, матимуть бойову інформаційну систему, лазерний далекомір ELRF, тактичну навігаційну систему, тепловізор для механіка-водія та систему пасивного захисту від ПТРК. У цій модифікації Bradley являють собою радше легкий танк.

Німеччина, яка дотепер застосовує вельми обережну офіційну риторику щодо постачання зброї для України, також заявила про готовність поставити для ЗСУ бронетехніки. Це дуже цікаве повідомлення, оскільки офіційно Marder класифікується як бойова машина піхоти, однак існують модифікації цієї БМП, які поставлялися до Індонезії та Аргентини, що являли собою середні танки.  Обережність виступів німецьких офіційних осіб компенсується обсягами допомоги, що її було спрямовано до України, загальна сума такої допомоги, починаючи з 24 лютого, склала 12,51 млрд євро, і це без урахування внесків Німеччини у загальні фонди ЄС для допомоги Україні.

Що стосується суто військової допомоги, то загальна вартість усіх переданих Україні Німеччиною з 1 січня 2022 року до 2 січня 2023 року озброєнь, бойової техніки та військового спорядження склала 2.245.303401 євро. Тривають переговори щодо поставки  танків «Леопард».  Дотепер Німеччина не дала позитивної відповіді на запит України, але уже й не заперечує таку перспективу. Про це сказав віцеканцлер Бундестагу, міністр економіки  Роберт Габек.

Польща також заявила про можливість передачі «невеликої кількості» «Леопардів». Зазначимо, що цього цілком могло б вистачити для навчання українських екіпажів.

 Тож наш висновок:  синхронні поставки танків союзниками свідчать про те, що західними елітами перетнуто черговий психологічний бар’єр. Звісно, є суто технічні та логістичні проблеми, які стоять на шляху прискорення таких постачань.

Військовий експерт Микола Бєлєсков в інтерв’ю виданню «Лівий берег» слушно зазначив: «…якщо дають набагато більш потужні артилерійські, ракетно-артилерійські системи, то чому не дають танки, які мають набагато меншу глибину ураження? …Американці не дають систему «Абрамс» з двох причин. По-перше, це справді довгий, процес переходу на цю систему в плані підготовки екіпажів, розгортання МТО (матеріально-технічного обслуговування), забезпечення. І ще такий нюанс: оскільки «Абрамс» – це танк з газотурбінним двигуном, він «їсть» дуже багато пального, направду дуже багато. Тобто його забезпечення - це виклик. Ми просимо паралельно «Леопард-2/2А». Чотири-п'ять було б непогано отримати, але німці кажуть: поки американці не дадуть, ми теж не будемо давати. Американці кажуть німцям: проявіть, будь ласка, лідерство, і виходить зачароване коло.»

Варто звернути увагу, що дотепер  більшість поставок нової зброї, всупереч російським червоним лініям, санкціонувалося Заходом після чергових військових злочинів російських агресорів в Україні. Масові вбивства мирного населення у містах-супутниках Києва та на Чернігівщині спонукали Захід розпочати перші поставки важкої артилерії та РСЗВ, варварські обстріли мирних українських міст залучили перші системи ППО та боєприпаси точкової дії. Ракетний терор проти української критичної інфраструктури спонукав союзників України поставити нам найкращі системи протиракетної оборони.

Рішення Заходу посилити ЗСУ поставками бронетехніки вперше є превентивним кроком, і французькі, і американські, і німецькі панцерники на військовому сленгу називають «вбивцями танків». Воно й не дивно, так посилення ЗСУ надає можливість не тільки протистояти наступу агресора,  але й чудово вписуються у новітню тактику дій ЗСУ, які визволили, наприклад, Харківщину  завдяки стрімким маневровим діям.

Тож йдеться про український наступ.

Дмитро Редько, Київ