Про Зеніта і його собаку Устима
На початку літа сусіди написали, що його пес Устим побіг гуляти і не повернувся. Зеніт багато розповідав, згадував про нього, з такою посмішкою, яка у деяких чоловіків замінює сльози. Десять років життя, мандрів і пригод. Десь вечорами біля Бахмуту ми говорили про свої родини і своїх тварин. Говорили зі складними почуттями, обіймаючи тих хвостиків, що прибилися до нас.
Загалом рота Зеніта повернулася з Бахмуту не лише з новими шрамами і зарубками на прикладах, а ще з песиками і котиками.
Нещодавно він мав смілливість написати цю історію, стримано і без надриву, маючи на меті під час короткої відпустки прилаштувати кота. І йому в коментах натикали повну панамку х..в, типу байдужий і ставлення до тварин гавно. Саме отакими виразами.
Чому окрім всього вчить наш страшний досвід на війні? Що тобі іноді доведеться приймати такі рішення, що потім, коли люди будуть поспішати когось засуджувати, ти будеш мовчки дивитись кудись поглядом на дві тисячі ярдів.
На фото Зеніт і собака, яку він підманював, подумавши, що повернувся Устим. У ветеринара виявилося, що з твариною все гаразд, просто це інша собака, тому не впізнає Зеніта. І не довіряє людям, бо жила на вулиці. І взагалі дівчинка.
Так, не впізнав, ще й переплутав кобеля з сукою. Не гірше, маю відмітити, що з нами відбувається.
Ми не дуже належимо собі і на рішення в нас часто небагато часу. Тож Зеніт просто повернувся в частину з собакою, не знайшовши варіантів де її прилаштувати. На цьому моменті хтось теж може покрутити пальцем біля голови - як не байдужий, то придурений. Але моралі не буде. Для мене ця історія про смс мамі в лікарню « вибач, кошечка, я не можу інакше». ДІйсно вдячна, що подбали, досі вишу їм солідний борг, але я поверну. Для когось про те, як добу добирався у частину по забитій житомирській трасі і на місці дізнався, що село, де лишилися старенькі батьки, окуповане. Про залишених на дружину шістьох дітей, під шипіння деяких рідних «тебе не мають право призивати». І ще багато про що.
Але не про байдужість це точно.
Позивний Мауглі
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама