Пам'яті 13-річного Ростика Пічкура
Життя 13-річного Ростика Пічкура з Києва обірвалося 28 лютого 2022 року, коли російські військові випустили в хлопця снаряд довжиною 16 см.
Трагедія сталася на очах у всієї родини, зокрема, мами, яка була на шостому місяці вагітності. Коли почалася війна, родина виїхала зі столиці в область - на дачу в Макарівський район. Однак незабаром росіяни вже були поряд. Переховуючись кілька діб від обстрілів у підвалі власного будинку, родина вирішила евакуюватися.
"28 лютого я із сином, чоловіком, батьками та сестрою намагалися виїхати на автівках. У селі Бузова ми були змушені повертатися назад, бо нас не пропускали на блокпостах. Тоді побачили на шляху танки окупантів, які випустили по нас снаряд, відразу не попавши. Ми кинули автомобілі і почали ховатися у лісі. Коли обстріли припинилися і стихло, я побігла до свого авто, аби ми спробували від'їхати. Не встигши відкрити машину, почула сильний вибух. Коли розвернулася, то синок вже лежав. Ростик навіть не встиг закрити оченята...", - розказала мама хлопчика Марина.
Смерть була миттєвою, снаряд відірвав руку, пробив грудну клітку і залишився в тілі нерозірваним. Після убивства росіяни, які були поряд, намагалися спалити тіло, кинувши поряд займисту речовину.
Добу родина переховувалася з тілом сина, намагаючись вижити. І лише наступними днями вдалося виїхати на Кіровоградщину, де військові змогли дістати з тіла хлопчика снаряд. Поховали Ростика на Батьківщині батька, на Хмельниччині; у Києві тоді зробити це було неможливо через постійну загрозу.
Ростик Пічкур вчився у Києві у спеціалізованій школі №14 з поглибленим вивченням німецької мови, займався футболом, захистив червоний пояс з тхеквандо, колекціонував машинки. Вчителі, діти та батьки згадують його як дуже добру, щиру, гарно виховану, активну дитину. Біля будівлі школи Ростику Пічкуру встановлено пам'ятну дошку.
Хлопчик так і не дочекався народження братика, про якого довго мріяв і навіть встиг дати йому ім'я. "Ми пережили найстрашніше і втратили найдорожче. Тепер кожен день без Ростика - випробування. Для мене зараз головне, щоб сина пам'ятали. Хочу написати листа Президенту і просити, щоб усім загиблим на війні діткам поставили меморіал пам'яті", - розповіла Марина Пічкур.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська вбили в Україні 459 дітей та ще 909 дітям завдали поранень. Крім того, з початку повномасштабної війни проти рф наразі вважаються зниклими 345 дітей.
