Танки і БМП від союзників: що саме дасть у наступі ЗСУ “залізний кулак”

Принципове рішення союзників та партнерів для України прийнято. ЗСУ будуть забезпечені “бронею”, в тому числі важкою — танками, яких загалом на першому етапі очікується понад 300 одиниць. А саме: 100 — німецьких Leopard 2, 31 — американський Abrams, 14 — британський Challenger 2, 180 — радянських T-72 і його модифікації. Крім того, зараз в Парижі ведуться дискусії щодо надання Києву танків Leclerc.

Інше питання — це терміни отримання та підготовка українських військових. На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, ті ж Leopard 2, приміром, наші бійці можуть опанувати менш ніж за місяць.

“Потім накидаємо ще 2-4 тижні для того, щоб відпрацювати взаємодію у форматі підрозділу. Тобто місяць плюс – такі показники цілком реальні для найбільш вмотивованого персоналу. Можливо, цей процес уже почався”, - каже пан Згурець.

Тобто, виходячи зі слів експерта, теоретично, через два місяці Leopard 2 можуть бути на полі бою.

Втім, це не єдине питання, що нас цікавить.

Так, про обіцяну техніку вже було сказано багато, але що конкретно зможуть українські військові із західною “бронею”? У чому її перевага та особливості? Зрештою, як все це конкретно вплине на ситуацію на фронті?

Контрнаступ ЗСУ: кожен плацдарм має свою особливість

Перш за все військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко звертає увагу на те, що «броня» (важка й не тільки) комплексно використовується в тій чи іншій ланці підрозділів при здійсненні дій оборонного або наступального характеру.

Конкретно в нашому випадку...

«Йдеться про контрнаступ. Ось до чого готують ЗСУ», - наголошує експерт.

Якщо ми поглянемо на карту бойових дій, то побачимо п’ять плацдармів: лівобережна Херсонщина, Запорізька область, Луганщина, Донеччина та тимчасово окупований Крим.

За словами пана Коваленка, кожен з цих плацдармів має свою особливість щодо використання тієї чи іншої броньованої техніки.

«Деякі напрямки для контрнаступу потребують великої кількості середньо- та легкоброньованої техніки: M2 Bradley, Stryker, Marder. Деякі напрямки потребують важкоброньованої техніки. І саме звільняючи одні чи інші території, ми виходимо на інші локації, де змінюється необхідна комплектація техніки. Наприклад, території Луганщини, які були захоплені у 2022 році, можуть бути звільнені з використанням середньо- та легкоброньованої техніки з невеликою присутністю танкових підрозділів та бойових машин вогневої підтримки піхоти, - розповідає експерт. - Але коли говорити про вихід до меж територій, окупованих 2014 року, то там за вісім років було сформовано щільні лінії оборони з фортифікаційними спорудами. Ось тут буде акцент на ударні можливості й вогневий потенціал, тобто на артилерію й танки».

Схожим чином висловився й військовий експерт, волонтер Павло Нарожний, на думку якого, західна “броня”, щонайперше важка, дасть змогу українським захисникам суттєво змінити ситуацію на фронті та перейти до наступальних дій.

“Понад 300 танків, обіцяних нам, це дві повноцінних танкових бригади, і це категорично змінить ситуацію на полі бою. Зараз у нас є п’ять танкових бригад на старих танках, радянських. Вони модернізовані, але це все одно – радянський ще підхід до танкової справи. Маючи плюс дві нових, або якщо переведуть якісь дві наявні бригади на західні танки, ми отримаємо дуже сильний залізний кулак для наступу”, — переконує експерт.

Отже того, що нам передадуть й того ми зможемо з цього сформувати – на думку експертів, достатньо для контрнаступу.

“Важливо наголосити, що це ж не останнє постачання ЗСУ західної техніки. А коли розширюється номенклатура техніки й озброєнь – підвищується й ефективність ”, - підкреслив Олександр Коваленко.

Перевага над ворогом буде значною

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Петро Лакійчук наводить історичний приклад: “В червні 1941 року відбулася найбільша танкова битва Другої світової. 1-а танкова група "Південь" Вермахту в трикутнику Дубно-Броди-Луцьк наголову розбила механізовані корпуси радянського Південно-західного фронту”.

Тоді у німців було до 800 танків і САУ. У генерала Кирпоноса - до 4 тисяч танків. Німці зуміли відбити контрудар Червоної армії і завдати нищівної поразки військам Південно-Західного фронту. Згоріли, або були кинуті на полі бою понад 2,5 тис. радянських танків, в тому числі "легендарні" КВ-2. Втрати німців склали близько півтори сотні машин.

“І не тому, що у фельдмаршала Рундштедта були "Тигри" і "Пантери" - їх почали виробляти тільки в 1942-1943 році, а тому, що німці зробили ставку на дії механізованих оперативних груп, підтриманих танками та потужною маневреною артилерією.”, - каже пан Лакійчук.

Так, "Леопарди", "Абрамси", "Челенджери", які обіцяють передати нам партнери — танки іншого покоління, ніж Т-72, Т-64 чи Т-80.

“Але головна перевага полягає в комплексності застосування — разом з ними передаються сучасні бойові машини піхоти - "Бредлі", "Мардери" та інші, потужні САУ AS90, М109 тощо”, - каже він.

І, головне, усе це в комплексі - зведеними штурмовими підрозділами з єдиною сучасною системою виявлення цілей, управління і зв'язку (в сучасній термінології це називається C5I - command, control, communications, computers, collaboration & intelligence).

“Це революційно нова, в порівнянні з російсько-пострадянською, філософія ведення загальновійськового бою. І нашим військовим доведеться її опанувати щоб перемогти. Перемогти не чисельністю, а вправністю”, - додав керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Поставки озброєнь в рамках "Рамштайну-8", наголошує Павло Лакійчук, стали переломними в баченні партнерами допомоги Україні.

“Якщо у 2022 році вони намагалися поставляти озброєння і техніку, яку ми могли б швидко інтегрувати у стару систему організації військ, то з початку 2023 року ставка робиться навпаки на сучасні принципи ведення бойових дій і інтеграцію наших частин і з'єднань до неї. В Україну іде зброя Перемоги!” - стверджує військовий експерт.

Західні та радянські танки кардинально відрізняються між собою

“Що у нас, що у росіян усі танки, які є, - це радянська спадщина. “Леопард”, приміром, з першого пострілу знищує ціль на полі бою, а радянському танку на це потрібно два-чотири постріли через те, що в них набагато гірше з далекомірами, з калькуляторами, ну і так далі, і тому подібне”, — розповідає Павло Нарожний.

У західних і радянських танків кардинально відрізняється стиль ведення бою.

“Завдання радянського танка — виїхати на поле бою, зробити 5-10 пострілів, і після цього героїчно померти. А західні машини — набагато більш живучі, і в них стиль ведення бою більше схожий на, скажімо так, хижака, який сидить у засідці, на снайпера, який виглядає свою ціль з великої відстані, стріляє і переміщається на іншу позицію, щоб знищити наступну ціль. Тобто, це зовсім інший танк. Знищити його вкрай складно. Навіть найсучаснішими методами, завдяки багатошаровій броні, комп’ютерним системам, активному захисту тощо. Коли вони в нас в строю, ми зможемо ефективно наступати”, — переконує пан Нарожний.

На “живучості” західних танків акцентує також військовий експерт Олег Жданов.

“Вони більш спроможні вижити в умовах сучасного бою”, - каже він.

А ще — точність ведення вогню, яка складається з обладнання самого танка, системи управління, роботи стабілізаторів і так далі.

“За цими показниками європейські та американські танки на порядок вищі за радянські”, - стверджує пан Жданов.

Кожен з типів танків, які надаються Україні, має свої переваги та особливості. Наприклад, Challenger 2 мають найсучаснішу броню, і вважаються найбільш броньованими танками з усіх. Leclerc називають танками для ледачих, тому що в них дуже високий рівень автоматизації. Французи жартують, що там і екіпаж не потрібен, адже треба просто натиснути на кнопку двигуна і далі танк все робить сам.

Leopard поєднав велику кількість рис, він є так би мовити “універсальною машиною”. За словами Олександра Коваленка, саме в цієї техніки найкращі показники прихованого використання. При цьому він бачить те, що відбувається на відстані близько 5 км, тому непоміченим до цього танка підкрастися дуже важко.

“Філософія західної зброї відмінна від радянської. І її ключове правило — знищувати ворога до того, як він тебе помітить. Росіяни здебільшого хизуються тим, як може поводити себе техніка у прямому двобої, але це не має великого значення, якщо противник одразу знищує ворожий об'єкт”, - каже експерт.

На противагу західним танкам, російські мають надто тонке бронювання. Навіть їх Т90 М, про який росіяни говорять, що йому “немає аналогів у світі”, швидко здається українській техніці.

«Кілька тижнів тому ми бачили відео, як підрозділ ЗСУ з гранатомету АТ4 знищив танк Т90 М. Цей гранатомет призначено для знищення середньої та легкоброньованої техніки, але ніяк не важкоброньованої. І в результаті він вражає Т90М, який вважається найкращим броньованим російським танком»,— розповідає пан Коваленко.

Отже, якщо змоделювати собі зустріч на полі бою західного та радянського танків, то...

“У двобої російські танки не матимуть жодного шансу. Помітити той же Leopard 2 і зробити постріл раніше, наприклад, танком Т-62, Т-72 чи Т-80 – неможливо. Тож якщо в ЗСУ нарешті з’являться західна «важка броня», то перевага над росіянами буде значною”, - переконує Олександр Коваленко.

Єдина перевага російських танків, яку називають експерти — це те, що вони на 10−15 тонн легші, ніж танки західного зразка. Як зазначає Олег Жданов, радянська техніка легша за 50 тонн, а європейська та американська — важча. Через це в теорії могли б виникнути проблеми з доланням мостів та інших перешкод.

Проте їх вирішують інженерні машини, які Україні також надає Європа.

«Німеччина постачає Україні танкові мостоукладники, які призначені для того, щоб проводити бойові машини, де це треба», — говорить військовий експерт.

Крім того, за його словами, вага танка не впливає на його маневреність та прохідність. Іноді вони навіть кращі за російські за цими показниками.

«У західних танків тиск на квадратний сантиметр площі менший, ніж у російських, і прохідність через це також краща», — говорить експерт.

Але без “але” не обійшлося...

На жаль, будь-яка техніка, якою б вона сучасною не була, не вічна. Тобто бувають випадки, коли вона виходить з ладу і потребує ремонту або заміни.

В контексті західних танків...

“Звісно, певних втрат не уникнути, бо це війна. Коли ми отримаємо батальйон американських танків Abrams – де їх ремонтуватимемо? Тобто йдеться не про якийсь базовий, а про серйозний, капітальний ремонт? ”, - застерігає Олександр Коваленко.

Leopard 2 на ремонт доведеться відправляти на територію, приміром, Польщі. З Challenger 2 ситуація аналогічна — на ремонт у Велику Британію.

Як вирішити це питання?

На думку військового експерта, вихід є. Це постачання запчастин «в зборі», що дозволить проводити техобслуговування та ремонт безпосередньо в полі. Тобто слід для початку налагодити базову інфраструктуру.

“Якщо йдеться про серйозніші ремонтні роботи, то це може виглядати наступним чином: коли на ремонт відправляється певна кількість танків, то щоб підрозділ залишався боєздатним – з резерву відправляється така ж кількість танків “на ходу”. Потрібен постійний кругообіг, без цього не існуватиме повноцінної ударної групи”, - каже пан Коваленко.

Простіше кажучи, відправив 5 танків на ремонт, тут же отримав 5 танків боєздатних.

“Це чудово розуміють і міжнародні партнери, і наші військові. Гадаю, це питання обов’язково вирішиться”, - додав експерт.

А загалом, повномасштабне вторгнення до України показало, що російська зброя не відповідає характеристикам, які вони постійно рекламували – вони перебільшені.

“В той час як західна зброя - це контроль якості та модернізація відповідно до викликів сучасної війни", - резюмував Олександр Коваленко.

Мирослав Ліскович. Київ