Херсон: що творили українські художники під час окупації
Нинішнього січня трьома містами відбувся тур херсонських митців з проєктом «Анімація арт-опору в окупації». Роботи, створені у період понад восьми місяців супротиву російським окупантам, представили у Києві, Львові та Ужгороді. Цей проєкт став першим, який підтримала ЮНЕСКО у межах програми (reconnection UA - «Перепідключення UA»), яку реалізує ГО «Музей сучасного мистецтва». Творчість шести художників представлена у формі анімації, щоби про творчу позицію непокори митців російським загарбникам мали змогу дізнатися якомога більше людей у різних країнах.
Що творили митці в Херсоні, коли у місті тимчасово владарювали російські окупанти? «Я давно нормально не сплю. Мрію про м’яку подушку. І щоб орки здохли». Такі слова читаємо на невеликого формату малюнку зі зловісною з 24 лютого 2022 року літерою-означенням нападницьких російських військ – Z. А ось - прощання на вокзалі. І відтята рука з триколором країни-агресора. Херсонці сміливо виставляли святкові столи на Великдень - так народилася робота – в кольрах України - з жовтим яйцем на ідеальному синьому тлі: «Христос Воскрес! Воскресне й Україна».
Зо три тижні після 28 лютого, коли російські окупанти зайшли у Херсон, всі містяни призвичаювалися до нових реалій. Потім в інеті з’явилися перші художні роботи на тему війни. Організаторську місію взяла на себе арт-критикиня Юлія Манукян. Відкрито діяти було надто небезпечно, бо чимало виявилося в Херсоні і колаборантів, які допомагали офіцерам ФСБ складати списки АТОвців, активістів, журналістів і всіх інших потенційно нелояльних до «нової влади» людей.
Конспіративні зустрічі херсонських художників відбувалися у помешканні Олександра Жуковського, з яким ми зустрілися на презентації у київській галереї Naked Room, де відвідувачі знайомилися з його роботою «Херсонський арт-обстріл» ще 2011 року. А у Львові показали його оригінальну «Гру в танчики», яку представляли на скандальній виставці «Хер-арт» - 2013. У період російської окупації Олександр написав три «особливі» картини, в окупованому Херсоні художник був змушений замурувати їх у бетонні «Капсулу часу», яку розкрити хоче у звільненому Криму.
Олександр Жуковський народився в Херсоні. Живе в приватному секторі району Забалка – це недалеко від центру, через понад 100-літній Панкратівський міст. Від 24 лютого 2022 року, як і раніше, художник залишався в місті, де народився, а після звільнення Херсону бійцями ЗСУ відлучався лише ненадовго, на виставки. Згадує, що для нього і для його оточення повномасштабне вторгнення росії стало несподіванкою, шокуючою новиною.
«Прокинулися – і в 5 ранку увірвалася війна! Це повернуло нас в той час, коли війна розпочалася у 1941-му. Дім, в якому мешкаю, - це будинок моєї бабусі, тут я народився і виріс. Бабуся розповідала, коли їй було років 12-13, під час окупації Херсона фашисти стояли у нашій оселі. Тож бабусю дуже коротко підстригли, а очі закапували морквяним соком – щоби створити враження, наче вона хвора на тиф - намагалися убезпечити, щоби німці з дівчинкою нічого не вчинили», - розповідає Олександр сімейну історію.
«Хтось зателефонував, щось побачили, почули новини – так дізнавалися про танки у місті уже в 2022-у. А потім бачили ворожу воєнну техніку на власні очі, зустрічали на вулицях «не дуже дружелюбних чуваків». «Навіть коли просто знаєш, що це ворог – бачиш в його обличчі чорта з рогами, - не стримує емоцій Олександр. – Ми зрозуміли, що до нас прийшли новітні фашисти».
Переважна більшість друзів і знайомих Олександра під час окупації залишили Херсон. А він не збирався нікуди виїздити. Не раз після характерних звуків прильоту російських снарядів доводилося ховатися, хоча би присісти, закриваючи руками голову. І досі таку «безпекову вправність» доводиться демонструвати щодня, коли ворог обстрілює нескорене українське місто по 30-60 разів. Але ЗСУ тримають оборону. «Думаю, що наші належним чином відповідають ворогу», - переконує художник.
Проект херсонських митців «Анімація арт-опору в окупації»
Загрозлива ситуація виникла у старшої доньки Олександра , 24-літньої Аліни, учительки географії та історії, яка з чоловіком та дитиною, жила у приміській Білозерці. Вони змушені були терміново виїхати в Одесу, бо місцева колаборантка поставила молоде подружжя перед вибором: або пристають на пропозицію вчити дітей у зорганізованій окупантами школі, або «через трі дня будєм гаваріть падругому». Середня донька теж залишила Херсонщину.
Незадовго до того, як російські війська вибили з Херсона, стався приліт зовсім поряд із будинком Олександра. Тоді в будинку вилетіло все віконне скло, поряд загинула людина. Вдома вони були разом із молодшими дітьми, 10 і 14 років, після чого знайшли спосіб наступного ранку відправили їх у Київ.
Перші три місяці окупації Херсона Олександр Жуковський – член Спілки художників України працював у своїй майстерні у центрі міста. Звісно, живопис треба дивитися, але можна спробувати й уявити. Оця - після Бучі – Олександр зобразив путіна за гратами, поставивши на лобі знак зеленкою – щоби його знайти та знищити. А ця робота називається «Непроханий гість»: величезний шершень у кольорах «аквафреш» прапора росії прилетів на землю жовто-блакитних мурах, які згуртувалися і змогли дати відсіч. Третя робота, розміром десь 3х2 метри, - «ОРКупація» окупантів, художник зобразив у вигляді мавп із автоматами; а на ведмеді там сидить чи то Смерть, чи то Війна…
Коли друг сказав Олександрові, що такими своїми картинами він накликає ризик на себе та близьких, художник дуже туго стягнув канатом ці три роботи, загіпсував і замурував у «Капсулу часу» - вийшла доволі цікава скульптура. А потім в рамках стипендіальної програми КОНТРміф за підтримки House of Europe створили перформанс, об’єднавши «Капсулу часу» з українським Човном Харона, який перевозить російських окупантів до пекла через Дніпро.
«Федерація воєнних злочинців» приречена на загибель, яку наближають ЗСУ. А митці допомагають йти до перемоги над росією на культурному фронті.
Валентина Самченко, Київ
Фото Павла Багмута
