Пам’яті командира роти 5-ї батальйонної тактичної групи Володимира Трусова
Командир парашутно-десантного взводу. Командир роти снайперів. Командир роти батальйонної тактичної групи. Це все про одну людину – полтавчанина Володимира Трусова. Усі «гарячі» посади прийшлися на його коротке 29-річне життя, з яких він провів на війні 6,5 років.
До військової кар’єри хлопець готувався з дитинства. В одинадцять років почав займатися вільною боротьбою – і незабаром став чемпіоном Полтавщини, а трохи згодом – призером Всеукраїнських ігор.
У 2009-му вступив до Кременчуцького військового ліцею. Під час навчання пройшов всі посади: від ліцеїста – до старшини роти. Володимир завжди хотів стати офіцером. У 2015 році достроково закінчив військову академію м. Одеси та був призначений командиром парашутно-десантного взводу 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади.
Через три роки був призначений командиром роти снайперів.
Із 2015-го по 2021-й капітан Трусов воював на Донбасі. Брав участь у боях під Мар’їнкою, Авдіївкою, в районі села Зайцеве, шахти Бутовка, станиці Луганської та міста Щастя.
27 лютого 2021 року звільнився з лав ЗСУ у званні капітана – а вже за рік, у перший же день повномасштабного вторгнення, підписав контракт з 81-ю окремою аеромобільною бригадою. Його призначили командиром роти 5-ї батальйонної тактичної групи.
Життя Володимира обірвалося 22 березня 2022 року. Він загинув внаслідок мінометного обстрілу в селі Малинівка Запорізької області.
«Це сталося під Запоріжжям. Бронежилет стримав три кулі, але уламок міни під час мінометного обстрілу пройшов під бронежилетом і виявився смертельним», – написав у своєму повідомленні ексначальник військового ліцею Володимир Поляков.
Володимир Юрійович свого часу був командиром майбутнього офіцера, а сьогодні очолює ним же створений Музей військової історії Кременчука. У серпні 2021 року відбулась зустріч випускників військового ліцею 2011 року, під час якої капітан Трусов передав до Музею прапор міста, який був із ним весь шлях на війні.
«Справжній офіцер, справжній командир, справжній друг і товариш… Чесний, порядний, сильний, мужній… Твій прапор, який пройшов з тобою бої під Щастям, Станицею Луганською, Сєверодонецьком, Новоайдаром, Геївкою, разом з нами назавжди! Як і пам’ять про тебе…», - підкреслив Володимир Поляков.
У Володимира Трусова залишилась дружина і маленька дитина. Як найціннішу реліквію вони зберігатимуть Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, яким Героя було нагороджено посмертно. Володимиру Трусову також посмертно присвоєно чергове військове звання «майор».
Вулицю, на якому розташований Кременчуцький військовий ліцей, перейменовано на вулицю капітана Трусова.
